Півтора місяці блокади кордону України під час війни

Українська економіка вже зазнала понад $1 млрд збитків

Блокада кордону вже завдала українській економіці, за оцінками, щонайменше $1 млрд збитків і продовжує їх генерувати щодня. Ситуація трохи погіршилася – якщо в листопаді тільки польські автоперевізники блокували кордон, то в грудні до них додалися словаки. Разом з тим, є й покращення – 11-го грудня розблоковано пропускний пункт Ягодин – Дорогуськ на кордоні з Польщею, а словаки припинили свою акцію. Однак цей пункт знову було заблоковано 18-го лютого. Можливе комплексне розв’язання проблеми перебуває в руках польської місцевої влади (яка може відкликати дозволи на протест) і нового уряду країни, що налаштований швидко розв’язати наявну ситуацію на кордоні.

Хто і де блокує український кордон

Хоча вже прийнято низку заходів, що послаблюють блокаду, але певні фактори лише посилюють ситуацію. Наразі кордон України тією чи іншою мірою заблокований з боку кількох суміжних країн.

Польські автоперевізники ведуть блокаду пропускних пунктів з 6 листопада. З 11-го грудня пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ» було розблоковано. Місцева влада відкликала дозвіл на проведення протесту. Формальним приводом стало те, що акція завдає шкоди польському бізнесу. Утім, наприкінці минулого тижня місцевий польський суд скасував заборону на протест у Дорогуську, санкціонувавши відновлення блокади пропускного пункту «Ягодин – Дорогуськ» із 18 грудня. До акції приєдналися польські фермери з організації «Об’єднане село». Вони нарікають на неконтрольований імпорт зернових з України і вимагають припинення імпорту з нашої країни цукру, виплати прямих субсидій і збереження компенсації акцизу на паливо, а також компенсації виробникам кукурудзи. Інша фермерська організація – «Ошукане село» – з 22 листопада бере участь у блокаді автопереходу «Шегины – Медика» зі схожими вимогами.
Словацькі транспортники приєдналися до акції 1 грудня (вони блокували пункт пропуску «Вишне-Німецьке – Ужгород»), 4 грудня припинили блокаду, але вже 11-го знову відновили свою акцію. Втім, 13-14 грудня словаки спочатку частково, а потім повністю розблокували кордон.
З 11 грудня до блокади приєдналися угорські автоперевізники, але вони не блокують рух вантажівок.

На даний момент чотири українсько-польські пропускні пункти є заблокованими. Станом на кінець минулого тижня у заблокованих пунктах лише у бік України застрягли 2600 вантажівок. Ситуацію погіршує і те, що Польща посилила контроль за українськими перевізниками, збільшивши кількість та «жорсткість» їхніх перевірок. Іншими словами, польські митники можуть штучно уповільнювати проходження українських фур навіть якщо пункт пропуску розблокують.

Поточні наслідки для економіки

Результати блокади у листопаді лише з торгівлі з Польщею показали таке:

експорт – зниження на 39,3% до 282,3 тис. т;
імпорт – зниження на 44,6%, до 511,6 тис. т.

Блокада боляче вдарила по українському експорту, але ще сильніше – імпорту, зокрема критичного. За даними ДМСУ, вартість імпорту оподатковуваного скоротилася на 15% – до $4,3 млрд у листопаді з $5,1 млрд у жовтні.

За оцінками аналітиків Dragon Capital, серед негативних аспектів блокади українсько-польського кордону:

зниження надходжень до держбюджету (митні надходження у листопаді вже знизилися на 19%),
збитки для орієнтованих на європейський ринок виробників (харчпром, деревообробка та випуск електропродукції для автопрому),
дефіцит комплектуючих та енергоносіїв (автогазу),
затримка гуманітарної допомоги, фінансові втрати компаній через черги.

За попередніми розрахунками, зважаючи на все, блокада автопереходів вже могла обійтися всій українській економіці щонайменше $1 млрд. Але аналітики зазначають, що на даний момент прямі збитки українських експортерів не повинні бути більше $300 млн.

«З огляду на те, що український товарний експорт у грошовому вираженні становить приблизно $2,8 млрд на місяць і лише частина експорту йде автомобільним транспортом через Польщу та Словаччину, то прямі збитки українських експортерів від блокади перевезень не повинні були перевищити $300 млн. При цьому ситуація з блокадою перевезень призвела до подорожчання всього ланцюжка логістики всім експортерам. Більше того, подібні відверто «недружні» дії від країн, що підтримують Україну, сприймалися як сильний психологічний удар на тлі всіх складнощів воєнного часу», – пояснює Дмитро Чурін директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.

Відкриття пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ» дозволило частково зменшити чергу – за 14 грудня цей КПП в обидві сторони перетнуло 1,2 тис. вантажних транспортних засобів, а також знизити тарифи на перевезення.

«Після розблокування ціни на перевезення суттєво не впали, як би нам того хотілося. На даний момент я спостерігаю падіння десь на 15-20%», – зазначає Діана Пілоян, експерт з транспортної логістики

Альтернативні шляхи експорту

Варіантів в українських перевізників і відправників вантажу дуже мало, один з них – переплачувати і збільшувати час доставки, перенаправляючи фури на автопереходи на кордонах з Угорщиною та Румунією.

«В умовах блокування компенсуючим фактором стали переорієнтація ввезення імпортних вантажів на незаблоковані пункти пропуску, перевезення вантажів менш габаритними видами транспорту та поступова переорієнтація на залізницю. Важливим компенсатором можливих потенційних втрат стало зростання експорту морським коридором», – зазначає народний депутат Ярослав Желєзняк.

Також є залізничний варіант, оскільки свою вигоду/нішу в поточній ситуації намагається знайти і «Укрзалізниця», переправляючи контрейлерні поїзди з фурами через пункт пропуску «Ізов – Грубешув». Перший такий потяг – 23 платформи, на які було завантажено 13 тягачів із напівпричепами – 7 грудня прибув на польський кордон і вже 11-го прибув до Польщі. За деякими даними, перевезення однієї фури таким способом обійдеться в €1500. В УЗ планують зробити такі перевезення регулярними.

З іншого боку, можливості цього механізму істотно обмежені й недостатні, щоб черга на кордоні швидко “розсмокталася”. За деякими оцінками, кількість спеціалізованих платформ не перевищує 90, чого вистачить на 3-4 потяги. Грубий підрахунок з урахуванням наявності платформ і часу одного рейсу (5 днів) показує, що максимальне задіяння всього рухомого складу УЗ дасть можливість за місяць перевезти в один бік приблизно до 250 фур із причепами. Нескладно підрахувати, що за тих самих умов один склад із 23 платформ, що катається в Польщу і назад, здійснить лише три оборотних рейси на місяць і зможе перевезти з України приблизно 40 фур із причепами. Порівняно з кількома тисячами заблокованих фур на кордоні – це крапля в морі.

Надія на політичне рішення

Українська влада покладала великі надії на формування нового уряду в Польщі. Польський сейм 11 грудня вибрав новим прем’єр-міністром країни Дональда Туска. Туску політично вигідно швидко показати результат. І вже 12 грудня було оголошено, що новий уряд знайшов спосіб негайно розблокувати кордон з Україною та водночас врахувати інтереси польських перевізників. Втім, поки що не ясно, що передбачає це рішення і наскільки воно задовольнить польських протестувальників.

Головна мета протестувальників – повернення до системи дозволів на перевезення вантажів для українських перевізників, яка існувала до війни, а це – неприйнятна умова ні для України, ні для Євросоюзу.

Напевно, найдієвішим заходом є відкликання місцевою владою Польщі дозволів на проведення протесту — виданих до січня та лютого 2024 року. Проте в окремих випадках протестувальники хочуть отримати дозвіл на протест до березня наступного року. У такій ситуації залишається лише чекати на втручання центральної влади – нового польського уряду.

Можливо, рішення проблеми блокади буде знайдено в ході прямих переговорів українського бізнесу з представниками асоціацій польських перевізників і керівниками компаній, які блокують українсько-польську кордон. Поляки вимагають для себе ексклюзивне право використання пункту «Угринов – Долгобичев». І якщо в середу, 20 грудня, в черзі на цьому пункті пропуску не буде українських вантажівок, то протестувальники обіцяють припинити блокаду всіх автопереходів.

Загалом ситуація досі залишається абсурдною – транспортна меншість блокує межі країни, що воює, безпека і саме існування якої критично залежить від імпорту, а економічна стабільність від експорту. І більше місяця ні польська, ні українська влада не можуть знайти управу на кілька десятків політично вмотивованих протестувальників (організатор акції представляє проросійську політичну силу).