За І півріччя ціни на метал в Україні зросли щонайменше на 10–15%

Директор компанії «Єврометал» розповів, що за січень–червень обсяг продажу металопрокату зріс на 20%

Про поточний стан ринку металопрокату в Україні, цінові тенденції, характер попиту та ситуацію з логістикою розповів Віталій Притула, директор компанії «Єврометал» (Львів).

Результати компанії

Перший квартал поточного року порівняно з аналогічним періодом торік був дещо кращим, однак ситуацію на ринку в цей період важко назвати позитивною. Приріст у першому кварталі становив приблизно 15–20% проти минулого року, та забезпечували його переважно перехідні великі замовлення з 2025 року, постачання за якими просто тривали

У ІІ кварталі ситуація помітно пожвавилася — цей період можна охарактеризувати як дуже активний:  з’явилися нове будівництво, нові запити та нові проєкти, тож ситуація складається непогано. Загалом за підсумками І півріччя «Єврометал» показав зростання обсягів продажу металопрокату на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Ринкова ситуація

Попит зріс практично за всіма товарними позиціями. З огляду на специфіку проєктів компанії — переважно комплексних — до складу поставок входять і балки, й листи, і труби, і кутник. Атипового зростання окремої позиції не спостерігається: зростає загальне споживання, охоплюючи практично всі сегменти.

Водночас періодично фіксувався дефіцит за окремими позиціями прокату в окремих постачальників — причини цього невідомі, але, за словами клієнтів, у деяких великих постачальників він траплявся регулярно. У масштабах усього ринку ця проблема не була відчутною: там, де немає в одного постачальника, є в іншого. Імовірно, йдеться про проблему конкретних гравців, причому саме великих трейдерів.

Крім того, через антидемпінгове розслідування щодо профільної труби з Туреччини два місяці спостерігалося суттєве зростання імпорту: українські компанії масово замовляли цю продукцію наперед, очікуючи запровадження мита. Турецькі заводи навіть були перевантажені замовленнями від українських покупців. Тепер, коли стало зрозуміло, що мита можуть запровадити вже цього місяця, нові замовлення дещо загальмувалися. Клієнти, яким, наприклад, потрібно чекати місяць на профільну трубу, не готові брати на себе ризик доплати мита, а постачальники, зі свого боку, теж не готові брати цей ризик на себе. Тобто наразі ринок профільної труби певною мірою стримується цією невизначеністю.

Вплив війни в Ірані на ціни та попит

Найбільший вплив на ринок у І кварталі мав початок війни в Ірані, який спровокував зростання цін на паливо та перевезення. Ситуація мала двоякий характер: це певною мірою стимулювало попит, оскільки клієнти розуміли, що метал дорожчатиме, тож намагалися закупитися заздалегідь. Метал і справді подорожчав, як і доставка — за півріччя ціни на метал зросли щонайменше на 10–15%, залежно від конкретної позиції металопрокату. Відповідно, клієнти, які мали вільні кошти, були зацікавлені придбати метал за старими цінами.

Ціни на доставку після пікового періоду знизилися, хоча й не до довоєнного рівня. Якщо до початку березня, коли розпочалися бойові дії в Ірані, ціна доставлення прокату фурою з Туреччини становила приблизно 120–125 тис. грн, то на піку вона зросла до 180–200 тис. грн. Наразі вартість доставки становить приблизно 140–150 тис. грн.

Найбільше ціни на металопрокат зросли саме після початку війни в Ірані — через невизначеність і зростання цін на паливо, що позначилося на собівартості виробництва на заводах. Це загальна тенденція: ціни на заводах зросли безпосередньо і в Туреччині, й у Європі.

Попит за сегментами ринку

Портфель компанії загалом стабільний і формується переважно комерційними проєктами — складами, елеваторами тощо. Сільськогосподарський напрям почав відновлюватися саме у ІІ кварталі. У І кварталі на світових ринках спостерігалося падіння цін на зерно та сільськогосподарську продукцію загалом, через що аграрії очікували зміни цінового тренду. У ІІ кварталі ситуація в цьому сегменті пожвавилася.

Оцінити стан попиту в інфраструктурному будівництві складно: за цим напрямом у компанії за перше півріччя було дуже мало поставок, і немає однозначних даних, чи це особливість саме компанії, чи загальноукраїнська тенденція. Водночас, за розмовами з великими заводами металоконструкцій, зокрема тими, що працюють у Дніпрі, частка інфраструктурного будівництва в їхньому портфелі є значною — за словами кількох заводів, без інфраструктурного будівництва вони мали б суттєві проблеми із завантаженням роботою. Можлива причина розбіжності — доволі специфічний асортимент металопрокату, яким торгує наша компанія.

Логістика та поставки

Проблем із логістикою, зокрема через обстріли портової інфраструктури, компанія не відчувала. Понад те, цього року ми вперше розпочали перевезення металу з Туреччини баржами — раніше компанія цим не займалася. Було завезено дві баржі металу, проте жодних ускладнень не виникло: у квітні–травні, коли відбувалися ці поставки, доставка морем і перевалка в порту минули без проблем. Немає ускладнень і з автотранспортним сполученням, окрім ціни.

Сегмент металоконструкцій і кадрова проблема

Ситуація в сегменті металоконструкцій загалом позитивна. Усі ключові наші клієнти, тобто великі українські заводи, завантажені роботою на два–чотири місяці наперед, залежно від підприємства.

У березні обсяг роботи, за їхніми словами, був помітно нижчим — це пов’язано з тими ж чинниками невизначеності: аграрії призупиняли частину інвестицій, на ринках спостерігалися негативні цінові тренди на агропродукцію. Хоча наразі ситуація покращилася.

Основна проблема полягає не у виготовленні конструкцій — із цим заводи справляються нормально, а в монтажі. Кілька клієнтів, які поєднують виробництво з монтажем, розповідають, що на виготовлення нових проектів ще можна дати прийнятний термін, а от монтаж доводиться призначати на строк за чотири–п’ять місяців наперед: монтажні роботи відстають від виробництва через брак робочої сили. Причина полягає в тому, що монтаж передбачає відрядження, а людей, здатних вільно пересуватися Україною для такої роботи, залишилося дуже мало.

Ця проблема має і ширший контекст: на ринку загалом продовжується — і навіть посилюється — тенденція скорочення кількості людей, здатних працювати. Здавалося б, гірше вже нікуди, однак ситуація продовжує ускладнюватися.