Довгий прокат – низькі котирування: ціновий огляд ринку арматури

Падіння цін на арматуру поки що зупинилося. Однак довгострокових передумов для збільшення попиту немає

Динаміка виробництва та споживання довгого прокату, зокрема арматури, завжди була важливим індикатором самопочуття не лише металургії, а й будівельної галузі. Три чверті зазначеної продукції українські металурги відправляють на експорт. Це означає, що зовнішня кон’юнктура ввідіграє вирішальну роль у плануванні завантаження потужностей. І цього року ринок не радував наших виробників.

Протягом року ціни на світових сировинних ринках чинили вирішальний вплив на динаміку котирувань довгого прокату. Ситуацію на внутрішньому українському ринку посилив спад у житловому будівництві. До того ж на конкурентоспроможності вітчизняних виробників арматури позначився диспаритет між цінами на металобрухт і ЗРС.

Хроніка пікіруючих котирувань

З початку листопада 2018 року до відповідного періоду 2019 року ціни на арматуру в портах Чорномор’я знизилися на 20% – до $410 за т. Обвал котирувань стався ще наприкінці 2018 року через різке падіння внутрішнього попиту в Туреччині. У четвертому кварталі минулого року національний валовий продукт цієї країни скоротився на 2,4% порівняно з попереднім кварталом. У третьому кварталі він знизився на 1,6%. Економіка Туреччини увійшла в технічну рецесію вперше за останні 10 років.

Наприкінці січня 2019 року в Бразилії стався прорив дамби хвостосховища на руднику Коррего ду Фейжао, який розробляє найбільший виробник Vale. Потоки відходів залили сам рудник і містечко Брумадіньо в штаті Мінас-Жерайс. За останніми даними, загинуло 248 осіб, 22 вважаються зниклими безвісті. Бразильське гірничодобувне агентство дало вказівку Vale припинити роботи на руднику. Пізніше Vale оголосила про рішення скоротити видобуток руди на 10 шахтах.

Світові ціни на залізну руду і металобрухт почали стрімко зростати на очікуваннях майбутнього дефіциту сировини. До лютого котирування на ЗРС підскочили до дворічного максимуму. Рвонули вгору й ціни на довгий прокат.

У перший тиждень лютого котирування в Південно-Східній Азії зросли на $13 і $5 відповідно, до $480-516/т (CFR). За даними ДП «Укрпромзовнішекспертиза», в Об’єднаних Арабських Еміратах внутрішні ціни на арматуру в очікуванні посилення попиту зросли на $13, до $511-525/т з доставкою. В Єгипті приріст цін за тиждень становив $14. Очікувалося, що до кінця березня – середини квітня експортні котирування арматури й катанки зростуть відносно лютневих рівнів ще на $20-30 і вийдуть на локальний максимум.

Однак ще в лютому Євросоюз обмежив імпорт арматури з Туреччини, яка вичерпала виділену 5-місячну квоту менш ніж за 2 місяці. Це призвело до посилення конкуренції в інших регіонах.

З початку березня ціни на арматуру почали знижуватися. Серед факторів, що вплинули на зміну тренду, аналітики GMK Center називають різні протекціоністські заходи, які в цей період активно запроваджували уряди різних країн з метою захисту своїх ринків.

У середині квітня Єгипет запровадив тимчасові мита строком на 180 днів на імпорт сталевої заготовки й арматури в розмірі 15% і 25% відповідно. У такий спосіб уряд цієї країни розраховував захистити національну промисловість від недобросовісної конкуренції.

«На Україну мита на арматуру вплинули мало, оскільки наші виробники після запровадження антидемпінгових митних тарифів у 2017 році арматуру в Єгипет майже не поставляли. Натомість постраждали російські постачальники, і в результаті посилилася конкуренція на ринку», – уточнює Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

Крім того, цей захід обмежив імпорт заготовки. Наслідки цього повною мірою відчули «АрселорМіттал Кривий Ріг», Дніпровський меткомбінат і Дніпровський метзавод. Адже Єгипет був найбільшим споживачем вітчизняної заготовки. Як наслідок – посилилася конкуренція і знизилися ціни на напівфабрикати.

У травні, після безуспішних переговорів у Вашингтоні, торгова війна США і Китаю різко загострилася. Адміністрація Дональда Трампа оголосила, що підвищує імпортні тарифи з 10% до 25% на низку китайської продукції на загальну суму $200 млрд. Ця подія сколихнула світові ринки товарів і збільшила і без того високі побоювання настання рецесії в США і набагато більш різкого сповільнення економіки Китаю. Побоювання з приводу ослаблення китайської економіки спонукали уряд країни до більш активного її стимулювання. Пекін оголосив про намір збільшити масштаби зниження податків, наростити державні витрати. Також був ослаблений курс юаня до долара, що підтримало місцевих експортерів.

Економічні стимули в Китаї (зниження податків на $300 млрд, збільшення боргу муніципалітетів на $185 млрд, вливання ліквідності на $126 млрд) стосувалися головним чином інвестицій у будівництво. У результаті ціни на арматуру зрівнялися з цінами на гарячекатаний рулон, витрати на виробництво якого більші.

Серпень по-справжньому приголомшив ринок. У тому місяці США підвищили до 30% мита на китайські товари на загальну суму $250 млрд і до 15% – на $300 млрд. У результаті й без того невисокий попит і негативні очікування призвели до різкого зниження цін на сировину, а відповідно, і на готову продукцію.

Після низки липневих максимумів у $130-135/т цін на залізну руду на ринку настало «протверезіння». Поступово поставки ЗРС до Китаю почали відновлюватися і стали зростати запаси сировини в портах. Знов-таки торгові війни додали нових ризиків. З початку серпня котирування ЗРС круто покотилися вниз, знизившись одразу на 20-25% – до $88-93/т.

Але головним фактором падіння цін на довгий прокат і арматуру слугувало падіння цін на брухт. Тенденції на ринку брухту задає Туреччина, як його найбільший імпортер. Турецька сталева галузь зазнає труднощів як з внутрішнім споживанням, яке знизилося на 28% у січні-серпні, так і з експортом. Виробництво сталі за той самий період зменшилося на 10,5%, а імпорт брухту – на 15,4%. Пропозиція брухту є нееластичною, на відміну від гнучкої турецької сталевої галузі. Так, місцеві виробники сталі продавили постачальників брухту зі США – і ціни на брухт знизилися за 6 тижнів на 20%.

Слідом обвалилися й ціни на арматуру. Відтоді в силу дії зазначених вище факторів виробникам не вдавалося істотно підняти ціни на довгий прокат, зокрема на арматуру. Тим більше що Туреччина ще наприкінці жовтня вичерпала квоту на постачання арматури до ЄС.

Ціни на брухт трохи зросли з кінця жовтня 2019 року – з $225 до $260-265/т. За даними Irepas, зростання відбувалося за рахунок поповнення запасів, а не зростання попиту. Разом з цінами на сировину відновилися ціни на металопродукцію.

Місцева специфіка

Внутрішні ціни на арматуру в Україні в 2019 році рухалися у фарватері світових. Однак є й місцеві особливості. Минулого року арматура становила приблизно чверть внутрішнього ринку металопродукції – 926 тис. т. Основний споживач арматури – житлове будівництво.

За три квартали 2019 року обсяги житлового будівництва в Україні зросли на 2%. А вартість будівельних робіт за той самий період – на 3,5%. Відповідно, забудовники не змогли забезпечити достатнього попиту на довгий прокат.

У серпні-вересні падіння цін на брухт призвело до збитків українських виробників довгого прокату. Ціни на брухт знизилися набагато сильніше, ніж ціни на залізорудну сировину, яку використовують українські виробники. Турецькі компанії отримали перевагу, українські – втратили конкурентоспроможність.

«В Україні арматуру виробляють переважно киснево-конвертерним способом, для якого використовується ЗРС. Через зростання цін на ЗРС до липня поточного року співвідношення між ціною арматури і ЗРС знижувалося. Відповідно, виробники арматури киснево-конвертерним способом були в гіршому становищі порівняно з виробниками електросталі», – пояснює Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.

В очікуванні року

Подальше зниження цін на арматуру й довгий прокат стримують відносно високі ціни на ЗРС і торгові бар’єри. Утім, анонсована на перший квартал 2020 року торгова угода між США і Китаєм, можливо, дасть ринку перепочинок. Однак, найімовірніше, поліпшення на ринку буде тимчасовим, якщо, звісноо, торговельна угода взагалі буде укладена. Настрій президента Трампа передбачити неможливо.

За прогнозами Міжнародної асоціації виробників і експортерів арматури Irepas, на котирування довгого прокату й надалі впливатимуть ціни на брухт. Зростання котирувань металобрухту, що спостережується останнім часом, має вочевидь тимчасовий характер. Низьке завантаження потужностей у Туреччині продовжує тиснути на котирування брухту і, відповідно, довгого прокату. Багато що може змінити Китай, якщо пом’якшить політику щодо імпорту брухту. Зараз брухт там класифікується як відходи, його імпорт фактично заборонений, тоді як місцеві гравці відчувають дефіцит.

Попит з боку країн Євросоюзу навряд надасть підтримку цінам на довгий прокат. Зростання будівельної активності цього року підтримував ринок, але наступного, за оцінками асоціації EUROFER, воно сповільниться до 1,2%. Через збільшення обсягу квот імпорт має зрости на 3%. Щоправда, при цьому частка імпорту в сегменті довгого прокату становить 22%.

Аналітики консалтингової компанії SteelHome наступного року очікують зменшення попиту на металопродукцію в Піднебесній, а також – зниження виробництва сталі в Китаї на 2%. У результаті середні ціни на арматуру можуть знизитися приблизно на 8%. Тоді як ціни на ЗРС впадуть на 10-15%. Низька різниця між китайськими котируваннями і цінами в інших регіонах стримуватиме експорт. Як очікується, експорт з Китаю наступного року не зросте.

Цього року посилилася конкуренція з боку Індії та Ірану. Останній, після відновлення санкцій, нарощує експорт не лише напівфабрикатів, а й готового прокату в країни Південно-Східної Азії. В Індії криза ліквідності, є проблеми з фінансуванням державних програм, які мали стимулювати внутрішнє споживання сталі. Інвестиції в розвиток сталевих потужностей вимагають віддачі – зростає експорт. Наступного року, якщо Китай почне гальмувати, конкуренція на ринку може посилитися ще більше.

Загалом на ринку збережеться висока невизначеність і волатильність цін. А от слабкий попит, судячи з усього, – це реальність у довгостроковій перспективі. При цьому надлишкові потужності і далі тиснутимуть на ціни.

Повну версію звіту GMK Center «Динаміка світових цін на довгий прокат» можна завантажити тут.