46-й тиждень: Китай готується повернути собі статус нетто-експортера сталі

Аналіз впливу новин за 9-13 листопада на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Українська металургія доволі впевнено проходить кризовий 2020 рік. Але вплив Китаю, який поки що допомагає українським металургам переживати наслідки пандемії, – явище тимчасове. Наступний рік буде не менш складним.

Світова металургія продовжує декарбонізуватися. Україна наразі обговорює власний шлях у цьому напрямку. Добре вже те, що особи, які приймають рішення, розуміють важливість цього процесу.

Fitch очікує EBITDA «Інтерпайпу» в другому півріччі на рівні $96 млн

Рейтингове агентство Fitch присвоїло компанії «Інтерпайп» довгостроковий рейтинг дефолту емітента на рівні B, що відповідає суверенному рейтингу України.

Важливим моментом є те, що Fitch не бачить великих ризиків заборони імпорту залізничних коліс в Росію з України, про що писали ЗМІ кілька тижнів раніше. Аргументована ця позиція тим, що на ринку Росії обмежене число гравців. Також Fitch очікує, що застосування антидемпінгового мита на імпорт коліс (34,2%) не продовжуватимуть і воно припинить свою дію із січня наступного року.

Описані вище фактори позитивні для показників залізничного сегменту компанії. Але при цьому аналітики Fitch прогнозують зниження рентабельності цього напряму. Дефіцитний ринок Росії в 2017-2019 рр. привів до зростання цін і рекордного показника EBITDA залізничного сегменту в 2019 році на рівні $200 млн. Тепер же очікується, що російський ринок прийде до нормального стану, до рівноваги попиту та пропозиції, ціни знизяться, а разом з тим і EBITDA залізничного бізнесу компанії. У 2021 році цей показник становитиме $110 млн з подальшим зниженням до $70 млн після 2022 року.

Рейтингове агентство має більш песимістичний погляд на трубний напрям «Інтерпайпу», відзначаючи, що OCTG-сегмент є залежним від інвестицій у нафтогазовий бізнес, які мають волатильний характер. Fitch очікує, що рівень інвестицій у нафтогаз досягне рівня 2019 роки тільки в 2023 році. Відповідно, продажі труб «Інтерпайпу», які в 2020 році впадуть на 24%, відновляться лише через два роки. EBITDA трубного сегменту в 2021 році може становити $70 млн, у 2022-2023 рр. – $80 млн, що істотно краще за результати 2019 року ($35 млн.).

Тобто залізничний сегмент має підтримати прибутковість компанії в короткостроковій перспективі, в довгостроковій – трубний напрям. Рейтингове агентство очікує, що в 2020 році EBITDA «Інтерпайпу» становитиме $245 млн. Це означає, що друге півріччя компанія завершить з прибутком у $96 млн. У 2021 році прогнозується показник у $180 млн, а з 2022 року – $150 млн.

Також Fitch очікує, що «Інтерпайп» наростить рівень капітальних інвестицій у 2021 році до $63 млн і в 2022-2023 рр. – до $ 70 млн. Кошти будуть спрямовані на збільшення потужностей з виробництва OCTG-продукції з преміум-з’єднаннями, будівництво нових ліній термообробки труб OCTG і нової лінії чистової обробки коліс.

Цього року компанія різко скоротила інвестиційну програму, що було одним із заходів економії для адаптації до кризи COVID-19. За півріччя капітальні інвестиції становили лише $19 млн.

Китай поверне собі статус нетто-експортера протягом чотирьох місяців

Асоціація експортерів арматури IREPAS у своєму прогнозі на листопад зазначає, що сильний попит в Китаї та перетворення країни на нетто-імпортера зумовили зростання цін. Це, в свою чергу, дало змогу таким країнам, як Україна, Туреччина, Бразилія, конкурувати на азійському ринку. Але IREPAS очікує, що протягом найближчих чотирьох місяців Китай поверне собі статус нетто-експортера. До китайського нового року серйозних змін не очікується. А от з початком весни – хтозна…

Наступного року ситуація з попитом у світі має покращитися, але для експортерів, таких як Росія, Україна, Туреччина та ін., це мало що дає з огляду на погіршення ситуації з протекціонізмом. Криза, спричинена епідемією COVID-19, створила передумови для лобіювання захисних заходів, і це знаходить відгук у полісімейкерів. Нагадаємо, що цього року обсяги експорту сталі з України залишаються на рівні минулого року завдяки зростанню поставок до Китаю. Тобто наступного року українським компаніям доведеться шукати нові напрямки для експорту. Це може бути важко в умовах протекціонізму, що набирає обертів.

Важливим фактором, який може вплинути на ринок, є очікуваний дозвіл імпорту брухту в Китай. Це штовхне світові ціни на брухт угору. Китай спожив у 2019 році 216 млн т брухту у зв’язку з розвитком EAF-виробництва. При цьому імпорт брухту в Китай до заборони становив близько 2,3 млн т на рік. Це був 2017 рік. Відтоді споживання брухту в Китаї зросло на 45%.

Суто математично, попит на імпортний брухт у Китаї може сягнути близько 3 млн т на рік. Це мало в рамках китайського споживання, але це багато в контексті світової торгівлі брухтом, обсяг якої у 2019 році становив 100 млн т. Тобто йдеться про додатковий попит у 3% світового ринку. Для більшої частини виробників з України, основною сировиною для яких є ЗРС, цей момент є позитивним, оскільки зростання цін на брухт означатиме підтримку цінам на сталь.

Міжнародні металургійні компанії продовжують рухатися в бік декарбонізації

Для переходу на безвуглецеве виробництво корпорація ThyssenKrupp, найбільший виробник сталі в Німеччині, звернулася до німецького уряду з проханням про фінансову допомогу. Компанія розраховує отримати €2 млрд із спеціального державного фонду і €3 млрд – у вигляді грантів. Гранти можуть бути виділені в рамках державної програми застосування водню в металургії.

Наразі ThyssenKrupp уже реалізує пілотний проект із застосування водню в доменних печах. У листопаді 2019 року проведено перший тест, до 2022 року планується поширити використання водню на все домни. На здійснення пілотного проекту, який триватиме до кінця поточного року, уряд Північного Рейну-Вестфалії виділив €1,1 млн (40% загальної суми інвестицій).

Японська компанія JFE Steel оголосила про плани інвестувати $995 млн у скорочення викидів парникових газів. Корпорація має намір здійснити екомодернізацію всіх своїх заводів, щоб знизити викиди парникових газів на 20% до 2030 року. JFE Steel має намір замінити діючі конвертери на більш нові версії, які дають змогу використовувати більше брухту. У довгостроковій перспективі компанія має намір стати вуглецево нейтральною до 2050 року.

Британська Liberty Steel оголосила тендер на будівництво гібридних печей на заводі в Чехії. Компанія має намір до 2023 року замінити чотири тандемні печі на дві гібридні, які дадуть змогу комбінувати в електросталеплавильному виробництві використання чавуну та брухту. Завдяки цьому компанія зможе гнучко реагувати на зміни ринкової ситуації і, крім того, знизить викиди СО₂ за рахунок більшого використання брухту. За умови проведення лінії 400 кВт до 2025 року печі зможуть використовувати 70% брухту, що дасть можливість скоротити викиди СО₂ на 50%.

Декарбонізація – капіталоємний процес. Її неможливо успішно здійснити без системної економічної політики держави, що стимулює екологічні інвестиції. Зокрема, в ЄС є спеціалізовані фонди, які виділяють приватному сектору фінансування на впровадження інноваційних проектів з модернізації виробництва. У тому числі завдяки державній підтримці європейські компанії посідають лідируючі позиції у сфері розроблення технологій декарбонізації та їх впровадження.

ЄБА провела «День сталого розвитку»

Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) провела «День сталого розвитку». На заході були присутні представники бізнесу та органів державної влади. Комітет промислової екології та сталого розвитку ЄБА в ході «Дня сталого розвитку» представив програмний документ «Реформа екологічного законодавства для досягнення цілей сталого розвитку». У ньому зібрані пропозиції щодо покращення екологічної політики, зокрема, процедур і напрямів фінансування екологічних проектів.

Міністр захисту довкілля і природних ресурсів Роман Абрамовський зазначив, що зелена трансформація має поєднуватися з економічним розвитком України. «Зелений курс» в українських умовах має сприяти розвитку підприємництва, а не перешкоджати йому, тому міністерство в розрахунку національно певного внеску у виконання Паризької угоди враховуватиме наші фінансові та інші можливості для скорочення викидів.

З міністром захисту довкілля погодився директор GMK Center і голова комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА Станіслав Зінченко. Він наголосив, що екологізацію економіки можна й потрібно використовувати як нові джерела зростання. «Зелений курс» вимагатиме застосування нових технологій, відповідно, зросте потреба в інвестиціях, з’являться нові робочі місця. Україна, як і інші країни, що розвиваються, не є лідером зеленої трансформації. Однак, з іншого боку, наша країна має можливість використовувати досвід, запозичувати технології та політики розвинених країн в екологічній сфері.

Народний депутат Людмила Буймістер звернула увагу на каральну функцію екологічної політики та відсутність у ній стимулюючих елементів. На цій тезі раніше неодноразово фокусував увагу GMK Center, наголошуючи, що українська держава підвищує екологічний податок, створюючи при цьому перешкоди для екомодернізаціі підприємств.

Крім того, більша частина екологічного податку використовується не за цільовим призначенням (не на природоохоронні заходи). За 9 місяців 2020 року до держбюджету надійшло 2,3 млрд грн екологічного податку, в тому числі 77,7% коштів – до загального фонду. Відповідно, простежити напрями використання цих коштів неможливо. Створення окремих спеціалізованих фондів у поточних українських реаліях також не є оптимальним рішенням з огляду на корупційні ризики.

ЄБА раніше виступала з пропозицією дозволити підприємствам використовувати до 70% нарахованого екоподатку на фінансування природоохоронних заходів. Такий варіант виключає вплив посадових осіб державних органів на використання коштів, залишаючи фінансові ресурси на рівні підприємств, які справді знають, як зменшити забруднення.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина в ході «Дня сталого розвитку» розповіла, як Україна веде переговори про приєднання до Green Deal Євросоюзу. З досягнутих результатів вона відзначила домовленість про індивідуальне застосуванні Carbon border adjustment mechanism (CBAM) до українських виробників. Крім того, Україна має намір підключитися до розробки європейського законодавства у сфері «зеленого курсу». Це дасть змогу одразу враховувати європейські норми у процесі ухвалення українських нормативних актів, щоб згодом не довелося адаптувати наше законодавство під європейські вимоги.

Усі учасники обговорення погодилися з тим, що зелена трансформація економіки – це вимога сьогодення, без якої неможливий розвиток економіки. Для успішної зеленої трансформації необхідна збалансована економічна й екологічна політика держави. Якщо Україна має намір досягти у сфері «зеленого курсу» таких самих результатів, що і Євросоюз, необхідно використовувати ті самі інструменти, які використовує ЄС.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.