(с) shutterstock.com

The Economist припускає можливість торгових воєн, нової хвилі пандемії та масштабної економічної кризи

Днями одне із найавторитетніших економічних видань світу The Economist представило своє дослідження ризиків для глобальної економіки EIU Risk Outlook 2022. Деякі з описаних у ньому сценаріїв уже почали реалізовуватися.

Нерухомість у Китаї

Йдеться про сценарій, за яким крах на ринку нерухомості Китаю призводить до різкого сповільнення світового економічного зростання. The Economist оцінює ймовірність цієї події як високу, а її вплив на світову економіку як значний.

«Китайський гігант у сфері нерухомості Evergrande уже пропустив виплати за боргом на загальну суму близько $300 млрд, і, з огляду на вплив компанії на більшу частину економіки Китаю, її потенційний дефолт тягне за собою серйозний ризик фінансового зараження», – сказано в дослідженні.

Минулого тижня Evergrande, хоч і з запізненням, але зміг виплатити $83,5 млн відсотків за доларовими облігаціями. Сам борг у $300 млрд не погашено, і зараз забудовник балансує на межі банкрутства.

Автори дослідження наголошують, що китайська держава жорстко контролює фінансові ринки, у неї є інструменти, які дають змогу ізолювати фінансові труднощі, що робить малоймовірною масштабну фінансову кризу.

Але вже стало відомо, що влада Китаю не бажає рятувати забудовника за рахунок держави й вимагає від засновника China Evergrande Group Хуей Ка Яня погасити борги компанії власними коштами. Тим часом криза поширюється й на інших китайських забудовників.

Тож 26 жовтня Національна комісія з розвитку й реформ Китаю та Державне управління валютного обміну зустрілися з емітентами зовнішнього боргу й порадили їм використовувати кошти в затверджених цілях і «спільно підтримувати свою репутацію і загальний порядок на ринку».

Така ситуація може призвести до обвалу цін на нерухомість та сповільнення зростання реального ВВП Китаю на рівні значно нижче 6-7%, що стали звичними в останні роки. Слабке зростання, своєю чергою, спровокує глобальний економічний спад, у якому особливо постраждають експортери сировинних товарів.

Утім, вони вже страждають: вартість залізної руди знизилася на 4,7%, а сталевої арматури на Шанхайській біржі – впала до чотиримісячного мінімуму. На ринок нерухомості Китаю припадає близько чверті внутрішнього попиту на сталь.

Облікова ставка в Україні

Зниження цін на сировинні товари – неприємна ситуація, але вона не така вже й погана, оскільки зменшує ймовірність реалізації ще одного ризикового сценарію від The ​​Economist. Ідеться про те, що інфляційний тиск, спричинений відновленням попиту на сировинні товари, підірве відновлення ринків країн, що розвиваються, серед яких і Україна.

«Інфляційний тиск, зумовлений відновленням цін на сировинні товари, вже призвів до того, що деякі ринки, що розвиваються, включаючи Бразилію, Мексику, Росію, Шрі-Ланку та Україну, підвищили облікові ставки у 2021 році. В умовах, коли в результаті пандемії суверенні кредити зростали за рахунок позикових коштів, підвищення облікових ставок призведе до збільшення витрат на обслуговування боргу для урядів. Це може посилити тиск на користь агресивної проциклічною бюджетної консолідації, яка в підсумку сповільнить відновлення економіки країн, що розвиваються», – сказано в дослідженні.

Україна в 2021 році тричі піднімала облікову ставку: у березні Нацбанк підвищив її з 6% до 6,5%; у квітні – до 7,5%, у липні – до 8%, а 21 жовтня вона зросла до 8,5%. Підвищенням ставки Нацбанк сподівається знизити інфляцію, що сягнула 11%.

«За нашими очікуваннями, пік зростання споживчих цін припадає саме на вересень-жовтень цього року. Надалі інфляційний тренд розгорнеться в бік зниження, і до кінця року інфляція сповільниться до 9,6%. За підсумками 2022 року очікуємо її зниження до 5%», – заявив глава Нацбанку Кирило Шевченко, виступаючи на прес-брифінгу 21 жовтня.

Однак сировинні товари, якими торгують на зовнішніх ринках українські експортери – метал, руда та зерно – це лише частина пазла. Є ще й ціни на енергоресурси, є проблеми з логістикою. Усе це штовхає вгору ціни для промисловості та іноді призводить до того, що закрити підприємство або просто доменну піч виявляється вигідніше, ніж виробляти продукцію.

Тобто ризики зниження обсягів виробництва в умовах зростанн цін для України є досі великими.

Інші неприємності

Аналітичний підрозділ The Economist пише загалом про десять ризиків.

Глобальні ризики економіки у 2022 році

[Table id = 432 /]

Три перших сценарії – найбільш імовірні та значущі для глобальної економіки.

Перший передбачає повне роз’єднання світової економіки через погіршення відносин між США і Китаєм.  Він загрожує остаточним розривом ланцюжків товарних поставок. Якщо протистояння цих двох країн посилиться, то, крім обмежень у сфері торгівлі, технологій, фінансів та інвестицій, можуть послідувати і санкції, що їх деякі ринки (і компанії) вибирати сторону. Найбільш очевидним і ймовірним це є у сфері технологій. Але є також ризик того, що ця стратегія охоплюватиме промисловий сектор або сектор, орієнтований на споживачів. У найгіршому випадку це може призвести до того, що нейтральна позиція для третіх країн стане економічно неможливою. Економіка розділиться на ту, що підтримує Китай і ту, що на стороні США. Повна глобальна економічна біфуркація може змусити компанії використовувати два ланцюжки поставок з різними технологічними стандартами.

Другий сценарій передбачає крах фондового ринку США, з усіма наслідками, що випливають. Збої в ланцюжку поставок, більш високі ціни на енергоносії, вкрай м’яка грошово-кредитна політика та відновлення реальної економіки – усе це сприяло різкому зростанню інфляції в США у 2021 році.

Хоча багато з цих факторів, імовірно, ослабнуть у міру відновлення балансу економіки США після пандемії (а це вказує на те, що різке зростання інфляції не буде тривалим), вони все-таки дають Федеральній резервній системі привід почати поступово посилювати грошово-кредитну політику, скорочуючи обсяг покупок активів. Якщо повільна й чітко визначена жорсткість грошово-кредитної політики не зможе стримати інфляцію в середньостроковій перспективі, може знадобитися підвищення процентних ставок в середині 2022 року. З огляду на те, що співвідношення ціна/прибуток акцій у США наразі є вищим, ніж до краху 1929 і 2007-2008 років, прискореного підвищення процентних ставок може бути достатньо, щоб ропочати різке коригування фондового ринку. Це зупинить відновлення економіки США і загрожує рецесією.

Третій сценарій передбачає крах на ринку нерухомості Китаю, і він уже почав втілюватися.

Чи варто через це хвилюватися? Навряд чи. Більшість із зазначених подій поки що не відбулися і можуть не відбутися ніколи. Але підготуватися до можливих неприємностей не завадить. Хоча б морально.