5-й тиждень: спалах нового коронавірусу та епідемія протекціонізму

Аналіз впливу новин за 27-31 січня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Головною темою в ЗМІ другий тиждень поспіль залишається епідемія коронавірусу в Китаї. Але ми намагаємося думати про хороше. Наприклад, про те, що Україна показала не найгірші результати у виробництві сталі в 2019 році на тлі інших країн. Прокатні заводи в Єгипті зупинили виробництво і намагаються оскаржити мито на імпорт заготовки. Це дає нам мізерні надії на зміну ситуації. А президент Зеленський відстоює позицію металургів у переговорах зі США і намагається скасувати мита по секції 232.

Виробництво сталі у світі зросло на 3,4% – WSA

World Steel Association підбила підсумки року. Позитивна динаміка обсягів виробництва в світі викривлена результатами Китаю, де обсяги зросли на 8,3% завдяки стимулюючим заходам. Частка КНР у світовій галузі зросла з 50,9% до 53,3%. Натомість за межами Китаю виробництво впало на 1,7%.

Особливо сильно постраждала Європа: Німеччина знизила випуск сталі на 6,5%, Італія – на 5,2%, Франція – на 6,1%, Іспанія – на 5,2%, Польща – на 10,8%. У середньому по ЄС – мінус 4,5%. Падіння споживання сталі поряд з підвищенням витрат на покупку дозволів на викиди змусило європейських виробників зупиняти потужності, щоб привести ринок до стану рівноваги і дещо покращити цінову ситуацію.

Унаслідок загострення протекціонізму і слабкості внутрішнього ринку серйозних втрат зазнали експортозалежні підприємства Туреччини (-9,6%) і Бразилії (-9%).

На цьому тлі падіння виробництва в Україні на 1,2% видається непоганим результатом. Хоча слід взяти до уваги різке піке вітчизняних виробників саме у ІІ півріччі 2019-го. У січні-червні Україна демонструвала одну з найкращих динамік (+5,2%). Однак у ІІ півріччі, коли почалося різке падіння цін на металопродукцію, зниження обсягів випуску сталі в Україні становило вже 7,5%. Але все одно наші результати не такі погані на тлі європейських і деяких інших країн. Наприклад, Єгипет у ІІ півріччі знизив обсяги випуску стали на 21,2%, Бразилія – на 16%, Мексика, яка в травні отримала можливість безмитної торгівлі зі США, – на 9,4%.

Україна зберегла за собою 13-те місце серед найбільших країн – виробників сталі. Хоча вже наступного року нас може посунути В’єтнам, який у перші 9 місяців 2019 року в середньому випускав 1,7-1,8 млн т сталі на місяць, але в четвертому кварталі пригальмував разом з глобальною галуззю – до 1,5-1,6 млн т.

Вражаючі результати показали виробники з Ірану (+30%), які змогли в непростих ринкових умовах забезпечити продаж 7,4 млн т додатково. Основними ринками для іранських компаній є азіатські країни. На руку їм зіграло підвищення цін на брухт у Китаї, що дало можливість наростити експорт заготовки і арматури. Показово, що з огляду на погіршення ринкової ситуації в четвертому кварталі всі країни, навіть Китай, скоротили обсяги виробництва порівняно з другим і третім кварталами.

Але не Іран. Обсяги виробництва однакові: у другому кварталі – 8,495 млн т сталі, у третьому – 8,590 млн т, у четвертому – 8,590 млн т. Це свідчить про те, що компанії галузі керуються неринковими принципами, мають за мету збільшення обсягів виробництва (продажів), а фінансові результати їх мало цікавлять.

Єгипетські прокатні заводи зупинили виробництво

22 прокатних заводи в Єгипті зупинили виробництво, оскільки місцеві виробники сталі не продають на внутрішній ринок квадратну заготовку, хоча мають вільні потужності для цього. У 2019 році завантаження потужностей з виробництва сталі в Єгипті становило 55%. При цьому купівля імпортної заготовки зі сплатою захисного мита в 15% нерентабельна для прокатних заводів. За інформацією ЗМІ, місцеві перекатники зупинили виробництво на знак протесту проти дії захисних мит.

За допомогою держави інтегровані заводи витіснили не лише імпорт, а й місцевих перекатників. За деякими даними, потужності з виробництва арматури в Єгипті надлишкові. Тому мито на заготовку було покликане скоротити потужності за рахунок прокатних заводів, які сумарно можуть виробляти близько 2 млн т арматури на рік. Виробництво арматури в Єгипті в 2019 році – близько 6,7 млн т.

Зупинення потужностей може зумовити зростання цін. Але малоймовірно, що це з часом допоможе прокатним заводам успішно функціонувати. За даними Kallanish, на імпортній заготовці прокатні заводи отримують збиток близько $60 на тонну арматури (маржа – мінус 10%). Тому працювати в плюс компанії сектору зможуть лише за умови заміни мита на квоту.

За даними ЗМІ, триває діалог з державою з приводу пом’якшення захисних заходів. Раніше прокатні заводи активно відстоювали свою позицію в судах і влітку минулого року домагалися тимчасового скасування дії мит. Тому для місцевих інтегрованих заводів вигідніше все-таки продавати перекатникам напівфабрикати.

Раніше ринок Єгипту був найбільшим для українських експортерів заготовки. У 2019 році продажі в цьому напрямку становили 760 тис. т.

EUROFER знизила свої очікування на 2020 рік щодо зростання попиту на сталь в ЄС з 1,4% до 0,6%

Європейська асоціація виробників сталі прогнозує, що після падіння на 3,1% минулого року ситуація з попитом дещо покращиться у 2020-2021 рр. Цього року очікується зростання споживання на 0,6%, а в 2021 році – на 1,4%.

Однак це навряд втішить ринок, тому що на рівень 2018 року попит не вийде навіть через два роки. Це також свідчить про те, що кон’юнктура в ЄС цього року не зможе покращитися порівняно з 2018-м.

У секторі будівництва, який підтримував ринок протягом минулого року (+3,8%), очікується серйозне сповільнення – зростання до 0,8% у 2020 і 2021 році.

Виробництво автомобілів, після істотного падіння минулого року (-5,6%), покаже дуже слабкий приріст – 0,8% у 2020 році і 2,8% у 2021-му. Попит у ключових для автовиробників регіонах залишається слабким.

Раніше асоціація EUROFER прогнозувала в 2020 році більш швидке відновлення попиту – на 1,4%. Але основні очікування були перенесені на наступний рік, оскільки факторів зростання поки що не видно. Не виключено, що оптимістичні очікування знову будуть відкладені.

Президент Зеленський пропонує США скасувати мито на імпорт сталі з України

Про це він заявив під час спільного брифінгу з держсекретарем США Майком Помпео.

Згідно з так званою секцією 232, імпорт будь-якої металургійної продукції у США передбачає сплату мита у 25%. Однак для деяких країн зробили винятки. Наприклад, Бразилія прийняла на себе зобов’язання щодо квот на готову продукцію і отримала право вільного експорту напівфабрикатів. Мексика й Канада уклали зі США торговельну угоду. Тобто завдяки двостороннім торговельним угодам деякі країни отримали серйозні переваги перед конкурентами у вигляді звільнення від сплати 25%-го мита.

Ринок США важливий для України, особливо для виробників труб. Розширення можливостей для торгівлі вкрай важливо в умовах скорочення попиту на наших традиційних ринках.

Поки що зарано говорити про ймовірність досягнення угоди, однак сама поява питання в порядку денному є вкрай важливою. Як варіант, це могло статися в результаті торгових переговорів на тлі можливої стурбованості США перспективами співпраці УЗ і General Electric. Раніше планувалося, що в 2020 році Україна закупить у GE 40 локомотивів. Тепер же, з огляду на можливу співпрацю «Укрзалізниці» з Deutsche Bahn, закупівлі локомотивів можуть бути під питанням.

Розвиток Nucor і US Steel рухається в різних напрямках

У 2019 році чистий дохід US Steel становив $12,9 млрд (-9,2% до 2018 року), EBITDA – $711 млн (-59,6% до 2018 року), чистий збиток – $642 млн (порівняно з чистим прибутком $1,1 млрд у 2018 році).

Найбільш проблемний сегмент US Steel – трубний (негативна рентабельність за EBITDA). Сегмент плоского прокату залишається найбільш рентабельним (7% за EBITDA) і дає змогу утримувати компанію на плаву.

Чистий дохід Nucor у 2019 році знизився на аналогічну з US Steel величину – майже на 10% (до $22,6 млрд). EBITDA впала на 43,8% (до $1,8 млрд).

Але попри погіршення ринкової кон’юнктури Nucor залишається прибутковим (чистий прибуток у 2019 році – $1,27 млрд) і виплачує дивіденди.

У 2019 році капітальні інвестиції Nucor становили $1,5 млрд. Компанія планує інвестувати в розширення потужностей, оскільки бачить зростання попиту на свою продукцію. Заплановані інвестиційні проекти потребуватимуть для реалізації $3,5 млрд, з яких щонайменше $2 млрд будуть виділені у 2020 році.

US Steel, своєю чергою, минулого року обмежувала обсяги виробництва, зупиняючи доменні печі. У грудні 2019 року було оголошено про рішення закрити завод в Детройті та припинити інвестиції в європейський підрозділ US Steel. У квітні 2020 року компанія планує зупинити доменну піч на комбінаті в Гері.

Такі різні підходи двох компаній, що працюють в однакових умовах, пов’язані з використанням різних виробничих технологій. Виробництво US Steel базується на доменних печах і конвертерах, тоді як в основі Nucor – електросталеплавильне виробництво.

У США немає власної залізної руди, тому конкурентоспроможність US Steel погіршується. Водночас США генерують великі обсяги брухту, будучи його великим експортером. Завдяки наявності достатніх джерел брухту Nucor залишається конкурентоспроможним і продовжує розширювати виробничі потужності.

Капітальні інвестиції АМКР у 2019 році скоротилися на 11,2%

Капітальні інвестиції «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2019 році становили $299,4 млн (на 11,2% менше, ніж у 2018 році). У перерахунку на тонну сталі інвестиції дорівнювали $56,5.

Для української металургії це високий рівень (для порівняння: у 2018 році середні інвестиції металургійних заводів на тонну сталі становили $37). Але за мірками світової металургії це вважається нормою.

Серед основних проектів, які «АрселорМіттал Кривий Ріг» реалізовував в 2019 році, – модернізація дрібносортного стану №250-4, будівництво МНЛЗ №2 та №3, реконструкція агломераційного цеху зі встановленням електрофільтрів. У липні 2019 року будівництво МНЛЗ опинилося під загрозою зриву через обшуки СБУ і порушення кримінальної справи.

На тлі тиску з боку силових структур «АрселорМіттал Кривий Ріг» уперше з 2008 року виплатив дивіденди в еквіваленті $441 млн. Виведення коштів (спільно з погіршенням кон’юнктури світового ринку сталі) негативно впливає на реалізацію інвестпроектів у майбутньому. Водночас керівництво компанії запевняє у своїй прихильності інвестуванню і розраховує до 2022 року вкласти у виробництво $1,8 млрд.

До основних проектів, які будуть реалізовуватися у 2020 році, належать заміна газоочисних установок у конвертерному цеху, реконструкція доменної печі №9, будівництво фабрики огрудкування.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.