Аналіз впливу новин за 11-15 листопада на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Україна бореться за виведення брухту з тіні. Тоді як Туреччина, яка визначає ціну на брухт на світових ринках, досі відчуває проблеми з внутрішнім споживанням сталі. Це свідчить про те, що поточне зростання цін на лом не продовжуватиметься. Особливо з огляду на очікуване зниження цін на ЗРС, де наступного року можливе значне зростання пропозиції.

Споживання сталі в Туреччині поступово стабілізується, однак ситуація відрізняється за різними видами продукції

У вересні споживання плоского прокату становило 1,4 млн т, а в серпні – 1,5 млн т, порівняно з 1,3 млн т за аналогічний період минулого року (+15%). За підсумками 9 місяців споживання плоского прокату знизилося на 12%. Темпи зниження покращується, з одного боку, завдяки низькій базі порівняння – криза в Туреччині почало відчуватися саме починаючи із серпня 2018 року. З іншого боку, обсяги споживання справді зросли в третьому кварталі – 1,35 млн т на місяць, порівняно з 1,2 млн т у другому кварталі та 1,1 млн т у першому кварталі.

Інша ситуація спостерігається зі споживанням довгого прокату. Показники серпня та вересня серйозно поступаються результатам минулого року (-37%), а за підсумками 9 місяців зниження споживання становить 39,4%. Максимальне зниження було за підсумками першого кварталу – 50%. Тобто значущої зміни ситуації не відбулося.

Споживання сталі в Туреччині важливе для світової галузі, адже саме Туреччина задає світові ціни на брухт, будучи його найбільшим імпортером. Як бачимо, споживання відновлюється слабо. Разом з тим Туреччина ще наприкінці жовтня використовувала квоту ЄС на арматуру, а поставки г/к рулону для однієї країни були обмежені 30% від загального обсягу квоти. Ціни на брухт трохи підросли з кінця жовтня, сягнувши $260-265. За даними Irepas, зростання відбувалося за рахунок поповнення запасів, а не зростання попиту. Зазначені фактори стримуватимуть подальше зростання цін на брухт, особливо з огляду на очікуване зниження цін на ЗРС.

США можуть відстрочити запровадження імпортних митних тарифів на автомобілі з ЄС

У травні Президент Трамп оголосив, що вивчає можливість розширення дії секції 232 на автомобілі і запасні частини для автомобілів походженням з країн ЄС. Відповідне рішення означало би запровадження 25%-го мита і мало бути ухвалене до середини листопада.

Середина листопада настала. Трамп пропонує відстрочити запровадження захисних заходів. Звісно, сталося це не саме собою. Було проведено переговори, за результатами яких німецькі автовиробники Volkswagen і Daimler взяли на себе зобов’язання щодо інвестицій та створення нових робочих місць на території США.

Запровадження мита було би дуже болісним як для економіки ЄС, так і для самих США. Автовиробники володіють заводами як в Європі, так і в Штатах, тому захисні заходи порушили б виробничі ланцюжки. Промислове виробництво значною мірою залежить від ситуації в автомобілебудуванні, яке переживає зараз не найкращі часи. Виробництво пасажирських автомобілів у ЄС за підсумками 6 місяців знизилося на 7,2%, а у США – на 6,5%. Продажі авто падають як в розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються, особливо в Китаї (-14,4% за підсумками 6 місяців 2019 року).

У Євросоюзі на автомобілебудування припадає 20% споживання сталі, в світі – 12%. Водночас ЄС – важливий ринок для експорту плоского прокату і слябів з України.

У середньостроковій перспективі очікується стабілізація ситуації на залізорудному ринку

Vale, один з провідних світових виробників ЗРС, прогнозує скорочення продажів своєї продукції в 2019 році з раніше озвученого рівня (307-332 млн т) до 307-312 млн т. У 2018 році Vale відвантажила 364 млн т окатишів і залізорудної дрібноти.

Падіння продажів Vale у 2019-му порівняно з минулим роком було очікуваним з огляду на аварію на дамбі в Бразилії, яка трапилася в січні. Тоді ніхто не міг точно оцінити її наслідки для ринку залізної руди, оцінки уточнюються досі. Щоразу погіршення прогнозу щодо поставок Vale надає підтримку поточними цінами ЗРС.

Однак у середньостроковій перспективі ситуація зміниться. Згідно з оцінками Міністерства промисловості, інновацій та науки Австралії, країна наростить експорт залізної руди з 806 млн т, очікуваних за підсумками 2018-2019 фіскального року, до 869 млн т в 2020-2021 р.

Досягти таких результатів вдасться завдяки інвестиціям провідних гірничодобувних компаній у розробку нових залізорудних проектів. Зокрема, BHP Group схвалила інвестиції в розмірі $2,9 млрд у проект South Flank у регіоні Пілбара, Західна Австралія. Виробнича потужність активу – 80 млн т ЗРС на рік. Видобуток руди планують розпочати у 2021 році.

Rio Tinto оголосила про намір інвестувати $1,6 млрд у розробку двох родовищ у тому самому регіоні. Видобуток руди також планують почати у 2021 році.

Fortescue Metals схвалила інвестиції у свої проекти – Eliwana (сума інвестицій – $1,27 млрд, старт видобутку очікується у грудні 2020 року), Iron Bridge ($2,6 млрд, 2022 рік), Queens Valley ($287 млн).

Згідно з прогнозами Fitch Solutions, світовий видобуток залізної руди зростатиме в середньому щорічно на 0,9% до 2028 року. Крім Бразилії, зростанню видобутку сприятиме Індія, тоді як в Китаї виробництво ЗРС скорочуватиметься через високі виробничі витрати.

Прогнозований темп зростання видобутку залізної руди відповідає прогнозному збільшенню виробництва сталі на 1% щорічно в довгостроковій перспективі. Попит і пропозиція на ринку будуть збалансовані, а після короткострокових сплесків у поточному році ціна ЗРС знизиться і стабілізується.

Наприклад, Steel Home вважає, що наступного року ціна ЗРС впаде на 10-15% і перебуватиме в діапазоні $65-95/т (CIF, Китай). World Steel Dynamics прогнозує, що з високою ймовірністю ціна залізорудної дрібноти в Китаї знизиться з $87/т у жовтні 2019 року до $65/т у грудні 2019-го – січні 2020 року c подальшим зростанням до $70-75/т. Згідно з консенсус-прогнозом, складеним на основі даних 10 консалтингових та інвестиційних компаній, ціни залізорудної дрібноти будуть на рівні $66-76/т у 2020-2023 роках.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект про детінізацію ринку брухту

Законопроект №2426 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини і операцій з металобрухтом)» внесений за ініціативою 22 депутатів.

За словами президента асоціації «УАВтормет», текст законопроекту повністю аналогічний іншому законопроекту – №7497, який був внесений до ВРУ в січні 2018 року. Цей документ був погоджений з галузевими асоціаціями та Міністерством економрозвитку й отримав їхню підтримку.

Як повідомив один з авторів законопроекту №2426 Дмитро Кисилевський, детінізація ринку металобрухту створить умови для виведення з тіні бізнесу з річним оборотом приблизно 16 млрд грн. Серед запропонованих новацій – ослаблення вимог до пунктів прийому брухту, скасування поділу брухту на промисловий і побутовий, дозвіл проводити розрахунки з фізичними особами в готівковій формі. За оцінками Кисилевського, виведення ринку брухту з тіні може принести 900 млн грн додаткових бюджетних надходжень на рік.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.