Баланс торгівлі продукцією ГМК Україна-Польща: аналітичний огляд

Польща потребує імпорту 5 млн т металопродукції на рік для власних потреб

Україна і Польща завжди мали широкі торгівельні зв’язки, зокрема в продукції ГМК. Україна до війни займала велику питому вагу на польському ринку металопродукції. На жаль, за підсумками 2022 року український сталевий експорт займав лише 12% у загальному обсязі споживання металопродукції в Польщі. У Польщі рівень споживання сталі завжди був вищим за український приблизно у 2,5 рази, і тому польський ринок був завжди дуже важливим і привабливим для українських виробників і експортерів.

Баланс взаємної торгівлі

Сьогодні Україна практично зрівнялася з Польщею за рівнем виробництва сталі, хоча до війни Україна виробляла утричі більше продукції. За даними WorldSteel, за минулий рік поляки скоротили виплавку сталі на 13,1% р./р. – до 6,4 млн т, тоді як зниження у 2022-му становило 8,6% р./р. – до 7,7 млн т. За такого рівня власного виробництва внутрішнє металоспоживання в Польщі у 2022-му становило 13,3 млн т (знизилось на 13,5% р./р). Тобто для закриття внутрішніх потреб Польща потребує імпорту не менше 5 млн т металопродукції на рік.

«Польща входить до топ-5 найбільших імпортерів у ЄС практично всіх видів довгого та плоского прокату (катанки, арматури, фасонного прокату, гарячекатаних і холоднокатаних листів). Найбільші обсяги імпорту припадають на листовий прокат: загалом, у 2022 р. Польща імпортувала 6,3 млн т цієї продукції, з них майже 1,3 млн т з країн, що не входять до складу ЄС», – зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Саме фактор ємного ринку і доступної фізично логістики дав змогу Україні навіть в умовах війни й різкого скорочення виробничих потужностей збільшити поставки металопродукції на ринок Польщі. За даними Держмитслужби України (ДМС), у 2023 р. український сталевий експорт до цієї країни зріс на 16% р/р. у натуральному вираженні (до 1,8 млн т), хоча у грошовому вираженні знизився на 18% г/р. (До $1,1 млрд). У 2022 р. динаміка була іншою: експорт у фізичному вираженні зріс на 6% р/р. (до 1,57 млн т), тоді як у фінансовому вираженні зменшився на 10% р/р. (до $1,33 млрд).

На жаль, порівняно з довоєнним періодом, експорт української продукції до Польщі впав – ми експортуємо переважно сировину та напівфабрикати. Польща ж змогла наростити поставки металопродукції на український ринок. За підсумками минулого року вони зросли на 62,7% р./р. – до 112,7 тис. т, у грошовому вираженні – на 51,6% р./р., до $164 млн. Загалом за підсумками минулого року 9,1% українського сталевого імпорту припадало на поставки з Польщі, але потенціал зростання у польського експорту доволі великий.

Український експорт ГМК

Україна експортує до Польщі повний асортимент продукції ГМК. Найбільш масовою позицією експорту є залізна руда, поставки якої хоч і скоротилися з 2021 року, але за підсумками 2023-го становили 3,3 млн т на суму $346 млн.

За ключовими позиціями українського експорту металопродукції Україна за період 2021-2023 років змогла наростити поставки на польський ринок:

чавун – зростання у 17,4 раза, до 633,3 тис. т;
гарячекатаний листовий прокат – спад на 38,3%, до 354 тис. т;
заготовка – зростання у 2,2 раза, до 260,5 тис. т;
феросплави – зростання у 2,8 раза, до 189,3 тис. т;
катанка (вуглецева та легована) – зростання в 1,5 раза, до 93,4 тис. т;
труби – спад на 22,6% до 69,4 тис. т.

У деяких сегментах українські постачальники змогли частково замістити продукцію, яку раніше постачали з Росії (до введення санкцій та початку військових дій).

Після початку війни Україна різко наростила експорт металобрухту до Польщі – з 17,3 тис. т у 2021-му, до 160,6 тис. т минулого року. У профільній асоціації “УАВтормет” вважають, що Україна з цього року зможе експортувати до Польщі близько 500 тис. т цього виду сировини. Така перспектива відтоку стратегічної сировини може створити дисбаланс і дефіцит на внутрішньому українському ринку, який для відновлення обсягів виробництва потребує дедалі більше й більше брухту.

Збільшення українського експорту сталевих напівфабрикатів до Польщі зумовлене внутрішньою кооперацією між підприємствами компанії ArcelorMittal у різних країнах. Польський підрозділ компанії імпортує квадратну заготовку виробництва українського заводу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Деталі польського експорту

Ключовими позиціями польського експорту металопродукції в Україну за підсумками 2023 року стали:

листовий прокат з покриттям (60 тис. т),
листовий легований прокат (11,7 тис. т),
листовий фасонний прокат (11 тис. т),
гарячекатаний листовий прокат (9,9 тис. т),
труби (8,6 тис. т).

«Імпорт польської металопродукції в Україну охоплює весь сортамент будівельного призначення – балку, куток, швелер, круг, профілі, зварні труби. Набагато меншою мірою на українському ринку представлений листовий прокат з Польщі, оскільки переважає турецький імпорт. Але серед польського імпорту може зустрічатися металопродукція виробництва інших європейських країн, яку місцеві трейдери відправляють в Україну зі складів у Польщі. Наприклад, таке трапляється з металопродукцією з Італії та Німеччини», – розповідає Віталій Притула, директор компанії «Єврометалл».

У проміжку між довоєнним 2021-м та 2023 роком Польща суттєво наростила постачання на український ринок таких видів металопродукції:

феросплави – в 34 рази, до 6 тис. т;
гарячекатаний листовий прокат – в 11,7 раза, до 9,9 тис. т;
легований листовий прокат – у 3,2 раза, до 11,7 тис. т;
рейки – у 2 рази, до 2,7 тис. т.

Обсяги поставок польської металопродукції в Україну поки що невеликі. Найбільш значущі позиції на українському ринку у польського прокату з полімерним покриттям. У 2022 році поставки ArcelorMittal Poland становили 43,7% (25,2 тис. т) від усього обсягу європейського імпорту в Україну цього виду металопродукції.

Важливими для українських металургів є поставки коксу (код 2704) з Польщі, які суттєво зросли після початку війни. У довоєнному 2021-му польські поставки цієї продукції становили 76,4 тис. т на суму $30 млн, але вже до 2023-го вони зросли до 266,3 тис. т на $115 млн.

Польща конкурує на українському ринку з іншими імпортерами як з Європи, так і з азіатських країн. Ключовою проблемою нарощування експорту в Україну для Польщі є обмежені внутрішні виробничі можливості, які й так скорочуються. Під час пандемії ArcelorMittal Poland закрив доменне і сталеплавильне виробництво в Кракові, а з кінця минулого року вивів у простій коксову батарею на цьому підприємстві. Загалом цей найбільший польський виробник за підсумками 2022-го скоротив виплавку сталі на 15% порівняно з 2021-м – до 3,4 млн т. Таким чином рівень виробництва опустився навіть нижче пандемійного 2020-го (3,9 млн т).

Насичений ринок поряд

У взаємній українсько-польській торгівлі існує відносний баланс – поставки в грошовому вираженні більші то в однієї, то в іншої країни. Але є специфіка — в натуральному вираженні Польща експортує в Україну значно менше, оскільки її товари мають вищу додану вартість. Так, 2023 року польський імпорт зріс на 20% – до 4,6 млн т, у грошовому вираженні – на 19%, до $6,6 млрд. Своєю чергою український експорт минулого року знизився на 17% – до 11,6 млн т, у грошовому вираженні – на 29%, до $4,8 млрд.

Зниження українського експорту до Польщі пов’язане із забороною на ввезення нашої агропродукції (діє з травня 2023 року) і частково з блокадою прикордонних автопереходів польськими перевізниками та фермерами, що тривала з 6 листопада 2023-го до 16 січня цього року. За деякими оцінками, через блокування роботи пропускних пунктів на західних кордонах українська економіка за листопад-грудень минулого року втратила понад €1,5 млрд євро.

Навіть новий польський уряд, який формально більш доброзичливо ставиться до України, ніж попередній, не скасовуватиме заборону на агроімпорт. Польща навіть виступає проти продовження Євросоюзом ще на рік дії режиму пільгової торгівлі для України (нинішня угода діє до червня 2024 року). Однак сподіваємося, що Польща не зможе своїм голосом перешкодити ухваленню колективного рішення Євросоюзом.

Окрім торгівельних і політичних проблем, існує велика кількість логістичних обмежень, які зменшують і ускладнюють обсяг взаємної торгівлі між нашими країнами. Інтеграція України до ЄС, вже зараз вимагає великих взаємних інвестицій у логістичну інфраструктуру з обох сторін. Окремим викликом є гармонізація митних, дозвільних та інших процедур. Майже два роки війни показали нам, що за наявності доброї волі та бажання збільшити пропускну спроможність логістичних маршрутів, можна досягти цієї мети попри різні залізничні колії та процедури.

Імовірне продовження Євросоюзом режиму скасування імпортних мит і квот на експорт з України, зростання економіки Польщі (у 2022 році – 4,9%) і логістична доступність створюють хороші умови для збільшення присутності української металопродукції на польському ринку. Польща заборонила імпорт української агропродукції, але до нашої металопродукції такого негативного ставлення немає. Сьогодні, Польща для України являє собою не тільки транзитну країну для нашого експорту та імпорту, а й вельми насичений ринок для збуту продукції ГМК. З іншого боку, програми українського відновлення цікавлять польських великих і середніх виробників і трейдерів металопродукції.