(c) shutterstock.com

Збільшення поставок з України дасть можливість знизити ціни й компенсувати обсяги металу, яких бракує Європі

Євросоюз за крок від повного відкриття свого ринку для українських експортерів, зокрема для металургів. Таке рішення вже ухвалила Велика Британія, чіткі сигнали про ймовірне скасування бар’єрів на шляху імпорту металу з України надходять також зі США. Поясню, чому зняття торговельних обмежень не лише допоможе відновленню економіки України, а й є вигідним для наших союзників.

Перспективи для України

Понад $3 млрд щороку втрачала Україна через протекціоністські заходи проти продукції нашого ГМК. Йдеться про 3,5 млн т металопродукції, які Україна могла б, але не постачала на світові ринки через загороджувальні та антидемпінгові мита. Для розуміння масштабу: це приблизний обсяг виробництва великого металургійного комбінату зі штатом у 10 тис. співробітників.

На фоні війни двох цивілізацій, фронт якої проходить в Україні, руйнування житла, інфраструктури та промисловості російськими снарядами Європа має намір вдатися до безпрецедентного кроку для підтримки нашої економіки – повністю відчинити двері для українського експорту. Єврокомісія наприкінці квітня вже схвалила зняття мита для української продукції. Однак цю ініціативу ще мають закріпити Європарламент та Європейська Рада. Переконати європарламентаріїв та лідерів країн ЄС у необхідності цього кроку назустріч Україні – одне з першочергових завдань для наших дипломатів від економіки. Нагадаю, що ГМК у довоєнний час (на жаль, зараз це доводиться уточнювати) забезпечував 35% експорту з України і за попередній рік приніс країні близько $15 млрд. валютної виручки. Третина українського металекспорту припадала на країни ЄС.

Скасування обмежувальних заходів, як очікується, насамперед сприятиме поверненню українського гарячекатаного прокату на європейський ринок. До запровадження у 2017 році мита в розмірі €60,5/т ми експортували до Європи понад 700 тис. т гарячекатаного прокату. Але такий серйозний бар’єр обнулив поставки цієї продукції з України. Ще майже $100 млн ми втрачали внаслідок дії європейського мита (8,1%) на українські сталеві безшовні труб. Це не єдині, але найвідчутніші за обсягами недоотриманої виручки перешкоди для української металопродукції.

Не менш жорсткий економічний протекціонізм виявляє інший наш союзник – США, де діє 220 обмежувальних заходів на імпорт продукції ГМК (не лише з України). Одне з найболючіших для металургів – так зване мито Трампа у розмірі 25%, затверджене 2018 року адміністрацією 45-го президента США «з міркувань нацбезпеки». Проте за останні кілька років більш ніж десять великих експортерів, включаючи Євросоюз, вдалося домовитися зі США про заміну мита на квотування. В результаті на ринок США безмитно надходить близько 60% усієї імпортної сталі, але, на жаль, поки що не з України. Американські ділові ЗМІ вже повідомили, що у Вашингтоні серйозно задумалися про скасування цього мита для України. Дотиснути, остаточно переконати Білий дім у необхідності зняття обмежень українського металу – це ще один найважливіший фронт роботи для наших державних переговорників.

Скільки та як зможемо експортувати

Бізнес в Україні на третій місяць російської агресії, хоч і малими темпами, наскільки дають змогу військові дії, відроджується. Якщо в березні, коли рашисти стояли на підступах до Києва, повністю зупинили роботу 35% підприємств, які забезпечують 55% ВВП України, то до кінця квітня, за даними Нацбанку, частка підприємств, що простоюють, скоротилася до 17% (близько 20% ВВП). Дякуємо ЗСУ!

З іншого боку, виробництво металу в Україні з об’єктивних причин поки що не може розвернутися на повну потужність. У частково окупованому Маріуполі російські варвари розбомбили два металургійні гіганти – ММК ім. Ілліча та комбінат «Азовсталь», героїчна оборона якого неодмінно увійде окремим розділом до підручників історії. Заводи на вільних територіях обережно відновлюють та нарощують виробництво, проте про обсяги, які ці меткомбінати виплавляли до 24 лютого, говорити поки що рано.

Є також серйозні проблеми з логістикою. Поки російські військові кораблі блокують українські морські порти, що пропускали 60% усього українського експорту, у нас залишається один шлях поставок – залізницею до ЄС і далі безпосередньо європейським споживачам, або через порти Балтики та чорноморські перевалки Румунії відправляти в інші країни.

Так, залізниця сьогодні перевантажена. Евакуаційні поїзди з окупованих і зруйнованих міст і сіл, військові ешелони, у тому числі ті, що доставляють необхідні для фронту «подарунки» від західних союзників, звісно, ​​будуть у пріоритеті до закінчення війни. До того ж ворог, несучи серйозні втрати на полі бою, дедалі частіше здалеку цілить крилатими ракетами по залізничному полотну та вузловим станціям. Лише в ніч на 4 травня по об’єктах у шести регіонах України було випущено 18 ракет, через що на тривалий час затримали відправлення 43 пасажирських поїздів. І поки окупант продовжує «високоточно» бити по невійськових об’єктах, прогнозувати можливі обсяги експорту рейками важко. Але ми вже довели собі та світові, що справляємося із, здавалося б, нездійсненними завданнями на фронті. Тому, впевнений, вирішимо і стратегічно важливу проблему з доставкою вантажів ГМК до Європи.

Як відкриття ринків посилить безпеку Європи

До початку війни та, нехай поки що не повної, економічної ізоляції РФ постачала до Європи близько 3,5 млн т металопродукції, посідаючи друге місце за обсягами після Туреччини. Четвертий пакет санкцій ЄС, затверджений у березні, завдав відчутного удуру по експорту металу з країни-агресора, хоча й не перекрив його повністю. Наприклад, напівфабрикати окремих російських підприємств не потрапили під обмеження і продовжують надходити на заводи країн ЄС, де з них виробляють готову продукцію. Але водночас варто подякувати окремим європейським підприємствам, які в приватному порядку повністю відмовилися від поставок російського металу. Сподіватимемся, що Євросоюз ще посилить санкційний тиск на російську металургію – другу після нафти та газу експортну статтю доходів країни-агресора.

Різке скорочення поставок очікувано призвело до дефіциту та зростання цін на метал у Європі та світі. Важливо також враховувати, що США, Велика Британія та країни ЄС щедро забезпечують нас своєю бронетехнікою, артилерією та планують нарощувати поставки. Але запаси «броні» треба постійно поповнювати з огляду на російську загрозу, що нависає над усім західним світом.

Попит на метал зростатиме, а в літній період додасться ще й традиційне сезонне загострення. Збільшення поставок з України дасть змогу частково компенсувати обсяги металу, яких бракує Європі, знизити ціни і, як наслідок, здешевити виробництво бронетехніки та артилерійських знарядь для посилення безпеки України та країн НАТО.

Важливим аспектом національної безпеки європейських держав є також зниження залежності від російських енергоресурсів. Європа вже заявила про свій непохитний намір поетапно відмовлятися від вуглеводнів з РФ, послаблюючи таким чином економіку агресора. Це означає, що в інших нафтогазоносних країнах більше розвідуватимуть, буритимуть і видобуватимуть. Для цього знадобиться більше труб, зокрема українських, якість яких підтверджена успішним досвідом використання світовими нафтогазовими компаніями.

Одного року недостатньо

У нинішній редакції, схваленого Єврокомісією документа, передбачено зняття торговельних обмежень на один рік. Українські переговорники мають донести до наших союзників, що це дуже малий термін для цільового ефекту – надання підтримки розбомбленій економіці України. На відновлення житла, інфраструктури та промисловості після таких масштабних руйнувань, які принесла російська армія, знадобляться роки, якщо не десятиліття. Сподіваюся, в Євросоюзі це теж розуміють і не виключають можливість продовження строку дії безмитної торгівлі.

Європейські чиновники вже заявили, що Україні нададуть статус кандидата на членство у ЄС. Повне та довгострокове, а краще безстрокове відкриття ринку максимально продемонструє тверде рішення ЄС прийняти Україну в сім’ю вільних європейських народів після нашої спільної перемоги над російським агресором.