Судновласники готові на розумний ризик використання експортного коридору

Однак на даний момент поки фактично неможливо оцінити дієвість механізму страхового фонду, який влітку запровадив Кабмін

Відкриття у серпні-вересні морського експортного коридору та його відносно стабільна робота дозволили значно наростити український експорт через морські порти, оскільки відкритими крім дунайських, стали порти Великої Одеси. Донині коридором скористалися 250 суден, які експортували 9 млн т вантажів.

Робота коридору

«Експортний коридор» після припинення у липні дії міжнародної Ініціативи з безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів (зернова угода), діє виключно в межах українського законодавства та загальновизнаних положень міжнародного права. Спеціальної угоди та ніяких міжнародних домовленостей більше не існує. Мова йде про морські порти «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ».

Запрацював експортний коридор з оголошення ВМС ЗСУ у серпні тимчасового морського коридору.

Вже відомо, що тимчасовим коридором з українських портів вже не лише відвантажуються експортні вантажі, а й заходять імпортні, тому називати коридор лише «експортним» вже невірно. Скористались (зайшли та вийшли) тимчасовим коридором 250 суден, завантажені 9 млн т вантажів,.

Страховий фонд

У червні 2023 року Кабінет міністрів України впровадив новий порядок, який гарантував відшкодування завданої шкоди судновласникам, власникам суден, компенсацію збитків внаслідок збройної агресії з боку РФ.

Такі гарантії поширюються на ситуації, коли завдана шкода виникає внаслідок збройної агресії РФ, під час перебування судна в територіальних водах України (12 миль), якщо вони транспортують вантажі до або з відкритих портів України.

Компенсація передбачається за такі види збитків:

Збитки, які судно не може відновити через його загибель або руйнування (total loss).
Витрати на відновлення конструктивних пошкоджень судна.
Збитки через втрату або пошкодження вантажу.
Витрати, пов’язані з ушкодженням здоров’я членів екіпажу.

Україна гарантує компенсацію лише у випадку, якщо страхова компанія судновласника відмовила у виплаті страхового відшкодування.

Такі заяви на отримання компенсації слід подавати до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, разом із підтверджуючими документами, не пізніше, ніж протягом 90 календарних днів з моменту відмови страховика у страховому відшкодуванні.

На рахунок, надійності варто зауважити, що у наведеного фонду не було можливості показати себе в дії. De jure – положення зрозумілі, не перезавантаженні бюрократією. Водночас неупереджено оцінити De facto їх роботу, зокрема людські фактори, неможливо станом на сьогодні.

Також неможливо оцінити рівень зацікавленості у такому фонді з боку судновласників, адже досвід відсутній. На наше переконання, наявність фонду беззаперечно робить привабливішим суднозахід в Україну, а чи цікавий він для конкретного судновласника – питання суб’єктивне.

У держбюджеті-2023 на створення страхового фонду було виділено 20 млрд грн ($547 млн), проте ці кошти не використали. У держбюджеті-2024 розмір фонду страхування суден від військових ризиків було скорочено у 10 разів – до 2 млрд грн (за рахунок резервного фонду держбюджету). У середині листопада Кабмін виділив кошти, які мають стати гарантією покриття збитків у разі їх настання. До механізму залучено Експортно-кредитне агентство, «Укргазбанк», «Укрексімбанк» та пул із 14 страхувальників. Загальна сума покриття за програмою – $50 млн. Але цей механізм поки ще не запрацював.

Безпекова ситуація

Ризик влучання дронів та ракет у судна та портову інфраструктуру є, на жаль, актуальним. Однак з точки зору статистики станом на 11.12.2023р. безпекова ситуація для судновласників є позитивною наскільки це можливо в умовах війни.

Єдиним випадком прямого влучання у іноземне комерційне протягом дії тимчасового експортного коридору – це влучання у судно Kmax Ruler у порту «Південний», що на той момент повинно було доставити руду з України до Китаю. Крім того, балкер Georgia S, який у середині листопада вийшов із «Південного» із вантажем пшениці, натрапив на морську міну поблизу українського берега і зазнав незначних пошкоджень.

Також станом на 11 грудня відомо про пошкодження близько 200 об’єктів портової інфраструктури.

Таким чином, в цілому для галузі морегосподарського комплексу ситуація статистично є непередбачуваною і надскладною, і працювати у таких умовах є проявом героїзму на місцях, про який не так багато говорять.

А щодо судноплавства, статистично, положення є кращим. Судновласники передбачають у фрахтових контрактах необхідні «клози», положення яких регламентують коло прав та обов’язків сторін, викликаних війною, та, що ми бачимо на кількісних даних, готові розумно ризикувати.