Економіці України прогнозують зростання на 3-5% у 2024 році

Наступного року виробництво сталі може становити 7,2-7,5 млн тонн

Українська економіка продемонструвала досить високу стійкість по відношенню до негативних чинників, яких поки що більшість. У 2023 році українська економіка відновлювалася швидше, ніж прогнозували – після початку повномасштабної війни економічне зростання в Україні відновилося у ІІ кварталі. Український бізнес порівняно швидко адаптувався до складних і мінливих умов, переналагоджував бізнес-процеси, перебудовував логістичні маршрути тощо. Незважаючи на безліч негативних чинників і високий ступінь невизначеності аналітики очікують зростання української економіки 2024 року в діапазоні 3-5%.

Нестабільний 2023-й

Протягом 2023 року аналітики постійно коригували свої прогнози. Найбільш показовими прикладами покращення прогнозів зростання ВВП України на 2023 рік є такі (по чотири корекції за рік):

Dragon Capital – до 5,2% З -5%;
НБУ – до 4,9% із 0,3%.

Поява одних та зникнення інших факторів впливало на економіку в 2023 році як негативно, так і позитивно. До перших можна віднести блокаду кордону з Польщею, яка потенційно може знизити ВВП на 1% та підрив дамби Каховської ГЕС, після чого Мінекономіки погіршило прогноз зростання економіки до 2,8% із 3,2%.

Також був і позитивний вплив. У Нацбанку оцінили, що закриття «зернового коридору» в липні обійшлося б Україні у $2 млрд у II півріччі 2023 року. Однак порівняно успішна робота нового коридору, а також стабільна енергетична ситуація (до кінця 2023-го) і гарний врожай (за оцінками НБУ, це додає 1,3 в.п. до ВВП) призвели до того, що Dragon Capital підвищив прогноз зростання ВВП 2023 року до 5,2% з 4,5%, а агентство Fitch – до 5,1% з 3,5%.

З урахуванням показників ІІІ кварталу, впливу транспортної блокади, зростання реального ВВП за підсумками року оцінюється в діапазоні 4,5-5,8%, тоді як на початку року аналітики очікували зростання економіки України на 2-3%. Мінекономіки оцінює динаміку українського ВВП за січень-листопад на рівні 5,5%, зокрема в листопаді – близько 4%. Функціонування експортного коридору дало змогу частково компенсувати втрати через блокаду україно-польського кордону, а вони вже оціночно перевищують $1 млрд.

Ділова кон’юнктура

Водночас не можна сказати, що після зростання на початку 2023 року бізнес-активність істотно покращилася. Так, із січня по березень розрахований НБУ індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що показує оцінку бізнесом поточного стану економіки, зріс із 37,5 пунктів до 45 п. У решту періоду року він варіювався в межах 48,1-51,5 п. (50 п. – нейтральний рівень), сягнувши в листопаді 49,1 п. Інакше кажучи, коливання оцінок ділової кон’юнктури були незначними.

Цього року різні галузі економіки показували різну динаміку. За даними НБУ, розмір доходів компаній за дев’ять місяців 2023 року навіть трохи перевищив рівень довоєнного 2021 року, що пов’язано зі зростанням цін. Серед галузей, які демонструють найкращий фінансовий стан, переважають ті, які орієнтовані на внутрішній ринок. За січень-вересень 2023 року ключові галузі показали таку динаміку зростання порівняно з аналогічним періодом 2022 року:

будівництво – на 20,4%;
роздрібна торгівля – на 14,9%;
промвиробництво – на 2,4%.

Дослідження показують, що українські компанії залишаються досить стійкими, незважаючи на фінансові труднощі, перерваність бізнес-процесів та логістики, брак держпідтримки. Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації (ЄВА), станом на жовтень 77% компаній-респондентів відновили свою роботу у повному обсязі.

Чинники впливу

До позитивних факторів, які можуть сприяти зростанню економіки у 2024 році, можна віднести:

своєчасне та повне отримання міжнародної фіндопомоги;
збільшення економічної активності бізнесу;
безпечна та стабільна робота морського коридору;
продовження ефекту впливу високого врожаю у першій половині 2024 року;
стабільна ситуація з енергопостачанням;
повернення мігрантів:
зниження вартості банківського кредитування через зменшення облікової ставки та ін.

Стримуючими факторами зростання економіки наступного року залишаються або можуть стати:

затягування активної фази бойових дій, продовження руйнування інфраструктури та основних фондів;
зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної фіндопомоги;
висока ймовірність збільшення військових витрат, у тому числі через посилення мобілізації;
затягування блокади кордону іноземними автоперевізниками;
посилення обмежень експортної логістики;
зростання цін та виробничих витрат;
брак оборотного капіталу бізнесу;
дефіцит кваліфікованих кадрів (за оцінками Advanter, станом на серпень 34% бізнесів відчували брак персоналу, питома вага таких компаній швидко зросла з 20% у квітні);
слабкий рівень банківського кредитування (84% компаній відчувають проблеми з доступом до фінансування).

Глобальним фактором, що може стримувати зростання українського ВВП, є можливе сповільнення темпів зростання світової економіки загалом та європейської зокрема, наслідком чого може стати зниження попиту на українську експортну продукцію та цін на сировину.

Фінансова допомога

Найсерйознішою економічною загрозою вже в короткостроковій перспективі може стати скорочення фінансової підтримки від міжнародних партнерів. Зовнішнє фінансування покриває приблизно половину бюджетних витрат. Наприклад, за 11 місяців 2023 року Україна залучила $37,4 млрд зовнішнього фінансування на соціальні потреби держбюджету. За підсумками року допомога донорів має становити приблизно $42,3 млрд.

Держбюджет-2024 передбачає зовнішні запозичення в розмірі $41 млрд, зокрема від ЄС – $18 млрд, США – $8,5 млрд і МВФ – $5,4 млрд. Суму, що залишилася ($9,1 млрд), Мінфін планував залучити як допомогу від Японії, Канади, Норвегії, Південної Кореї та Світового банку. Мінфін попередньо домовився про отримання менше третини від потрібної суми.

Проблеми з виділенням фіндопомоги викликані внутрішніми причинами у самих партнерів. Через внутрішні розбіжності затягнулося виділення Євросоюзом Україні €50 млрд на чотири роки (€33 млрд кредитів і €17 млрд – грантів). Зі свого боку влада США не змогла швидко провести через Конгрес військову і фінансову допомогу Україні на $61 млрд (зокрема $11,8 млрд – пряма бюджетна підтримка). Ухвалення рішень перенесли на 2024 рік: США зможуть затвердити його на початку січня, ЄС – на початку лютого.

Українська влада намагається підстрахуватися на випадок негативного сценарію. Мінфіну за рахунок внутрішніх джерел вдалося знизити до $37,3 млрд потребу в зовнішньому фінансуванні на 2024 рік. Однак проблеми з фінансуванням бюджетних видатків через ненадходження фіндопомоги можуть розпочатися вже в березні, внутрішні резерви і можливості дозволяють пережити «касовий розрив» у січні-лютому.

За негативного розвитку подій Україна буде змушена (та/або):

проводити секвестр бюджету, відмову від некритичних видатків;
збільшувати податки;
девальвувати нацвалюту;
«ввімкнути верстат» – проводити небезпечну емісію гривні.

У жодному разі жоден із цих варіантів не зможе компенсувати нестачу десятків мільярдів доларів і не дозволить швидко і стабільно отримувати необхідні кошти (крім «верстата»).

Очікування-2024

З урахуванням поточної кон’юнктури очікування зростання українського ВВП у 2024 році перебувають у діапазоні 3-5%. Прогноз у головному фінансовому документі країни – держбюджеті-2024 – у фінальній версії встановлено на рівні 4,6% порівняно з 5% у першому читанні.

Через затягування війни Dragon Capital ще восени знизив прогноз зростання економіки на 2024-й до 4% з 8%. Зі свого боку, інвестгрупа ICU погіршила оцінку до 5% з 6,4%, багато в чому через ризик зниження фінансової підтримки України.

Для України вкрай важливим є збереження відкритості та безпеки логістичних маршрутів. Незважаючи на тривалу блокаду західних автопереходів і недостатню стійкість морського експорту, є певні надії на швидке вирішення першої ситуації. У своїх прогнозах-2024 українські інвестаналітики виходять із передумови, що блокади кордонів у 2024-му вже не буде.

Зі свого боку повноцінна робота морського коридору, за оцінками Dragon Capital, може сприяти збільшенню експортної виручки на $9-10 млрд і підтримати зростання ВВП до 5 в.п. у 2024 році, тоді як у Мінінфраструктури економічний ефект від роботи портів Великої Одеси наступного року оцінюють у розмірі до 8 в. п. додаткового зростання ВВП.

Драйверами зростання української економіки 2024 року можуть бути державне і приватне споживання, ОПК і експортні галузі (АПК, ГМК), держінвестиції у відновлення інфраструктури тощо. З урахуванням закладеного в бюджет номінального ВВП-2024 у 7,73 трлн грн і середньорічного курсу в 40,7 грн/$, доларовий ВВП наступного року може сягнути майже $190 млрд, У 2023 році доларовий ВВП оціночно може досягти $170 млрд.

Сталеві очікування

Внаслідок суттєвої активізації економіки цього року порівняно з 2022-м кратно зріс і попит на металопродукцію у країні. За даними ВП «Укрметалурпром», споживання металопрокату за 11 місяців зросло в 2,06 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,25 млн т. Ймовірно, що ця тенденція триватиме і наступного року.

«З березня 2023 року металоспоживальні галузі демонструють тенденцію до зростання на тлі низької бази порівняння. Активізації в будівельній галузі сприяють релокація підприємств, будівництво житла для вимушених переселенців, відновлення пошкодженої інфраструктури та розвиток нових логістичних маршрутів», – відзначають у Worldsteel.

За словами Олександра Каленкова, президента ОП «Укрметалурпром», у 2023 році внутрішнє споживання металопрокату, з урахуванням імпорту, досягне близько 3,5 млн т. Передбачається, що у 2024 році внутрішнє споживання сягне 3,7-4 млн т металопрокату, насамперед завдяки підвищенню частки українських виробників (на сьогоднішній день їхня частка становить близько 68,4% у загальному споживанні на внутрішньому ринку, у 2024-му можна припустити, що їхня частка підніметься до 70-71%.

На відміну від металоспоживання (де багато імпорту), металургійне виробництво в Україні у 2023 році показувало негативну динаміку, тобто ніяк не могло відірватися від бази порівняння минулого року. Зниження ключових виробничих показників за січень-листопад становило:

сталь – -7,3%, до 5,71 млн т;
чавун – -11,3%, до 5,45 млн т;
прокат – -7,2%, до 4,86 млн т.

З огляду на високий рівень невизначеності прогнозувати рівень металургійного виробництва в Україні у 2024 році досить проблематично.

«Поки що важко прогнозувати, багато факторів, які потрібно враховувати – та ж логістика, обсяги ринків збуту, технічні можливості підприємств, можливість безперебійної роботи комбінатів та ін.», – зазначає Олександр Каленков.

Водночас, за словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, ситуація в металургійній галузі України дещо стабілізувалася у 2023 році, але схильна до значних ризиків. Спостерігався певний розвиток, зокрема зростання місячних обсягів виробництва, порівняно з початком війни. Але будь-який з факторів може кардинально змінити все, ключовий з них – питання експортної логістики.

«У 2023 році випуск сталі може становити 6,2-6,3 млн т. Оціночно, середнє завантаження потужностей працюючих підприємств становило близько 60%. За даними ЗМІ, АМКР може наступного року запустити другу доменну піч, що може додати до загального випуску сталі близько 1 млн т, залежно від дати запуску. Якщо критичних ризиків вдасться уникнути й експортний коридор продовжить ефективну роботу, то випуск сталі в Україні наступного року може становити 7,2-7,5 млн т», – резюмує Андрій Тарасенко.