СВАМ — реальний виклик для європейської сталевої промисловості

Українським експортерам до ЄС слід тримати руку на пульсі щодо майбутніх деталей впровадження CBAM, оскільки механізм все ще розробляється

Євросоюз фактично запустив у роботу те, над чим працював усі останні роки, – механізм транскордонного вуглецевого коригування – Carbon Border Adjustment Мechanism (CBAM). Це новий квазі-податок, який сплачуватимуть імпортери продукції до ЄС. Розвинені економіки західного світу також будуть вводити вуглецеві імпортні обмеження, наприклад, США, Австралія, Канада та ін. На жаль, на даному етапі уряд України не зміг досягти прямого виключення нашого експорту з-під дії CBAM, незважаючи на відміну торгових обмежень на українську продукцію в умовах війни. Однак така можливість все ще існує, і уряду варто інтенсивніше взаємодіяти з Єврокомісією з цього приводу.

Нормативна база

Європарламент 18 квітня схвалив п’ять законодавчих актів з пакету Fit for 55. Серед схвалених документів – введення CBAM, покликаного створити більш рівні умови для виробників в ЄС та за його межами, і реформа системи торгівлі квотами на викиди (ETS) в ЄС.

У цій системі беруть участь європейські компанії із значними викидами вуглекислого газу. На кожну тонну викидів компанії мають отримати чи купити необхідну кількість дозволів (в еквіваленті тонни СО₂ ). Ціна квот формується на ринку.

ЄС поставив за мету скоротити викиди парникових газів у секторах ETS на 62% до 2030 року (порівняно з рівнем 2005-го). Безкоштовні квоти для європейського бізнесу скасовуватимуть поступово – з 2026 по 2034 роки. Повна відмова від безкоштовних квот планується у 2034 році.

CBAM розпочне діяти з 1 жовтня поточного року з перехідним періодом – до 31 грудня 2025 року. У цей період імпортери будуть зобов’язані лише подавати звітність. Упровадження механізму відбуватиметься паралельно з поступовою відмовою від безкоштовних квот у ETS (2026-2034 роки).

«Офіційні органи ЄС розглядають СВАМ як спосіб протидії «витіканню вуглецю». Це завдання виконували і безкоштовні квоти. Тому відбуватиметься заміна одного інструменту на інший. Європейські виробники сприймають цю ситуацію неоднозначно, оскільки СВАМ передбачає захист лише від імпорту, тоді як європейські експортери залишаються фактично без підтримки», – зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

З 1 січня 2026 року з’являться фінансові зобов’язання для імпортерів: вони матимуть змогу імпортувати товари до ЄС лише через уповноваженого декларанта CBAM, який зареєструє постачання у відповідних реєстрах.

ЄС декларує СВАМ як спеціальний фіскальний інструмент, який змусить імпортерів платити таку саму ціну за викиди СО₂, яку «платять» європейські виробники.

Коли ви бачите ціну на викиди CO₂ в системі торгівлі квотами EU ETS на рівні понад €85, ви думаєте, що європейські виробники за кожну тонну викидів платять €85 або більше? Це не так. У ЄС налічується 29 виробників конвертерної сталі загальною виробничою потужністю 128 млн тонн сталі на рік.

СВАМ значною мірою вплине на українські компанії ГМК, ніж на їхніх конкурентів з інших країн, оскільки залежність української галузі від ринку ЄС в умовах війни та складнощів логістики лише зросла.

Усього під дію СВАМ може потрапити третина українського експорту до Євросоюзу. До найбільш вуглеродомістких експортних товарів відносяться електроенергія, продукти нафтопереробки, добрива, цемент, алюміній, а також продукція ГМК: чавун, сталеві напівфабрикати, прокат, труби та ін. Також у списку (порівняно з ранніми версіями документа) з’явилися водень та хімічні органічні речовини. При цьому згодом CBAM покриватиме всі галузі, які підпадають під європейську схему ETS.

Нова звітність експортерів

Звітність у перехідний період має включати інформацію про обсяг експорту, питомі викиди парникових газів (прямі та непрямі) та платежі за викиди вуглецю, сплачені в країні походження товару. Перший щоквартальний звіт імпортер має подати до 31 січня 2024 року. У металургії, виробництві алюмінію та водню враховуватимуть лише прямі викиди вуглецю, а інших – і прямі, і непрямі. Звіт має бути поданий не пізніше одного місяця після закінчення кварталу, а за неподання передбачено штраф.

«Із 31 грудня 2024 року виробник зможе подати заявки на реєстрацію в електронному реєстрі СВАМ та зареєструвати уповноваженого декларанта СВАМ (імпортера), якому буде надана інформація про верифіковані викиди СО₂ від виробництва товарів. Такого уповноваженого декларанта СВАМ має затвердити (авторизувати) компетентний орган у країні, до якої здійснюється імпорт», – зазначає Ольга Бойко, координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Щорічно до 31 травня уповноважений декларант CBAM має подавати декларацію CBAM за попередній календарний рік через реєстр СВАМ. Першу декларацію слід подати у 2027 році за 2026 рік.

За словами Ольги Бойко, декларація CBAM має містити наступне:

1. Загальна кількість кожного типу товарів, що імпортуються протягом попереднього календарного року, виражена в МВт-год для електроенергії та в тоннах для інших товарів.
2. Загальний обсяг верифікованих викидів при виробництві цих товарів, виражений у тоннах викидів CO₂ на МВт-год електроенергії або, для інших товарів, у тоннах викидів CO₂ на тонну кожного виду товарів.
3. Загальна кількість сертифікатів CBAM, що відповідають загальному обсягу викидів, зазначених у пункті 2, після вирахування плати за СО₂ у країні походження.
4. Копія верифікаційного звіту про викиди СО₂, виданого акредитованим верифікатором

Щорічно до 31 травня, тобто на момент подання декларації СВАМ, необхідна кількість сертифікатів СВАМ має бути на рахунку уповноваженого декларанта СВАМ у відповідному реєстрі.

Слід зазначити, що в Україні вже діє законодавство щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів ПГ, яке повністю відповідає тому, що застосовується до ЄС. Однак практика його застосування в Україні все ще не однорідна і залишається відкритим питання, чи прийматимуть в ЄС дані української MRV для цілей СВАМ без додаткової верифікації. Українській владі слід однозначно звернути увагу на цей момент.

Втрати економіки України від CBAM

Оцінки впливу СВАМ на українських виробників різняться. Уже після визначення схеми роботи CBAM Європейська Бізнес Асоціація у травні 2022 року оцінила, що українські виробники, які експортують свою продукцію до ЄС, щороку сплачуватимуть понад €1 млрд податку на вуглець. Оновлений проєкт має більш жорстокі вимоги, порівняно з версією, яку Єврокомісія представила в липні 2021 року. Проте, за останніми оцінками аналітиків EY в Україні, СВАМ потенційно може обійтися українським виробникам у $300 млн.

Різнобій в оцінках цілком обґрунтований, оскільки базується на експортних цифрах різних років. Кінцева цифра залежатиме від обсягу та структури українського експорту до ЄС у звітному році.

Нагадаємо, що за довоєнними оцінками Київської школи економіки (KSE), українські компанії у 2026-2030 роках можуть щорічно втрачати до €396 млн. Відповідно до довоєнного дослідження GMK Center, введення CBAM може обійтися українським експортерам у €566 млн на рік, включаючи компанії ГМК – у €398 млн на рік. Пізніші оцінки вказують на втрати експорту української металургії від введення СВАМ у розмірі €155-200 млн на рік залежно від сценарію.

Також треба враховувати, що через війну було призупинено впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів в Україні.

Привілеїв.net

Навіть незважаючи на війну, Україну не виключили з-під дії СВАМ. За підрахунками Держстату, промислове виробництво в Україні 2022 року впало на 36,9%. Погіршення ситуації спостерігалося в жовтні-грудні минулого року, після початку ракетних атак на енергоінфраструктуру та перебоїв у постачанні електроенергії. В умовах промислові підприємства тимчасово припинили роботу чи скоротили виробництво. Євросоюз не врахував величезних людських та промислових втрат України від бойових дій.

У KSE раніше вважали, що для України необхідно розробити та застосувати індивідуальні умови впровадження CBAM. Такі умови могли б включати:

• надання доступу до передових «зелених» технологій та участі у великих проєктах з декарбонізації (наприклад, з розвитку виробництва та використання водню);
• додатковий перехідний період для впровадження СВАМ;
• фінансова підтримка кліматичної трансформації економіки України;
• окремий механізм СВАМ, що враховує контекст України;
• зменшення/скасування чинних обмежень на експорт до ЄС (як компенсаторні механізми).

Тут слід зазначити, що затверджений Європарламентом текст СВАМ передбачає, що в разі настання з незалежних від країни причин руйнівних наслідків для економічної та промислової інфраструктури країни, на яку поширюється СВАМ, Єврокомісія має оцінити ситуацію та може запропонувати відповідні зміни до порядку застосування СВАМ. Нашому уряду слід однозначно розпочинати роботу з Єврокомісією в цьому напрямі.

Проте після того, як CBAM запрацює, в українських виробників не буде іншого вибору, окрім так адаптуватися до нових умов, незважаючи на непростий воєнний час у нашій країні. Також українським експортерам до ЄС слід тримати руку на пульсі щодо майбутніх деталей впровадження CBAM, оскільки детальний механізм вуглецевого коригування імпорту все ще розробляється.