Дізнатись більше
Статті Держава макроекономіка 271 31 Липня 2021
У 2022 році регулятори очікують зниження інфляції й можуть підвищити свої ставки
Неприємним наслідком постпандемічної ситуації в економіці стало зростання цін на багато видів сировинних, а пізніше і споживчих товарів. Подорожчання товарів з різною країновою динамікою спостерігається у всьому світі, і до його закінчення ще далеко. У чому причини цього і як вирішують проблеми інфляції – розбирався GMK Center.
Джерело інфляції
Для підтримки свого населення і бізнесу під час пандемії багато країн здійснювали безліч заходів – від роздачі «вертолітних грошей» населенню до послаблень і прямих фінансових виплат бізнесу. Держпідтримка економік розвинених країн під час пандемії коронавірусу коштувала трильйонів доларів і євро. Ці кошти були взяті переважно не з якихось «засіків», а надруковані.
Такі дії апріорі не можуть непомітно минутися для економіки й фінансових ринків. Ціна питання – зростання цін (інфляція) і ослаблення долара. Накачування економіки грошима найбільш відчутно з усіх розвинених країн вдарило саме по США.
Рівень інфляції в різних країнах в червні поточного року в річному обчисленні був таким (у травні були досягнуті локальні максимуми за кілька років):
- США – 5,4%;
- Великобританія – 2,5%;
- Єврозона – 1,9%;
- Китай – 1,1%.
Відновлення економік після пандемії відбувалося настільки активно, що виробники не встигали задовольняти попит, внаслідок чого утворювався дефіцит. Він і штовхав вгору ціни на сировину, що й призвело до очікувань «сировинного суперциклу» і промислової інфляції.
Всесвітнє зростання
Відповідь виробників, чиї витрати на сировинні товари значно зросли, проста – «непередбачені» витрати перекладаються на кінцевого споживача. Таким чином, виробнича інфляція перетікає на споживчий ринок.
Ефект доміно призведе до того, що ціни зростуть на все – від продуктів харчування до нерухомості. Спочатку зростання цін захлеснув країни, що розвиваються, але незабаром інфляція прийшла і до тих, хто її і породив своїми заходами стимулювання економіки.
Рівень промислової інфляції в таких країнах, як Китай і США, зараз становить 9-10%. Утім, кожна країна реагує на це по-своєму. Китайська влада вже докладає зусиль, щоб вплинути на ціноутворення на сировинних ринках. Після запуску заходів з контролю за цінами на залізну руду настала черга свинини, кукурудзи та пшениці.
У свою чергу зростання цін на сировину не чинить істотного впливу на економіки розвинених країн, у яких частка промисловості у ВВП часто незначна, як і частка вартості сировини в кінцевій продукції. Крім того, західні компанії використовують дешеві кредитні ресурси та фінансову підтримку з боку влади.
Жорстка відповідь
Якщо уряди розвинених країн продовжуватимуть масштабну політику монетарного й фіскального стимулювання, то інфляція буде залишатися високою і стане перешкодою для економічного зростання. Тому регулятори стоять перед дилемою – продовжувати підтримку економіки чи посилювати монетарну політику за допомогою підвищення облікових ставок.
Зараз центробанки в усьому світі готуються до більш жорсткої монетарної політики. Ключова з них – ставка ФРС, яка утримується на рівні 0-0,25% з березня 2020 року. Аналітики очікують її підвищення не раніше, ніж через рік. У разі продовження високої інфляції регулятор може швидше скоригувати свою політику.
У будь-якому випадку вже наступного року регулятори очікують зниження інфляції. Так, ФРС очікує інфляцію в США в 2022 році на рівні 2,1%, ЄЦБ в єврозоні – 1,5%. Такі очікування пов’язані з нівелюванням фактора низької порівнянної бази середини 2020 року, коли споживання різко знизилося. Однак у ФРС також кажуть, що інфляція може виявитися більш високою і стійкою, ніж очікується.
У Європейському центробанку (ЄЦБ) очікують, що ключові ставки залишаться на поточних рівнях або нижче доти, доки інфляція не досягне цільового рівня у 2%. Зараз базова процентна ставка за кредитами ЄЦБ перебуває на нульовому рівні, за депозитами – -0,5%.
Прогноз зміни споживчих цін на кінець періоду, %
2020 2021 2022 2023
США 1.4 4.1 2.2 2.5
Єврозона -0.3 2.4 1 1.2
Китай 0.2 2.2 2 2.3
Велика Британія 0.6 2.1 1.8 2
Джерело даних: Fitch
Водночас західні країни продовжать і підтримку своїх економік, зокрема для досягнення нових цілей щодо зниження викидів. Влада США планує найближчими роками спрямувати на розвиток інфраструктури $2,3 трлн, на боротьбу з кліматичними змінами – $2 трлн. Своєю чергою Євросоюз має намір виділити €790 млрд на декарбонізацію. Усе це потребує збільшення в рази споживання певних металів (нікель, мідь, літій, алюміній, кобальт), і принаймні щодо них зберігатиметься високий рівень цін і впливу на промислову інфляцію.
Рідна інфляція
Інфляція – це «рідне середовище» для Нацбанку, який вважає своєю основною метою інфляційне таргетування, а не підтримку економічного зростання. Причому «фронт робіт» для НБУ зараз у країні дуже великий, адже під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників інфляція в червні в річному обчисленні становила 9,5%.
Динаміка індексів цін в Україні в першому півріччі 2021 року (до відповідного місяця 2020 року), %
| Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Індекс споживчих цін | 6.1 | 7.5 | 8.5 | 8.4 | 9.5 | 9.5 |
| Індекс цін виробників промислової продукції в межах України | 11.2 | 21.2 | 20.1 | 21.8 | 25.4 | 30.9 |
Джерело даних: Держстат
У річному обчисленні компоненти інфляції з високим немонетарним впливом зросли на 11,8%, тоді як компоненти з переважно ринковим формуванням цін – на 4,2% (тобто нижче 5% – таргету інфляції).
«Немонетарні чинники формують близько 90% нинішнього приросту інфляції. Така тенденція простежується починаючи з IV кварталу 2020 року. Основні фактори немонетарної інфляції, що діють протягом останнього року: зміна тарифів на послуги ЖКГ, лагові ефекти торішньої девальвації, волатильність світових цін на нафту і продукти українського експорту, підвищення акцизів, поява додаткових епідеміологічних витрат і втрати від карантину, а також фактор поступового відновлення урядом мінімальних соціальних стандартів до обґрунтованого рівня», – пояснює глава Ради НБУ Богдан Данилишин.
У другій половині липня Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2021 рік до 9,6% з 8%. Водночас регулятор очікує восени сплеску інфляції вище 10%, у тому числі, що за підсумками року показник насправді може сягнути 11%. Зниження інфляції до цільового рівня в 5% в НБУ прогнозують до другої половини наступного року.
У відповідь на зростання інфляції НБУ в липні підвищив облікову ставку до 8% річних з 7,5%. Регулятор очікує подальшого підвищення ставки до 8,5% цього року і зниження її до 6,5% до кінця 2022 року за повернення інфляції до мети в 5%. У свою чергу Мінекономіки очікує зростання інфляції в 2021 році на 8,8%.
Також для боротьби з інфляцією Нацбанк уже почав згортати антикризові заходи підтримки банків і економіки, зокрема граничні терміни та суми довгострокового рефінансування тощо. При цьому навіть не всі в керівництві НБУ повністю згодні з таким рішенням, адже сповільнення інфляції монетарними інструментами веде до негативних наслідків для бізнесу.
«На мою думку, з огляду на збереження кризових ознак у розвитку економіки доцільно продовжувати заходи монетарного і фіскального характеру з підтримки сукупного попиту й подальші кроки щодо підвищення ефективності функціонування кредитного каналу монетарної трансмісії. Жорсткі параметри грошово-кредитної чи макропруденційних політик будуть неефективними в умовах стагнації внутрішнього попиту й домінування немонетарних чинників інфляції», – каже Богдан Данилишин.
Певною мірою це думка збігається з оцінками першого віце-прем’єра Олексія Любченка, який виступив за пом’якшення монетарної політики з акцентом на підтримку інфраструктурних проєктів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей. Однак у поточних умовах Нацбанк з його жорстокою монетарною політикою залишається поза конкуренцією, а заяви про пом’якшення грошово-кредитної політики поки що належать до сфери приводів для дискусії в ЗМІ.
