Україна не є джерелом надлишкових виробничих потужностей (overcapacity)
Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів. На тлі впровадження механізму CBAM та нових захисних заходів постає питання виживання вітчизняного ГМК та логіки євроінтеграції в умовах війни. Чому Україна не є загрозою для виробників ЄС, як працює прихований імпорт із РФ та чому обмеження зашкодять самим європейцям?
Про це розповів керівник з міжнародних зв’язків «Метінвесту» Андрій Кріль під час виступу на онлайн-дискусії «ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України», що провів «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД). GMK Center наводить тези його виступу.
Україна не є джерелом надлишкових потужностей
Перший аспект, на який слід звернути увагу, стосується потенційної загрози з боку України для європейського ринку сталі. Важливо наголосити: Україна не є джерелом надлишкових виробничих потужностей (overcapacity).
У рамках майданчика ОЕСР з питань глобальних сталеливарних потужностей (Global Steel Capacity) Україна історично фігурувала як значне джерело потужностей – на рівні близько 40 млн т. Однак цього року ОЕСР офіційно визнала, що наявні виробничі потужності в Україні становлять лише 8 млн т.
Це скорочення у понад чотири рази. За такого рівня встановлених потужностей Україна об’єктивно не може становити жодної загрози для ринку Євросоюзу – особливо з огляду на те, що сам проєкт нових регуляцій ЄС передбачає обсяг дозволеного імпорту на рівні 18 млн т у рамках нових регуляторних заходів.
Непослідовність позиції ЄС щодо Росії та України
Незважаючи на те, що Євросоюз ухвалив низку жорстких санкційних рішень щодо Росії, він водночас дозволив імпорт напівфабрикатів з чорних металів (зокрема, слябів) російського походження до кінця 2028 року в середньорічному обсязі близько 2,5 млн т слябів.
Фактично йдеться про прихований імпорт: до кінця 2028 року Росія матиме можливість постачати до ЄС сталеві сляби, які використовуватимуться для виробництва рулонного та листового прокату безпосередньо на підприємствах у країнах – членах ЄС.
На цьому тлі запровадження обмежень щодо України – держави, яка є жертвою збройної агресії Росії, – виглядає непослідовно та викликає серйозні запитання.
Подвійний ефект CBAM та загроза для показників галузі
Першочергову стурбованість викликає подвійний негативний ефект механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Результати першого кварталу вже засвідчили суттєве падіння відвантажень з України.
Якщо до цього буде додано квотні обмеження в середині поточного року, сукупні показники українського металургійного комплексу за підсумками року можуть виявитися незадовільними.
Інтеграція металургійних комплексів України та ЄС
Суттєвим фактором, який нерідко свідомо оминається в дискусіях з боку окремих європейських партнерів, є тривалий процес взаємної інтеграції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України та ГМК країн ЄС.
Наприкінці минулого року «Метінвест» придбав трубний завод у Румунії, який раніше належав групі ArcelorMittal і перебував у складній фінансово-операційній ситуації. Підприємство наразі відновлюють та виводять на нормальний режим роботи. Таким чином формується виробничий ланцюжок між українськими та європейськими потужностями.
Аналогічним шляхом іде компанія «Інтерпайп», яка також нещодавно придбала завод у Румунії. Відтак ще одне українське підприємство інтегрує свій ланцюг постачання в схему взаємодії «Україна – ЄС».
Після втрати доступу до Покровська «Метінвест» почав активно закуповувати кокс у Польщі й нині є одним із найбільших покупців польського коксу. Зазначені поставки надходять від державних польських підприємств, що перебувають у непростому фінансово-економічному становищі.
Саме тому будь-який вплив на металургійні товарні потоки між Україною та ЄС – внаслідок як CBAM, так і нових сталевих заходів (New Steel Measures) – матиме прямий негативний вплив на підприємства, розташовані в самих країнах – членах ЄС. Ця взаємозалежність є очевидною та підкріплена конкретними прикладами.
Обмежувальні заходи в контексті євроінтеграції України
Принципове питання полягає в такому: яким чином послідовне запровадження обмежувальних заходів – спочатку CBAM а з липня поточного року – нових умов доступу до ринку (New Steel Measures) – вписується в контекст інтеграції України до спільного ринку ЄС та набуття нею членства в Союзі?
Чи не є ці заходи надто різкими? Якщо доступ до ринку ЄС буде обмежено вже зараз, між поточним станом і очікуваним статусом – секторальною інтеграцією або повноцінним членством – утвориться суттєва структурна «яма».
Доцільно розглянути можливість уникнення цього провалу та забезпечення більш плавного переходу від поточного стану до повноцінної інтеграції. Такий підхід дозволив би підтримати економіку України в умовах воєнного часу та сприяв би поступовій і керованій інтеграції металургійного комплексу до спільного ринку.

Дізнатись більше


