Аналіз впливу новин за 10-14 червня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Відкрита економіка України, як і раніше, є дуже чутливою до змін правил гри на глобальних ринках. І якщо Єврокомісія підтримає пропозицію великих сталеливарних компаній, наслідки для української металургії можуть бути доволі відчутними. Особливо це позначиться на експорті холоднокатаного прокату й безшовних труб.

Натомість у сегменті оцинкованого прокату намічається регуляторний прорив. За офіційно не підтвердженою поки що інформацією, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі завершила розслідування проти імпорту оцинкованого прокату з Китаю і Росії. І якщо наше Міністерство економічного розвитку і торгівлі запровадить загороджувальні мита, перспективи розвитку внутрішнього ринку оцинковки, а також модернізації та розвитку виробництва ОЦП помітно покращаться.

Економічна політика

Система імпортних квот у ЄС може посилитися

До Єврокомісії звернулися 45 компаній, зокрема ArcelorMittal, ThyssenKrupp і Tata Steel, із пропозицією посилити захист внутрішнього ринку металопродукції. Суть їхньої пропозицій зводиться до таких основних пунктів:

  • Скасувати щорічне збільшення обсягів квот на 5%.
  • Запровадити принцип щоквартального розподілу країнових квот.
  • Обмежити використання залишкових квот тими країнами, які вичерпали індивідуальні.
  • Запровадити країнові квартальні квоти на імпорт гарячекатаного плоского сталевого прокату.
  • Розробити план щодо запровадження імпортних квот після завершення Brexit.
  • Створити механізм, який забезпечить швидке звільнення від гарантій для країн, що розвиваються – членів СОТ, якщо їхня частка в загальному імпорті продукту, на який поширюються заходи, перевищить 3%.
  • Переглянути категорії продукту 4B (листи з металевим покриттям для використання в автомобільній промисловості). За словами європейських виробників, листи з металевим покриттям для неавтомобільних застосувань (категорія 4A) імпортувалися в ЄС під виглядом категорії 4B.

Усі ці заходи, крім останніх двох, істотно ускладнять експорт українського прокату до ЄС. Наприклад, запровадження щоквартального принципу розрахунку квот призведе до того, що квоти доведеться використовувати рівномірно, незалежно від ситуації на ринку. Якщо якась частина квот на кінець кварталу залишиться невикористаною, то потім використати її протягом року вже не вийде, вона анулюється.

Обмеження обсягу залишку глобальних квот у разі вичерпання країнових негативно позначиться на нашому експорті х/к прокату й безшовних труб, де українські компанії швидше вибирають країнову квоту, але є значний обсяг невикористаної глобальної квоти.

Якщо будуть запроваджені країнові квоти на тонколистовий г/к прокат, це сегментує ринок і знизить конкуренцію за завоювання частки ринку. Тому, з одного боку, тиск на ціни має ослабнути, з іншого – втрачається можливість нарощування експорту.

Завершено антидемпінгове розслідування імпорту оцинкованого прокату з Китаю та РФ

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі визначила розміри демпінгової маржі для підприємств з РФ – 48,45%, з Китаю – 22,78%. Ця інформація отримана зі ЗМІ і не є офіційною.

Щоб запровадити мита, необхідне рішення МЕРТ. Якщо буде прийнято рішення встановити мита на зазначеному рівні, це все одно навряд чи зможе повністю зупинити імпорт з цих країн, оскільки, крім демпінгу, китайський продукт часто має набагато меншу товщину цинкового покриття. Але українські виробники отримають підтримку, зможуть наростити виробництво, ціни також можуть підрости.

Розслідування було розпочато 3 жовтня за заявою ММК ім. Ілліча. Оцинкований прокат в Україні виробляють ММК ім. Ілліча і криворізький прокатний завод «Юністіл».

Внутрішнє споживання оцинковки становить близько 300 тис. т на рік, з них 128 тис. т – імпорт. Головні закордонні постачальники – компанії з Китаю (41 тис. т у 2018 р.) і Росії (24 тис. т).

Китай продовжує стимулювати споживання сталі за допомогою інфраструктурних проектів

Міністерство фінансів розширило можливості місцевих органів влади з випуску боргових інструментів для фінансування інфраструктурних проектів. Завдяки цьому банки зможуть активніше фінансувати такі проекти.

Квоту на облігації місцевих позик у 2019 році підвищили до рекордного рівня – $311 млрд.

На початку року уряд стимулював економіку за рахунок зниження податків. Зазначалося, що податкові інструменти лише побічно впливають на інвестиції. Крім того, новий пакет заходів був набагато меншим порівняно із заходами підтримки економіки в 2010 і 2015 рр. Імовірно, Китай відчуває негативний вплив торгових воєн зі США і вважає за необхідне застосовувати інші, сильніші методи стимулювання економіки.

Ці заходи є своєчасними з огляду очікування сповільнення попиту на сталь у світі у ІІ півріччі. Аналітики CRU застерігали, що китайські компанії будуть змушені скорочувати виробництво, якщо ціни на сировину залишатимуться на поточному рівні, а ціни на готову продукцію знижуватимуться.

Фінансування інфраструктурних проектів – прямий шлях стимулювання попиту на сталь, тому ціни знайдуть підтримку. Тиск на ціни сировини також не буде настільки сильним, як якщо б стояло питання скорочення виробництва.

Корпоративний сектор

Ferrexpo виплатить рекордні дивіденди

За підсумками минулого року розмір дивідендів складе $0,231 на акцію за поточної ціни акцій $3,3. Це означає дивідендну прибутковість близько 7%, що є доволі високою для розвинених ринків. Розмір дивідендів порівнянні з 2017 роком зріс на 40%.

Інвестори очікують сильних результатів діяльності компанії цього року. Основна продукція компанії – окатиші із вмістом заліза 65%. Ціни на окатиші тримаються на високому рівні – близько $140 (DAP за поставок у країни Східної Європи), що на 30% вище, ніж у травні минулого року. У Китаї ЗРС продовжує ставити рекорди за останні кілька років на тлі побоювань проблем з постачанням.

Відображенням хорошої кон’юнктури є той факт, наскільки швидко акції Ferrexpo змогли відіграти квітневе зниження після ситуації з відмовою Deloitte від співпраці з компанією. Тоді падіння акцій лише за один день 26 квітня сягнуло понад 28%. Тепер же, до середини червня, акції практично повністю компенсували своє падіння.

На «Азовсталі» зупинена на ремонт ще одна доменна піч

Зупинено на ремонт піч №6, термін проведення ремонтних робіт не повідомляється. Минулого тижня виведена з експлуатації піч №5. Наразі з п’яти доменних печей на підприємстві працюють дві, але найближчим часом після ремонту мають запустити в експлуатацію ДП №3.

У результаті ремонту ДП №6 буде оснащена установкою вдування ПВП. Це знизить споживання природного газу й коксу. Деталі не повідомляються.

Однак, за повідомленням підприємства в ЗМІ, у 2016 році проект оснащення установкою вдування ПВП доменної печі №4 дав змогу повністю відмовитися від використання природного газу (економія становить до 30 млн куб. м на рік) і знизити використання коксу на 25%.

Літо – традиційний період проведення ремонтів, підприємства прагнуть використати період затишшя на ринку. Зрозуміло, що «Азовсталь» за підсумками червня значно скоротить обсяг виробництва як чавуну, так і стали. Але план з виробництва сталі українськими підприємствами на червень становить ті самі 1,9 млн т, що й у квітні-травні. Тобто передбачається, що інші підприємства зможуть компенсувати зниження виробництва на «Азовсталі».

 

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі