Виконувач обов'язків генерального директора Ferrexpo про екомодернізацію та стимули для неї

Нещодавно компанія Ferrexpo заявляла про збільшення виробництва DR-окатишів (Direct reduction iron pellets – окатиші для технології прямого відновлення заліза). Це продукція більш високого переділу зі збільшеним вмістом заліза та низькою концентрацією домішок, підходить для бездоменного виробництва сталі, яке значно знижує викиди СО2 в атмосферу. Про те, куди компанія поставляє DR-окатиші, про вплив норм законопроєкту 5600 на інвестиції та про можливі стимули для екомодернізації підприємств ГМК напередодні Міжнародного форуму «Декарбонізація сталевої індустрії: виклик для України» ми розпитали Джима Норта, виконувача обов’язків генерального директора Ferrexpo.

Наскільки для вас взаємопов’язані поняття екології та модернізації виробництва? Що важливіше в цих інвестиціях: турбота про довкілля чи збільшення прибутку?

– Компанія Ferrexpo прагне максимально знизити вуглецевий слід, і модернізація – це ключовий фактор у цьому напрямі. Сучасні технології дають змогу використовувати більш ефективні та безпечні виробничі практики.

Який загальний обсяг інвестицій компанії в модернізацію виробництва?

– Ми інвестували $206 млн в операційну діяльність минулого року. Значна частина цих коштів пішла на модернізацію нашої гірничої техніки, наприклад впровадження безпілотних вантажівок, а також на збільшення сучасних виробничих потужностей, таких як проєкт з розширення концентратора.

Наскільки ви плануєте збільшити частку DR-окатишів у загальному портфелі вашої продукції?

– Ми маємо намір збільшувати виробництво таких окатишів відповідно до зростання попиту. Це багато в чому залежатиме від швидкості, з якою сталеливарні заводи будуть переходити на виробництво сталі зі зниженим викидом вуглецю.

Яким чином DR-окатиші дають змогу знизити викиди СО2?

– Виробництво сталі з таких окатишів відбувається більшою мірою за допомогою електрики, ніж вугільного палива.

Кому ви плануєте їх продавати?

– Зараз DR-окатиші використовуються в країнах Близького Сходу й Північної Америки. Але в середньостроковій перспективі ми очікуємо значне зростання попиту з боку європейських виробників у зв’язку зі стимулами щодо захисту довкілля, які впроваджуються на території ЄС.

Як, за вашими оцінками, збільшиться фінансове навантаження на компанію у зв’язку із запровадженням Carbon Вorder Аdjustment Мechanism?

– Ця законодавча ініціатива досі перебуває в процесі розробки, й ми відстежуємо процес її впровадження. Припускаємо, що навантаження спочатку буде більшою мірою стосуватися імпорту сталі, ніж поставок сировини для її виробництва.

Як вплине на ваші інвестиційні плани можлива зміна податкового законодавства в разі прийняття законопроєкту №5600?

– Ми моніторимо цей законопроєкт і його вплив на інвестиції в покращення якості виробництва. Магнетитові залізні руди, як ті, що видобуваються в Україні, вимагають значних інвестицій для збагачення з початкових 20-30% вмісту заліза до рівня понад 65%. Хоча такі руди є одними з найбільш якісних доступних залізорудних матеріалів, робота з ними потребує інвестицій і в нашу команду, і в процеси з видобутку й обробки, щоб досягти необхідної якості продукту. Більш високі ставки відрахувань обмежать такі інвестиції.

Які фінансові механізми могли б допомогти українським металургійним підприємствам реалізувати свої цілі з екомодернізації?

– Уряди низки країн пропонують компаніям фінансові стимули для здійснення модернізації та зниження викидів. Якби такі заходи були запропоновані Україною, це було би потужним сигналом для індустрії.