Українські металургійні підприємства наростили обсяги поставок сталі для зведення й ремонту мостів

Українські мости стали новими дорогами – сферою докладання зусиль та улюбленим PR-приводом влади й «Укравтодору». Очевидно, що після дорожньої теми, держава відчула пристрасть до масштабних проєктів, а саме взялася добудовувати довгобуди. Заради цього «Укравтодор» розробив Держпрограму відновлення мостів на автодорогах на 2020-2025 рр. Як реалізовувалася ця програма в 2020-2021 рр. – розбирався GMK Center.

Плани і факти

Минулого року почалася цілеспрямована реалізація зусиль з модернізації мостової інфраструктури країни. За мости в Україні відповідають їхні балансоутримувачі, найбільшим з яких є «Укравтодор». У 2020 році держкомпанія відремонтувала 158 мостів з 100 запланованих:

  • поточним і середнім ремонтом – 98;
  • капітальним ремонтом – 43;
  • нове будівництво і реконструкція – 17.

Нагадаємо, станом на початок минулого року на балансі «Укравтодору» числилося 16 155 мостів, в тому числі на дорогах державного значення – 5845 споруд, на місцевих – 10 310. До цієї кількості не входять комунальні об’єкти.

Своєю чергою «Укрзалізниця» минулого року капітально відремонтувала 61 міст: 53 залізничних і 8 пішохідних. Значна частина з цих відремонтованих об’єктів – невеликі споруди 10-20 м завдовжки, а капремонт зводиться до заміни огороджувальних конструкцій і дерев’яних шпал на залізобетонні. Тобто масштаби робіт порівняно невеликі. Загалом на балансі УЗ, за даними на 2019 рік, числиться близько 7000 мостів, 90 шляхопроводів, 251 пішохідний міст.

За інформацією Мінрегіону, на кінець 2020 року в Україні експлуатувалося 12 097 мостів і шляхопроводів (12 064 у 2019-м), з них: автомобільних – 8936 (8886), пішохідних – 2391 (2395) і шляхопроводів – 770 (783). Загальна протяжність мостів і шляхопроводів на кінець минулого року становила 746,8 км.

Хиткий стан

Накопичені впродовж десятиліть проблеми мостової інфраструктури за нинішніх темпів оновлення не вирішити й за 10 років. Середній вік мостів у країні перевищує 55 років, а понад 80% споруд побудовані до 1980 року й не мали серйозних ремонтів з моменту спорудження. При цьому формально все не так уже й погано – кількість аварійних мостів невелика.

За даними Мінрегіону, із загальної кількості мостів і шляхопроводів в 2019-2020 рр. (12 079 і 12 097 од.) – 405 (3,35%) і 393 (3,25%) відповідно «не забезпечують безпеку руху». Відзначимо, що з роками ця цифра майже не змінюється: у 2015 році кількість «утомлених» мостів за документами було майже такою самою – 382 споруди.

Зовсім інша картина вийде, якщо орієнтуватися на дані детальних обстежень. За словами Андрія Івка, заступника голови «Укравтодору», на сьогодні обстежено 73% мостів з 5,5 тис. на дорогах державного значення та 25% з 10,3 тис. – на дорогах місцевого значення. До кінця наступного року «Укравтодор» хоче довести кількість обстежених мостів до 100%.

Результати обстеження показали, що 53% всіх штучних споруд не відповідають нормативним вимогам: 710 мостів потребують термінового ремонту, ще 160 споруд близькі до аварійного стану.

«Будівельні норми передбачають, що поточний середній ремонт слід здійснювати кожні 20 років з моменту будівництва, а капітальний – кожні 25-40 років. За приблизними підрахунками, 4000 мостів на державних дорогах не ремонтувалися капітальним ремонтом більше 30 років», – зазначає Андрій Івко.

Інакше кажучи, виходячи з вибірки обстежених мостів, тією чи іншою мірою «втомленими» можна вважати мінімум 30-50% українських мостів, а не 3%, як це показують дані Мінрегіону.

Фінансовий бік

Основний документ для цієї теми – Держпрограма відновлення мостів до 2025 року. Вона передбачає фінансування 28,7 млрд грн за п’ять років за рахунок бюджетних коштів, міжнародних фінансових організацій (МФО) та інших джерел. З цих коштів на ремонт і будівництво виділять 24,4 млрд грн (17,5 млрд грн – на об’єкти державного значення; 6,9 млрд грн – на споруди місцевого значення), ще 3,9 млрд грн планують спрямувати на експлуатацію.

При цьому загальний показник обсягу мостових будробіт в останні роки хоч і зростає, але не вражає. Держстат каже про 2,3-2,5 млрд грн у 2019-2020 рр. Це не зовсім схоже на реальність на фоні 11-мільярдного проєкту в Запоріжжі та інших великих об’єктів. Тим більше що ці цифри Держстату включають будівництво тунелів і метро. Очевидно, що частина мостових витрат «зашита» у фінансуванні ремонту й будівництва доріг.

У травні минулого року президент Володимир Зеленський анонсував масштабну програму відновлення мостів. На ці цілі він пообіцяв знайти фінансування в розмірі $ 3 млрд. Ця сума приблизно втричі перевищує розмір 5-річної програми відновлення мостів (28,7 млрд грн). Однак з того часу цифра в $ 3 млрд на мости офіційно відтоді не озвучувалася.

Наполеонівські плани

У поточному році «Укравтодор» спочатку запланував побудувати й відновити 150 мостів. Згідно з держпрограмою, на ремонт і будівництво мостів спрямують 5,2 млрд грн, на експлуатацію та збереження мостів – 730 млн грн.

Це не всі кошти, які спрямують на мости. Найзначніша частина коштів піде в рамках спорудження автодоріг. Наприклад, будівництво двох мостів – Запорізького і Кременчуцького – коштуватиме 11-12 млрд грн кожен. Це набагато перевищує річні витрати, закладені в держпрограмі.

Зараз «Укравтодор» іде на перевиконання плану – заплановано будівництво, ремонт і реконструкцію 165 мостів на 4 млрд грн. Відсоток завершення на сьогодні становить 84%, або 138 мостів. Загальний план відновлення – понад 200 штучних споруд.

Нагадаємо, до 2025 року «Укравтодор» запланував відновити 1385 споруд (від 20 до 90 мостів у кожній області). У пріоритеті – 895 мостів, які потребують першочергового ремонту, і 169 – близьких до аварійного стану.

Доволі скромні плани і фінансові можливості «Укрзалізниці» передбачають на цей рік капремонт 83 споруд: 71 залізничного і 12 пішохідних мостів. Серед найбільших об’єктів можна відзначити такі:

  • міст через Дніпро на відрізку П’ятихатки – Чаплине: заміна дерев’яного полотна на залізобетонне;
  • міст через річку Сухий Торець на перегоні Кожушко – Шпичкіно: заміна головних ферм прольотів;
  • шляхопровід на 1191 км по станції Волноваха: ремонт полотна, влаштування огорожі, ремонт прольотів і опор освітлення;
  • міст на 28 км ділянки Стрий – Івано-Франківськ: посилення дефектних опор та ін.

Головні проєкти

Головними мегапроєкту «Укравтодору» на 2021-2022 рр. стануть Запорізький і Кременчуцький мости через Дніпро, а також мости в Києві та Ямполі.

Запорізький міст

Запорізький міст являє собою два мости – вантовий (660 м) і балочний (340 м), – 27 штучних споруд і шість транспортних розв’язок загальною протяжністю 9 км. Тендер на це будівництво в лютому минулого року виграла турецька компанія Onur Taahhut. Кошторис проєкту – 11,9 млрд грн.

Активні роботи на споруді велися вже з другої половини 2020 року. До них залучили «Захарій» – найбільший плавкран у Європі. Рух балочним мостом відкрито в грудні 2020 року. На цей рік запланований запуск першого проїзду вантовим мостом. За умовами тендеру, міст має бути добудований до 31 грудня 2023 року. Але, швидше за все, його здадуть набагато раніше – до кінця 2022 року. Будівництво йде з випередженням графіка.

Кременчуцький міст

Кременчуцький міст – 3-кілометровий вантовий міст через Дніпро. Об’єкт матиме 4 смуги руху: по дві в обидва боки. Тендер на будівництво моста в січні поточного року виграла турецька компанія Dogus Insaat Ve Ticaret, запропонувавши ціну в 11,25 млрд грн. Термін реалізації проєкту – три роки. Первинні роботи зі спорудження об’єкта почалися в травні. У вересні компанія Dogus початку монтаж бетонного заводу для будівництва моста.

Ямпільський міст

Цікаво, що Україна просуває свій «мосто-PR» уже й на міжнародному рівні. За рахунок українського держбюджету планується побудувати міст через Дністер на кордоні з Молдовою в околицях міста Ямпіль. Довжина мостової переправи становитиме 1,3 км з пропускною спроможністю близько 5 тис. автомобілів на добу.

Загальна вартість проекту, який реалізує компанія «Автострада», становить 3,4 млрд грн. Для будівництва моста буде потрібно 9 тис. т металоконструкцій та 16 тис. куб. м монолітного залізобетону. Первинні роботи на об’єкті вже почалися, їх повне завершення планується до кінця 2022 року.

Столичні переправи

Що стосується мостів-довгобудів, то роботи в нашій країні ще багато:

  • Подільсько-Воскресенський міст у Києві;
  • Дарницький залізнично-автомобільний міст в Києві (недобудовані частина з’їздів та заїздів на лівому березі Дніпра).

Утім, і на цих об’єктах є істотні зрушення. Наприклад, на Подільсько-Воскресенському переході тривають активні роботи з монтажу деформаційних швів і облаштування гідроізоляції, а також покриття проїзної частини прогонових споруд. Автосполучення мостом планують відкрити вже до кінця поточного року. Наступний етап – спорудження лінії метрополітену.

У вересні був завершений тендер вартістю 1,15 млрд грн з добудови Дарницького моста. У ньому перемогла компанія «Автострада». Раніше Кабмін виділив «Укрзалізниці» (міст перебуває на її балансі) на добудову 500 млн грн. Об’єкт має бути зданий в експлуатацію до кінця 2022 року.

Також київська влада хоче взятися й за інші столичні мости через Дніпро. Ідеться про реконструкцію моста Патона зі збільшенням його пропускної здатності. Орієнтовно проєкт коштуватиме приблизно в 7 млрд грн і має бути завершений до 2025 року. Зараз справа перебуває на початковій стадії розроблення проєктно-кошторисної документації. Крім того, Київська міськадміністрація хоче капітально відремонтувати міст Метро. На це ЄБРР може виділити кредит у €60 млн.

Розмір поставок

Через збільшення оновлення мостової інфраструктури обсяг поставок металопродукції українськими метпідприємствами на внутрішній ринок для будівництва й реконструкції мостів відчутно зріс. Рівень використання вітчизняної продукції та матеріалів перевищує 90%. Це значно більше, ніж у будівництві доріг. Як повідомили GMK Center представники компаній, у 2020 році обсяги відвантажень були такими:

  • «АрселорМіттал Кривий Ріг» – 12 тис. т арматури класу A-III A400 діаметром від 12 до 32 мм (марка сталі 25G2S);
  • «АрселорМіттал Проджектс Україна» – 600 т сталевого шпунта.

Своєю чергою в «Метінвесті» не змогли уточнити обсяг поставок металопродукції для містобудівних цілей у 2020 році.

Також дедалі більш затребуваними стають шпунти. Минулого року компанія ArcelorMittal Projects поставляла шпунт на чимало об’єктів у Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській, Миколаївській, Тернопільській та Харківській областях. У багатьох випадках шпунт використовувався як тимчасова конструкція, і після виконання одного проєкту його переміщали на інші об’єкти.

«На сьогодні у нас вже є кілька замовлень і поставок шпунта в різні регіони, в процесі обговорення перебувають ще кілька цікавих проєктів. Крім цього, ми бачимо загалом поступове підвищення попиту на ринку на шпунтові палі як незамінний матеріал у процесі зведення складних фундаментних споруд. Раніше в більшості проєктів намагалися обходитися без цього матеріалу, помилково вважаючи, що його використання призводить до додаткових витрат. Зараз же навпаки, дедалі більше українських проєктантів і підрядників розуміють, що шпунт – це одне з найбільш універсальних рішень у зведенні особливо важливих фундаментних конструкцій, яке допомагає заощадити і кошти, і час на виконання будівельних робіт, не жертвуючи при цьому надійністю конструкції», – розповідає Анураг Матхур, СЕО ArcelorMittal Projects CIS.

Якщо порівнювати вищезгадані показники з попередніми двома роками, то побачимо зростання поставок металопродукції на «мостові» цілі. Так, поставки у 2018-2019 рр. становили 13 тис. т арматури, 7,7 тис. т містобудівельної сталі і 500 т сталевого шпунта відповідно.

Що стосується поставок імпортної продукції, то тут можна відзначити, наприклад, ванти, які в Україні не виробляються. Так, нещодавно для спорудження мосту в Запоріжжі поставили партію вант швейцарської компанії Fatzer AG.

Мостові конструкції

Вищевказаний розмір поставок металопродукції для «мостових» цілей – це не кінцева цифра металоспоживання на будівництві й ремонті мостів в Україні. Також метал використовується в мостових конструкціях, які дають можливість значно скоротити час будівництва в порівнянні із залізобетоном.

При цьому офіційна статистика виробництва мостових металоконструкцій виглядає дещо заниженою. Цей показник в 2015-2019 рр. варіювався в межах 1-6,7 тис. т. Водночас імпорт мостових металоконструкцій у 2020 році зріс у 2,3 раза – до 184 т на $1,8 млн. Їх ввозили переважно з Німеччини й Польщі.

Основні постачальники металопродукції та металоконструкцій для будівництва Запорізького моста, який потребуватиме 50 тис. т металоконструкцій:

  • «Метінвест» – поставки металопрокату (загальна потреба проєкту в металопрокаті – не менше 14 тис. т);
  • «Океан» – поставка 10 тис. т металоконструкцій;
  • «АрселорМіттал Кривий Ріг» – поставки арматури (загальна потреба проєкту в арматурі – 3-4 тис. т);
  • SMG (Smart Maritime Group) – виготовлення 2,5 тис. т металоконструкцій;
  • «Укрсталь Конструкція» – поставка 1,8 тис. т металоконструкцій;
  • CKS (Центр каркасного будівництва) – виробництво 1,2 тис. т металоконструкцій;
  • Завод сталевих профілів – поставка партії труб великого діаметру.

«Щонайменше на 15 вітчизняних підприємствах розміщені замовлення з їх виготовлення, – раніше відзначав Іван Савченко, начальник відділу будівництва, реконструкції та капітального ремонту Служби автомобільних доріг у Запорізькій області. – Крім того, на українських підприємствах розміщені замовлення з виробництва огороджувальних конструкцій, водовідведення, дрібних витратних матеріалів».