shutterstock

Антидемпінгове розслідування не знайшло порушень у БМЗ і залишило шанс продукції з Молдови

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення за підсумками антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну гарячекатаних прутків з вуглецевої і легованих сталей з Білорусі та Молдови. На п’ять років для продукції Білоруського металургійного заводу (БМЗ) встановлене нульове антидемпінгове мито. Для інших виробників і експортерів товару походженням з Білорусі мито становитиме 31,08%. Для прутків Молдавського металургійного заводу (ММЗ) мито на наступну «п’ятирічку» визначене в розмірі 13,8%. Для інших виробників і експортерів товару походженням з Молдови – 35,37%. Рішення вступить у силу з початку 2020 року.

Розслідування було розпочато з ініціативи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) у липні 2018 року (до липня 2019-го). Але в травні 2019-го його продовжили до 15 місяців. Мита охоплюють продукцію за такими кодами товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності: 7213 – 9 позицій, 7214 – 6 позицій, 7227 – 4 позиції, 7228 – 5 позицій. Зазначена товарна продукція використовується в будівництві, машинобудуванні, виготовленні металевих виробів.

Скарги АМКР стосувалися демпінгових поставок металопродукції БМЗ і ММЗ у період з 2013-го до вересня 2017 року. На самому початку МКМТ визнала обґрунтованість проведення розслідування. Раніше комісія вже задовольнила скаргу АМКР і обмежила імпорт прутків з Росії, запровадивши в лютому 2018 року мита на імпорт з РФ арматури й катанки.

Вибуховий імпорт

Проблема різкого збільшення поставок металопродукції з Білорусі та Молдови присутня. У 2016-2018 роках обсяг імпорту гарячекатаних прутків з вуглецевої і легованих сталей (разом за номенклатурою розслідування) зріс у натуральному виразі у 2,1 раза, до 444 тис. т, у вартісному – в 2,1 раза, до $265,5 млн.

Динаміка імпорту прутків з Білорусі та Молдови у 2016-2019 рр.

 Кількість, тис. т   Сума, $ млн   
2016201720189 міс. 2019 р.2016201720189 міс. 2019 р.
Імпорт, разом208.3370.1443.9259.984.3195265.5141.4
Білорусь8.262.7135.866.13.330.876.331.9
Молдова3.4109.693.243.71.554.255.223.2

Джерело: Держстат

Водночас імпорт з Білорусі в тоннах зріс у 16,6 раза, до 135,8 тис. т, у грошах – в 23,4 раза, до $76,3 млн; з Молдови – в 27,3 раза, до 93,2 тис. т і в 36,9 раза, до $55,2 млн відповідно. У результаті у 2016-2018 роках частки імпорту з Білорусі та Молдови збільшилися з 4% до 30,6% і з 2% до 21% відповідно. За підсумками 9 місяців 2019 року частки ринку імпорту з Білорусі та Молдови знизилися до 25,4% і 16,8% відповідно. Однак загальну ситуацію це змінює мало.

Значення експорту

Значення експортних ринків Білорусі та Молдови для аналогічної української металопродукції є дуже невеликим. Експортні поставки українського прутка до Білорусі з 2016 року знизилися багаторазово до мінімальних обсягів. Українська експортна присутність на ринку Молдови у 2017-2018 роках становила приблизно 40-50% від молдовських поставок на наш ринок і оцінюється на рівні 40 тис. т. Питома вага Молдови в експорті близько 2%, Білорусі – в останні роки не перевищувала 0, 17%.

Динаміка експорту прутків з України до Білорусі й Молдови у 2016-2019 рр.

 Кількість, тис. т   Сума, $ млн   
2016201720189 міс. 2019 р.2016201720189 міс. 2019 р.
Експорт, разом3581.12453.82183.41645.41224.31071.21172.7790.3
Білорусь27.71.90.82.910.31.10.81.7
Молдова60.541.642.636.320.619.423.917.5

Джерело: Держстат

Загалом експорт металопродукції з України з переліку товарної номенклатури розслідування в 2016-2018 роках у натуральному виразі знизився на 39%, до 2,18 млн т, у вартісному – на 4%, до $1,17 млрд. Динаміка на зниження спостерігається і цього року.

Ціна питання

Найчастіше антидемпінгові розслідування закінчуються запровадженням достатніх заходів щодо захисту внутрішнього ринку і місцевих виробників. За такого варіанту розвитку подій ринковий «плюс» за підсумками розслідування для українських виробників можна було оцінити в частки Білорусі та Молдови на внутрішньому ринку – 172,4 тис. т на $85 млн і 229 тис. т на $131,6 млн за підсумками 2017-2018 років відповідно.

Однак у МКМТ вирішили, що БМЗ у поставках металопродукції в Україну не демпінгував.

«На встановлення нульового мита на продукцію БМЗ вплинув той факт, що українська комісія, яка проводила верифікаційний аудит безпосередньо на нашому заводі, не знайшла підтвердження «оголошеним» у розслідуванні порушенням. Тобто ми поставляли свою продукцію в Україну за ринковими цінами та не демпінгували», – повідомили GMK Center в управлінні маркетингу БМЗ.

«Безумовно, ми раді, що у відношенні БМЗ за підсумками антидемпінгового розслідування запроваджено нульове мито. Для нас Україна – це історично важливий ринок, на який ми вже багато років експортуємо різні види металопродукції. У загальній структурі експорту БМЗ Україна займає близько 6,1%», – додали на БМЗ.

У зв’язку з цим ефект розслідування для вітчизняних виробників «стискається» до вельми скромної частки Молдови: в період 2018 –9 місяців 2019 року це 93,2 тис. т на $55,2 млн і 43,7 тис. т на $23,2 млн відповідно. Однак і ці цифри не остаточні.

«Мита, які будуть запроваджені в результаті цього розслідування, не надто допоможуть вітчизняним виробникам. Наприклад, ставка для БМЗ становитиме 0%. Це фактично означає продовження поставок з Білорусі, а це за 9 місяців – близько 66 тис. т за вказаними товарними групами, – резюмує Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center. – Також вважаємо, що мито в 13,8% не зупинить поставки з боку ММЗ (близько 44 тис. т за 9 міс.), з огляду на дешевизну брухту. Так само як антидемпінгове мито в 15,2% не зупинило імпорт арматури з Росії».