В течение 5-6 лет планируем инвестировать в оборудование $100 млн В течение 5-6 лет планируем инвестировать в оборудование $100 млн

Промислова цифрова трансформація потребує фінансових вкладень від компаній та підтримки з боку держави

Про те, як відбувається цифрова трансформація промислового підприємства, які конкурентні переваги вона дає та якою саме має бути роль держави в цьому процесі, в ході онлайн-форуму Trans4mation week, присвяченого впровадженню технологій Індустрії 4.0, розповів директор з фінансів та економіки «Інтерпайп» Денис Морозов. GMK Center публікує тези його виступу:

– Розвиток інноваційного середовища в промисловій компанії відбувається шляхом зміни трьох ключових базових елементів. Перший – це люди. Їхня ментальність, прийняття та використання IT-технологій у повсякденному житті й на роботі. Другий – це, власне, технології. Ті елементи, які необхідно впроваджувати: нові рішення, гаджети, технологічні підходи. Це потребує великих інвестицій, у тому числі імпорту обладнання з-за кордону. І третій – виробничі процеси. Їх реформа, зміни й перебудова. Найчастіше вони залишилися ще з радянських часів і потребують трансформації. Звісно, це складний процес, який включає трансформацію світогляду й ментальності людей.

Сьогодні ми продовжуємо інвестувати. Постійно закуповуємо нове обладнання. Усе обладнання має підтримувати необхідні елементи створюваної системи. Наприклад, якщо ми говоримо про верстати, то вони мають в онлайн-режимі передавати дані про свій стан. Ці дані будуть оброблятися наявними модулями, і нове обладнання стане органічним елементом IT-екосистеми нашої компанії. Протягом п’яти-шести років ми плануємо інвестувати в обладнання ще близько $100 млн. Будемо постійно оновлювати парк та залучати найновіші технології. Приблизно стільки ж грошей ми витрачали й в останні п’ять-шість років.

Ми повірили в індустрію 4.0. Розуміємо, як вона працює і які конкурентні переваги може надати. Наші конкуренти за кордоном впроваджують і використовують ці елементи, що дуже покращує їхню конкурентну позицію. Отже, ми теж маємо так робити. Головне тут – це централізація й автоматизація ключових бізнес-процесів. Найважливіший елемент – створення цифрового двійника виробництва, який дає змогу дуже точно, оперативно та гнучко планувати, ефективно управляти ресурсами, що дає нам зниження витрат. Ми повністю простежуємо виробничий ланцюжок, можемо більш точно прогнозувати, коли виріб буде зроблено, коли потрапить до клієнта. Ми збираємо всі показання приладів про їх стан і температурі, а спеціальні модулі роблять висновки та передбачення, коли обладнання вийде з ладу і його доведеться ремонтувати.

Ми змінили систему підходу до готової продукції – система стала повністю цифровий. Для клієнта це означає дуже оперативний менеджмент на складах і транспортну логістику з автомобільного транспорту, яка чітко простежується. Клієнти задоволені. Вони бачать, як їхні автомобілі переміщуються, розуміють, коли вони приїдуть.

Сьогодні ми в процесі трансформації. Багато що вже зроблено, і компанія не планує зупинятися. В Україні сьогодні для цього є все. Є дуже хороші компанії, які вміють створювати та впроваджувати нові технології. Вони максимально гнучкі та є кращими за світові за багатьма параметрами. Усе це чудово працює і помітне посилює конкурентну позицію.

Ми інвестуємо не лише в технології, а й у людський капітал. Інженерна професія має стати модною, люди мають хотіти бути інженерами, займатися технікою, технологіями. Тому ми популяризуємо мехатроніку серед школярів і студентів. Ми вже створили дві лабораторії мехатроніки на базі Дніпровської політехніки. Вони працюють, туди приходять школярі та студенти, діти розвиваються, роблять там свої маленькі відкриття. Ми хочемо створити ще дві лабораторії мехатроніки в школах нашого міста. Крім того, ми проводимо змагання з мехатроніки. Дух змагання дає стимул до того, щоб діти покращували свої знання і рухалися вперед. Ще трохи, і наша українська команда з мехатроніки стане найкращою у світі.

Як же держава може допомогти? По-перше, треба розібратися з імпортними митами. Сьогодні, на жаль, на деякі види обладнання, яке потрібно закуповувати для розвитку технології 4.0, запроваджені мита. Можливо, потрібно підійти до цього по-іншому. Розібратися, що це обладнання в Україні не виробляється, і на якийсь час мита прибрати. Допоки наші українські промисловці не зможуть виробляти таке саме.

По-друге, кредитування бізнесу. Сьогодні немає спеціальних кредитів на розвиток IT. Хоча, теоретично, така цільова програма була б корисною. Є ж, наприклад, цільові кредити на екологію, перехід на сонячні станції та інше. Чому б не зробити таке саме для IT-проектів? Спеціальна ставка, хороша віддача. Це надасть друге дихання українській промисловості. Я вважаю, що цю тему потрібно обговорювати на державному рівні.

По-третє, це, звісно, навчання профільних фахівців. Наша компанія намагається щось робити, але має бути державна політична воля. Освіта має стати базовим завданням держави. Систему освіти необхідно так перебудувати, щоб випускати реально класних фахівців. І щоб ці класні фахівці залишалися працювати в Україні, а не виїжджали й не посилювали IT-команди в Польщі, Угорщині, Німеччині та інших країнах. Це дуже важливе завдання, яке можна вирішити тільки на державному рівні.

І четверте, напевно, найпростіше, що може зробити держава сьогодні, – це повністю перевести всі документи в цифру. Сьогодні начебто й закони приймають, що печатки не потрібні, але попри це багато банків все одно вимагають печатку на виписках та інших документах. Навіщо? Не зрозуміло. Те саме з договорами. Багато хто вимагає документи з печатками, та сама Податкова. Кажуть: немає печатки – немає документа. Паперові документи з печатками мають стати чимось архаїчним. Якщо документи прийматимуть тільки в електронному вигляді, то це змінить нас самих. Не потрібні будуть ці нескінченні архіви, не треба буде три роки зберігати папери у величезних приміщеннях. Це дуже спростить життя й усуне непотрібний середньовічний атавізм.

Ми, як бізнес, віримо в цифрову трансформацію, будемо рухатися в цьому напрямку та закликаємо державу взяти участь. Ми маємо згуртуватися та рухатися далі разом.