Exclusive Нестача електроенергії призвела до масової зупинки великих підприємств

Енергодефіцит не вплинув лише на 20% українських компаній

Дефіцит електроенергії став одним із найбільших викликів для українського бізнесу. Металургійні гіганти, виробники будматеріалів, енергоємні підприємства – усі зіткнулися з масштабними простоями через російські обстріли.

80% компаній відчувають наслідки енергодефіциту: виробництво скорочується, зростає собівартість, продукція дорожчає на 10–30%, заводи працюють із простоями. Навіть власна генерація не рятує – технологічно неможливо замінити промислове електропостачання мобільними генераторами. Промисловість потребує системної державної підтримки – інакше економіка ризикує зупинитися разом із заводами.

Наслідки відключень

Дефіцит електроенергії значно впливає на «самопочуття» не тільки населення, а й українського бізнесу. За даними ІЕД, перебої з постачанням енергоресурсів (42% відповідей) у грудні 2025 року були третьою з основних перешкод для ведення бізнесу. Перші два місця займали брак робочої сили (62%) та «небезпечно працювати» (57%).

Результати опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) свідчать про те, що перебої з електропостачанням ускладнюють операційну діяльність бізнесу (80%). Серед основних наслідків відключень компанії найчастіше називають:

• зростання собівартості продукції – 61%;
• зміна графіків роботи – 58%;
• зменшення обсягів виробництва чи надання послуг – 50%;
• простої – 48%;
• здорожчання продукції на 10–30% (переважно).

Останніми місяцями російські обстріли стали масштабнішими та системнішими, що призвело до переривання виробничих процесів на великих підприємствах на кілька діб і більше:

1. «Інтерпайп» зупинив електросталеплавильний комплекс «Інтерпайп Сталь» на початку листопада 2025 року через наслідки обстрілу енергоінфраструктури Дніпра. Терміни його простою продовжили і на січень 2026 року.
2. Компанія Ferrexpo зупиняла операційну діяльність через енергоперебої після російської атаки 20 січня 2026 року й у листопаді 2025 року. Через постійні енергообмеження компанія скоротила виробництво залізорудної продукції у жовтні-грудні 2025 року на 29% порівняно з попереднім кварталом – до 1,07 млн т.
3. Меткомбінат «Запоріжсталь» зупиняв усі виробничі процеси в кінці грудня 2025 року і на початку 2026 року через аварійні вимкнення енергоспоживання. Технологічної аварії вдалося уникнути завдяки вивіреним діям персоналу щодо безпечної зупинки обладнання. В обох випадках зупинка виробництва тривала до двох діб.

У січні після масштабних атак по ТЕЦ і значного руйнування мереж багато українських промислових підприємств, виробників будматеріалів і заводів інших енергоємних галузей, які не встановили собі альтернативну генерацію, зупинилися і перейшли у вимушений простій. Для багатьох встановлення власної генерації – дуже дорого. Компанії зупиняються і чекають можливості повернутися до нормальної роботи.

Великих промислових споживачів відключають незважаючи на віднесення до об’єктів критичної інфраструктури й той факт, що для забезпечення стабільного енергопостачання вони імпортують електроенергію з ЄС щонайменше 60% від свого загального споживання.

«Механізм імпортного ПСО не діє, якщо за вказівкою диспетчера НЕК «Укренерго» запроваджуються спеціальні графіки аварійних відключень із метою захисту критичної інфраструктури», – розповіли в коментарі GMK Center в «Інтерпайпі».

Важливо додати кілька наслідків дефіциту електроенергії для бізнесу у ширшому контексті:

1. Дефіцит енергопостачання значно впливає на роботу енергоємних виробництв, продукція яких через зростання собівартості стає неконкурентоздатною на внутрішньому та зовнішньому ринках.
2. Відключення електроенергії (особливо аварійні) у найкращому випадку призводять до посиленого зносу виробничого обладнання, у найгіршому – можуть спричинити технологічні й техногенні аварії.

«Раптове знеструмлення для ГЗК – це катастрофа. Зупинка кульового млина, завантаженого рудою, призводить до застигання пульпи. Щоб його запустити, потрібно вручну вивантажувати сотні тонн породи, що займає дні. Відключення насосних станцій водовідливу в глибоких кар’єрах (до 400 м глибини) створює загрозу затоплення горизонтів і втрати дороговартісної техніки (екскаваторів, самоскидів)», – підкреслила в коментарі GMK Center Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.

Проблема дефіциту електроенергії стала дуже гострою наприкінці 2025 року, хоча суттєво впливала на виробництво протягом усього минулого року.

«Наші виробничі результати у 2025 році відображали складну реальність – із високою вартістю електроенергії, дорогою логістикою, обмеженими експортними ринками та вимушеними виробничими простоями. Ми були змушені постійно переплановувати роботу основних агрегатів і не змогли працювати постійно двома доменними печами, як планували від початку», – зазначив Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Лише п’ята частина (20%) бізнес-респондентів зі згаданого вище опитування ЄБА зазначила, що відключення не позначилися на їхній роботі. Опитування показало, що більшості компаній усе ж вдається виконувати свої зобов’язання. Лише 9% опитаних бізнесів говорять, що брак електроенергії призвів до зриву контрактів.

Що робить бізнес

У таких умовах український бізнес активно інвестує в енергонезалежність – власні альтернативні джерела енергії або генерацію мають 90% опитаних ЄБА компаній. Серед інструментів енергозабезпечення, які бізнес уже впроваджує або планує, є такі:

• системи зберігання енергії – 35%;
• сонячна генерація – 26%;
• нові мережі й інфраструктура – 21%;
• інші види генерації: газова – 5%, біогазова – 3%, вітрова – 1%.

Лише чверть компаній змогли досягти повної енергетичної автономності. Ще по 38% бізнес-респондентів зазначили, що їм здебільшого та частково вдається компенсувати дефіцит електроенергії. Частина підприємств енергоємних галузей уже замовили генерувальне обладнання або перебувають у процесі розгортання власних енергетичних потужностей.

Наслідком використання альтернативних джерел є висока вартість електроенергії (крім безпосередньо коштів на реалізацію проєктів), виробленої через промислові генератори. Вона становить 18–20 грн за кВт·год, тоді як при стандартному варіанті енергопоставок для промисловості – 14 грн.

З технологічних причин і через високу енергоємність не всі українські компанії можуть реалізувати відповідні проєкти енергоавтономності.

«Інтерпайп» глибоко вивчав питання щодо можливих альтернативних джерел електроенергії та дійшов висновку, що мобільні генератори не підходять для наших промислових активів та їх режимів роботи. Таким способом можуть вирішувати свої проблеми дрібні та середні підприємства», – зазначили в коментарі GMK Center в «Інтерпайпі».

Великі підприємства ГМК критично залежать від централізованого енергопостачання. Альтернативні джерела генерації виконують суто допоміжну функцію і дають можливість лише частково забезпечити електроенергією виробничі процеси.

«Виробничі процеси ГМК потребують стабільного промислового електропостачання великої потужності, яке технічно неможливо замінити децентралізованими рішеннями без ризику зупинення виробництва, аварій і незворотних пошкоджень обладнання», – розповіли в «Метінвесті».

Що треба бізнесу

Опитування ЄБА показало, що в поточних умовах значна частина бізнес-респондентів не розраховує на державну допомогу, а ті, хто очікують на підтримку від держави, сподіваються на певні кроки:

1. Запровадження механізмів компенсації витрат на резервні джерела живлення, скасування мита і ПДВ на обладнання, доступне кредитування, зокрема за програмою «5-7-9%».
2. Встановлення чітких графіків відключень та оперативної комунікації для можливості планування виробництва.
3. Спрощення дозвільних процедур для встановлення генерації та мораторій на перевірки, які блокують роботу.

Бізнес потребує достатнього рівня фінансування за наявними програмами підтримки промисловості.

«Ті програми («5-7-9» та інші) виділяли 6–8 млн грн. За 8 млн грн неможливо придбати, наприклад, піч для випікання керамічної цегли або серйозне енергетичне устаткування. Накопичувачі (батареї), які зараз надходять із Європи та Китаю, мають космічні ціни. Окрім їх придбання, треба заплатити за підключення і технічні умови. Якщо навіть виділили 8 млн грн і підприємство купило накопичувачі, половину власних коштів доведеться заплатити тільки за їх приєднання», – зазначив Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів.

Промисловість потребує підтримки

Тривале відключення від енергоспоживання великих промислових підприємств, зокрема ГМК, призведе до значних економічних втрат, які зараз навіть неможливо обрахувати. Суттєво зростають техногенні ризики, оскільки підприємства ГМК належать до об’єктів підвищеної небезпеки. Саме від бізнесу залежить розвиток економіки країни та здатність вести оборону.

«Підтримка енергетичної стійкості промислових підприємств, розвиток децентралізованої генерації та відновлення промислових ліній живлення мають стати елементами державної політики економічної стійкості», – розповів у коментарі GMK Center президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА) пропонує Уряду розглянути можливість забезпечення доступу енергоємних підприємств до довгострокових договорів на постачання електроенергії, запровадження механізмів компенсації тарифів на електроенергію через податкові інструменти, пільгове кредитування проєктів із будівництва альтернативних джерел енергії (газової, сонячної, вітрової), а також систем накопичення енергії, встановлення пільгового тарифу на газ для металургійних підприємств, що використовують когенераційні установки.

Пропозиції УкрФА надані з огляду на високу вартість електроенергії, значну частку електроенергії у собівартості феросплавної продукції (40%) та розміщення заводів галузі у прифронтових регіонах. Аналогічні інструменти можна застосовувати і для підтримки підприємств, які постраждали від відключень електроенергії.

Дефіцит електроенергії внаслідок обстрілів однаково сильно торкнувся населення та бізнесу. Страждання простих людей у холодних домівках викликає емпатію, хоча умови роботи більшості українських компаній зараз не менш скрутні.

«Малі, середні та потужні великі підприємства зараз потребують великої підтримки. Ніхто не хоче виносити ці проблеми назовні, тому що всі розуміють, що населення страждає так само», – зазначив Костянтин Салій.