Крайні заходи: як Україна і Росія захищають свої ринки оцинковки

Українські мита на оцинковку скоротять її імпорт у країну. Російські контрзаходи ускладнять експорт ОЦП до РФ

Наприкінці червня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі завершила антидемпінгове розслідування щодо імпорту оцинкованого прокату (ОЦП) з Китаю і РФ. У результаті Україна запровадила на 5 років антидемпінгові мита на оцинковку для підприємств з Росії – 47,57%, з Китаю – 22,78%.

Ініціатором розслідування, яке почалося восени 2018 року, виступив Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, який займає приблизно 35% внутрішнього ринку оцинковки. Також ОЦП в Україні виробляють «Юністіл» (потужність – 100 тис. т, виробництво у 2018 році – 59 тис. т) і «Модуль-Україна» (потужність – 200 тис. т, виробництво – 49 тис. т оцинковки і 24 тис. т прокату з полімерним покриттям).

Виходить, виробничі потужності заводів з випуску ОЦП минулого року були завантажені на 50-60%. Здавалося б, після запровадження антидемпінгових митних тарифів є всі підстави розраховувати на зростання попиту на внутрішньому ринку і, як наслідок, – збільшення виробництва. Чи так це – GMK Center спробував розібратися.

Внутрішній ринок

Обсяг внутрішнього ринку оцинковки у 2018 році збільшився на 4,3% порівняно з попереднім роком – до 314 тис. т, з яких 41% (129 тис. т) – імпорт. Основний обсяг імпорту минулого року йшов з Китаю (41 тис. т) і Росії (24 тис. т). При цьому поставки з Китаю минулого року скоротилися на 30,5%, а імпорт з Росії, навпаки, збільшився на 41,2%.

За підсумками першого кварталу 2019 року споживання ОЦП в Україні скоротилося на 8% – до 59 тис. т. За цей період імпорт скоротився на 3%. При цьому зростання експорту становило 10% за відносно нейтральної динаміки виробництва – зростання на 400 т.

Вітчизняний ОЦП займав 55% від обсягу ринку. Частка споживання продукції з Китаю в середньому становила 9%. Решта обсягу імпортувалася переважно з Європи – 13%, Росії – 8%, Туреччини – 15%.

За даними видання «Метал Експерт», за п’ять місяців поточного року Україна імпортувала 9,7 тис. т (-23% до аналогічного періоду минулого року) оцинковки з Китаю і 6,6 тис. т (-23,3%) з Росії. Тобто з початку поточного року обсяги імпорту знижувалися через зменшення внутрішнього споживання.

Наслідки розслідування

ОЦП залишається одним із сегментів, де українські виробники на внутрішньому ринку конкурують з імпортною продукцією. При цьому українські метпідприємства мають виробничі можливості, щоб посунути імпорт з ринку. Найкоротший шлях для цього – проведення антидемпінгового розслідування. Навіть в умовах зниження імпорту запровадження митних тарифів сприятиме підвищенню завантаження потужностей українських виробників ОЦП.

«Завантаження може вирости на 70 тис. т, можливо, на 85 тис. т з урахуванням ймовірного зростання українського ринку вже в 2019 році. Запас вільних потужностей достатній – на ММК ім. Ілліча близько 80 тис. т (при потужності 400 тис. т в 2018 р. вироблено 320 тис. т), на «Юністіле» – приблизно 40 тис. т (100 тис. т і 59 тис. т відповідно)», – зазначає Дмитро Хорошун, аналітик ІК Concorde Capital.

Крім того, слід відзначити, що Україна у великих обсягах експортує оцинковку – наприклад, за кодом 7210490000 у 2018 році було експортовано 251 тис. т за середньою ціною $691/т. За словами Дмитра Хорошуна, українські експортери оцинковки будуть схильні замістити імпорт, що проходить за цінами $770-800/т.

Ще одним логічним і неминучим наслідком запровадження митних тарифів буде скорочення імпорту ОЦП.

«Внаслідок запровадження антидемпінгових митних тарифів можна очікувати скорочення імпорту. Судячи з розміру мита, російський імпорт зменшиться більшою мірою, ніж китайський. Але слід брати до уваги, що хоча китайська продукція низької якості й мито зробить її дорожчою, частина імпорту все одно збережеться. Сплата мита зрештою ляже на споживача. Українські виробники не можуть повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку», – вважає Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.

На думку Дмитра Хорошуна, імпорт з РФ і Китаю скоротиться, можливо, істотно. У 2018 році з РФ було імпортовано близько 25 тис. т прокату, що підпадає під мита (+40% до 18 тис. т у 2017 р), з Китаю – 44 тис. т (-30% від 62 тис. т у 2017 р.). У разі повного обнулення цих обсягів імпорт впаде приблизно на 70 тис. т (за даними за 2018 рік).

«Основні обсяги (понад 70% від усього прокату, що підпадає під санкції) – це оцинковка, код 7210490000, – 99 тис. т у 2018 р. Середньозважена ціна всього імпорту – $809/т, імпорту з РФ – $802/т, імпорту з Китаю – $768/т. Навряд експортери з РФ мають можливість знизити ціни до приблизно $550/т (щоб з урахуванням мита 47,57% ціна залишилася на рівні $802/т). Китайцям потрібно знизити ціни до $630/т – це більш реально, і, можливо, певний обсяг поставок з Китаю збережеться)», – зазначає експерт.

З іншого боку, наслідком запровадження митних тарифів може стати і зростання цін на внутрішньому ринку. Андрій Глущенко оцінює можливе зростання цін на ОЦП у 10-15%. Однак наразі це питання є «дискусійним», оскільки ціни істотно залежать від кількості цинку, тобто це дуже неоднорідний продукт.

«Можливо, ціни не зміняться, якщо заміщення імпорту відбуватиметься за рахунок менш маржинального експорту. Крім того, «Метінвест» висловлював претензії, що імпортний прокат (зокрема, китайський), який замістять оцинковкою внутрішнього виробництва, – неякісний. Тобто, можливо, споживачі платитимуть трохи більше, але за якісніший, більш «захищений» (більше цинку) прокат», – наголошує Дмитро Хорошун.

За оцінками GMK Center, якщо брати за основу обсяг імпорту ОЦП у 2018 році в 129 тис. т, то українські виробники можуть претендувати на заміщення на внутрішньому ринку не більше 15-25 тис. т. Потенційні споживачі – будівництво, альтернативна енергетика та інші галузі.

Більше того, у разі істотного збільшення споживання українського ОЦП можуть з’явитися додаткові виробничі потужності. Такий варіант розглядають на «Запоріжсталі».

При цьому виробникам ОЦП ще потрібно довести якісні характеристики продукції до вимог покупців. Крім того, в найближчій перспективі українські виробники не зможуть своєю продукцією «закрити» сегмент преміальної оцинковки з покриттям 275 г м² і вище, яку поставляють переважно з країн ЄС.

Російський антидемпінг

Зворотною стороною рішення про запровадження антидемпінгових митних тарифів на російський ОЦП, найімовірніше, стане скорочення поставок української продукції до Росію. Наприкінці червня Департамент захисту внутрішнього ринку Євразійської економічної комісії продовжив до 28 жовтня антидемпінгове розслідування щодо поставок ОЦП з України й Китаю.

Слід зазначити, що російське розслідування було розпочато ще рік тому – 29 червня 2018 року. А українське є «дзеркальною відповіддю» на нього й було завершено набагато швидше. Ініціатори російського розслідування – Магнітогорський МК, НЛМК і «Северсталь». Антидемпінгові мита на український ОЦП в Росії можуть запровадити вже в листопаді поточного року.

Ціна питання у разі запровадження російських контрзаходів може бути досить високою. Якщо «Юністіл» у 2018 році поставив до Росії лише 3,6 тис. т (7% від усього обсягу) ОЦП, то обсяги експорту оцинковки ММК ім. Ілліча становили 83 тис. т. 2017 року українські виробники експортували до Росії 126,1 тис. т оцинковки на суму понад $74 млн. Це, по суті, приблизно третина внутрішнього ринку.

Експорт оцинковки до Росії не скоротиться в один момент, але залежно від розміру встановлених митних тарифів він може істотно просісти. Обсяг, що «вивільниться» після російських контрсанкцій, найімовірніше, піде на внутрішній ринок, оскільки швидко наростити поставки на ці кілька десятків тисяч тонн до інших країн буде складно.