Законопроект №2426 має повну галузеву і, судячи з усього, політичну підтримку

12 листопада Верховна Рада зареєструвала законопроект №2426 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини й операцій з металобрухтом)». Авторами документа виступили 22 парламентарія з різних фракцій. Це свідчить про підтримку законопроекту різними політичними силами.

Про швидке внесення документа до парламенту було відомо заздалегідь. Наприкінці жовтня в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відбулася нарада з приводу цього документа.

Нове обличчя

17 січня 2018 року Верховна Рада зареєструвала законопроект №7497 «Про детінізацію ринку металургійної сировини». Лише через півроку профільний комітет розглянув документ і рекомендував прийняти його в першому читанні за основу. Однак до включення до порядку денного справа не дійшла, і 29 серпня цього року законопроект №7497 відкликали.

Нинішній документ – це той самий законопроект №7497, але під іншим номером.

«Цей законопроект один в один, що і №7497. У ньому нічого не міняли. Його повернули в зв’язку з обранням нового складу парламенту. Цей документ готовий. Раніше він вже був узгоджений з усіма: «УАВтормет», «Укрметаллургпромом» і Мінекономрозвитку», – зазначає Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».

За його словами, у Мінекономрозвитку були пропозиції до законопроекту. Зокрема, щодо актів обстеження (атестації) підприємств, які займаються переробкою брухту. Пропонувалося зробити посилання на профільний закон з бухобліку з конкретним переліком документів, які потрібно оформлювати у разі здачі брухту населенням. А також – конкретизувати права та обов’язки місцевих органів влади щодо контролю діяльності заготівельників брухту. Але зацікавлені сторони домовилися, що ці пропозиції будуть розглянуті між першим і другим читанням.

Що всередині?

Один з авторів законопроекту народний депутат («Слуга народу») Дмитро Кисилевський виділяє такі важливі норми документа щодо поліпшення ситуації на брухтозаготівельному ринку:

  1. Прибираємо завідомо нездійсненні вимоги до брухтозаготівельних пунктів.
  2. Ліквідуємо штучний поділ на промисловий і побутовий брухт – давню годівницю корупціонерів.
  3. Прибираємо штучну заборону на розрахунок готівкою при прийомі брухту – джерело замовлень для конвертаційних центрів.
  4. Ліквідуємо акти обстеження заготівельників брухту – ще одна корупційна діра.
  5. Прибираємо кримінальну відповідальність за відсутність підприємств – заготівельників брухту в реєстрі, якого не існує – правова колізія, через яку кримінальну відповідальність може понести кожен, хто займається металобрухтом.

«Законопроект поліпшить умови роботи галузі. Багато непотрібних речей буде усунуто. Наприклад, раніше скасували ліцензію на вид діяльності, а обстеження заготівельників брухту залишилися. Також у законопроекті ліквідується правовий нонсенс: усі види вторсировини можна приймати за готівковий розрахунок, а металобрухт – ні», – додає Володимир Бублей.

У пояснювальній записці до законопроекту №7497 вказувалося, що, за оцінками ОП «Укрметалургпром», понад 80% ринку заготівлі брухту (станом на 2017 рік) перебуває в тіні. А запропоновані в документі заходи дають змогу повністю детінізувати ринок і збільшити надходження до бюджету в 20 разів – до 1 млрд грн.

«Цей законопроект давно назрів. Реалізація законопроекту дасть змогу вивести галузь із тіні в правове поле, підвищити податкові виплати й створити легальні робочі місця. Документ описує все те, що вже є насправді, але переводить процеси в правове поле – за рахунок ліквідації корупційної складової ринок брухтозаготівлі стане легальним», – наголошує Андрій Андрейчиков, президент Української асоціації вторинних металів і ресурсів.

Юридична оцінка

Якщо законопроекти №2426 і №7497 справді ідентичні, то можна взяти до уваги юридичну оцінку старшої версії документа. Раніше Головне науково-експертне управління Верховної Ради в своєму висновку до законопроекту №7497 (аналіз проекту №2426 з’явиться не раніше, ніж через місяць) відзначило, що документ не може бути прийнятий з таких підстав:

  1. Пропоноване уточнення терміну «операції з металобрухтом» не повною мірою узгоджується з преамбулою закону «Про металобрухт». Також у разі прийняття цієї норми відповідальність за порушення під час збору металобрухту буде скасовано.
  2. Скасування поділу металобрухту на промисловий і побутовий частково виправдане, але експерти Ради пропонують замість цього дати більш чітку класифікацію побутового брухту.
  3. Скасування необхідності пред’явлення документа, що посвідчує особу, у разі приймання побутового брухту від населення може призвести до зростання правопорушень, тобто до крадіжок металу представниками маргінальних верств населення.
  4. У законопроекті пропонується покласти функції держконтролю за операціями з брухтом лише на місцеві держадміністрації. Експерти Ради пропонують залишити серед контролюючих держорганів, що забезпечують формування держпромполітики та державний нагляд у сфері охорони навколишнього середовища.

Брухт-2020

Перспективи прийняття законопроекту можна вважати високими з огляду на його підтримку – галузеву й «політичну».

«Навіть якщо в законопроекті є дрібні недоліки, то ми домовилися, що всі необхідні правки будемо вносити вже між першим і другим читанням», – пояснює Володимир Бублей.

Водночас терміни його розгляду можуть затягнутися. Це буде точно не цього року. По-перше, «турборежим» прийняття законів у Раді дещо сповільнився. По-друге, лише висновку Головного науково-експертного управління щодо законопроекту можна очікувати щонайменше за місяць. Цей документ навряд чи можна вважати пріоритетним у масштабах країни, натомість у Раді до кінця року розглядатимуть набагато більш значущі та пріоритетні законопроекти.