Середньорічне споживання металопродукції в УЗ варіюється в межах 100-200 тис. т

Залізнична мережа в Україні входить до ТОП-5 за протяжністю в Європі. За всіма іншими показниками приводів для гордості особливо немає. У рейтингу Всесвітнього економічного форуму в 2019 році Україна за щільністю залізничної мережі посіла 25-ту позицію (в 2018-му – 23-ю), за якістю залізничних послуг – 34-тє місце (37-ме).

Залізнична інфраструктура є одним з найбільших резервів зростання металоспоживання в Україні. Перш за все це пов’язано з великим зносом усіх її елементів – рейкового, вагонного і локомотивного господарств.

Рейкове господарство

Показники виробництва рейок для залізничних і трамвайних колій і залізничних кріплень в Україні не публікуються Держстатом через конфіденційність інформації. Хоча ці цифри є секретом Полішинеля. Єдиний український виробник залізничних рейок – «Азовсталь». Крім того, Дніпровський МЗ може виробляти трамвайні рейки, а Дніпровський МК – рейки для метрополітену.

Як відзначають у «Метінвесті», обсяг виробництва саме рейок для залізничних шляхів типу Р-65 в 2016 році становив близько 61 тис. т; у 2017 р. – близько 51 тис. т; в 2018 р. – близько 52 тис. т.

Обсяги поставок рейок для «Укрзалізниці» в 2017 і 2018 рр. становили понад 36 тис. т і 40 тис. т відповідно. За даними УЗ, держкомпанія придбала в 2017-2018 рр. 77 тис. т рейок, планом матеріально-технічного забезпечення на 2019 рік передбачена закупівля 33,2 тис. т.

Слід зазначити, що на 3 грудня УЗ оголосила тендер на закупівлю 22 тис. т рейок (типу Р-65 довжиною 25 м) за 668,9 млн грн. Це дві третини від запланованого обсягу закупівель на 2019 рік (33,2 тис. т). Для порівняння: в 2018 році компанія закупила 40,5 тис. т рейок. У 2020 році держкомпанія має намір придбати 70,2 тис. т рейок типу Р-65.

Загальна кількісна картина українського ринку рейок має приблизно такий вигляд:

Ремонтний резерв

Потреба в залізничних рейках зумовлюється необхідністю ремонту та реконструкції залізничних шляхів. Загальна довжина шляхів УЗ становить 41,5 тис. км, експлуатаційна – 19,8 тис. км. За різними оцінками, знос шляхів становить 25-27%. Через це в УЗ діють обмеження швидкості поїздів на шляхах загальною протяжністю 1086 км, а 3373 км шляхів закриті для руху.

Наразі УЗ істотно недовиконує обсяги необхідних робіт з ремонту шляхів, економлячи на найбільш дорогих роботах – модернізації та капітальних ремонтах. Рівень виконання реконструкцій: у 2017 р – 17,6%, у 2018 р. – 35%, у 2019 р. (план) – 32,5%. Обсяг реконструкцій у 2007 р. був у 5 разів більшим (1446 км), ніж у 2018-2019 рр.

Водночас, за словами Олександра Кави, екс-заступник голови Мінінфраструктури, для підтримки мережі в належному стані щорічно потрібно ремонтувати і реконструювати приблизно 1500 км залізничних шляхів.

Обсяги здійснення робіт з модернізації шляхів щорічно скорочувалися, сягнувши мінімуму в 2017 р. – 141 км за річного плану в 188 км. У 2018 р. – 283 км шляхів за плану300 км. У 2019 р. планові інвестиції в реконструкцію шляхів – 2,1 млрд грн за потреби в 7,5 млрд грн.

Ступінь відповідності планів з ремонтних робіт на 2019 р. нормативам

Вид ремонтуНорматив з ремонту, кмОбсяги запланованих робіт у 2019 р., км*Ступінь виконання необхідних ремонтів
Реконструкція8002600.325
Капітальний ремонт10001460.146
Середній ремонт800-1 0008001
Комплексний (комплексно-оздоровчий)8005000.625

* плани на 2019 р., пояснювальна записка до постанови Кабміну про індексацію тарифу

За даними Департаменту колії та споруд УЗ, станом на початок поточного року з понад 27 тис. км шляхів протяжність залізничних ліній з простроченим терміном реконструкції становила 2431,9 км, посиленого капремонту потребували 1255,3 км шляхів, капітального – 4735,5 км. На початок 2019 р. на залізниці експлуатувалося майже 122 тис. дефектних рейок і більше 25 тис. місць тимчасового відновлення рейкових батогів безстикової колії. Загалом капремонту або реконструкції потребують до 30% всієї залізничної мережі УЗ.

Крім того, за даними УЗ, 87% із 31,3 тис. стрілок працюють понад нормативний термін. Заміна однієї стрілки зараз коштує приблизно 2,5 млн грн. Тобто для повного оновлення цього сегмента залізничного господарства потрібно понад 67 млрд грн.

У пояснювальній записці до постанови Кабміну про індексацію тарифу зазначено, що «для відновлення колійного господарства по всій мережі необхідно щорічно виконувати роботи з реконструкції в обсягах 530 км шляхів, посилений капітальний ремонт – 576 км, капітальний ремонт – 998 км». З огляду на термін служби залізничних колій на рівні 30 років, щорічно необхідно реконструювати 900 км. Згідно з розрахунками GMK Center, «Укрзалізниці» щорічно потрібно інвестувати не менше 7,5 млрд грн в оновлення й ремонт залізничних шляхів.

Загалом, згідно з фінпланом, УЗ планує в поточному році здійснити модернізацію основних засобів на суму 4,8 млрд грн, у тому числі рухомого складу на 4,4 млрд грн (11 тис. вантажних вагонів, 78 локомотивів, 64 пасажирських вагони та ін.). Держкомпанія запланувала 5,1 млрд грн капінвестицій на реконструкцію 260 км шляху на суму 2,1 млрд грн, 190 комплектів стрілочних переводів на суму 318,4 млн грн. Передбачено витрати на капітальний ремонт основних засобів на суму 2 млрд грн: рухомого складу – 651 млн грн, колійного господарства – 884,4 млн грн, 147 км залізничних шляхів – 604,4 млн грн та ін.

Рейкові перспективи

В уряді та в УЗ уже намалювали красиві картини інфраструктурного майбутнього на наступні 5 років:

  • Кабмін планує оновити 200 локомотивів, 800 пасажирських вагонів і відремонтувати 5 тис. км залізничного полотна;
  • УЗ у рамках реалізації стратегії на 2019-2023 рр. необхідно близько 150 млрд грн інвестицій.

Утім, оцінки необхідних інвестицій можуть істотно відрізнятися. Так, за словами Ремігіуша Пашкевича, члена правління УЗ, «Укрзалізниця» оцінює щорічні інвестиції в утримування залізничної інфраструктури та подальший її розвиток приблизно в 108 млрд грн.

«Сьогодні у нас приблизно 5 тис. км базової мережі характеризуються простроченим зносом і потребують реконструкції. Додайте до цього інвестиції в автоматизацію залізниці»,зазначає Ремігіуш Пашкевич.

Зі свого боку українські виробники готові виконати інфраструктурне замовлення, якщо таке надійде.

«Для реконструкції 1 км шляхів знадобиться близько 129,8 т рейок типу Р-65 з т/о. Відповідно, для 5 тис. км залізничних шляхів необхідно близько 649 тис. т, що становить приблизно 129,8 тис. т на рік. Технічні можливості комбінату «Азовсталь» дають змогу забезпечити необхідний обсяг продукції», – наголошують у «Метінвесті».

Фінансовий бік

Головна проблема – відсутність конкретних джерел фінансування: ні програма Кабміну, ні стратегія УЗ на 2019-2023 рр. чітко їх не визначають. Тобто що стосується виконання намірів чиновників, то, як зазвичай, ніхто і нічого не гарантує.

«Заявляти можна все що завгодно: ні Кабмін, ні Мінінфраструктури в своїх програмах не заклали джерела фінансування. Тому без достатнього підтвердженого фінансового наповнення всі подібні заяви – просто порожні слова. Вони не варті того паперу, на якому вони надруковані», – зазначає Олександр Кава.

Власних коштів для цих цілей УЗ явно недостатньо. У 2018 році «Укрзалізниця» спрямувала на капінвестиції 16,9 млрд грн, що в 1,5 раза більше, ніж у 2017 році. У першій версії фінплану-2019 цей показник був закладений на рівні 24,5 млрд грн (зростання в 1,5 раза), але зрештою затвердили 18 млрд грн (25,6% від потреби). У ситуації недофінансування стан українських залізничних шляхів швидко погіршуватиметься.

Зовнішніми джерелами інвестицій УЗ є кредитні кошти ЄБРР – $150 млн на придбання 4500 піввагонів (тендер уже оголошено) і $100 млн на модернізацію залізничної інфраструктури (елементів верхньої будови колії, в тому числі скріплень).

Серед перспективних напрямків використання інвестицій можна назвати розвиток припортової залізничної інфраструктури за рахунок приватних інвесторів. Так, фінплан УЗ на 2019 рік передбачає використання 351 млн грн приватних інвестицій для розвитку припортових станцій «Великої Одеси» і Миколаєва.

Колісний ринок

Єдиним українським виробником суцільнокатаних залізничних коліс є «Інтерпайп». За останні роки обсяг виробництва залізничних коліс зріс, але значна його частина йде на експорт.

Продажі колісної продукції «Інтерпайпа» на український ринок у 2017 і 2018 роках становили 45 тис. т (+83% до 2016-го, 26% від загального обсягу продажів) і 62 тис. т (+39% до 2017-го, 33%) відповідно. Майже половину обсягу продажів за роками становили поставки в УЗ. За даними УЗ, держкомпанія придбала в 2017-2018 рр. 61,3 тис. т суцільнокатаних коліс. Планом матеріально-технічного забезпечення на 2019 рік передбачена закупівля 7865 од. За іншими даними, потреба УЗ у суцільнокатаних колесах цього року становить 8438 од. У 2018 році держкомпанія придбала у «Інтерпайпа» 10,25 тис. суцільнокатаних коліс.

Також зростанню продажів «Інтерпайпа» сприяло збільшення обсягу вагоноремонту і пожвавлення вагонобудування приватними компаніями. Загалом у 2018 році було побудовано 11,15 тис. вантажних вагонів, у тому числі понад 2 тис. на потужностях УЗ.

Вагонне питання

За оцінками УЗ, потенційний обсяг виробництва вагонів може сягати кількості вагонів, що підлягають списанню (яким понад 25 років) – таких близько 64 тис. Серед них – понад 17 тис. піввагонів, понад 11 тис. зерновозів, 6 тис. цистерн і близько 4 тис. фітингових платформ.

Ця цифра буде ще більшою, якщо враховувати вагони з перевищеним нормативним терміном експлуатації – їх 89 тис. од., або 52% від загального вагонного парку, в тому числі 39% парку піввагонів, 61% – зерновозів і 53% – цистерн.

Їх заміна потребує будівництва нових вантажних вагонів. Для виробництва одного з них необхідно близько 23-25 т металу – прокату, коліс, залізничних металоконструкцій тощо. Майже все зазначене – українського виробництва (крім лиття). За приблизними оцінками це близько 2,2 млн т металопродукції. Коштує таке задоволення недешево – за грубими підрахунками, близько $4,5 млрд. При цьому, за оцінками експертів, реалістичним варіантом видається оновлення УЗ свого парку вантажних вагонів на 5-8 тис. од. на рік.

Металоспоживання УЗ

Динаміка виробництва металопродукції для залізничної інфраструктури залежить від внутрішнього споживання і можливостей експорту. Основний внутрішній замовник – УЗ – від року до року може різко змінювати обсяг своїх закупівель. Наприклад, у поточному році фактично припинено будівництво вагонів на власних потужностях. Загалом, за прогнозами УЗ, потреба держкомпанії в металопродукції в 2020 році дещо зросте.

Придбання «Укрзалізницею» металопродукції за укрупненими напрямами у 2017-2020 рр.

Поставки підприємствам шляхового хазяйстваПотреба згідно з планом закупокОрієнтовна потреба згідно з розрахунком
2017201820192020
Залізничні рейки типу Р-65, тис. т35.93540.50633.18670.174
Підкладки типу КБ-65, накладки 1Р-65, т3951373160738154
Металовироби, т4652261724994277

З урахуванням поточного стану залізничноїмережі потенціал зростання металоспоживання є доволі великим. Так, на початок поточного року експлуатувалося майже 122 тис. т дефектних рейок – це приблизно 99 тис. т нових рейок. Якщо говорити про наміри і необхідність, то:

  • для реконструкції 5 тис. км залізничних шляхів (як це закладено в програмі Кабміну) потрібно приблизно 649 тис. т нових рейок;
  • на початок поточного року близько 8,5 тис. км залізничних шляхів потребували ремонту і реконструкції – це приблизно 1,1 млн т нових рейок.

Придбання «Укрзалізницею» окремих видів металопродукції у 2017-2019 рр.

2017-20182019*
Рейки, т77070.133185.9
Підкладки КБ, т6899.35435.2
Накладки 1Р-65, т1125.4749.9
Клема ПК, т997.31012.86
Клема ПКЛ, т794.5103.5
Клемні болти, т2412800
Закладні болти, т38601568.2
Стикові болти, т819122
Шайби двохвиткові, т1632.2367.6
Шайби одновиткові, т113113
Комплекти роздільного скріплення, шт.9891814947
Скріплення пружне, тис. компл.1928.1948.2
Стрілочні переводи, компл.576243
Високоміцні шпильки, болти лапчасті, компл.3689536895
Шайби плоскі, тис. шт.17311551.4
Шурупи колійні, т25677.5
Костилі шляхові, т44576
Колеса суцільнокатані, шт.612947865
Металопрокат, т100925.722420
Рама бічна, шт.210265217
Балка надресорна, шт.10571258

* закупівля передбачена планом матеріально-технічного забезпечення на 2019 рік

Джерело: УЗ

Якщо перевести зазначену вище продукцію у фізичну вагу металу, то вийде, що металоспоживання УЗ у 2017-2018 рр. становило близько 335 тис. т, у 2019-му плановий показник – близько 98 тис. т. Загалом середньорічне споживання металопродукції в УЗ варіюється в межах 100-200 тис. т.

Зростання металоспоживання можливе лише в разі значного збільшення капінвестицій в оновлення залізничної інфраструктури. Що стосується намірів у цьому відношенні – тут, як завжди, безліч планів і стратегій, а ось фінансове забезпечення є значно скромнішим. У перспективі довгострокові плани УЗ в частині розвитку залізничної інфраструктури потребуватимуть 5 млн т сталі протягом 10-15 років. Водночас усе залежить від економічної ситуації в країні та фінансового становища УЗ зокрема.

Слід зазначити, що ще близько 20 тис. км залізничних шляхів належать до промислових – вони перебувають на балансі різних організацій, промислових підприємств, портів тощо. Усі витрати на будівництво, ремонт і модернізацію такої залізничної інфраструктури лежать на їх балансоутримувачах. Скільки там споживається металопродукції, підрахувати вкрай складно.