Деякі із запроваджених державою заходів щодо захисту внутрішнього ринку металопродукції дали результати, деякі – ні

На початку 2021 року, сподіваючись компенсувати економічні втрати від пандемії коронавірусу, уряди багатьох країн посилили протекціоністську риторику. Треба визнати, що зерна лягли в добре підготовлений ґрунт. Останніми роками протекціоністська активність провідних економік світу перетворила міжнародну торгівлю на війну всіх проти всіх.

Україна також застосовує певні заходи щодо захисту внутрішнього ринку. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, зараз проти імпорту Україна задіяла 34 захисні заходи. Серед них антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні мита. При цьому проти української продукції діють 36 захисних заходів. Усі вони стосуються різних видів металопродукції.

GMK Center спробував оцінити ефективність захисних заходів, які запроваджує наша держава, на прикладі найбільших обмежень для імпортерів на доступ до внутрішнього ринку металопродукції.

Арматура й катанка з Росії

У 2016 році Росія запровадила антидемпінгові мита на українські арматуру й катанку. Цей захисний захід поширився на ринки всіх країн Євразійського економічного союзу.

Динаміка експорту арматури й катанки з України до Росії у 2016-2020 рр., тис. т

20162017201820192020
Арматура103,947,336,331,121,4
Катанка30,20,100

Джерело даних: ДМС

За рік «АрселорМіттал Кривий Ріг» ініціював антидемпінгове розслідування проти аналогічної російської продукції. Його результатом стало запровадження Україною антидемпінгових митних тарифів лише в лютому 2018 року.

Динаміка імпорту арматури й катанки з Росії у 2016-2020 рр., тис. т

20162017201820192020
Арматура112,2111,78858,555,1
Катанка27,527,217,717,116,5

Джерело даних: ДМС

Захисні заходи дуже істотно вплинули на показники українського експорту й меншою мірою на імпорт з Росії. Показники імпорту російської арматури (код 7214) і катанки (коди 7213 та 7227) скоротилися, але далеко не до повного зникнення продукції на українському ринку. Тоді як присутність української продукції на ринку РФ скоротилося для арматури в п’ять разів, а для катанки повністю. Таким чином, можна констатувати, що дзеркальні заходи проти російської металопродукції слід було запроваджувати швидше й повніше.

Оцинкований прокат з РФ і Китаю

Росія розпочала розслідування проти оцинкованого прокату з України в червні 2018 року, продовживши його наприкінці червня 2019-го до осені того ж року. Натомість українське розслідування проти аналогічної продукції з РФ і Китаю розпочалося восени 2018 року за ініціативою ММК ім. Ілліча. У червні 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) завершила його і запровадила на п’ять років антидемпінгові мита на оцинковку.

Іншими словами, на тлі постійних взаємних торговельних обмежень з Росією українське розслідування було проведено більш оперативно та з позитивним висновком для вітчизняних виробників. І лише наприкінці листопада 2019 року Мінекономрозвитку РФ схвалило мита на оцинковку з України й Китаю.

Вжиті заходи зрештою дали змогу різко скоротити імпорт оцинковки з Китаю та РФ за тими товарними позиціями, щодо яких проводилося розслідування.

Заходи проти труб з Китаю

Розслідування щодо імпорту в Україну сталевих безшовних гарячедеформованих труб з Китаю розпочалося з ініціативи компаній «Інтерпайп НТЗ» та «Інтерпайп Ніко Тьюб» у травні 2019 року. У травні 2020 року МКМТ запровадила антидемпінгове мито в розмірі 51,52%.

Імпорт безшовних труб з Китаю (згідно з кодами розслідування) в першому півріччі минулого року становив 8,2 тис. т, а в другому – різко впав до 1,1 тис. т.

Однак з розслідуванням проти китайських труб Україна дуже запізнилася, ринок наситився, і національні виробники багато втратили у себе в країні. Більше того, через падіння цін на нафту та газ обсяги нового буріння в Україні значно скоротилися, тобто ринок для нових труб майже зник і нескоро відновиться хоча б до рівня початку 2019 року.

Арматура й катанка з Білорусі та Молдови

На початку грудня 2019 року Україна запровадила на п’ять років антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну прутків (арматури й катанки) з Білорусі та Молдови. Захисні заходи набрали чинності з початку 2020 року. Для Білоруського металургійного заводу (БМЗ) було встановлене нульове антидемпінгове мито. Мито на прутки Молдавського металургійного заводу становило 13,8%. Водночас в «АрселорМіттал Кривий Ріг» наполягали на перегляді рішення щодо рівня мита для БМЗ з кількох важливих причин.

У результаті поставки з Молдови прогнозовано впали. Проте на загальних поставках Молдови «санкції» не надто позначилися. Так, її експорт катанки в Україну зріс у 2020 році до 49,8 тис. т на $24 млн з 36,1 тис. т на $18,7 млн у 2019-му. Хоча експорт арматури різко впав до 604 т з 11,8 тис. т у 2019-му.

Нульове мито для БМЗ призвела навіть до зростання частки його продукції на українському ринку. Це вимагало запровадження додаткових заходів щодо захисту внутрішнього ринку. У листопаді 2020 року МКМТ установила спеціальне мито щодо імпорту арматури й катанки з Білорусі в розмірі 16,08% від митної вартості.

Динаміка імпорту арматури й катанки з Білорусі у 2017-2020 рр., тис. т

2017201820192020
Арматура53,9109,688,3101,7
Катанка018,93,76

Джерело даних: ДМС

За підсумками 2020 року обсяг імпорту арматури (код 7214) з Білорусі зріс на 15,2%. При цьому загальний імпорт арматури в Україну за минулий рік впав на 16,4% – до 203,2 тис. т. Весь імпорт катанки (коди 7213 та 7227) з Білорусі також виявився вищим за показник 2019 року.

Заради справедливості слід сказати, що імпорт арматури з Білорусі дав змогу влітку й восени минулого року частково закрити потребу в цій металопродукції, що різко виникла після того, як на ринку тимчасово утворився її дефіцит.

Що робити?

З аналізу ефективності заходів видно, що одні досягли поставлених цілей, інші – не повною мірою. У переліку заходів присутні як «політичні» (взаємні), так і суто економічні захисні заходи. Дзеркальні санкцій застосовуються на рівні держави, а не з подачі окремих компаній.

У зв’язку з цим питання митних тарифів проти арматури й катанки з РФ слід розглядати разом з питанням тарифів проти Білорусі та Молдови. Тут є кілька точок дотику. По-перше, тільки-но знизився імпорт з Росії, одразу збільшився з Білорусі та Молдови. По-друге, ринок Білорусі захищений від української продукції, оскільки мита в РФ запровадили на рівні Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Тобто проти нас запровадили мита одразу кілька країн (усі учасники ЄАЕС), натомість Україна тоді відповіла лише Росії.

Ефективність захисних заходів залежить від рівня виставлених торгових бар’єрів, швидкості реакції на ситуацію і швидкості розслідування. В українських реаліях розслідування зазвичай триває в середньому рік, і ці строки навряд чи можна прискорити через сформований механізм розгляду справ. Хоча в міжнародній практиці, якщо дуже потрібно, влада інших країн вкладається й у три місяці. Україні також ніхто не заважає застосовувати попередні мита, які встановлюються на час проведення розслідування.

Самих лише заходів щодо захисту внутрішнього ринку замало. Держава має приділяти достатню увагу його розвитку: захист ринку марний, коли на ньому мізерні обсяги споживання й постійні кризи.

З іншого боку, в економіці трапляються форс-мажори, в результаті яких імпорт буває необхідний. За іноземну продукцію покупці навіть готові платити дорожче, тому що вітчизняних аналогів або взагалі немає, або вони в дефіциті, або ж не тієї якості. Але це вже питання до виробників.