Прорив блокади: які експортні вантажі йдуть через морпорти

Україна відкрила тимчасовий коридор для суден до своїх портів, але гарантій його стабільності та безпеки ніхто не дає

Збройна агресія РФ проти України та блокада морських портів зупинила український морський експорт та призвела до того, що безліч іноземних суден «застигли» біля причалів. Станом на 24 лютого 2022 року в українських портах Чорного та Азовського морів було заблоковано 100 комерційних суден (за винятком портофлоту). З цих 100 суден 34 належали компаніям із країн ЄС (з них 21 – Греції), 24 судна – турецьким судновласникам. Більшість судів прийшли під навантаження до українських портів буквально за один-два дні до початку бойових дій.

Потім «зернова угода» за рік (припинила свою дію в липні) дозволила звільнити причали українських портів від суден, а склади від накопичених зернових вантажів, тоді як інші види масового експорту – чорні метали та залізну руду – доводилося експортувати в значно менших масштабах іншими логістичними маршрутами. Представники українського ГМК із самого початку «зернової угоди» наполягали на її розповсюдженні також на металопродукцію та залізну руд, проте з багатьох причин цього не сталося.

Суднова евакуація

10 серпня ВМС України оголосили про тимчасові маршрути руху цивільних судів у/з чорноморських портів. Коридор насамперед був призначений для евакуації суден, що знаходяться в українських портах.

За словами Андрія Клименка, керівника Моніторингової групи «Інституту чорноморських стратегічних досліджень» з питань ситуації у Криму та Чорноморському регіоні, на початку війни в портах Великої Одеси було заблоковано 41 судно, більшість із яких вийшли під час роботи «зернового коридору» з обумовленими вантажами зернових.

Останні, що залишалися заблокованими судами, за останній місяць пройшли тимчасовим коридором, який був призначений для евакуації суден із портів «Чорноморськ», «Одеса» та «Південний», які були там до початку повномасштабного вторгнення Росії.

Список суден, які покинули українські морпорти, виглядає так:

1. Контейнеровоз Joseph Schulte залишив порт «Одеса» 16 серпня. Судно перевозило на борту понад 30 тис. т вантажів у 2114 контейнерах, у тому числі із продовольством.
2. Балкер Primus із вантажем металопрокату вийшов із акваторії Одеського порту 26 серпня.
3. Балкер Anna Theresa вийшов 1 вересня з порту «Південний» з вантажем 56 тис. т чавуну.
4. Балкер Ocean Courtesy вийшов із «Південного» 1 вересня зі 172 тис. т залізорудного концентрату на борту.
5. Балкер Puma, завантажений 16 тис. т металу та 14 тис. т ріпаку, вийшов 15 вересня з Одеси.

За станом на даний момент заблокованими в портах залишаються:

• Миколаїв – 29 суден;
• Херсон – 14 суден;
• Одеса – 1 судно (балкер Comet; власник – німецька компанія);
• Чорноморськ – 1 судно (балкер Emmakris III, власник – компанія з ОАЕ, але судно заарештоване українською владою, оскільки у нього де-факто російський власник);
• Маріуполь – 5 (було 6).

«Окупанти випустили 22 червня 2022 року з порту Маріуполя турецьке суховантажне судно Azov Concord. Це судно належить відомій турецькій компанії Albros Shipping & Trading. Вихід цього судна (єдиного турецького судна, заблокованого в Маріуполі) було зроблено відповідно до домовленості президентів Туреччини та РФ», – пояснює Андрій Клименко.

У Бердянську та «Південному» заблокованих суден не залишилося. З «Південного» всі заблоковані судна пішли з вантажем, коли з’явилася така можливість, з Бердянська – на вимогу агресорів.

«15 березня 2022 року за наказом російських загарбників усі судна, заблоковані в порту Бердянськ, залишили окупований порт. Це було необхідно, щоб звільнити причали для кораблів ЧФ РФ, тому що РФ вирішила використати порт як логістичний центр для постачання військового угруповання на українському узбережжі Азовського моря», – додає Андрій Клименко.

Вантажі ГМК

Якщо зернові вантажі на раніше заблокованих суднах вийшли з портів «законно» – в рамках «зернової угоди», то для розблокування вантажів гірничо-металургійних компаній були потрібні комплексні зусилля Офісу президента, Мінінфраструктури, ВМС ЗСУ та інших силових відомств.

У серпні-вересні з портів Одеси та «Південного» з вантажами ГМК вже вийшли судна Primus, Anna Theresa, Ocean Courtesy та Puma, заблоковані там із 24 лютого 2022 року.

«На борту деблокованих суден (Primus, Anna Theresa, Ocean Courtesy) була продукція українських металургів та гірників, виготовлена ​​ще до початку повномасштабної війни. Це понад 76 тис. т металопрокату виробництва комбінатів «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також 172 тис. т залізорудного концентрату, виробленого на ГЗК групи «Метінвест», – відзначають у «Метінвесті».

За словами Олександра Водовіза, керівника проєктного офісу гендиректора групи «Метінвест», прорив морської блокади кораблями з українською сталлю – це перший крок до повного розблокування морського експорту для всієї номенклатури української продукції: добрив, металу, руди, продовольства, труб та ін.

«А отже, і до прискореного відновлення економіки України, яка зазнала колосальних втрат, зокрема, через протизаконну блокаду портів України з боку Росії. Повне розблокування портів для всіх видів вантажів дозволить не лише повернути Україні статус морської держави, а й принесе українській економіці додаткові десятки мільярдів доларів валютного виторгу на рік, державному бюджету – сотні мільярдів гривень додаткових податкових надходжень, а сотням тисяч українців – робочі місця та стабільні доходи до сімейного бюджету, – додає Олександр Водовіз.

Експортні перспективи

Проривом для українського експорту стало те, що у вересні перші судна скористалися тимчасовим коридором у напрямку портів Великої Одеси. Так, 16 вересня до порту Чорноморськ увійшли турецькі балкери Aroyat та Resilient Africa, які прийшли за 21 тис. т пшениці. Обидва судна вже успішно пішли з порту з вантажем у 3 тис. т та 17,6 тис. т пшениці відповідно.

«Перспективи виходу суден через тимчасовий коридор є досить позитивними. Протягом останнього місяця кілька суден вирушили з портів Одеси, Чорноморська та «Південного» завдяки оголошеним маршрутам для руху цивільних суден. Також кілька днів тому судна прийшли до порту Чорноморськ, а одне з них уже успішно залишило порт із зерновим вантажем і прямує до Босфору», – зазначають у юридичній компанії Interlegal.

Слід зазначити, що до Чорноморська спочатку наважилися зайти судна з досить низькою вантажопідйомністю, а не великотоннажні балкери. Не всі іноземні судновласники ризикують відправляти свої судна до зони бойових дій. Проте вже у «другій хвилі» знаходяться більш місткі судна. Зараз в українські порти рухаються три нові судна (балкери Azara, Ying Hao 01, Eneida) під завантаження 127 тис. т агропродукції та залізонї руди.

Наразі відновлення «зернової угоди» виглядає неможливим через позицію сторін. Росія вимагає, щоб до SWIFT підключили «Россільгоспбанк», а не його дочірній банк. Також РФ вимагає відновити страхування російських суден, що перевозять агропродукцію, та дозволити їхній захід в іноземні порти. Проте, ці заборони Захід знімати відмовляється.

У таких умовах зрозуміло, що тимчасовий коридор може бути тим рішенням, яке дозволить відновити український експорт через порти, зокрема й вантажів ГМК.

З іншого боку, учасники ринку мають обережний оптимізм з приводу можливостей використання тимчасового коридору.

«Ми не бачимо серйозних перешкод для виходу судів і це відкриває можливості, яких не було раніше, і ними слід скористатися. Однак важливо пам’ятати про військову загрозу та мінну небезпеку з боку Росії, яка залишається актуальною», – уточнюють в Interlegal.

Однак на даний момент гарантій стабільності та, головне, безпеки коридору ніхто дати не може. Так, у Мінінфраструктури та власники вантажів із причин безпеки утримуються від коментарів перспектив роботи тимчасового коридору. Крім того, є проблеми зі страхуванням вантажів. Зокрема британський страховик морських перевезень Lloyd’s не страхує перевезення зерна з українських портів новим коридором без міжнародної підтримки.