Підсумки роботи українського морського коридору за півроку

Дві третини експортних вантажів через порти «Великої Одеси» – це агропродукція

Півроку роботи морського коридору засвідчили, що українські експортери АПК і ГМК цілком можуть розраховувати на більш швидке і недороге (порівняно з європейськими портами) відправлення вантажів через порти «Великої Одеси» («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»). Цей логістичний маршрут перебуває під постійною ракетно-дронною загрозою, але відправники вантажів готові на такий ризик, судячи зі статистики експорту через порти. Іншою проблемою є обмежена пропускна здатність залізничної та припортової інфраструктури, що з жовтня минулого року призвело до черг вантажних вагонів на залізничних станціях із середнім терміном очікування вивантаження 5-7 днів.

Показники роботи коридору

До війни портова логістика була найбільш масовою і прийнятною за вартістю – понад 70% українських експортних вантажів відправляли через порти. Відкриття в серпні минулого року тимчасового морського коридору мало величезний позитивний вплив на можливості експортерів зернових, олійних і вантажів ГМК, а отже, для всієї економіки країни.

10 серпня минулого року ВМС України оголосили про тимчасові маршрути руху комерційних суден. Першими цим маршрутом скористалися судна, які були заблоковані в морпортах після початку війни. З 16 вересня тимчасовий коридор запрацював і для суден, які прийшли за українською експортною продукцією. Приблизно з початку листопада-2023 у порти «Великої Одеси» почали надходити й імпортні вантажі.

За підсумками 2023 року для навантаження через коридор було прийнято 430 суден, відправлено – 400 суден, які експортували 12,8 млн т вантажів. Саме робота коридору багато в чому дала змогу за підсумками минулого року наростити перевалку вантажів в українських портах на 5% р./р. – до 62 млн т, хоча з усіх морпортів Одеського регіону тільки “Одеса” показав у 2023-му зростання перевалки на 9%, до 8,4 млн т.

Загалом за півроку роботи коридору (станом на 13 лютого) з портів «Великої Одеси» вийшло 736 суден, які перевезли майже 23 млн т експортних вантажів, з яких понад 2/3 – це агропродукція. Очевидно, що в роботі морського коридору пріоритет віддають зерновим, що стримує експортний потік інших видів вантажів.

«Понад 22 млн т за півроку – це не межа. Модернізація як самих портів, так і супутньої інфраструктури – мережі автомобільних доріг і залізниці – за належної безпекової складової дасть змогу збільшити обсяги щонайменше на чверть», – зазначає Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр із відновлення України.

Залізний експорт

Продукція ГМК є другою за питомою вагою в загальному експорті через морський коридор. За оцінками GMK Center, у серпні-грудні минулого року з портів “Одеса” і “Південний” з вантажами ГМК вийшли щонайменше 46 суден – 17 балкерів з 2,6 млн т залізної руди і 29 суден з 653 тис. т металопродукції. Серед них балкери Primus, Anna Theresa, Ocean Courtesy і Puma, заблоковані в морпортах з 24 лютого 2022 року, які покинули порти в серпні-вересні.

У міру роботи морського коридору збільшувалася і кількість судновиходів з експортною продукцією ГМК – з чотирьох у серпні-вересні минулого року до 22-х у грудні. Зокрема, в грудні з порту “Одеса” вийшло 13 суден з 157,5 тис. т металопродукції, з “Південного” – вісім балкерів з 1,29 млн т залізної руди й одне судно з 50 тис. т сталевої продукції.

Залізну руду експортують виключно великотоннажними балкерами з “Південного”. Загалом експорт залізної руди через порти «Великої Одеси» в листопаді-грудні до загального обсягу експорту сировини за ці місяці становив 31,6% і 80,2% відповідно.

Експорт металопродукції здійснюється менш великими партіями переважно з порту “Одеса”. Обсяг експорту металопродукції поки що обмежується 140-215 тис. т, що пов’язано як з виробничими можливостями підприємств, так і логістичними обмеженнями.

Експортні перебої

Після перших позитивних результатів роботи морського коридору приблизно на початку жовтня минулого року різко зріс вантажопотік у напрямку портів «Великої Одеси». За даними УЗ, у листопаді-грудні 2023 року було зафіксовано рекордний місячний обсяг навантаження всіх видів вантажів у напрямку портів – понад 3,5 млн т на місяць (переважно зернові та вантажі ГМК). Перевезення зернових у грудні минулого року в напрямку портів зросли на 30% порівняно з листопадом – до 2,14 млн т, залізної руди – на 20% м./м., до 1,53 млн т, чорних металів – на 5,3% м./м., до 276 тис. т.

Через різке збільшення вантажопотоку залізницею в роботі залізничних станцій і портів почалися перебої, які неминуче призвели до накопичення вагонів на вивантаження на припортових станціях.

На залізничних станціях біля портів “Одеса” і “Чорноморськ” затор з вагонів у листопаді-грудні минулого року варіювався в діапазоні 1,5-2,7 тис. і 2,6-3,6 тис. од. відповідно. У порту “Південний” черга була на рівні 1,4-1,8 тис. вагонів. Час очікування вагонів на вивантаження становив у середньому 5-7 днів. До середини січня поточного року значно погіршилася ситуація на станціях “Чорноморськ-Порт” і “Берегова”, де накопичилося понад 4 тис. вагонів. При цьому запуск коридору послабив тиск на порт “Ізмаїл”, де черга знизилася з понад 4 тис. вагонів на початку жовтня-2023 до 1,5-1,8 тис.

Накопичення вагонів на припортових станціях було спричинене:

1. Обмеженою пропускною спроможністю інфраструктури «Укрзалізниці» та, як наслідок, перевантаженістю спрямування на морпорти. «Вузьке» місце знаходиться на одній із ділянок Одеської залізниці, чия пропускна спроможність становить 49 пар вантажних поїздів на добу.
2. Збільшенням кількості ракетно-дронних загроз. У листопаді майже на дві доби припинявся рух у напрямку порту «Ізмаїл». Під час повітряної тривоги перевалка вантажів суден припиняється (портовий персонал іде у бомбосховища), тому тривалість завантаження в середньому виросла на 30%.
3. Наприкінці листопада через велику кількість снігу, зледеніння та перебоїв в енергопостачанні в Одеському регіоні ускладнилася обробка вантажів у портах «Великої Одеси» та доставлення вантажів залізницею.
4. У листопаді на залізниці проводились ремонтні роботи, що частково ускладнило рух вантажних поїздів у напрямку портів «Великої Одеси».
5. У жовтні 2023 року були проблеми з відвантаженням зернових на експорт – силовики проводили обшуки й перевірки супровідних документів у межах розслідування схем незаконного вивезення зерна. Це, зокрема, було пов’язано із заявою НБУ про те, що експортери АПК не повернули в Україну приблизно $8 млрд виручки. Розв’язання проблеми незаконного вивезення зерна стало створення переліку верифікованих суб’єктів АПК, які здійснюють експорт зернових та олійних.

Ключовою з перерахованих вище проблем є обмежена пропускна спроможність інфраструктури “Укрзалізниці”, що знижує можливості з доставки вантажів залізницею в порти Одеського регіону і вивезення порожніх вагонів.

«Фактично це вузьке місце обмежує весь експорт морським коридором. Потужності діючих морських портів та їхніх терміналів дають змогу обробляти вдвічі більше, приблизно 100 пар поїздів на добу. До того ж, пропускну спроможність цієї ділянки ділять між собою не тільки зернові вантажі, а також залізна руда і метали. Таким чином, експортери обмежені у своїх можливостях з відвантаження продукції на експорт», – зазначає Юрій Щуклін, власник компанії «Вантаж+», член Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації.

Проблеми із забезпеченням безпеки

Безпека морського коридору залишається хиткою. Хороша новина, що з мертвої точки зрушився процес формування коаліції для розмінування Чорного моря – 11 січня Туреччина, Болгарія і Румунія підписали відповідний меморандум. Практична реалізація документа може початися вже у квітні-травні. Ці дії допоможуть знизити рівень мінної загрози для чорноморського судноплавства.

Ситуацію з безпекою може поліпшити конвоювання комерційних суден військовими кораблями. Наприкінці листопада минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна домовилася з партнерами про отримання військових кораблів для конвоювання суден у морському коридорі.

Одночасно залишаються актуальними мінні та ракетно-дронні загрози для судноплавства та портової інфраструктури. З моменту закінчення «зернової угоди» в липні минулого року на українські порти було здійснено понад 30 комбінованих атак, унаслідок чого загинули п’ять працівників портів. Загалом пошкоджень зазнали майже 200 об’єктів портової інфраструктури та сім комерційних суден. Збитки становлять щонайменше 1 млрд грн. Пов’язане з цими ризиками зростання ставок страхування впливає на всіх вантажовласників, які працюють у Чорному морі, вартість страховки сильно обмежує обсяги і частоту перевезень.

Таким чином, безпека суден, які використовують морський коридор, поки що недостатньо гарантована. Наразі ситуація виглядає контрольованою, що дає змогу комерційним вантажним суднам рухатися в обох напрямках, але загрози все ж існують.

Вплив на економіку

Морський коридор вирішує значну частину проблем українських експортерів, насамперед – АПК і ГМК. Експорт через морпорти «Великої Одеси» дає змогу знизити логістичні витрати українських експортерів, що позитивно позначається на їхніх фінансових і виробничих показниках.

Українські морські порти завантажені не на повну потужність і здатні збільшити експортну перевалку, ключовими проблемами залишається безпека і збільшення пропускної здатності залізничної інфраструктури. Також важливим є розширення використання механізму страхування вантажоперевезень морським коридором.

«В останні дні січня серед усіх суден, що рухаються до портів Великої Одеси, було судно, яке було застраховане від військових ризиків завдяки страховці UNITY, створеній українським урядом разом із пулом страхових компаній на чолі з Ascot. Вартість страховки склала 0,75% вартості судна. Ще понад десяток заявок на отримання страховки перебувають у роботі. Нормалізація страхового ринку в торгівлі є наріжним елементом відновлення експорту продукції з доданою вартістю. Тому для нас так важливо, що страхування стає доступнішим і вже фактично використовується для експорту української продукції», – підкреслює Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр, міністр економіки України.

Наразі пріоритет в експорті морським коридором віддається зерновим вантажам. Зі свого боку компанії ГМК готові збільшити обсяг експорту продукції через порти.

«Розраховуємо, що до кінця першого кварталу 2024 року експорт руди морем досягне свого максимуму -–2-3 млн т на місяць для всіх українських виробників. До війни тільки “Метінвест” доставляв максимум 2 млн т руди на місяць. Однак залишається потенціал для розширення інших видів продукції українських експортерів: металів, вугілля, цементу», – раніше зазначав Юрій Риженков, генеральний директор групи “Метінвест”.

Продовження роботи морського коридору позитивно позначиться на всій економіці. За оцінками Dragon Capital (станом на жовтень-2023), це може сприяти збільшенню експортної виручки на $9-10 млрд і підтримати зростання ВВП до 5 в. п. у 2024 році. Мінекономіки оцінює економічний ефект скромніше – зростання експорту щонайменше на $3,3 млрд і 1,23 в. п. додаткового зростання ВВП.

«Очікується, що у 2024 році середньомісячні поставки товарів через новий морський коридор становитимуть близько 7 млн т, з яких 4 млн т – продовольство. Це підтримає сільське господарство, промисловість, транспорт і оптову торгівлю», – вважають в НБУ.