Продумувати компенсаторні механізми для підтримки роботи метпідприємств слід до запровадження CBAM

Ми всі бачимо величезні ризики впровадження Carbon Вorder Аdjustment Мechanism (CBAM) для української економіки. Крім прямих втрат, є й ризики хронічного недофінансування. Протягом наступних 10 років на українські підприємства буде покладено колосальна фінансове навантаження у зв’язку з виконанням європейських екологічних директив, впровадженням НДТМ (найкращих доступних технологій і методів управління), амбітними цілями Другого національно визначеного вкладу (НВВ-2), відповідальністю виробника в рамках сфери обігу з відходами. Для виконання цих вимог металургам потрібно $5-10 млрд. Це крім капітальних витрат на підтримку та проєкти розвитку.

У підсумку сукупність нових екологічних викликів загрожує програванням конкуренції металургійним компаніям з інших країн, а неможливість виконати вимоги НДТМ у повному обсязі й у строк призведе до зупинення і закриття підприємств.

Очевидно, що запровадження CBAM збільшить конкурентоспроможність європейських виробників. Асоціація EUROFER ще три роки тому заявляла, що європейські сталевиробники перебувають у неконкурентній позиції через те, що імпортери несуть менші екологічні витрати. Навіть якщо це так, європейські компанії мають свої конкурентні переваги. Наприклад, доступ до дешевого фінансування і держсубсидій, до захищеного внутрішнього ринку та ін. Тому одна ринкова несправедливість повною мірою врівноважується іншими несправедливостями. Тому слід дивитися на весь комплекс питань, а не лише на екологічні платежі.

При цьому наявний дисбаланс нам ніхто не компенсує. Ніхто не дасть доступ нашим підприємствам до дешевого фінансування, фондів і субсидій ЄС. Україна опиняється в ситуації «між двох вогнів»: ми залишаємося з нашими наявними проблемами, а з нас ще й візьмуть додаткові гроші.

Вкрай важливо, щоб взяті Україною екологічні зобов’язання були реалістичними. Зараз Міндовкілля розіслало на узгодження органам виконавчої влади проєкт НВВ-2. Цей проєкт надзвичайно амбітний, фактично, він навіть не надоптимістичний, а фантастичний. Тому я хотів би звернутися до представників влади та народних депутатів, щоб документ відправили на доопрацювання.

Спочатку потрібно побудувати економічну модель, верифікувати її з бізнесом і потім вже писати проєкт. Європа хоче, щоб документ був прийнятий до 31 липня, але насправді термін може бути продовжений до 31 жовтня. Тому ми ще маємо час. І не обов’язково бігти попереду паровоза, як у нас часто люблять робити чиновники. А краще зробити продумано, з урахуванням реального стану речей і можливостей промисловості.

Чому це важливо? По-перше, для того, щоб зберегти аргументи в переговорах з Європою. Якщо у нас діятиме нормальний механізм торгівлі викидами, це, напевно, буде для європейців одним з аргументів, що ми рухаємося в правильному напрямку, що у нас є методи стимулювати підприємства вкладатися в енергоефективність і скорочувати свої викиди СО2. Цей механізм набагато більш гнучкий і ефективний, ніж система стягування податків з викидів СО2.

По-друге, коли в Україні буде запроваджено механізм торгівлі викидами, треба щоб у наших підприємств залишалася можливість отримувати квоти на викиди безкоштовно за загальною квотою нашої країни. Адже в Європі понад 90% викидів покриваються безкоштовними квотами.

Важливо нагадати ЄС, на скільки Україна вже скоротила викиди в порівнянні з 1990 роком. Тобто Україна вже зробила величезний внесок у глобальну декарбонізацію ціною нашої зруйнованої промисловості.

Більше того, кожен долар, який вкладено в екомодернізацію в Україні скорочує викиди СО2 в рази більше, ніж такі самі інвестиції, вкладені в Європі. Адже вони вже пройшли дуже великий шлях у цьому напрямку. Тому якщо європейці справді турбуються про те, щоб зробити Європу нейтральною щодо викидів СО2 до 2050 року, вони мають розглядати Україну як частину Європи. Звісно, якщо CBAM – це дійсно питання клімату, як заявляють у Євросоюзі, а не торгових обмежень.

Введення CBAM завдасть великого удару глобальній економіці. Можливо, європейці знайдуть аргументи, які покажуть, що CBAM не суперечить правилам або «букві закону» СОТ, але духу вільної торгівлі це, звісно, суперечитиме.

Запуск Європою «вуглецевого податку» спричинить ланцюгову реакцію у світовій торгівлі. Інші країни також будуть змушені запроваджувати відповідні торговельні заходи й механізми. Це реальні настрої, які я бачив на нещодавній зустрічі в рамках Worldsteel c галузевими асоціаціями різних країн.

Це може вдарити по всій світовій торгівлі й насамперед по Україні. Тому що в рамках CBAM ми залежимо від торгівлі з ЄС значно сильніше за інші країни. Ціна питання для нас вища, тому мотивація в України у відстоюванні своїх інтересів і розробленні коректного механізму CBAM має бути сильнішою.

Навіть якщо все піде краще, ніж можна зараз очікувати (якщо негативні наслідки будуть меншими, ніж очікується), впровадження CBAM збільшить конкуренцію на всіх інших ринках. Уся продукція, яка буде витіснена з Європи, піде на ті ринки, на яких ми зараз конкуруємо.

Поки що ми всі чекаємо червня, коли буде названий вироблений механізм CBAM, щоб зрозуміти, як він буде застосовуватися до України. Однак безвідносно того факту, що ми зараз не знаємо, якою буде модель впровадження CBAM, його запуск може в усіх аспектах погіршити позиції нашої металургії в світі. І вже зараз потрібно продумувати можливі компенсаторні механізми для підтримки роботи наших метпідприємств.