Київські мости: історія, застигла в металі й бетоні

Усі столичні мости по-своєму унікальні, і метал, використаний на виготовлення кожного, – тому свідок

Частина київських мостів має складну історію – їх підривали під час бойових дій і знову відновлювали, ремонтували. Але це не применшує унікальності та краси кожного з них. Однак унікальними є й сучасні проекти – Північний (Московський) і Південний мости.

Наприклад, Північний (Московський) міст став одним з перших вантових мостів у СРСР з рекордним на той момент прольотом без опор завдовжки 300 м. Його підтримували потужні троси, прикріплені до бетонної пілону висотою 116 м.

Перший капітальний міст через Дніпро побудували в 1853 році. Він став відомий як Ланцюговий, хоча і мав офіційну назву – Миколаївський. Його довжина становила 776 м, ширина – 16 м. Полотно моста трималося на сталевих ланцюгах (одне кільце важило 192 кг), закріплених на п’яти кам’яних опорах. У 1920 році Ланцюговий міст підірвали польські війська.

Якщо говоримо про історію київських мостів, не можна не згадати ще один – перший капітальний суцільнометалевий залізничний міст через Дніпро в Дарниці (міст Струве), відкритий 1870 року. На момент спорудження він був найдовшим мостом у Європі. У процесі його побудови використовувалася нова кесонна технологія. Загальна довжина моста становила 1067,6 м. У червні 1920 року міст підірвали польські війська, що відступали. Пізніше його відновили і знову підірвали, але вже інші загарбники. У 1949 році поряд з колишнім розташуванням мосту Струве був побудований двоколійний арочний Дарницький залізничний міст.

На сьогодні в Києві діють вісім мостів через Дніпро: два залізничних, три автомобільні, один пішохідний і два для поїздів метрополітену. Ми виділили найбільш металомні з них (виходячи з даних у доступних відкритих джерелах).

1. Дарницький залізнично-автомобільний міст

Дарницький залізнично-автомобільний міст (неофіційна назва – «міст Кирпи») – залізнично-автомобільний мостовий перехід через Дніпро, який включає дві залізничні колії і автодорогу з шести смуг (по три в кожному напрямку). Пропускна спроможність мосту – 60 тис. автомобілів і 120 пар поїздів на добу.

Будівництво розпочалося 2004 року. Залізничний рух мостом розпочався 27 вересня 2010 року. 17 грудня 2010 було відкрито автомобільний рух з лівого берега на правий, а 31 травня 2011 року – з правого на лівий.

Довжина моста – 1066 м, загальна довжина автомобільного переїзду – 2387 м, будівельна довжина залізничних колій   32,7 км, протяжність автоподходів – 15 км.

Під час будівництва було споруджено 35 опор, змонтовано 13,6 тис. т металоконструкцій, покладено 31,2 тис. кв. м асфальтового покриття.

Міст перебуває на балансі ПАТ «Укрзалізниця». Досі не готова лівобережна авторозв’язка зі з’їздом на набережну, добудову якої оцінюють у €30 млн.

2. Міст Патона

Міст Патона – перший у світі суцільнозварний міст, у якого вперше всі шви, включно з монтажними, виконано за допомогою автоматичного зварювання, що робить його унікальною спорудою. У його проектуванні й будівництві безпосередню участь брав академік Є.О. Патон, ім’ям якого споруду й було названо. Будівництво розпочалося 1939 року. Під час Другої світової побудовані опори було підірвано. У його нинішньому вигляді міст Патона був завершений 1953 року.

Міст споруджувався з великих балок, зварених з листової сталі. Їх вирішили виготовляти на заводі за допомогою автоматичного зварювання, а безпосередньо на місці будівництва виконувати лише монтажні стики між великими балками. На Дніпропетровському заводі металевих конструкцій ім. Бабушкіна було зварено 264 балки (кожна заввишки 3,6 м, завдовжки 29 м і вагою 28 т).

Довжина моста – 1543 м, ширина проїжджої частини – 21 м (плюс по 3 м ширини тротуарів з кожного боку). Міст має 26 прольотів (з яких чотири завдовжки 87 м для проходу судів). У будівництві моста було використано близько 10 тис. т металоконструкцій – 250 кг на один квадратний метр корисної площі.

У 2004 році міст реконструювали, зокрема прибрали трамвайні колії. У 2004 році був розроблений проект зняття залізобетонного покриття з метою замінити його легким металевим і розширити міст, збільшивши його пропускну здатність. Однак через фінансову кризу реконструкцію відклали.

3. Залізничний міст

Залізничний міст (над Видубицьким автовокзалом) – входить до проекту залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро, будувався у 2006-2013 рр. Естакада, що має дві колії, розташована на 23 залізобетонних опорах, виготовлених з двох прямокутних стійок, з’єднаних вгорі перемичкою.

З території забудови було винесено майже 3 км ліній зв’язку, близько 15 км різних енергосистем. У результаті винесено і прокладено: нова мережа зв’язку (22 км), каналізація та водопровід (2,5 км), електричні мережі 10кВ і 35 кВ (12 км).

Міст будували з метою поліпшити пропускну здатність на ділянці Київ-Московський – Дарниця. Його довжина – 705 м. Вага металоконструкцій прогонових споруд – 4976 т.

4. Подільський залізничний міст

Подільський залізничний міст (Петровський міст) – одноколійний залізничний міст через Дніпро, споруджений у 1916-1917 роках. У створенні лівобережної естакади моста брав участь Е.О. Патон.

У початковій версії будівництво вимагало 105,3 тис. пудів металу (1684,4 т), але під час громадянської та Другої світової воєн міст неодноразово то руйнували, то відновлювали (останнього разу – в 1945-му). У середині 1960-х років і в 1990 році міст реконструювали.

Мостовий перехід загальною довжиною 1,5 км і шириною 5 м (основний проліт – 110 м) складається з руслової (правобережної) і заплавної (лівобережної) частин. Прогони руслової частини загальною довжиною 330 м перекриті трапецієподібними гратчастими металевими фермами з паралельними поясами, розрахованими на проїзд нижньою частиною. Міст задіяний виключно для вантажних перевезень і руху міської електрички.

5. Пішохідний (Парковий) міст

Пішохідний (Парковий) міст – пішохідний міст через Дніпро. Споруджений у 1956-1957 роках за проектом інституту «Укрпроектстальконструкція» за участі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. За конструкцією – суцільнозварний міст, споруджений з використанням автоматичного зварювання.

Загальна довжина мосту – 429 м, основний проліт – 180 м, ширина пішохідної частини – 7 м. Складається з трьох центральних прольотів висячого типу і берегових ділянок балкової конструкції. Центральні прольоти за схемою 60 м + 180 м + 60 м розташовано на висоті 26 м над рівнем річки. Лівобережна естакада складається з трьох прольотів по 36 м. Загальна вага металоконструкцій становить 985 т.

На сьогодні міст визнано аварійним (хоча перед Євро-2012 він пройшов мінімальну реконструкцію), але продовжує бути в експлуатації.

Маса сучасності

Слід зазначити, що більш сучасні металоємні мости (на їх побудову пішло десятки тисяч тонн металопродукції) – Північний (Московський) і Південний (де лише загальна маса канатів вант склала 750 т) споруджені за унікальними для свого часу проектами зі сталевих конструкцій, виготовлених Воронезьким мостовим заводом (зараз ЗАТ «Воронежстальмост»). Тобто перспективи створити подібні споруди зараз на українських потужностях виглядають вельми сумнівними і неоднозначними.

Більше того, столична влада ніяк не може добудувати Подільський мостовий перехід (будівництво було розпочато в 1993 році), для спорудження якого, за деякими оцінками, необхідно близько 40 тис. т металоконструкцій, у тому числі близько 20 тис. т для I черги. Готовність моста перевищує 55%, але коштів та, можливо, політичної волі, постійно не вистачає.

Від GMK Center

Цей матеріал не претендує на комплексне дослідження і ранжування київських мостів за кількістю використаних металоконструкцій або металу загалом. Те, що можна знайти в доступних відкритих джерелах, – це приблизний вага конструкцій (далеко не щодо всіх київських мостів), не враховуючи кількості арматури та іншої металопродукції, яка пішла на спорудження опор моста і/або інших його конструкційних елементів.