(с) shutterstock.com

Для Мініфраструктури пріоритетами є транспортний зв'язок і логістика на прозорих правилах

Які пріоритети має Україна у сфері транспорту та зв’язку, та яким чином вони будуть реалізовані у 2021 році, розповів під час публічного обговорення проекту Національної економічної стратегії – 2030 на тему «Розвиток промисловості, транспорту та інфраструктури», міністр інфраструктури України Владислав Криклій. GMK Center публікує тези його виступу:

– Пріоритетами у сфері транспорту та інфраструктури, в першу чергу має бути транспортний зв’язок і зрозуміла логістика на прозорих правилах. Інакше ми, країна з транзитним потенціалом, на жаль, так ніколи і не зможемо реалізовувати цей потенціал. І будемо тільки втрачати.

Важливо, що в економіці частка держави має бути меншою. Транспорт та інфраструктура, мені здається, це є одна з перших сфер, де ми впевнено крокуємо в напрямку передачі повноважень і все більшої участі приватного капіталу. Він може мобільніше, креативніше, раціональніше використовувати ресурси, і країна та індустрія від цього виграють.

Інтелектуальні транспорті технології, транспортні системи, цифровізація, – це вже не майбутнє, це вже сьогодення. І ми маємо або долучатися, або знову втрачати. Взагалі весь світ будує вже не просто транспорті коридори, а цифрові коридори, зі спрощеним механізмом обміну інформацією. Це є в тому числі одним з елементів вигравання у боротьбі за логістичні артерії.

Залізничний транспорт

Ми маємо провести розділення, розщеплення «Укрзалізниці» на окремі підрозділи. Власне, це є однією з вимог по нашому євроінтеграційному процесу.

Особливе побажання, з яким постійно звертався бізнес і по якому ми вже зробили певний прогрес, є демонополізація вантажних перевезень і, власне, започаткування діяльності перших приватних перевізників на зрозумілих правилах. Ми маємо вже пілотний проект з першими компаніями. Найближчим часом будуть з’являтися ще. Тобто приватний бізнес зможе зайняти своє місце в тому числі у залізничних перевезеннях і покращувати тут ситуацію.

В цьому році виділяється фінансування на оновлення інфраструктурної та пасажирської складової. Це майже 100 нових пасажирських вагонів – оновлення приблизно на 5% наявного рухомого складу в пасажирських перевезеннях. Ми хочемо також включити в цю програму й оновлення залізничних вокзалів та інфраструктури. В першу чергу це стосується електрифікації окремих ділянок. Зараз електрифікована половина від загальної протяжності мережі української залізниці. Треба збільшувати цю частку, оскільки це дозволить скоротити витрати на обслуговування, бо електровози економніші, ніж тепловози.

Звісно, у залізничному транспорті ми теж крокуємо до державно-приватного партнерства. Це перших шість залізничних вокзалів. Світовий банк розробив відповідні концесійні проекти. Вже в цьому році будемо їх розпочинати. Метою є створення з традиційних залізничних вокзалів мультифункціональні комплекси, де пасажир може отримати і послугу, і сервіс, і щось придбати. Власне, мені імпонує досвід провідних країн Європи, де залізничні вокзали в окремі дні мають більшу частину відвідувачів, які, фактично, навідуються до цих закладів як до торгівельних центрів.

Водний транспорт

Тут є історична подія – був прийнятий і підписаний закон про внутрішній водний транспорт. Нарешті з’явилися законодавчі засади для того, щоб говорити про те, як відновлювати та розвивати транспорті річкові артерії. В першу чергу на Дніпрі. Інфраструктура тут бажає кращого. Для того, щоб можна було оновлювати системи шлюзів, які майже вдвічі старші за мене, ми маємо створити окремий державний фонд. Він дозволить нам фінансувати оновлювання на кшталт дорожнього фонду, який буде захищено статтею, спецбюджетом. І ми зможемо запланувати і гарантувати бізнесу, що період навігації річкових перевезень буде максимальним, наскільки це будуть дозволяти погодні умови. Це наша мета.

Звісно, треба враховувати баланси. Бо у нас буде замкнуте коло, якщо ми продовжимо будувати й руйнувати дороги і не будемо переводити левову частку транспорту на інші транспортні артерії. В першу чергу – на річковий транспорт, де потенціал зростання понад в три рази.

Морський транспорт

По морському транспорту знову ж повинно бути менше держави. Ми це вже продемонстрували з нашими двома першими концесійними проектами: «Ольвія» та Херсон. Де буде 3,4 млрд грн і 300 млн грн інвестиційних вкладень від концесіонерів.

На цей рік у нас заплановано пасажирський термінал «Марина» в Одесі. «Чорноморськ» та Бердянськ теж активно готуються до концесійних проектів. У нас в плані поступово за 4-5 років всі проекти мають бути або в концесії, або приватизовані.

Ще є окремо три проекти, які ми передали до фонду Держмайна: «Усть-Дунайськ», Скадовськ і «Білгород-Дністровський». Це менші порти, які потребують суттєвого змінення підходу. Там формат концесії не такий привабливий, має бути більш радикальна зміна. Тому приватний інвестор, який зайде, зможе щось запропонувати.

Авіаційний транспорт

На цей рік на відновлення аеропортів у нас закладено 2,4 млрд грн фінансування. Це будівництво нової злітної полоси в аеропорту Дніпро. Там найкращий формат – співпраця держави та приватного капіталу. Коли держава інвестує у злітну смугу, а приватний інвестор інвестує у аеровокзал, яким він зможе управляти.

Крім цього, Вінниця, Херсон і Рівне, – це три регіональні аеропорти. Ми маємо великі програми саме по розвитку регіональних аеропортів, по підтримці внутрішньої авіації. Є законопроект №2425, який вже зареєстрований, щодо скасування ПДВ на внутрішні перевезення.

Окремо зараз займаємося програмою по підтримці наших авіаперевізників. На жаль, Україна була майже єдиною країною в Європі, яка не запропонувала якихось дієвих інструментів і форматів для підтримки авіаперевізників. Тут ми точно маємо бути на стороні наших авіаперевізників, оскільки вони сплачують чимало податків і відрахувань до бюджетів різних рівнів. І це велика кількість робочих місць. У нас не має бути диспаритету, коли умови для іноземних авіаперевізників кращі, ніж для наших внутрішніх, яких ми, в першу чергу, маємо захищати.

Звісно, у нас по всіх напрямках йде велика робота з Європейським банком Реконструкції та Розвитку, Європейським інвестиційним банком. І ми вдячні, що вони ставляться з розумінням, коли багато українських компаній долучається до робот, і проектних, і будівельних.

Дорожня галузь

У нас є два проекти по підтримці і розвитку громадського транспорту. Перша й друга фаза по міському громадському транспорту з Європейським інвестиційним банком.

  • Перша фаза – це просто різноманітний громадський транспорт.
  • Друга – це вже в рамках Green Deal – виключно екологічний громадський транспорт.

20 міст, велика кількість одиниць громадського транспорту. Дуже розраховуємо, що наші виробники зможуть зайняти левову частку в постачанні і оновлені цього парку громадського транспорту.

Наступним кроком до стимулу й розвитку великогабаритного транспорту та до заміни тих традиційних маршрутних таксі має стати прийняття законопроекту про суспільно-важливі послуги з перевезення пасажирів. Пропонується принципово новий підхід: міста зможуть замовляти транспортну послугу, і, фактично, відійдуть від цього корупційного розігравання маршрутів. А перейдуть на замовлення, на гарантовану плату за кілометр, за транспортну послугу, з довгостроковими контрактами на 5-10 років. І вже ці зрозумілі, прозорі правила для бізнесу, який зможе купувати, інвестувати у великогабаритний транспорт, брати кредити, долучатися до лізингових програм. І це все точно запускатиме економіку по цих напрямках.

Для дорожній галузі 2020 рік був максимально ефективний. 2021 рік буде не менш амбітним. Тому, хочемо рухатись ще швидше, саме тому у нас в плані не тільки за рахунок коштів бюджету власного розвивати дорожню галузь, а, в тому числі, й починати працювати в форматі державно-приватного партнерства. Зі Світовим банком відпрацьовано перших шість ділянок на загальну протяжність 1400 кілометрів. Коли ми проводили онлайн зустріч із зацікавленими інвесторами, була аномальна активність – майже 300 учасників, які бачать перспективи заходити на ринок України. Це унікальна можливість, бо це довгі, дешеві ресурси, з обслуговуванням, з гарантіями контролю. І вся відповідальність залишається за виконавцем, за компанією, яка заходить як концесіонер. А держава має забезпечити ці довгострокові зобов’язання, коли зможе протягом 15-20 років поступово, шматочками виплачувати по цим проектам дороги. Знову ж наші працівники, наша техніка все буде задіяне.

Окремо зауважу, звісно, про захист доріг. Мова про габаритно-ваговий контроль. Це дозволить нам робити і транспорті баланси, коли частина грузив переходить на залізничні та на річкові перевезення. Менше руйнування доріг і більше використання саме послуг наших українських перевізників.

Національний поштовий оператор

Відправлення мають доходити до кожного села без винятку, тому в цьому році будуть створені понад 2 тис. пересувних відділень. Окремо у нас за рахунок наших міжнародних фінансових партнерів розбудовується логістична мережа. Це нові великі сортувальні центри, які дозволять автоматизувати ці процеси і бути в сучасному контексті з електронною комерцією, з тими викликами, щоб максимально швидко оперувати, надавати послуги відправникам і отримувачам поштових послуг.

Тому 2021 рік ми називаємо амбітним. Пасажири і товари мають отримувати більше сучасних технологій, щоб мати можливість пересуватись швидше, якісніше і дешевше.