Проблеми з енергопостачанням не призвели до зниження виробництва в ГМК

Через ризики нових ударів по енергоінфраструктурі гарантії стабільності енергопостачання ніхто дати не може

Наприкінці березня та першій половині квітня РФ завдала ракетних ударів приблизно по десятку українських ТЕС та ТЕЦ, а також двом гідроелектростанціям. Внаслідок обстрілів також було пошкоджено підстанції, магістральні мережі НЕК «Укренерго» та мережі обленерго. Через це у найбільших промислових регіонах країни почалися аварійні відключення світла. Хоча з того часу ситуація стабілізувалася, але ситуація залишається хиткою через загрозу повторного обстрілу, що ставить під питання плани промпідприємств і, зокрема, металургів із нарощування виробництва.

Аварійна ситуація

Внаслідок ракетного обстрілу 22 та 29 березня українська енергосистема втратила приблизно 6 ГВт потужностей. Нові втрати додалися після атаки 11 квітня. Сукупно в результаті цих атак компанія «Центренерго» втратила всі потужності, що генерують, а ДТЕК – понад 80%. За оцінками «Центру дослідження енергетики», під час атак сукупно було пошкоджено або повністю знищено 35-40% усіх генерувальних потужностей в українській енергосистемі.

Вже після першої атаки на енергоінфраструктуру, що сталася 22 березня, аварійні відключення енергопостачання розпочалися у дев’яти українських областях. Спочатку обмеження торкнулися Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Хмельницької області. Аварійно-відновлювальні роботи дозволили стабілізувати роботу української системи та повернути енергопостачання абонентам.

Поки що проблеми енергозабезпечення вирішуються виробленням на АЕС і сонячних електростанціях, імпортом з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови, а також обмеженням споживання шляхом аварійних відключень та встановлення лімітів споживання. Також загальну ситуацію з енергоспоживанням підтримує стійко тепла погода.

4-5 квітня «Укренерго» стало додатково вживати тимчасових заходів обмеження споживання у вечірній період (з 18:00 до 22:00) у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській та Сумській областях. З 22 березня по 12 квітня постійні обмеження діяли лише у Харківській області та для промислових споживачів Кривого Рогу. Усі ці заходи суттєво обмежують перспективи нарощування виробництва на підприємствах у найбільших промислових регіонах.

Темрява – ворог виробництва

Стабілізація поставок е/е дозволила металургійним компаніям продовжувати виконання виробничих завдань. Опитані GMK Center представники галузі кажуть, що березневі перебої ніяк не позначилися на характері та показниках роботи. За даними ВП «Укрметалургпром», виплавка сталі у березні зросла на 14,9% – до 611 тис. т.

«У нас не було якихось серйозних проблем. Якщо щось і було, то в перші години після обстрілу. Загалом все нормально», – каже джерело GMK Center в одній із великих металургійних компаній.

Проте ризики повторних ударів та погіршення стабільності енергопостачання залишаються вкрай високими, особливо після обстрілу 11 квітня. Головним наслідком обмежень енергопостачання може стати зниження обсягів виробництва. Зупинка потужностей буде потрібна, щоб зберегти працездатність обладнання та підприємства загалом.

«Останнім часом почастішали випадки відключення обладнання ПАТ “АМКР” від електроенергії, що безпосередньо впливає як на рівень виробництва основних видів продукції, так і на працездатність основних агрегатів», – зазначають в «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Також за умов нестабільності енергопостачання підприємства галузі можуть відкласти свої плани нарощування виробництва. Зокрема, «АрселорМіттал Кривий Ріг» на найближчий період планував збільшити завантаження потужностей з 25% до 50% від довоєнних потужностей – максимально завантажити гірничий департамент, а з квітня запустити роботу металургійного підрозділу двома доменними печами. Нагадаємо, що всі підприємства галузі на поточний рік заклали. зростання виробництва на 10-15%, але тепер, можливо, доведеться знижувати виробництво та коригувати бізнес-плани.

У жовтні-2022 – лютому-2023 українські металурги зіткнулися з такою ситуацією під час першої хвилі російських обстрілів об’єктів енергоінфраструктури та перебоїв із постачанням електроенергії. Тоді галузь протрималася кілька місяців, але у грудні-2022 різко скоротила виплавку сталі на 66% м/м. Сукупні втрати як зниження обсягу виробництва, у тому разі оціночно склали щонайменше 250 тис. т стали.

Жорстка ситуація з постачанням електроенергії промспоживачам ще більше погіршує перспективи для енергоємної феросплавної галузі. Через високі тарифи на електроенергію, падіння цін на феросплави та постійні загрози обстрілу всі підприємства галузі простоюють з осені минулого року. До останнього часу заводи та не планували відновлювати виробництво, а за нових обставин таке рішення може віддалитися на ще більшу перспективу.

Контрзаходи

Через специфіку технологічних процесів металургійні підприємства мають обмежені можливості впливу ситуацію. Усі технологічні процеси пов’язані із споживанням електроенергії. Наприклад, неможливо безпечно зупинити процес, виплавлення чавуну та сталі, особливо при використанні електродугових печей, при аварійному відключенні. Тому єдиним оперативним рішенням при аварійних перебоях енергопостачання є зупинення виробництва чи окремих технологічних процесів.

Трохи краща ситуація за наявності лімітів енергоспоживання або жорстких термінів обмеження постачання електроенергії. І тут підприємства можуть варіювати рівень виробничої активності. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» намагалися частково підлаштуватись до роботи в денний період (у зв’язку із збільшенням сонячної генерації).

Гірничодобувні компанії меншою мірою залежать від енергопостачання. Частина робіт – розкривні, вибухові, вивезення породи та відходів – можуть прямо не вимагати енергопостачання або проводитись за допомогою дизельної техніки. Однак ключові технологічні процеси – обробка та збагачення руди залежать від енергопостачання. При цьому навіть у гірничодобувному бізнесі є компанії, на роботу яких обмеження енергопостачання не вплине.

«Відключення електроенергії на Дніпропетровщині ніяк не вплине на поточну діяльність та виробничі плани компанії. «Рудомайн» готовий до такої ситуації ще з минулої хвилі відключень, які відбувалися наприкінці 2022 – на початку 2023 років. Кожен підрозділ оснащений досить потужними генераторами для виконання необхідних виробничих завдань», – зазначають у компанії «Рудомайн».

Одним із варіантів забезпечення безперебійних енергопостачань є прямий імпорт електроенергії. Однак при реалізації цього механізму існують обмеження пропускної спроможності та вимога цілісності енергосистеми у регіоні. Крім того, ціна європейської електроенергії в кілька разів вища за українську.

У середньостроковій перспективі українські підприємства ГМК можуть створювати власну генерацію. Деякі компанії вже мають такий досвід. Наприклад, Ferrexpo ще 2021 року запустила сонячну електростанцію на 5 МВт. Хоча її вироблення у 2022 році становила всього 1% загального споживання, але початок покладено. Загалом створення власної генерації – питання не швидке і капіталомістке і, можливо, не для всіх компаній ГМК такий варіант виявиться прийнятним.

Енергоперспективи

Наразі українські енергетики наскільки можливо змогли повернути стабільне енергопостачання. Станом на 12 квітня обмеження застосовувалися лише у Харківській області й для промислових споживачів Кривого Рогу.

Проте загалом перспективи стабільного енергопостачання для промспоживачів виглядають не дуже райдужними. Масовані атаки на ТЕС, ГЕС та всі електромережі поставили під загрозу стабільність роботи української енергосистеми. Знищення генеруючих потужностей Трипільської ТЕС у ході ракетної атаки 11 квітня негативно вплине на можливості України покривати зростання споживання електроенергії у піковий вечірній годинник. Своєю чергою атаки на системи розподілу так само призводять до перебоїв постачання електроенергії споживачам.

Ситуацію багато в чому вдається згладжувати за рахунок імпорту. І хоча в «Укренерго» кажуть, що мають достатню кількість обладнання, ремонтних бригад, спецтехніки для оперативного відновлення енергопостачання, але будь-якої миті ситуація може погіршитися через повторення ракетно-дронових ударів. Окрім того, значний дефіцит може виникнути вже у травні на фоні виходу у планові ремонти енергоблоків АЕС.

Швидкого та ефективного розв’язання проблеми забезпечення стабільності енергозабезпечення в умовах війни просто не існує, особливо з урахуванням ризиків нових ударів по енергоінфраструктурі. При цьому елементи фізичного захисту електростанцій і підстанцій у кращому разі оберігають від дронів і уламків, а не від прямих влучень ракет.

Єдиним варіантом захисту енергосистеми від ракетних атак, крім повного «закриття неба» системами ППО (що малоймовірно за існуючих обсягів військової допомоги від партнерів), є децентралізація генерації. Це передбачає розподіл вироблення електроенергії по всій території України через сотні невеликих електростанцій потужністю від 5 до 30 МВт, розвиток альтернативних джерел та систем накопичення енергії. Реалізація такої програми вимагатиме багатомільярдних інвестицій та кількох років роботи.