Строительство Подольско-Воскресенского моста (с) itc.ua

За останні два роки поставки металопродукції для будівництва мостів в Україні перевищили 20 тис. т

Мостове господарство країни перебуває у вельми жалюгідному стані. Тим більше похвальним є прагнення представників влади розпочати глобальну модернізацію мостової інфраструктури. Про поточний стан справ у цьому секторі та спроби залучити інвестиції в модернізацію мостового господарства GMK Center докладно розповідав у своєму нещодавньому огляді.

Зрозуміло, жодна модернізація мостової інфраструктури України неможлива без використання широкої номенклатури переважно української металопродукції. Ми вирішили розібратися, скільки металурги поставили продукції для будівництва й ремонту мостів за останній час та чи готові наростити поставки в процесі реалізації наміченої програми модернізації мостів.

Метал у мостах

Мости – дорогі та унікальні споруди. Їх металоємність істотно залежить від конструкції, довжини, призначення, технологій будівництва. Наприклад, у процесі будівництва Дарницького залізнично-автомобільного моста (довжина – 1066 м) було споруджено 35 опор та змонтовано 13,6 тис. т металоконструкцій. Тоді як на будівництво в 2013-2016 рр. третього мосту через протоку Босфор (міст Султана Селіма Грозного) довжиною близько 2200 м витратили 104,5 тис. т сталі: 37 тис. т арматури, 14 тис. т несівних тросів, 8,5 тис. т вертикальних тросів і 45 тис. т сталевих балок.

Будь-який великий проект моста або шляхопроводу, а тим паче держпрограма модернізації, – є цікавими для внутрішніх виробників. За даними «Укравтодору», рівень локалізації у будівництві мостів становить 90%, що значно більше, ніж у будівництві доріг. У структурі витрат Держпрограми з відновлення мостів щонайменше 40% належать до металомістких статей: прольоти – 20%, опори і фундаменти – 15%, огорожі та знаки – 5%.

У будівництві мостів використовують арматуру та іншу металопродукцію будівельного призначення, троси (ванти – для однойменних мостів), металоконструкції. Усе це, за винятком окремих позицій, виробляють в Україні. Зокрема, «АрселорМіттал Кривий Ріг» поставляє всю номенклатуру арматури А500С діаметром 8-32 мм і довжиною 12 м.

«Український метал відомий у всьому світі якістю та конкурентоспроможністю, а виробничі потужності провідних українських метпідприємств можуть повністю покрити потреби в спеціальних марках стали для мостів. Тому необхідність імпорту вбачається мінімальною» – зазначає Дмитро Васильєв, начальник відділу маркетингу ПАТ «Укрсталь Конструкція».

З імпортної продукції можна окремо відзначити, наприклад, ванти для Подільсько-Воскресенського моста, які доставили з Німеччини, і шпунти (для будівництва опор мостів, підпірних стінок) з Польщі та Люксембургу.

«У мостобудуванні використовується великий спектр шпунтової продукції, але зазвичай перевага віддається профілям з високою несівною здатністю і багаторазової оборотністю, таким як GU 22N, GU 27N, GU 32N або профілі AZ шириною 700-800 мм. Шпунт виробляють на заводах ArcelorMittal в Польщі та Люксембурзі. В Україні сталевий шпунт з аналогічними технічними та якісними показниками не виробляють», – наголошує Анураг Матхур, генеральний директор ArcelorMittal Projects CIS.

Цифри поставок

Через недостатність обсягу відновлення мостової інфраструктури розміри поставок українськими металургами на вказані цілі є порівняно невеликими. Як повідомили GMK Center у компаніях, за 2018-2019 рр. обсяги відвантажень на внутрішній ринок для будівництва й реконструкції мостів були такими:

  • «АрселорМіттал Кривий Ріг» – 13 тис. т арматури;
  • «Метінвест» – 2,6 тис. т і 5,1 тис. т мостобудівних марок сталі відповідно;
  • «АрселорМіттал Проджектс Україна» – 500 т сталевого шпунта.

«За цей період у сфері мостобудування ми поставили близько 500 т сталевого шпунта. Палі купувалися переважно для багаторазового використання у будівництві тимчасових мостових конструкцій. У цьому й полягає особливість шпунтових паль – вони можуть як виконувати функції постійних споруд, так і використовуватися неодноразово в будівництві тимчасових конструкцій, завдяки чому можна істотно скоротити витрати на закупівлю матеріалів», – пояснює Анураг Матхур.

Збільшити поставки

Збільшення обсягу будівництва й реконструкції мостів потребуватиме нарощування поставок металопродукції, до чого українські виробники готові.

«Потенціал в оновленні мостової інфраструктури України дуже великий. Понад 70% мостів країни потребують реконструкції або ремонту. «АрселорМіттал Кривий Ріг» планує активно брати участь у стратегічних інфраструктурних проектах країни, поставляючи необхідну арматуру», – розповіли GMK Center у прес-службі АМКР.

Не буде проблем і з постачанням необхідної металопродукції зарубіжного виробництва.

«З огляду на плани уряду щодо відновлення дорожньо-транспортної інфраструктури та стратегію «Велике будівництво», ми очікуємо збільшення обсягу замовлень сталевих шпунтових паль. Наші заводи катають шпунт на регулярній основі та готові оперативно виконувати замовлення будь-якої складності та обсягу. Крім того, у нас є склад шпунта в Києві для закриття оперативних потреб наших покупців», – зазначає Анураг Матхур.

Мостові конструкції

Зведення мостів на основі сталевих металоконструкцій значно скорочує час будівництва в порівнянні з традиційною залізобетонною технологією, забезпечує довговічність і високу експлуатаційну стійкість будівельного об’єкта, дає змогу реалізувати різні архітектурні рішення.

Офіційна статистика виробництва мостових металоконструкцій видається заниженою. Цей показник у 2017-2019 рр. варіювався в межах 1,5-4 тис. т. Хоча, наприклад, тільки для будівництва Шулявського шляхопроводу в Києві знадобилося приблизно 1,7 тис. т металоконструкцій.

Виробництво мостів та їх секцій з чорних металів в Україні у 2017-2019 рр.:

  • 2301 т у 2019 році;
  • 1513 т у 2018 році;
  • 3967 т у 2017 році.

Більше того, один тільки завод «Океан» минулого року виготовляв конструкції для пішохідно-велосипедного моста й Шулявського шляхопроводу в Києві, для естакад на Полтавській кільцевій дорозі та для моста в Івано-Франківську. «Океан» переробив у 2019 році 16 тис. т металопродукції, з яких лише 1200 т сталі пішли на суднобудування, а основна частина – на мостові конструкції.

Цікаво, що імпорт мостових металоконструкцій у 2018-2019 рр. істотно зріс – з 28 т вартістю $545,7 тис. до 1,36 тис. т на $3,74 млн.

«В Україні лише кілька компаній здатні виробляти якісні мостові металоконструкції. Технологія виготовлення мостових конструкцій кардинально відрізняється від виготовлення будівельних металоконструкцій, для цього потрібен набагато більш високий рівень підготовки і персоналу, і обладнання, а також спеціальні технології та досвід, – резюмує Дмитро Васильєв. – Наша компанія, володіючи необхідним потенціалом, здатна кратно наростити випуск мостових конструкцій, щоб виконати будь-який проект у найкоротші строки».