shutterstock.com

Потребитель оцинкованного проката распробовал отечественный товар и постепенно отказывается от китайского

Український ринок оцинкованого прокату (ОЦП) повернувся до зростання. У 2018 році його обсяг збільшився на 4,3% порівняно з попереднім роком – до 314 тис. т. Фахівці сходяться на думці, що цей сегмент має доволі непоганий потенціал. У 2019 році, за прогнозами учасників ринку, споживання оцинкованого прокату в Україні може зрости ще на 5%. Це вдвічі вища динаміка, ніж на світовому ринку оцинкованої сталі. Які чинники впливають на виробництво і споживання оцинковки – розбирався GMK Center.

gmk.center

Новий старий гравець

Помітну роль для зростання внутрішнього ринку ОЦП минулого року зіграла динаміка виробництва криворізького заводу «Юністіл». Торік підприємство потроїло обсяг випуску продукції. Половина продукції пішла на вітчизняний ринок.

«2018 рік ми закінчили з результатом 59 тис. т прокату. Середній вихід придатної продукції сягнув 85%. Звісно, ми хотіли зробити більше, і могли б зробити більше – плани були близько 72 тис. т. Але з огляду на особливості логістики Кривого Рогу та місце розташування заводу зробили стільки, скільки зробили», – уточнив Сергій Мірошниченко, генеральний директор ТОВ «Юністіл», під час конференції «Підвищення якості та розвиток ринку оцинкованого прокату».

За оцінками аналітиків GMK Center, продукція Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча минулого року охопила приблизно 35% внутрішнього ринку, «Модуль-Україна» – 13,4%, «Юністіл» – 7,8%. 41% становила імпортна оцинковка.

Диктатура імпорту

Найбільшим імпортером оцинкованого прокату в Україні є Китай. За даними Юрія Христяновича, начальника відділу операційного маркетингу і контролю цін (СНД) ТОВ «Метінвест Холдинг», у 2018 році Піднебесна поставила на наш ринок 41 тис. т ОЦП. Щоправда, це на 30,5% менше, ніж роком раніше.

Імпорт з Росії, навпаки, збільшився минулого року на 41,2% порівняно з попереднім періодом – до 24 тис. т.

«Ринок у Росії стагнує. Внутрішні виробники нарощують свої потужності, переходячи в наступні переділи, у тому числі, вкладаючи гроші у виробництво продуктів з покриттям. Вільні обсяги виштовхуються на найближчі, а потім вже й на далекі ринки», – пояснює Юрій Христянович.

Через девальвацію національної валюти турецькі виробники змушені шукати більш маржинальні ринки. У результаті з 2016 року до 2018-го Туреччина збільшила експорт оцинковки в Україну в п’ять разів. У минулому році поставки турецького ОЦП на наш ринок становили 15 тис. т проти 9 тис. т у 2017-му.

gmk.center

Структура споживання

На глобальному ринку будівельний сектор споживає приблизно половину всього оцинкованого прокату. П’яту частину закуповує автомобілебудування. 15% попиту на ОЦП створюють виробники побутової техніки, ще 10% припадає на машинобудування.

Попит на оцинкований прокат в Україні в основному формують будівельні компанії. У структурі споживання ОЦП у нашій країні частка будівництва становить 88%.

«І наша компанія, й інші агентства вважають, що є можливість розвитку ринку оцинкованої продукції за рахунок інших секторів, крім будівельного», – уточнює Юрій Христянович.

CRU Consulting прогнозує зростання глобального ринку оцинкованого прокату у 2019 році лише на 2,3%. Український центр сталевого будівництва (УЦСБ) оцінює зростання вітчизняного ринку оцинкованого прокату у 2019 році на 3-5%. При цьому знижуватиметься частка китайського імпорту і зростати частка внутрішніх виробників.

Ставка на якість

У товарній структурі ОЦП частка якісного прокату зростає. Інтерес споживача до китайської оцинковки, навпаки, падає.

«Лабораторні дослідження ввезеної китайської продукції свідчать, що часом вона не дотягує навіть до найскромніших стандартів якості. Наприклад, у 2015 році був зафіксований показник маси цинкового покриття фарбованого китайського металу в 11,88 г/м2. У 2018 році був відзначений інший антирекорд – 4,4 г/м2», – розповідав Ігор Титов, директор компанії «Модуль-Україна», на VII Національної конференції учасників ринку сталевого будівництва.

gmk.center

За 2018 рік частка продукції з низьким вмістом цинку скоротилася на 6 процентних пунктів. На стільки ж зросла частка преміальної оцинковки із вмістом цинку 270 г/м2 і більше. Середній сегмент залишився незмінним.

«Це пов’язано як зі зростанням цін у Китаї, так і з розвитком галузей в Україні, які споживають якісну оцинковку. Зокрема, це сільськогосподарський сектор і «зелена» енергетика», – зазначив Юрій Христянович.

До слова, минулого року обсяг споживання металоконструкції у будівництві сонячних електростанцій становив приблизно 40 тис. т.

«2019 року в Україні очікується пік будівництва СЕС, приріст становитиме не менше 50%, – уточнює В’ячеслав Колесник, виконавчий директор УЦСБ. – А отже, за умови випуску оцинкованого рулону відповідної якості, галузь може подвоїти споживання металу українського виробництва».

Підстави для надії

Подальші перспективи зростання виробництва вітчизняної оцинковки учасники ринку пов’язують також із захистом внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції та демпінгу. У жовтні 2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України почало антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну прокату з корозійностійкої (оцинкованим і алюцинковим) покриттям з Росії і Китаю.

«Рік тому меткомбінат ім. Ілліча виступив ініціатором антидемпінгового розслідування проти оцинкованого прокату походженням з Китаю та Росії. Зараз це розслідування перебуває, скажімо так, в активній фазі», – говорить Роман Курашев, директор з маркетингу «Метінвест Холдинг».

Остаточні результати розслідування стануть відомі восени цього року. На думку фахівців УЦСБ, розслідування має великі шанси закінчитися запровадженням антидемпінгових митних тарифів.