shutterstock.com shutterstock.com
Викиди

Рада має прийняти документ для введення системи торгівлі квотами на парникові гази між підприємствами

Україна готується запустити внутрішній ринок торгівлі парниковими квотами. Урядовий законопроект №9253 «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» включений до порядку денного Верховної Ради на 28 лютого.

Документ встановлює порядок моніторингу викидів промисловістю. Його прийняття стане першим кроком до впровадження в країні системи торгівлі квотами між підприємствами. Якщо не зволікатимуть із нормативною базою, система повноцінно запрацює приблизно за чотири роки.

Зміст проекту

Впровадження в країні системи торгівлі парниковими квотами між промисловими підприємствами передбачено директивою Євросоюзу 87/2003. Україна послідовно імплементує її відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Українські законодавці розраховують, що система дасть підприємствам конкретні економічні стимули для зниження викидів парникових газів.

«Якщо підприємство знижує викиди, воно отримує можливість продати невикористаний залишок квот на ринку. А якщо викиди перевищують наявні квоти, то обсяги, яких бракує, доведеться докуповувати», – пояснює механізм дії системи Андрій Глущенко, аналітик «ГМК-Центру».

У Міністерстві екології та природних ресурсів дуже сподіваються на швидке ухвалення законопроекту №9253.

«Ми вже підготували пакет актів під цей закон. Також готові технічні документи. Тому якщо Верховна Рада дасть зелене світло, ми зможемо рухатися далі щодо системи звітності верифікації квот», – запевняє Ольга Юхимчук, начальник відділу впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів і ведення реєстру Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Мінекології.

Після прийняття законопроекту Україні належить створити низку підзаконних актів, які визначатимуть конкретні механізми застосування закону.

«А фінальним кроком має стати ухвалення закону «Про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів», – додає Владислав Антипов, генеральний директор Центру екології та розвитку нових технологій (ЦЕРН).

Парникова механіка

Законопроект №9253 спрямований на створення в Україні системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

«Після запуску системи можна буде отримувати реальні надійні дані. На їх основі ми зможемо розраховувати обмеження, необхідні для системи торгівлі. Як результат, ми зможемо розробити плани розподілу квот для компаній», – уточнює Ольга Юхимчук.

У загальному вигляді схема реєстрації квот буде матиме такий вигляд:

  • підприємство реєструє устаткування, що здійснює викиди, у спеціальному реєстрі та впроваджує систему моніторингу;
  • підприємство розробляє план моніторингу викидів парникових газів;
  • звіт про викиди подається для верифікації юридичній особі, яка отримала відповідну ліцензію (верифікатору);
  • верифікатор визнає звіт задовільним або незадовільним;
  • звіт, визнаний задовільним, подається до уповноваженого органу для реєстрації.

«Реальну цифру щодо викидів ми зможемо зрозуміти за наявності фактичних даних від підприємств за один-два роки», – пояснює Ольга Юхимчук.

Згідно з оцінками авторів законопроекту, прогнозні витрати підприємств на впровадження системи моніторингу становитимуть 46,3 млн грн. З них близько 10 млн грн – витрати в перший рік регулювання. Решта суми – протягом наступних п’яти років.

Промислові пілоти

Industrial city with working plants from the height, Zaporozhye, Urkaine

shutterstock.com

У 2018 року три підприємства гірничо-металургійного комплексу України реалізували пілотні проекти із впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів: «Запоріжсталь», «Запоріжкокс» і Центральний ГЗК.

«Пілотні проекти показали, що загалом українські підприємства готові до впровадження системи. Але знадобляться додаткові інвестиції в лабораторне обладнання і персонал для визначення вмісту вуглецю в матеріалах», – розповідає Владислав Антипов.

На металургійному заводі, де впроваджувався пілотний проект, «ГМК-Центру» повідомили, що процедура верифікації викидів парникових газів на підприємстві остаточно не завершена. Тому говорити про результати тестування моніторингу та верифікації парникових викидів передчасно.

«Це безцінний досвід взаємодії з іноземними партнерами, але всі плюси і мінуси будуть зрозумілі після повного завершення процедури верифікації», – відзначили в прес-службі «Запоріжсталі».

Фахівці підприємства доволі переконливо конкретизували свої претензії до ходу процесу: «Досі не описані єдині методики розрахунків викидів парникових газів від окремих виробництв. Не визначений конкретний орган, який буде уповноваженим у сфері моніторингу, звітності та верифікації. Залишається проблема відсутності підготовлених фахівців-верифікаторів».

Ринковий ефект

Прихильники впровадження внутрішнього ринку парникових квот впевнені у вигідності системи торгівлі квотами.

«Європейська асоціація Eurofer давно намагається пролобіювати додаткові мита при імпорті в ЄС металопродукції з країн, які не мають прозорої системи регулювання викидів парникових газів. Можуть бути й інші бар’єри для доступу на європейські ринки товарів з так званим значним вуглецевим слідом. Впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів може звільнити українські підприємства від цих ризиків», – запевняє Владислав Антипов.

Скептики нагадують про неоднозначний досвід впровадження системи торгівлі квотами в Європі. Тоді багато квот було виділено на безоплатній основі, і їхня ринкова ціна впала. Як наслідок – було підірвано економічні стимули до зниження викидів.

«У 2017 році середня ціна викидів 1 т СО2 в рамках Європейської системи торгівлі квотами становила €5. При цьому підприємства, що не входять до системи торгівлі квотами, продовжують платити екологічні податки. Їх розміри зазвичай є вищими: наприклад, у Франції – €31/т, у Великій Британії – €21/т, у Словенії – €17/т», – зазначає Андрій Глущенко.

Ще один важливий нюанс – європейська практика звільнення учасників системи торгівлі викидами від сплати податку на парникові гази. На думку фахівців «Запоріжсталі», такий підхід дає змогу унеможливити подвійні платежі за один і той самий вид впливу.

«Без нього порушується баланс, що є в основі ринку. В Україні наразі взагалі не йдеться про будь-який механізм фінансової мотивації», – запевняють представники підприємства.

Загалом, як вважають на «Запоріжсталі», для підприємств ситуація складається негативна, оскільки на бізнес уже покладено певні матеріальні зобов’язання. «Крім того, вже підвищено ставки екологічного податку за викиди парникових газів (з 41 коп. до 10 грн) і вони зростатимуть і надалі. А робочий механізм торгівлі квотами ще не запущений, фактично він відсутній», – уточнюють на підприємстві.

Перспективи проекту

Раніше передбачалося, що Україна вже до вересня 2019 року має завершити всі процедури зі створення національного ринку торгівлі квотами парникових викидів. У такому разі перші торги квотами призначили б уже на січень 2020 року.

Однак, як з’ясувалося, повноцінне впровадження системи торгівлі квотами – справа тривала. Щоб її запустити із зібраними на підприємствах фактичними даними, знадобиться щонайменше два роки.

«За цей час ми тільки отримаємо дані моніторингу викидів від підприємства і зможемо їх перевірити. Тому Україна жодним чином не зможе почати торгувати квотами у 2020 році», – уточнює Ольга Юхимчук.

Якщо Верховна Рада прийме в цілому закон №9253 у першому півріччі 2019-го, то залишиться ще півроку, щоб прийняти урядові постанови до кінця року і запустити моніторинг лише з 2020-го. Ще пару років дані будуть верифікувати. І лише після цього можна буде оголосити перші торги.