Дізнатись більше
Інтерв'ю діджиталізація 679 08 Квітня 2024
Діджиталізація дозволяє оптимально фінансувати та підтримувати виробництво
Прозорість ланцюгів постачань є необхідною умовою для досягнення вуглецевої нейтральності, вважає Ніл Д’Соуза, засновник та CEO компанії Makersite, що розробляє інструменти управління даними про продукцію наступного покоління для світової виробничої галузі. Він розповів, чому діджиталізація здатна забезпечити економічну та екологічну стійкість промислових компаній і які переваги може отримати металургія від впровадження сучасних IT-рішень.
Якою є роль диджиталізації та використання нових технологій у сталому розвитку промислових компаній?
– Для того, щоб промислові компанії могли збалансувати основи економічної та екологічної стійкості, необхідні нові технології, які дозволять оптимально фінансувати та підтримувати виробництво, водночас захищаючи природні ресурси та екосистеми планети.
Спочатку сталий розвиток розглядався як компроміс між економічним зростанням і захистом навколишнього середовища. Як наслідок, політика, спрямована на захист довкілля, часто здійснювалася на шкоду економічному зростанню і навпаки. Однак сьогодні нові технології та оцифрування баз даних дають змогу оцінювати фінансову та екологічну вартість матеріалів, підтримувати цю інформацію в актуальному стані для широкого кола користувачів у різних галузях промисловості – без того, аби приносити один вид сталого розвитку в жертву іншому.
Як ви оцінюєте нещодавню Антверпенську декларацію про Європейську промислову угоду, зокрема вимоги європейських промисловців сприяти цифровізації інноваційних досліджень? Чому ця тема була піднята серед інших?
Технології та диджиталізація промисловості – єдиний спосіб, завдяки якому ми можемо зробити значні кроки для виправлення екологічної ситуації, яку створили як суспільство. Антверпенська декларація демонструє, чому досягнення кліматичних цілей вимагає співпраці та прозорості від світових лідерів бізнесу в різних секторах. Це виклик, який жодна людина не може вирішити поодинці, але разом можна досягти значного прогресу на шляху до більш сталого майбутнього.
Які європейські промислові сектори, на ваш погляд, зараз найбільш активно рухаються до досягнення цілей кліматичної нейтральності? Як на цьому шляху просувається металургійна галузь?
– Це енергетичний сектор, який є основою для ланцюгів постачання багатьох інших галузей. Цьому сприяють розширення інфраструктури відновлюваної енергетики через політичну підтримку, а також технологічні інвестиції в енергоефективність та потужності для зберігання енергії.
У транспортному секторі відбувається електрифікація автопарку шляхом більш жорстких норм викидів та стимулів для зниження вартості електромобілів, а також розширення інфраструктури громадського транспорту.
Промисловість наразі нарощує енергоефективність шляхом модернізації обладнання та машин, застосування відновлюваних джерел енергії в операціях, використання перероблених матеріалів та принципів циклічності – все це підтримується постійно розширюваною СТВ та іншими регуляторними рамками.
Металургійна галузь має великі можливості й швидко прогресує завдяки загальній доступності рішень, що вже існують. Йдеться про:
- альтернативне виробництво, наприклад, водневу металургію та «зелені» електродугові печі, що працюють на відновлювальній енергії;
- енергоефективність, зокрема, у процесах нагрівання/охолодження або інтегрованої переробки для зменшення втрат енергії;
- збільшення переробки та циклічність виробництва.
Чому ланцюги постачань є найбільш виграшною сферою для застосування нових технологій?
– На етапі проєктування та пошуку постачальників виробники визначають витрати, вплив на навколишнє середовище, вимоги до ланцюга постачань своєї продукції. Організації, які оптимізують свої ланцюги постачань за допомогою аналізу життєвого циклу (LCA) та розвідки життєвого циклу продукту (PLI), бачать позитивний вплив на основні операційні показники, включаючи витрати, ризики та відповідність нормативним вимогам. Впроваджуючи PLI, виробники в середньому на 15-20% підвищують рівень рентабельності, час виходу на ринок, цінову премію та вартість капіталу.
Які переваги може отримати сталеливарна промисловість від впровадження сучасних рішень, зокрема програмного забезпечення Makersite?
– Сталеливарна промисловість залежить від успішності ланцюга постачань та його обслуговування. Аби залишатися конкурентоспроможними, обробні підприємства мають повністю розуміти ризики на глибших його рівнях.
Досягнути прозорості усіх ланцюгів постачань у масштабах підприємства дуже складно. При ручній обробці пошук та оцінка необхідної інформації займає від кількох місяців до кількох років. Це також потребує залежності від постачальників у наданні інформації про їх ланцюги постачання та ризики. Платформа Makersite пропонує сучасне рішення, що дозволяє компаніям відстежувати викиди сталі по всьому ланцюжку постачань, спрощуючи облік викидів вуглецю.
Наскільки застосовним є програмне забезпечення компанії для відстеження ланцюгів постачання та життєвого циклу продукції для металургії?
– Makersite об’єднує інформацію зі 140 баз даних, щоб надати найповніше уявлення про глобальні ланцюжки постачань на ринку. Ця база даних, серед іншого, детально описує елементи в сталеливарній промисловості, що дає змогу отримати розуміння по кожному матеріалу та компоненту кінцевого продукту. Цей підхід не тільки підтримує комплексний і детальний аналіз LCA, але й дає змогу особам, які ухвалюють рішення, визначити найбільш вигідні компроміси між вмістом вторинної сировини, можливістю її переробки та циклічністю. За допомогою Makersite виробники та постачальники сталі можуть приймати більш розумні рішення на основі даних, які сприятимуть сталому розвитку та зростанню.
Чи вивчала компанія методологію збору даних в рамках європейського CBAM? Наскільки, на вашу думку, ці дані є актуальними на даному етапі? Зокрема, учасники ринку раніше вказували на неможливість перевірити достовірність інформації, яку надають продавці.
– Досі існує досить багато плутанини щодо найкращого підходу до збору даних, які б відповідали методу ЄС для розрахунку вуглецевого сліду.
Є два етапи. Перший – це імпорт, а саме, скільки імпортується матеріалу, який належить до категорій, включених до регламенту. Другий – кількісна оцінка впливу на основі збору первинних даних.
Що стосується імпорту, то є два способи оцінити це. Можна розглянути дані систем ERP (квитанції). На жаль, це вимагає класифікації мільйонів замовлень на закупівлю відповідно до категорій CN та визначення ваги придбаних матеріалів, що часто недоступно в системах планування ресурсів підприємства. Це вимагає величезних зусиль.
Інший підхід полягає у використанні митних даних, однак, через особливості імпорту матеріалів найчастіше різні продукти об’єднуються в пакети, тому неможливо визначити точну кількість або вагу постачань.
Щодо впливу, то європейський регламент встановлює мінімальний поріг первинних даних. Це вимагає співпраці з виробниками та дистриб’юторами, які найчастіше не мають доступу до необхідних даних. У деяких секторах не хочуть ділитися подібною інформацією з конкурентних міркувань. Я не думаю, що це пов’язано з неможливістю перевірити ці дані взагалі, оскільки вже є еталонні дані, на які можна орієнтуватися в процесах забезпечення якості. Значна частина цих труднощів випливе на поверхню під час першого етапу впровадження CBAM.
Платформа Makersite – єдина хмарна платформа, що поєднує в собі агрегацію даних і живі додатки для гнучкого управління життєвим циклом продукту. Makersite дає компаніям можливість керувати життєздатністю продукту, його вартістю та відповідністю нормативним вимогам. ПО компанії використовується компаніями будівельної, автомобільної та важкої промисловості, включаючи BMW, Schaeffler і Cummins.
