Три чверті роботодавців в Україні відчувають дефіцит кадрів – ЄБА

Брак персоналу є однією з проблем вітчизняного гірничо-металургійного комплексу

Майже три чверті (74%) роботодавців в країні відчувають дефіцит кадрів. Такими є висновки дослідження ринку праці України, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією в партнерстві з Тетяною Пашкіною, експерткою з аналітики ринку праці.

Ще 17% відчувають дефіцит кадрів частково, 7% відповіли, що його не відчувають.

У переліку вакансій, які наразі найскладніше закрити на думку HR-фахівців, зокрема, вказані менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник) та виробничий персонал.

Серед проблем, які наразі існують на українському ринку праці, респонденти називають дефіцит талантів, мобілізацію, відтік кваліфікованих кадрів за кордон, вигорання та втому співробітників, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, перерозподіл робочих сил всередині країни (концентрація кандидатів в більш безпечних регіонах).

Серед іншого також вказуються диспропорція між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу та офіційне працевлаштування військовозобов’язаних (через ризик бути мобілізованим).

Водночас 72% учасників дослідження підтвердили, що в їх компаніях у 2024 році заплановано підвищення рівня заробітної плати. Як зазначається, 39% HR-спеціалістів повідомили, що воно очікується на рівні 11-15%, 28% – на 6-10%, 13% – на 16-20%. Лише 2% респондентів написали, що у компанії заплановано збільшення рівня зарплати на більше ніж 21%. Ці дані збігаються з планами та прогнозами СЕО щодо збільшення розміру заробітних плат працівників, викладені в опитуванні ЄБА «Прогнози бізнесу на 2024 рік».

В дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом (49% керівники департаменту, 24% менеджери середньої ланки, 26% топменеджмент, 3% молодший персонал). Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% – середнього бізнесу, 7% – малого. Дослідження тривало з лютого до квітня 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 рр., участь була анонімною.

Зауважимо, що проблему браку персоналу також підіймає український ГМК.

Зокрема, директор із персоналу групи «Інтерпайп» Віталій Пахомов в інтерв’ю «Форбс Україна» повідомив, що з початком повномасштабного вторгнення плинність персоналу дещо скоротилась, у 2023 році вона становила 12%. Проте компанія постала перед проблемою постійного кадрового голоду на всіх виробничих дільницях. У компанії працевлаштовано 9,5 тис. працівників, але фактично працює близько 8 тис.: 950 співробітників – у ЗСУ, 600 – у відпустках по догляду за дітьми або інших довготривалих відпустках.

Віталій Пахомов також зауважив, що ринок праці в прифронтових регіонах значно звузився через мобілізацію та еміграцію населення у більш віддалені від війни регіони.

За прогнозами групи, ситуація може ще більше загостритись. Хоча підприємства «Інтерпайпу» мають статус критично важливих, компанія може забронювати лише 50% військовозобовʼязаних працівників. У поточних умовах непросто замінити мобілізованих співробітників, особливо в Нікополі, де брак персоналу сягає близько 25%.

Нагадаємо, що директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи «Метінвест» Тетяна Петрук зазначила, що окрім викликів, пов’язаних зі спадом економіки під час війни, проблемами з логістикою та внутрішнім попитом, перед бізнесом стоїть ще одна важлива проблема – брак кадрів. На її думку, нинішня система бронювання не є гнучкою і не дає змоги залучати нових співробітників. Зокрема, потенційні кандидати обирають тіньову зайнятість через можливість бути мобілізованим ще на етапі працевлаштування. Цю бюрократичну проблему можна вирішити, давши підприємствам можливість доброньовувати деякий відсоток персоналу за рік.