46-й тиждень: хто більше постраждає від обмежень на експорт брухту з ЄС — Статті

Аналіз впливу новин за 15-19 листопада 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Цей тиждень минув під знаком протекціонізму. З одного боку, знак був позитивним, коли Єгипет під впливом високих цін на електроенергію достроково припинив дію захисних заходів на імпорт заготовки й арматури. З іншого боку, негативним. Євросоюз пропонує заходи, які призведуть до скорочення пропозиції брухту на світовому ринку. Японія показує черговий приклад, як долати бар’єри протекціонізму та ініціювала переговори зі США про звільнення від митних тарифів у рамках секції 232.

Єгипет припинив дію захисних митних тарифів на заготовку й арматуру

Міністерство торгівлі та промисловості Єгипту ухвалило рішення достроково скасувати мита на імпорт арматури та квадратної заготовки. Мита діяли в рамках прийнятих у квітні 2019 року захисних заходів, які неодноразово оскаржувалися в судах і набрали чинності лише в жовтні 2019 року.

Розмір мита спочатку становив 15% для заготовки і 25% для арматури, але передбачалося поступове їх зниження. З жовтня 2021 року мита для заготовки становили 10%, але не менше $40 на тонну, для арматури – 17%, але не менше $85 на тонну.

Ці захисні заходи мали припинити свою дію в квітні 2022 року, тобто після закінчення трьох років, як передбачено регламентом СОТ для захисних заходів. Але високі ціни на електроенергію призвели до дефіциту заготовки на місцевому ринку, коли електрометалургійні заводи Єгипту почали скорочувати виробництво.

Цікава річ – енергетична криза допомогла перемогти протекціонізм. Запроваджені Єгиптом у 2019 році мита були вкрай жорстким заходом, який обмежував навіть поставки напівфабрикатів. Зазвичай країни обмежують лише імпорт готової продукції. Ці заходи були одними з найвідчутніших торгових бар’єрів проти України. У результаті українські підприємства втратили в експорті 700 тис. т заготовки. Сильніше за інших від цього постраждав «АрселорМіттал Кривий Ріг». У рейтингу шкоди від торгових обмежень проти України захисні заходи Єгипту посідали «почесне» друге місце. Більш значної шкоди вітчизняним експортерам завдали лише антидемпінгові мита на імпорт г/к рулону в ЄС – 740 тис. т втрачених поставок.

На продажі арматури з України захисні заходи не вплинули, тому що станом на 2019 рік українські підприємства арматуру до Єгипту не поставляли через антидемпінгове мито, запроваджене в грудні 2017 року.

Скасування цих заходів створює хороші можливості для експорту заготовки, що дуже своєчасно в умовах різкого гальмування ринку Китаю. Єгипетські заводи вже виявили інтерес до напівфабрикатів з України. Розраховувати на відновлення поставок арматури особливо не варто, адже продовжує діяти антидемпінгове мито 17,2-27,0%, його перегляд стартує вже на початку 2022 року. Може й тут нам енергетична криза допоможе?

Єврокомісія запропонувала обмежити експорт брухту з ЄС

Єврокомісія представила громадськості довгоочікуваний проєкт документа, що регулює експорт відходів – Waste shipment regulations (WSR). Цей документ є дуже важливим, оскільки в тому числі регулює експорт брухту чорних металів.

EUROFER закликала до повної заборони експорту брухту, мотивуючи це необхідністю розвитку циркулярної економіки всередині ЄС, що дасть також ефект у вигляді скорочення викидів вуглецю. Дуже хороша мета, але вона може привести до дестабілізації на глобальному ринку брухту, адже ЄС є найбільшим експортером брухту в світі з часткою 25%.

Зрештою про пряму заборону брухту в документі не йдеться, але в ньому закладені механізми, які вочевидь обмежуватимуть експорт брухту.

Основні положення WSR:

Експорт відходів до країн, які не є членами ОЕСР, здійснюватиметься лише в разі офіційного звернення таких країн з обґрунтуванням можливості переробки цих відходів. Буде список країн, експорт відходів до яких дозволено.
Єврокомісія контролюватиме обсяги експорту до країн ОЕСР. У разі різкого зростання експорту ЄК буде запитувати в таких країн інформацію про поводження з відходами та забороняти експорт, якщо виникнуть підозри в тому, що експорт відходів може завдати шкоди життю й здоров’ю людей.
Компанії – експортери відходів з ЄС зобов’язані будуть проводити незалежні аудити своїх поставок, які мають показати, що підприємства-одержувачі обробляють ці відходи безпечним способом.

Тобто в першу чергу WSR обмежує експорт тільки в країни, що не входять до ОЕСР. Для брухту це Індія, Пакистан, Малайзія, Індонезія, Китай, Єгипет, Росія, які є великими імпортерами європейського брухту. Наприклад, у 2020 році Індія, Пакистан та Єгипет сумарно імпортували понад 5 млн т брухту. Вони постраждають сильніше за інших. Це може стати справді серйозним ударом для металургії цих країн. За оцінкою самої Єврокомісії, експорт брухту до країн, які не є членами ОЕСР, становить 25,56% від загального експорту брухту з ЄС. Тобто, теоретично, цей захід знизить обсяг пропозиції на світовому ринку на 5-6 млн т.

Туреччина – найбільший імпортер брухту з ЄС – як раз є членом ОЕСР. Тобто наслідки для Туреччини можуть бути не дуже значними. Але важливо, що Китай не є членом ОЕСР. Таким чином, даним рішенням Єврокомісія захищає себе від зростаючого впливу Китаю на ринок брухту.

Цікавим моментом є вимога проведення «незалежного аудиту». Це може бути технічним бар’єром, який блокуватиме експорт брухту з ЄС. Це може виключити з числа покупців брухту трейдингові компанії, що також може негативно позначитися на обсягах експорту.

Ще один момент – контроль з боку Єврокомісії обсягів експорту відходів. Він стосується навіть поставок до країн ОЕСР. Якщо обсяги експорту «різко зростають» і «можуть завдати шкоди екології або здоров’ю суспільства», Єврокомісія може прийняти рішення про припинення експорту в цьому напрямку. Що означає «різко зростають» – це на розсуд Єврокомісії. Оскільки не прописано чітко, отже, може бути використано як завгодно. Це може бути ще одним бар’єром.

Отже, WSR дає Єврокомісії низку повноважень, які дають можливість приймати рішення й обмежувати експорт відходів (брухту).

Учасники ринку, в тому числі Bureau of International Recycling (BIR), висловили стурбованість тим, що, незважаючи на відсутність прямої заборони на експорт брухту, WSR призведе до скорочення поставок. Теоретично можна говорити про 5-6 млн т на рік, це 5-6% світового ринку.

Ринок брухту зараз не здатен відреагувати на це рішення, оскільки електрометалурги відчувають колосальний тиск з боку цін на електроенергію та слабкого попиту на продукцію. Проте ціни на брухт у Туреччині близькі до локальних максимумів. Зараз вони на рівні $500/т.

США і Японія вступили в переговори щодо скасування митних тарифів у рамках секції 232

Укладення «сталевої» угоди між ЄС і США стало спусковим гачком для інших країн. Міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії надіслав запит до американських колег щодо можливості скасування секції 232 для продукції своєї країни.

Як на це реагував Департамент торгівлі США? Звісно, він погодився, оскільки такий формат двосторонніх угод для американців звичний. Сторони вже почали переговори й провели зустріч на рівні міністрів торгівлі. Переговори охоплюють більш широке коло партнерства. Було засновано Японо-американське торгово-промислове партнерство (Japan-U.S. Commercial and Industrial Partnership, JUCIP). Країни сподіваються, що, крім вирішення питання митних тарифів, JUCIP посприяє підвищенню конкурентоспроможності промисловості обох країн, стійкості ланцюжка поставок і вирішенню глобальних проблем. Тобто американців потрібно чимось зацікавити, запропонувати щось більш широке – і двері до переговорів будуть відкриті.

Той факт, що ЄС і США витратили на переговори близько року, щоб домогтися безмитного постачання товарів, тепер ще Японія, а раніше Мексика та Канада, свідчить про те, що жодна з країн не має наміру відмовлятися від запроваджених торгових обмежень. Вільний доступ на ринки цих країн можливий тільки в рамках двосторонніх угод. Тепер ще Велика Британія почала закликати до переговорів з США після угоди з ЄС.

Який результат цієї політики двосторонніх договорів США? За підсумками 7 місяців 2021 роки безмитно до США було поставлено 76% від загального обсягу імпорту сталевих продуктів. Таке право мають Канада, Мексика, Південна Корея, країни ЄС, Аргентина та Бразилія. Коли додасться Японія, частка безмитних поставок сягне 80%. Хоча тут слід сказати, що ця частка буде вищою, оскільки країни, які отримали право безмитного імпорту, наростять свої поставки, тоді як ті країни, які такого права не мають, наприклад Україна, – скоротять. Адже вони будуть програвати в конкурентоспроможності. Отже, поки одні йдуть вперед, інші стоять на місці, деградують. Це про Україну.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.