ГМК потребує системної підтримки держави

Влада та галузь намагаються порозумітися щодо підтримки гірничо-металургійного комплексу

Військова агресія РФ проти України завдала значної шкоди всій економіці країни. При цьому найбільш постраждалою галуззю наразі видається гірничо-металургійний комплекс. Падіння виробництва на 70% та повна втрата 40% виробничих потужностей – далеко не повний перелік збитків від війни для ГМК. Як одна з бюджетоутворюючих галузей економіки, ГМК зараз потребує держпідтримки.

Найбільший постраждалий

Протягом 2022 року ГМК стикався з новими викликами, які сильно обмежували його виробничі можливості та експорт. З початку війни у ​​зв’язку з блокуванням морських портів значна частина експорту галузі перейшла на залізницю та європейські порти. Проте залізнична інфраструктура на західних кордонах України та пріоритет на користь агропродукції сильно звузили можливості експорту ГМК. Різке зростання залізничних тарифів, логістичні складності та слабкий попит на продукцію ГМК у Європі призвели до того, що влітку припинили роботу одразу кілька гірничо-збагачувальних комбінатів.

При цьому невідшкодування ПДВ експортерам або недостатній його обсяг протягом 2022 року вимивало оборотні кошти підприємств. В результаті, деяким компаніям довелося навіть залучати кредитні кошти. Так, ЄБРР виділить «АрселорМіттал Кривий Ріг» $100 млн. кредиту на фінансування оборотного капіталу.

Черговим ударом по галузі стали ракетні атаки РФ з енергоінфраструктури. Через перебої в енергопостачанні частина підприємств ГМК зупинила роботу або, як «АрселорМіттал Кривий Ріг», змушена була почергово запускати ключове виробниче обладнання.

«Гірський департамент працює на 20-25% наших штатних обсягів. На металургійному виробництві ми незабаром повторно задуватимемо доменну піч №6, щоб вийти на рівень виробництва сталі в 20-25% наших можливостей», – розповів Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал».

На меткомбінаті «Каметсталь» після ремонту основного обладнання, яке постраждало внаслідок російських атак на енергоінфраструктуру, працюють лише один будинок. Комбінат відновив виплавку сталі після вимушеної зупинки у листопаді. Загалом уся галузь зараз працює не більше ніж на 20-30% від своїх довоєнних можливостей.

«Критична ситуація склалася у базовій галузі економіки – гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва тут – від 68 до 70%. Працюють лише два сталеливарні та чотири залізорудні заводи», – наголошують в Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП).

Добрі наміри

Ще у серпні Мінекономіки створило штаб для вирішення нагальних економічних питань. Цьому передувало звернення галузевих організацій із проханням розглянути ситуацію у ГМК.

Уже у жовтні представники влади та галузі ГМК обговорювали такі теми:

• покращення логістики для продукції ГМК;
• прискорення митного та фітосанітарного оформлення українського експорту;
• продовження термінів доступу українських підприємців на пільгових умовах на ринки ЄС, США та Канади на більший термін, ніж передбачено зараз;
• санкції проти російських компаній та заборона на ввезення в Україну продукції з Придністров’я;
• включення металургів до списку підприємств, які можуть скористатися законом про індустріальні парки.

На цій зустрічі ми обговорили головні проблеми, з якими зіткнулася галузь з початку повномасштабної війни. Окрім питання безпеки наших співробітників та підприємств, це значне збільшення собівартості продукції ГМК у зв’язку із вимушеною зміною логістичних маршрутів. Основне питання логістики – розблокування морських портів для надсилання вантажів ГМК морем. Цьому може сприяти заявлена ​​позиція Туреччини та інших міжнародних партнерів, але потрібний ще більший тиск з української сторони. Щодо питання собівартості – підприємства ГМК зараз працюють на збиток, грошові надходження не покривають навіть змінні витрати. Зокрема, ГЗК покривають у середньому 50-70% змінних витрат. На зустрічі було заявлено про намір створити робочу групу на високому рівні для вирішення проблем галузі, але це наразі не було зроблено», – каже Олександр Каленков, президент ВП «Укрметалургпром».

Мінекономіки планує сприяти збільшенню переробки металургійної сировини та експорту готової продукції з високою часткою доданої вартості. Також міністерство готове надати потенційним інвесторам у металургію дешеву електроенергію та сировину. Більше того, міністерство назвало металургію серед пріоритетних галузей, поряд з оборонним комплексом, military-tech та агропереробкою.

«Поліпшити ситуацію можна за рахунок зниження залізничних тарифів до рівня початку 2022 року, а також зниження тарифів на передачу електроенергії. «Укрзалізниця» та «Укренерго» можуть покращити свій стан за рахунок кредитів і грантів від міжнародних партнерів, не перекладаючи фінансове навантаження на промисловість, і без того неабияк постраждалу за час війни. Також необхідно розглянути можливість скасування ренти на видобуток корисних копалин та екологічних зборів як мінімум до закінчення війни. Однак ці рішення вимагають політичної волі на найвищому рівні. Я сподіваюся, що на початку 2023 року такі рішення будуть ухвалені», – додає Олександр Каленков.

Що зроблено?

Не можна сказати, що влада не почула галузь, але більшість питань ставиться до невизначеного майбутнього і багато в чому не залежить від України. Мінекономіки планує у 2023 році працювати над розширенням українського експорту, зокрема над продовженням дії безмитних режимів торгівлі з ЄС, США та Великобританією як мінімум на період, доки триває війна.

«Ключовим завданням щодо розвитку експорту металургійної продукції з високою доданою вартістю є робота зі зняття торгових бар’єрів. Наприклад, це стосується труб, які обкладені митом на всіх найбільших ринках», – пояснює Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center

За словами Олександра Каленкова, у 2022 році спостерігалася позитивна динаміка руху металургійних вантажів через західні прикордонні переходи – «Укрзалізниця», Мінінфраструктури та інші відомства робили все можливе зі свого боку для збільшення вантажопотоку ГМК. Однак транспортна інфраструктура має фізичні обмеження з боку суміжних країн і потребу у значних інвестиціях для розширення пропускної спроможності.

Також уряд планує стимулювати процес створення спільних залізничних пунктів пропуску України на кордоні із сусідніми країнами ЄС для прискорення експортної логістики.

Ключовим моментом для експорту ГМК є розблокування чорноморських портів, але цього ніхто в Україні пообіцяти не може.

«На початку війни російський флот блокував українські морські порти. Це знищило український морський експорт. За нашими оцінками, щомісячні втрати експорту для України сягають $420 млн через блоковані морські порти (1,3 млн т залізної руди, 151 тис. т чавуну, 192 тис. т напівфабрикатів та 218 тис. т готової металопродукції). Для пом’якшення першої хвилі наслідків війни, які включають збій у ланцюжках поставок, українські морські порти мають бути розблоковані. Це підтримає українську економіку та відновить ланцюжки поставок», – наголошує Станіслав Зінченко, директор GMK Center.

Цього року ГМК не отримав жодних податкових преференцій. У рамках весняної податкової реформи та запровадження оподаткування у 2% від обороту у виграші були ФОП, тоді як великий бізнес не отримав очікуваного. Щодо відшкодування ПДВ, то держава лише у жовтні та листопаді вийшла на відносно ритмічні показники – 10,9 та 13,6 млрд грн відповідно.

Очевидно, що ГМК потребує реальної та точкової держпідтримки, адже від цього залежатиме не лише доля галузі, а й валютні надходження до держбюджету та навіть курсу гривні.

Точкові рішення дозволять збільшити завантаження підприємств галузі до 60-70%, компанії зможуть збільшити відрахування до держбюджету.

Незважаючи на всі труднощі, компанії ГМК продовжують підтримувати економіку країни. Одна тільки Група “Метінвест” за підсумками січня-вересня 2022 року перерахувала до бюджетів України всіх рівнів майже 18 млрд грн податків та зборів.

«У ці скрутні часи ми намагаємося підтримати економіку країни будь-яким можливим способом. Попри зупинення кількох підприємств у Маріуполі та Авдіївці, «Метінвест» залишається одним із найбільших платників податків, надійною опорою економіки України. Закриття через війну чорноморських портів призводить до важкої ситуації з логістикою продукції наших ГЗК у Кривому Розі, зменшення рівня завантаження, простою підприємств. Однак ми шукаємо альтернативні шляхи для експорту продукції, покращуємо операційну ефективність, допомагаємо армії та населенню, щоб якнайшвидше наблизити перемогу України», – каже гендиректор «Метінвесту» Юрій Риженков.

Своєю чергою компанії ГМК звертаються до держави за підтримкою для галузі, яка може стати позитивним драйвером для всієї економіки країни.

«Ми підготуємо звернення до президента щодо ситуації у гірничо-металургійному комплексі. Галузі необхідна комплексна державна підтримка», – резюмує Анатолій Кінах, президент УСПП