Рост рынка покрытого металла в 2021 году составит около 5%(c) facebook.com/metipol

Національні виробники в 2020 році показали більш ніж двократне зростання виробництва

Скільки в Україні виробляється металопрокату з полімерним покриттям і скільки споживається, яку частку на ринку займає імпортна продукція та чи здатні вітчизняні виробники задовольнити попит. Про це й не тільки розповів Денис Рисухін, директор Metipol, на IX Конференції учасників ринку сталевого будівництва. GMK Center публікує тези його виступу.

Обсяг ринку

Якщо дивитися статистику щодо видимого споживання, то ситуація на ринку фарбованого металу більш ніж райдужна: зростання на 10% і загальний обсяг споживання 370 тис. т. Але, на жаль, частина цього обсягу – оцинкований метал, який завозиться в Україну за кодами металу з полімерним покриттям. Деякі трейдери, які раніше займалися імпортом оцинкованої сталі з Китаю, використовують таку схему, як нанесення на оцинкований прокат тонкого шару лакофарбового покриття. Тобто фактично він залишається оцинковкою, але вже проходить за кодом полімерного покриття. Така продукція ввозиться на територію України без сплати відповідних митних тарифів і, відповідно, спотворює картину споживання як оцинкованого прокату, так і металу з полімерним покриттям.

Напевно, більш реальну картину дадуть обсяги будівництва в Україні. Виявляється, не все так райдужно: реально спожито 330 тис. т. У другому кварталі 2020 року було падіння, пов’язане з карантинними обмеженнями. У квітні-травні воно становило 9-10% в порівнянні з 2019 роком. Згодом ситуація трохи покращилася, і до кінця року ринок поступово відновився. Реальну картину ми отримуємо зі слів наших контрагентів по всій Україні й бачимо, що падіння ринку споживання металу в 2020 році становило 5-7% відносно 2019 року.

Різниця в 40 тис. т між видимим споживанням і реальним використанням металу в будівництві пояснюється доволі просто – метал з полімерним покриттям в Україну переважно імпортується. Відповідно, ми маємо більш довгу логістику, наприклад, з Китаю це 3-4 місяці, з Туреччини – місяць-два. Зрештою такий термін логістики не дає змоги оперативно реагувати на ключові зміни, наприклад, на форс-мажор, як це було минулого року.

У 2020 році національні виробники показали більш ніж двократне зростання виробництва. Зараз частка вітчизняної продукції в загальному обсязі споживання становить 11%. Найбільші країни-імпортери також не змінилися. Однак у разі запровадження антидемпінгових митних тарифів усе може змінитися.

Географічна структура поставок прокату з полімерним покриттям у 2019-2020 рр.

Країна20192020
Україна6%11%
ЄС40%36%
Китай47%46%
Росія1%0,40%
Турція1%2%
Інше5%4%

Джерело даних: Metipol

Не відбувається значних змін і в споживанні металу за марками сталі. Конструкційна сталь, як і раніше, займає близько 20% у структурі металу з покриттям. Інтерес ринку до неї доволі високий. Проблема в довгій логістиці, а на складах такий метал не тримають. Відсутність металу в короткий період відлякує клієнтів. Думаю, якби ми могли налагодити роботу в цьому напрямі у співпраці з «Метінвестом», то однозначно збільшили б цей відсоток.

Цінова кон’юнктура

У питаннях ціноутворення 2020 рік також був абсолютно нетиповим. Замість сезонного зростання цін у другому й третьому кварталах було просідання, пов’язане зі світовими тенденціями, з падінням попиту на сталеву продукцію. Доволі сильно просіла Туреччина. Не просів Китай, що пояснюється особливостями ціноутворення: сама китайська продукція подешевшала, але розірвалися логістичні ланцюжки. Був шалений дефіцит контейнерів, через що на них піднялися ціни. Наприклад, сьогодні звичайний 20-футовий контейнер з Китаю до Одесу коштує понад $5 тис. – подорожчав у п’ять разів. Усе це позначилося на ціні доставки китайської продукції. Відновлення ціни відбулося ближче до серпня-вересня, а в грудні стався сюрприз: ціни зросли на 40-50%. Зазначу, що в Китаї зростання цін було значно скромнішим: на 10-20%.

Це зумовить важливу тенденцію в 2021 році на ринку прокату з полімерним покриттям в Україні: очікуваний розрив у ціні між сегментами сягне $300-400. Минулому році він становив $150-200, а отже, сьогодні китайський матеріал, на жаль, стане ще більш привабливим для нашого ринку.

Що стосується споживачів, то напередодні несезону вони зайняли в основному вичікувальну позицію: сподіваються на зниження ціни. Сьогодні вже зрозуміло, що відкату не відбулося. І цілком резонно в цьому сезоні очікувати ціни від $1300 за китайський матеріал і $1600-1700 за метал європейського виробництва в середньому сегменті.

Якщо говорити про перспективи, то багато експертів погоджуються в тому, що весь рік нас підтримуватимуть високі ціни, а зниження відбудеться, найімовірніше, лише в четвертому кварталі разом із закінченням сезону. Але є й інший сценарій, згідно з яким ціна може піти вниз уже в другому кварталі.

Я очікую, що поки ринок звикне до нових цін, пройде чимало часу. Принаймні перший квартал уже закінчується, і ще не всі клієнти готові купувати метал за такими цінами. Тому, думаю, в перше півріччя ми вийдемо зі значним мінусом відносно минулого року. Однак у другому півріччі, я очікую, ми наздоженемо ринок. І загальне зростання по ринку металу з покриттям у 2021 році становитиме близько 5%.

Високі ціни підштовхнуть ринок до того, що великим попит матиме китайська сталь. І тут я хотів би перейти до обговорення антидемпінгових митних тарифів, які сьогодні запроваджують проти металу з полімерним покриттям.

Боротьба з демпінгом

Минулого тижня закінчився збір даних усіх зацікавлених сторін. Це 50 компаній з боку противників запровадження митних тарифів. Тільки половина з них – китайські виробники. Друга половина – українські трейдери й переробники. Минулого тижня завершилося формування всіх опитувальників. Уся інформація була передана до Мінекономіки.

Протягом двох місяців Мінекономіки розглядатиме, наскільки аргументованими є заяви з боку виробників фарбованого металу – заводів Heavy Metal і «Модуль Україна». Вони виступають проти 50 опонентів. Ми очікуємо закінчення розслідування в жовтні-листопаді 2021 року. І, за попередньою інформацією, ми можемо розраховувати на запровадження митних тарифів проти китайського матеріалу в розмірі 25-30%. Отже, ще до того, як будуть оголошені остаточні результати розслідування, є можливість встановлення попереднього мита. Це вкрай рідкісний захід, який в Україні до 2019 року не застосовувався взагалі. Але в 2020 році були ситуації, коли його запроваджували. Шансів, насправді, не так вже й багато, але якщо його запровадять, то це станеться вже в травні цього року. Тоді все без винятку виробники з Китаю будуть обкладені митом, яке або підтвердять, або скасують за підсумками закінчення розслідування в листопаді.

Варто відзначити, що серед тих китайських виробників, які виступають проти запровадження таких тарифів, є компанії, які аргументовано зможуть довести, що вони не демпінгують. Тому розмір мита, найімовірніше, буде розрахований окремо для кожного виробника.

Перспективи внутрішнього виробництва

Постає абсолютно справедливе питання: як два українські виробники зможуть перекрити ті обсяги, які поставляє Китай. Тим більше що один з них – Heavy Metal – взимку виробив менше запланованого обсягу. Тим, хто не знає історії нашої компанії, нагадаю, що в 2014 році, втративши свій бізнес в зв’язку з окупацією частини нашої країни, ми п’ять років наполегливо намагалися повернутися на цей ринок. І у 2019 році повернулися з новим заводом з фарбування. Реалізувати проєкт нам вдалося спільно з партнером.

На жаль, на шляху до світлого майбутнього у нас з партнером розійшлися погляди на те, як бізнес має розвиватися. Тому, розсудивши справедливо, ми вирішили, що перший рік заводом керували ми, а на другий рік передали управління партнеру. Однак зараз можна констатувати, що завод в зимовий сезон не відпрацював як треба. Однак ми з партнером домовилися про викуп його частки й відновлення роботи під нашим управлінням. Я сподіваюся, що вже в березні ми зможемо повноцінно повернутися на ринок зі своїм заводом Heavy Metal в Первомайську.

Це лише перший етап, оскільки два заводи, які є в Україні, не зможуть забезпечити рівноцінну заміну Китаю. Думаю, ні для кого не секрет, що в Україні є кілька проєктів з реалізації ще кількох фарбувальних ліній. І ми, зокрема, хочемо запустити ще одну лінію до кінця року. Тому перспективи в нас є. Ми цього року точно нікуди не дінемося. Надто багато ми зробили для завоювання цього ринку торік. І надто багато нереалізованих планів у нас залишилося.

Виробники в Україні можуть випускати 150 тис. т фарбованого металу. Плюс ще як мінімум одна-дві лінії у нас з’являться протягом наступних 2-3 років. Тому я абсолютно впевнений, що ми своїми силами зможемо забезпечити ринку необхідну кількість, але головне – якість.