АМКР требует пересмотра антидемпинговой пошлины на белорусские прутки (c) shutterstock.com(c) shutterstock.com

На підприємстві наполягають, що розслідування підтвердило наявність демпінгу, але загороджувальне мито не запровадили

«АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає за необхідне переглянути грудневе рішення про встановлення нульового антидемпінгового мита на прутки з вуглецевої та інших легованих сталей Білоруського металургійного заводу (БМЗ), оскільки результати розслідування свідчать про очевидні докази присутності демпінгу.

Про це повідомляє прес-служба АМКР.

На АМКР звертають увагу на особливі умови для БМЗ на тамтешньому ринку і збитки для українських виробників сортового прокату:

  1. Обрахована демпінгова маржа зумовлена ​​несправедливими й неринковими практиками, що існують у Білорусі, наприклад, особливими умовами закупівлі металобрухту для місцевих виробників, знижками на електрику та імпортними митами (9,32-10,11%) для українських виробників сортового прокату.
  2. Різке збільшення демпінгового імпорту з Білорусі в Україну разом зі зростанням експортних можливостей завдяки серйозній модернізації потужностей білоруського виробника в 2017-2018 рр., що дає змогу продовжити подальше збільшення поставок продукції.
  3. Серйозні збитки для українських національних виробників. Зокрема, значне зниження ними  обсягів виробництва, продажів на внутрішньому ринку, рівня продуктивності, трудової зайнятості тощо.

«Українська торгова політика спрямована на забезпечення роботи всіх учасників ринку відповідно до встановленого комплексу правил і норм, на чесній і конкурентній основі. Рішення не запроваджувати мита на білоруський імпорт викликає подив, з огляду на незаперечні докази того, що правила торгівлі були порушені й українським виробникам сталі було завдано збитків. Це необхідно виправити якомога швидше», – наголошує Анастасія Татарульєва, заступник генерального директора з маркетингу та збуту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Нагадаємо, що на початку грудня Україна запровадила строком на 5 років антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей з Білорусі та Молдови. Захисні заходи почали діяти від початку 2020 року.

Для БМЗ і його литовського експортера («Торговий Дім БМЗ-Балтія») встановлено нульове антидемпінгове мито. Для інших виробників і експортерів товару походженням з Білорусі – 31,08%. Мито на прутки Молдавського металургійного заводу (ММЗ) становитиме 13,8%, для інших виробників і експортерів цього товару з Молдови – 35,37%.

Як раніше писав GMK Center, ефект розслідування для вітчизняних виробників «стискається» до вельми скромної частки Молдови: у період 2018 – 9 місяців 2019 року це 93,2 тис. т на $55,2 млн і 43,7 тис. т на $23,2 млн відповідно. Однак і ці цифри не фінальні. На думку Андрія Тарасенка, головного аналітика GMK Center, мито в 13,8% не зупинить поставки з боку ММЗ (близько 44 тис. т за 9 міс.), з огляду на дешевизну брухту.