Як західні санкції впливають на торгівлю російською сталлю

Європейський ринок залишився відкритим для сировини з РФ, США запровадили мінімальні заборони

За 11 місяців від початку війни в Україні проти російської металургії було накладено низку санкцій, які ускладнюють експорт сталевиробникам з РФ. Проте підходи щодо обмежень з боку великих економік – ЄС, США, Великої Британії – різняться, ідеться в дослідженні GMK Center. Санкційна політика США, наприклад, передбачає мінімальні заборони, проте американські покупці самі уникають продукції російського походження. Євросоюз залишив можливості торгівлі щодо сировини із РФ та відтермінував обмеження по напівфабрикатам. Велика Британія пішла шляхом запровадження імпортних мит.

ЄС. Євросоюз запровадив проти російської сталі широкі санкції. Проте європейці залишили можливості для торгівлі сировиною, зокрема, чавуном та ЗРС.

Обмеження щодо російської металургії передбачені 3-м, 4-м та 8-м санкційними пакетами, запровадженими в лютому, березні та жовтні 2022 року. ЄС заборонив імпорт і торгівлю готовою сталевою продукцією російського походження та напівфабрикатами за кодами HS 72-73, за винятком сировини, зокрема, чавуну, феросплавів, брухту, ЗРС.

З жовтня 2022-го ЄС також заборонив імпорт із третіх країн продукції чорної металургії, виробленої з російських чавуну та сталі під кодами, зазначеними вище.

За задумом європейських законодавців, цей захід має усунути дисбаланс у конкурентоспроможності імпортної продукції з країн, які не приєдналися до санкцій проти Росії. Але гравці ринку поки що не розуміють, як працюватиме цей механізм, зокрема в частині контролю.

Водночас ЄС відтермінував заборону на імпорт напівфабрикатів: до 1 квітня 2024 року –  для квадратних заготовок, до 1 жовтня 2024-го – для слябів. Євросоюз також встановив квоти на перехідний період, зокрема, для слябів їх залишили на рівні імпорту у 2021 році – 3,7 млн т.

Рішення щодо напівфабрикатів є м’яким і не стимулює європейських покупців до пошуку інших джерел поставок. Ще до запровадження заборони щодо імпорту слябів виступили європейські прокатні заводи, стверджуючи, що російські поставки слябів – безальтернативні, і Єврокомісія, до якої вони звернулися, прийняла цей аргумент.

Але слід зазначити, що російські поставки слябів стали безальтернативними після того, як з ринку зникла продукція українських виробників, які до війни забезпечували 35% поставок слябів до ЄС. Фактично це сталося через руйнування заводів Маріуполя. Іншими словами, російські металурги отримали комерційну вигоду від руйнувань, завданих російською армією Україні.

Водночас, як вважають гравці ринку, можливість імпорту російських слябів завдає шкоди металургам Європи. На відміну від російських, вони постраждали від високих цін на енергоносії.

Приблизно 80% імпорту слябів з Росії в ЄС зараз припадає на поставки всередині групи НЛМК, яка володіє прокатними станами в Бельгії, Данії та Італії. Поставки російських слябів на вільний ринок Італії, за даними джерел, станом на кінець 2022-го становило 25-35 тис. т на місяць.

Окрім того, проти НЛМК немає жодних обмежень, європейські активи групи продовжують працювати й імпортують сляби з РФ.

Щодо індивідуальних санкцій, то ЄС ввів їх проти основних акціонерів чотирьох з топ-5 російських виробників сталі, а саме: Олексія Мордашова («Северсталь»), Віктора Рашнікова (ММК), Романа Абрамовича (Evraz), Алішера Усманова («Металлоинвест»), а також Дмитра Пумпянського (ТМК).

Індивідуальні санкції також поширюються на асоційовані компанії та платежі їм, що блокувало торговельні операції з трьома найбільшими російськими сталеливарними компаніями. «Металлоинвест» через формальну структуру власності уникнув санкцій, накладених на його найбільшого акціонера Алішера Усманова, і продовжує експорт до ЄС гарячобрикетованого заліза та залізорудних окатишів. Іншим російським сталеливарним компаніям дозволили торгувати на ринку ЄС з урахуванням торговельних санкцій.

США. Політика США не зобов’язує до широкої відмови від російської сталі. Країна запровадила імпортні мита у 35% на ряд виробів із чавуну та сталі досить вузького сортаменту, але включно зі слябами. У звичайному режимі можна було торгувати широким асортиментом готової металопродукції та чавуну з Росії.

Найбільш імпортованим продуктом російської металургії до США був чавун, у 2021 році обсяги його імпорту становили 1,8 млн т. Проте із травня 2022-го поставки чавуну до США припинилися, що свідчить про бажання покупців уникати російських товарів, незважаючи на широкі можливості їх імпорту.

Сполучені Штати запровадили санкції лише проти двох з п’яти найбільших російських виробників сталі – «Северстали» і ММК (включаючи турецьку «дочку» MMK Metalurji). Водночас продовжують роботу американські дочірні компанії НЛМК і Evraz. «Металлоинвест» уникнув обмежень, оскільки підсанкційний акціонер Алішер Усманов володіє лише 49% акцій компанії. Також пізніше за спецліцензією від Мінфіну США (OFAC) були дозволені операції з афілійованими особами Усманова.

Велика Британія. Санкції з боку Великої Британії зосереджені на торговельних обмеженнях. У березні 2022-го країна запровадила додаткові мита у 35% на імпорт товарів походженням з Росії та Білорусі, включаючи чавун та сталь, вироби із них, залізну руду та концентрати. Британія також заборонила імпорт сталевої готової продукції, яка входить до широкого переліку кодів HS.

Британія не була великим імпортером сталі з РФ. У 2021-му її частка у загальному російському експорті прокату становила 0,4%. У 2022-му імпорт із Росії був незначним, у червні поставки повністю припинилися. Водночас британські промисловці вказують на лазівки, що дозволяють опосередкований імпорт російської сталі. Так, асоціація UK Steel зауважила, що Британія може імпортувати готову сталеву продукцію, вироблену з російських напівфабрикатів в інших країнах, включаючи Німеччину, Бельгію, Францію. Переробка будь-якого напівфабрикату в третій країні змінює походження сталі і фактично дає змогу обійти санкції.  Асоціація запропонувала розширити санкції на російську сталь, що переробляється в третіх країнах, за прикладом 8-го пакета санкцій Євросоюзу.

Персональні британські санкції діють проти шести осіб, афілійованих з російськими сталевиробниками, на діяльність власне компаній вони не поширюються. Під прямі санкції потрапив лише Evraz, активи якого були заморожені.

Логістика та торговельні операції. Санкції проти російської сталі, запроваджені Євросоюзом та окремими країнами, також передбачають ускладнення логістики та поставок для РФ. Заборона на заходження російських суден до місцевих портів діє, зокрема, у США, Великій Британії, Канаді.

Окрім того, обмеження також стосуються торговельних операцій. Наприклад, резиденти Великої Британії не можуть надавати технічну допомогу, фінансові або брокерські послуги для поставок готової сталевої продукції та труб з РФ, навіть якщо ця продукція постачається до третіх країн.

Імплементація 4-го пакету санкцій Євросоюзу з боку Швейцарії, яка послідовно приєднується до обмежень ЄС, також передбачає заборону на фінансування, страхування торговельних операцій з російською продукцією за кодами HS 72-73 (за винятком 7201-7205), навіть якщо сторонами угоди є інші країни.

Загалом, можливості для імпорту чавуну та сталі з Росії залишаються доволі широкими, хоча санкції все-таки звузили це поле. Водночас це відрізняється від позиції жорсткого обмеження імпорту російських енергоносіїв. Війна в Україні та рекордне зростання вартості енергоносіїв серйозно вдарили по європейській металургії та глобальному ринку сталі. Тож у цій ситуації зростання імпорту енергоємної продукції із РФ, зокрема чавуну та сталі, не є логічним, оскільки по суті це є опосередкованим імпортом вугілля, газу та нафти з країни-агресора.

Проте санкційний тиск продовжуватиметься. Так, уже в лютому поточного року ЄС може запровадити 10-й пакет санкцій проти РФ. Крім того, Євросоюз планує нові санкції проти Білорусі за її роль у підтримці російського вторгнення. Планується, що вони включатимуть обмеження щодо металопродукції з цієї країни.

Нові санкції ще більше вплинуть на глобальну торгівлю і світові ринки. Цілком можливо, що вони змусять ЄС шукати альтернативні джерела поставок сталевої продукції, як це було у випадку з нафтою та газом.