П’ять ключових трендів розвитку добувної галузі України в 2023 році

Другий рік повномасштабної війни став справжнім випробуванням для України

Незважаючи на всі труднощі та перепони, добувна галузь у 2023 році продовжила розвиватись. Одним із підтверджень цьому є рекордна сума надходжень до державного бюджету від сплати надрокористувачами зборів за надання спецдозволів. 2,3 млрд грн заплатили минулого року добувні компанії за право розробляти родовища корисних копалин! Які ж тренди стали ключовими для розвитку добувної галузі України в 2023 році?

Оновлення законодавства

2023-й рік став плідним із точки зору законодавчих змін у сфері надрокористування. В цьому контексті однією з головних подій є, безперечно, набрання в березні минулого року чинності закону № 2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами». НАДПУ теж долучалась до його розробки та обговорення закону №2805, що значно спростив процедуру отримання спецдозволів на користування надрами.

«Відтепер підприємцям більше не потрібно оформлювати десятки документів та отримувати обтяжливі погодження для того, щоб отримати спеціальний дозвіл на користування надрами», – так охарактеризувала цей закон міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Також упродовж року уряд затвердив кілька постанов, що стосуються надрокористування. Зокрема, в лютому 2023 року була прийнята Постанова № 132 «Про затвердження переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції». Цей документ хоча б частково підсвітив розуміння державою такого поняття як «стратегічна сировина”, яке, на жаль, досі лишається неврегульованим. Через це Україна втрачає мільярдні надходження до державного бюджету та не має змогу створити нормальні умови для залучення інвестицій у розробку цього виду корисних копалин.

Також Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зайнялось питанням відходів. У жовтні 2023 року, в межах гармонізації українського законодавства з європейськими директивами, був затверджений Порядок класифікації та Національний перелік відходів, що передбачає 20 груп і 895 видів відходів. Україна вперше отримала чітко визначену класифікацію відходів, яка відповідає європейським нормам. Для видобувної галузі Національний перелік встановлює декілька видів відходів. Наприклад, відходи, що утворюються під час розвідки, видобування корисних копалин та розробки кар’єрів; відходи видобування металічних корисних копалин (рудні) чи відходи гравію та подрібнених гірських порід.

Робота над законодавчими змінами у сфері надрокористування триває, адже багато питань лишаються нерозв’язаними. Зокрема, зняття грифу секретності та подальше врегулювання термінології щодо стратегічної сировини тощо. З великою ймовірністю можна сказати, що цей тренд збережеться і в 2024 році.

Відкривається морський коридор для залізної руди

В середині серпня 2023 року в Чорному морі почав працювати так званий «тимчасовий морський коридор», запропонований ВМС України. За чотири місяці ним скористались понад 300 суден, які перевезли понад 10 млн тонн експортної продукції з портів «Великої Одеси». Таку інформацію в середині грудня озвучив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

З-поміж зазначених 10 млн тонн щонайменше 11% вантажопотоку (або 1,1 млн тонн) припадає на залізну руду. У жовтні з порту Південний чотири судна транспортували 507 тисяч тонн залізної руди, в листопаді цей показник зріс до 620 тисяч тонн, які перевозились 14 суднами з портів “Одеса” та “Південний”.

Функціонування тимчасового морського коридору дозволяє українським виробникам залізорудної сировини не лише поступово збільшувати обсяги виробництва, а й розширювати географію експорту. «До відкриття морського коридору ми мали два ринки для нашої руди: внутрішньогрупове споживання в Україні та Східна Європа. Це давало змогу завантажувати ГЗК на 35-40%. Зараз ми розширюємо географію: Південна Європа, Італія, Туреччина, Єгипет. Але левова частка — це Китай», – заявив в інтерв’ю виданню «Форбс Україна» генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.

Підтримка роботи нового морського коридору потребує великих зусиль держави та міжнародних партнерів, одним з найважливіших питань – є питання страхування морських перевезень.

Видобування як засіб диверсифікації бізнесу

2023-й рік показав зростання зацікавленості до сфери надрокористування та видобування з боку компаній та бізнесменів, які раніше такою діяльністю не займались або які розглядають цей вид діяльності як засіб диверсифікації свого бізнесу. В цьому контексті вирізняється турецька Onur Group, яка в лютому заявила про плани інвестувати 50 млн доларів у розробку графітового родовища на півночі Хмельниччини. Цю діяльність турецький інвестор планує здійснювати через свою дочірню компанію «Спис Україна». Крім того, у серпні Onur Group придбала компанію «Рокитнівський спецкар’єр”, що видобуває граніт на Рівненщині.

BGV Group Management з 2015 року інвестувала понад 100 млн доларів у гірничодобувні проєкти. В 2023 році компанія активізувала свою діяльність у цьому напрямку. Зокрема, має наміри почати видобуток піску на Житомирщині та проявляє зацікавленість до розробки родовищ урану на Миколаївщині.

Dragon Capital в 2023 році продовжила збільшувати свій вплив на ринку мінеральної води. В листопаді 2023 року засновник Dragon Capital Томаш Фіала та український бізнесмен Олександр Свіщов придбали активи компанії «Фірма Т.С.Б.», що займається видобуванням та реалізацією мінеральних вод у Львівській області. Ця фірма володіє трьома дійсними спецдозволами на видобування мінеральних вод у згаданому регіоні. В результаті цієї угоди Dragon Capital буде володіти дев’ятьма спецдозволами на видобування мінеральних вод на Львівщині. Це дозволить інвестору розвивати бренд мінеральної води «Трускавецька»«, придбаний у 2021 році у IDS Borjomi International.

Запровадження санкцій призупиняє добувні підприємства

У зв’язку з повномасштабною агресією Росії уряд України запровадив санкції про російських бізнесменів, що вели господарську діяльність на території нашої держави, або українців, що тією чи іншою мірою підтримують країну-агресора. Впродовж березня-червня 2023 року Держгеонадра на виконання вимог Кодексу України про надра зупинили дію спецдозволів для низки компаній.

З одного боку, держава вчинила у відповідності до обставин, застосувавши обмеження проти активів підсанкційних осіб, а з іншого – вона не передбачила механізм функціонування видобувних підприємств, у яких відібрали спецдозволи на користування надрами, в новому статусі. В результаті це призвело до їхньої зупинки. В середині листопада в Києві відбувся круглий стіл, де обговорювалась ця проблема. Того ж місяця Держгеонадра на виконання рішення суду поновив спецдозвіл для Межиріченського ГЗК. Однак цей випадок є, скоріше, винятком. Це питання потребує напрацювання системного механізму, який би забезпечив безперебійну роботу добувних підприємств у зв’язку із застосуванням санкцій до їхніх власників.

Поступова цифровізація добувної галузі

В 2023 році сталось кілька подій, які дозволяють говорити про поступову цифровізацію добувної галузі. Передусім, це повноцінний запуск електронного кабінету надрокористувача для отримання, продовження строку дії, внесення змін, розширення меж, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами. Ця послуга стала доступною для надрокористувачів ще в листопаді 2022 року, однак відповідне положення було ухвалене після набрання чинності закону №2805 і стало чинним у травні 2023 року.

Завдяки закону №2805 та запровадженню електронного кабінету надрокористувача стало можливим проведення електронних аукціонів. Це дало змогу державі залучити до державного бюджету понад 1,7 млрд грн від сплати надрокористувачами зборів за надання спецдозволів.

Крім того, у сфері надрокористування відбулось ще декілька важливих цифрових змін. У травні 2023 року був затверджений Порядок ведення, функціонування та доступу до інформації єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами (Постанова КМУ № 511). Цей документ поліпшив облік ділянок надр, наданих у користування, а також забезпечив електронну взаємодію між надрокористувачами, органами державної влади та місцевого самоврядування.

У липні 2023 року Верховна Рада ухвалила закон № 3227 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля», який спростив процедуру оцінки впливу на довкілля за допомогою поширення та розміщення відповідної інформації на вебсайтах та через електронні засоби комунікації.