ArcelorMittal Poland: польський підрозділ скорочує потужності

Під час пандемії було закрито доменне та сталеплавильне виробництво у Кракові, а з 2024-го виведуть у простій коксову батарею на цьому підприємстві

З початку осені ArcelorMittal призупиняє або скорочує потужності свого європейського підрозділу. Частиною цього «тренду» стала і Польща. У листопаді компанія вирішила назавжди зупинити трубний дивізіон у країні, окрім того, оголошено про гарячу консервацію коксової батареї на краківському меткомбінаті. Зупинки викликають занепокоєння профспілок, які представляють місцевих металургів. ArcelorMittal відграє провідну роль у місцевій сталеливарній промисловості, тож скорочення показників компанії негативно відображатиметься на стані металургійної галузі країни.

Місце на ринку

ArcelorMittal Poland (AMP) є найбільшим виробником сталі в Польщі та зосереджує майже половину виробничого потенціалу сталеливарної промисловості країни. За підсумками 2022 року компанія скоротила виплавку сталі на 15% у порівнянні з 2021-м – до 3,4 млн т, опустившись навіть нижче рівня пандемічного 2020-го (3,9 млн т). Загалом обсяги виробництва сталі у країні торік склали 7,73 млн т.

На підприємствах ArcelorMittal Poland працює близько 10 тис. людей. Активи компанії включають заводи в Кракові, Домброва-Гурнича (до 2020 року обидва підприємства мали повний металургійний цикл), а також Сосновці, Свєнтохловіце та Хожові (виробляють прокат). Окрім того, до складу концерну входить філія Zaklady Koksownicze Zdzieszowice – найбільший виробник коксу в Європі (близько 3,5 млн т на рік).

Запроваджуючи простої або закриваючи ті чи інші потужності у Польщі, ArcelorMittal у останні роки майже незмінно апелює до скорочення попиту та високих витрат на виробництво. Попит на металопродукцію у Польщі та ціни на неї дійсно падають з середини 2022-го.

За даними польської Металургійної торгово-промислової палати (Hutnicza Izba Przemysłowo-Handlowa, Polish Steel Association), у 2021 році видиме споживання металопродукції у країні досягло рекордного рівня – 15,3 млн т. За підсумками минулого року цей показник скоротився на 13% р./р. – до 13,3 млн т, у 2023-му він може скласти приблизно 12,5 млн т. Минулого року частка імпортної сталі на польському ринку складала 80%.

«Польща входить до топ-5 найбільших імпортерів у ЄС практично всіх видів довгого та плоского прокату (катанки, арматури, фасонного прокату, гарячекатаних і холоднокатаних листів). Найбільші обсяги імпорту припадають на листовий прокат: загалом, у 2022 р. Польща імпортувала 6,3 млн т цієї продукції, з них майже 1,3 млн т – з країн, що не входять до складу ЄС», – зазначив аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Польща є одним із найбільших ринків для українського експорту, особливо в умовах повномасштабного вторгнення РФ. Щодо продукції українського ГМК, то основними статтями імпорту на польський ринок, за даними Євростату, є ЗРС, плоский гарячекатаний прокат та напівфабрикати (3,5 млн т, 334 тис. т та 195,5 тис. т у 2022 році відповідно).

Окрім того, Польща зменшує обсяги виплавки сталі. У 2022-му році цей показник впав на 8,6% у річному обчисленні, за 11 місяців поточного року – на 14,9% р./р., найбільше падіння спостерігалось у червні (-62,6% м./м.). Тож скорочення або призупинка виробничих потужностей AMP відбивається і на галузі загалом.

Краків

У листопаді поточного року ArcelorMittal Poland (AMP) оголосила про переведення коксової батареї краківського меткомбінату у режим гарячої консервації. Це рішення пов’язано із низьким попитом на кокс та високими цінами на коксівне вугілля. Як повідомлялося, до кінця року всі працівники коксохімічного заводу продовжуватимуть працювати, щоб підготувати агрегат до безпечної зупинки. Менш ніж за два тижні по тому була підписана угода з профспілками: 129 з 229-ти співробітників підрозділу працевлаштують на інших польських активах, близько 100 осіб будуть виконувати роботи з подальшого техобслуговування коксової батареї.

Польська гірничовидобувна компанія Jastrzebska Spolka Weglowa (JSW) після новини щодо консервації коксової батареї зазначила, що веде переговори з ArcelorMittal про продовження співпраці та збереження обсягів поставок коксівного вугілля на наступний рік відповідно підписаної компаніями угоди. Контракт між JSW та AMP було продовжено на 2023-2025 роки у жовтні минулого року, його вартість оцінили у понад 7 млрд злотих ($1,48 млрд).

На події нервово відреагували інвестори на Варшавській фондовій біржі. Інформація про рішення AMP та публікація результатів третього кварталу JSW стала сигналом для масового розпродажу акцій останньої наприкінці листопада.

Рішення щодо консервації коксової батареї стало черговим кроком ArcelorMittal Poland стосовно скорочення виробництва на меткомбінаті у Кракові. Восени 2020-го компанія оголосила, що назавжди закриває доменну піч та сталеливарне виробництво на цьому підприємстві.

На цей момент доменний і сталеплавильний цехи вже знаходилися в простої з листопада 2019 року – тоді їх зупинку пояснили зниженням попиту на сталь і високим обсягом імпорту з-за меж ЄС. У березні 2020-го, після спалаху коронавірусу, AMP відклав перезапуск потужностей на невизначений термін. Остаточне рішення щодо закриття доменного і сталеплавильного підрозділів було прийнято восени 2020-го, коли ArcelorMittal Poland заявила про негативні наслідки пандемії коронавірусу для компанії і необхідність адаптуватися до нових умов.

Як зазначалося, іншими негативними факторами, що спонукали компанію закрити частину потужностей на комбінаті у Кракові, стали відсутність ефективних заходів для захисту європейського ринку від імпорту, висока вартість енергоресурсів та високі вуглецеві витрати у межах EU ETS. Тож AMP вирішила  зосередити виробництво чавуну лише на одній локації – двох доменних печах підприємства в Домброва-Гурнича.

Тоді компанія залишила у роботі коксохмічний завод і прокатні потужності краківського меткомбінату, у які за останні п’ять років було інвестовано 500 млн злотих.

«Закриття доменного і сталеплавильного виробництва призвело до того, що компанії доводиться імпортувати сталеву заготовку, щоб забезпечувати роботою прокатні стани. Наразі одним з постачальників квадратної заготовки до Польщі є український завод АрселорМіттал Кривий Ріг. Тобто, ми бачимо, як фактично АрселорМіттал перерозподіляє виробництво за різними заводами, щоб оптимізувати витрати і підтримати конкурентні переваги» – вважає Андрій Глущенко.

Трубний дивізіон

У листопаді 2023 року корпорація повідомила, що ArcelorMittal Tubular Products (AMTP) Europe з першого кварталу 2024-го планує припинити виробництво труб на заводі у Кракові у відповідь на мінливість ринку й прагнення зменшити вуглецевий слід. Щоправда, цей актив не входить до структури ArcelorMittal Poland.

Продукція краківського підрозділу – прямошовні зварні труби, які використовуються у будівництві та водопостачанні, продавалася на внутрішньому ринку, у Чехії, Німеччині, Данії, Словаччині та країнах Балтії. Річна виробнича потужність підприємства складала 250 тис. т продукції на рік.

Профспілки були здивовані цим рішенням, зокрема, посилаючись на те, що AMTP закінчить рік із прибутком, пише польський портал WPN. Йшлося про готовність до страйку, проте 11 грудня ArcelorMittal Tubular Products підписала угоду з представниками робітників.

На фоні закриття трубного заводу у Кракові, AMTP Europe продовжує розвивати заводи в інших країнах, зокрема у Чехії. Чеський завод у Карвіні має більший асортимент продукції, ніж краківський. З 2020 по 2021 рік у це підприємство було інвестовано 200 мільйонів чеських крон ($8,9 млн). У поточному році ArcelorMittal Tubular Products Karvina реалізує 15 інвестиційних проектів, вартість яких приблизно на 15% більша, ніж у 2022-му (торік сума склала понад 50 млн чеських крон).

Сосновець

Восени цього року ArcelorMittal також призупинив роботу прокатного цеху на польському заводі в Сосновці. Це підприємство виробляє катанку і холоднокатаний листовий прокат, працюючи на заготовках, які постачаються з Домброва Гурнича. Прокатний цех простоював з 18 по 26 листопада, що обґрунтовувалося складною ситуацією на внутрішньому ринку сталі. Друга зупинка, за даними польських ЗМІ, була запланована на середину грудня, але про неї поки не оголошувалося.

За два роки до цього, у грудні 2021-го, сосновецька філія саме завершила інвестиційний проект на суму 125 млн злотих – він включав модернізацію цеху прокату катанки (який тривав у два етапи протягом двох років) та капремонт стану холодної прокатки. Завдяки оновленню збільшилась виробнича потужність лінії. Очікувалося, що цей крок забезпечить надійну роботу обладнання в найближчі роки.

Домброва-Гурнича

Втім хорошою новиною для AMP цьогоріч стала модернізація доменної печі №2 у Домброва-Гурнича. Капремонт агрегату коштував понад 720 млн злотих ($167 млн), і, за повідомленнями компанії, став найбільшою модернізацією ДП, яку коли-небудь проводили в Польщі. Доменну піч зупинили на техобслуговування у березні поточного року, на початку серпня її задули після модернізації. У проєкті взяли участь майже 50 сторонніх компаній, ремонт продовжив строк експлуатації агрегату на наступні 15 років.

Зауважимо, що домна №2 вже проходила оновлення у 2018-му, на той момент вона служила вже 40 років. Вартість інвестицій тоді склала 85 млн злотих, реконструкція агрегату дозволила подовжити термін його експлуатації ще на 3-5 років.

Втім, великому ремонту домни №2 передувала невизначеність щодо майбутнього іншої доменної печі. Наприкінці вересня 2022 року компанія оголосила про зупинку ДП №3 (виробнича потужність – 2,2 млн т/рік), пояснивши це падінням попиту на сталь, зростанням цін на енергоресурси, надлишком імпорту на ринку та рекордними цінами на викиди вуглецю.

Повернення в експлуатацію цієї доменної печі мало відбутися наприкінці 2022-го, але його відклали на початок наступного року. Це викликало занепокоєння профспілок, адже стало нагадувати їм ситуацію у Кракові. Врешті домна №3 була запущена у січні 2023-го. Цю домну реконструювали у 2010 році після дворічної зупинки.

Плани на декарбонізацію

Цього року ЄС схвалила державну допомогу та гранти для декарбонізації підприємств ArcelorMittal у Бельгії, Німеччині, Франції, Люксембурзі. Стратегія для AMP, за словами очільників польського підрозділу, також полягає у побудові електродугових печей та установок прямого відновлення заліза, щоправда, про це йдеться уже декілька років. Так, у 2021 році компанія обговорювала це з польською владою, аби отримати підтримку та зрозуміти доцільність проєкту з огляду на високе енергоспоживання.

Наразі плани відійти від доменної технології на Домброва-Гурнича залишаються справою найближчого десятиліття. За словами Томаша Слензака, члена правління AMP, побудувати дві електродугові печі на меткомбінаті планується до кінця 2028-го. Вартість інвестицій може сягнути кількох мільярдів злотих. Нові електродугові печі замінять доменну піч №3, завдяки чому викиди CO2 скоротяться на 35%. Наступним етапом стане будівництво третьої електродугової печі нового покоління. AMP також аналізує можливості реалізації проектів з уловлювання, зберігання та використання СО2 (CCUS) у Польщі.

Будівництво електродугових печей, як і використання технологій CCUS, значно підвищать попит польських підприємств ArcelorMittal на електроенергію. Окрім того, проблемою на цьому шляху стануть бюрократія та доступність брухту для місцевої металургії. Втім, протягом минулого року ArcelorMittal придбав у Європі чотири брухтопереробних підпипідприємства, які сукупно переробляють понад 1,5 млн цієї сировини на рік, одне із них – польский Złomex.

Наразі AMP має електросталеплавильний цех на міні-заводі у Варшаві (ArcelorMittal Warszawa), який введений в експлуатацію у 1998 році і в подальшому проходив модернізацію. Цей підрозділ здатний виробляти понад 500 видів сталі. Його основне обладнання – електродугова піч ємністю 80 т. Наприкінці січня поточного року ArcelorMittal Warszawa отримала сертифікат ResponsibleSteel.

Компанія також вкладає у локальні проєкти з декарбонізації і захисту довколишнього середовища (шумопоглинання, зменшення викидів вуглецю, використання коксового газу, економія енергоспоживання тощо). Зокрема, цьогоріч ведуться роботи у цеху випалювання, що пов’язаний зі станом холодної прокатки на краківському заводі. Там компанія будує водневі печі, що замінять старі установки. Загалом у Кракові буде побудовано дев’ять водневих печей, вартість яких складе 52 млн злотих.