У Польщі у 2023 році триватиме зниження споживання сталі – HIPH

Споживання металопродукції в країні у першому кварталі 2023-го впало на 21% р./р.

На внутрішньому ринку Польщі збережеться тенденція до зниження як виробництва, так і споживання сталі. Такий прогноз в інтерв’ю ISBnews озвучив президент Металургійної торгово-промислової палати (Hutnicza Izba Przemysłowo-Handlowa, HIPH) Мірослав Мотика.

За його словами, зростання вартості енергії та кліматичні обмеження в ЄС знижують конкурентоспроможність польських виробників сталі та сприяють імпорту з-за меж Євросоюзу.

Споживання металопродукції в країні, зауважив Мотика, у першому кварталі 2023-го впало на 21% р./р. – до 3,1 млн т, і ця тенденція спостерігатиметься впродовж поточного року. За даними HIPH, у 2022-му споживання металопродукції в Польщі склало 13,3 млн т, знизившись на 13,5% р./р. Споживання сортового прокату скоротилося на 15,9% у річному вимірі – до 4,7 млн ​​т, плоского прокату – на 12,8%, до 7,6 млн т, труб – на 6,2%, до 1 млн т.

На думку президента HIPH, прогнози для металургійної галузі на 2023 рік є негативними.

«Зменшення споживання сталі прогнозується в таких секторах, як велика побутова техніка, металовироби, будівництво та транспортне обладнання. Зокрема, сталеливарна промисловість стурбована падінням кількості нових дозволів на будівництво, яке за підсумками перших чотирьох місяців року знизилось на 32% у річному вимірі» – розповів Мірослав Мотика.

Минулий рік також став черговим, у якому збільшилась частка імпортної сталі на ринку Польщі. Порівняно з 2021 роком вона зросла на 1 відсотковий пункт, склавши 80%. У першому кварталі 2023-го загальна частка іноземної продукції на польському ринку сталі  впала до 73%.

Попри скорочення частки імпорту, у першому кварталі скоротилося і внутрішнє виробництво. У 2022-му Польща виробила 7,2 млн т металопродукції, що на 8,6% менше, ніж у попередньому році. У першому кварталі 2023-го цей показник впав на 10,3% р./р., до 1,8 млн т. За словами Мотики, падіння внутрішнього виробництва є наслідком не тільки зниження попиту, а й ослаблення конкурентних позицій вітчизняних виробників.

«Важко конкурувати з імпортом, який має інший портфель вартості. По-перше, виробництво за межами ЄС не стикається з таким різким підвищенням вартості енергії, як у Польщі чи в усьому ЄС. По-друге, виробники сталі з третіх країн не підпадають під такі суворі кліматичні норми», – пояснив Мірослав Мотика.

На його думку, у середньостроковій перспективі гарною можливістю для польських виробників є запровадження ЄС механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), що може виправити різкі відмінності у собівартості виробництва. Проте ефективність механізму покаже тільки практика. Мотика також підкреслив, що ЄС має запровадити правила, які захищатимуть і винагороджуватимуть європейських виробників сталі у разі запуску проєктів з відновлення України коштом блоку.

Нагадаємо, що металургійні підприємства Польщі за підсумками травня 2023 року скоротили виробництво сталі на 1,5% в порівнянні з попереднім місяцем – до 660 тис. т. Про це свідчать дані WorldSteel Association. У річному обчисленні виробництво сталі в країні у травні знизилось на 13,6%.