Пересмотр Соглашения об ассоциации с ЕС практически начался

Переговори обіцяють бути нешвидкими та складними, але в результаті для бізнесу мають відкритися нові можливості

Перші результати дії Угоди про асоціацію з Європейським Союзом показують цікаві результати для українського бізнесу. Згідно з опитуванням Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, майже 40% українських компаній позитивно оцінюють вплив Угоди про асоціацію з ЄС на їхню діяльність. Водночас 50,7% респондентів відзначили, що Угода не вплинула на їхнє підприємство, а 5,6% вказали на негативні наслідки. Найнижчий рівень позитивних оцінок впливу Угоди – серед експортерів. Серед імпортерів близько 45% опитаних вважають, що компанія виграла від Угоди.

Однак це не привід озиратися назад. Нові можливості для бізнесу з’являться після перегляду угоди, який уже практично розпочався.

Необхідність перегляду

Переговорний процес щодо Угоди про асоціацію відбувався в 2007-2011 рр. Сам документ базувався на обсягу й динаміці зовнішньоекономічних операцій між Україною та ЄС цього періоду. Тоді в нас були одні експортні реалії, а зараз інші. У нас змінилася структура експорту. Європейський Союз став головним торговельним партнером України. За підсумками 2019 року питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС склав 40,1% від загального обсягу.

Змінилася і структура експорту до ЄС. Зараз умови Угоди про асоціацію в частині тарифів і квот, технічних бар’єрів, визначених обмежень не повною мірою відповідають структурі експорту.

Крім того, в самому ЄС також уже змінилися різні регуляції. Але найголовніше – це прийняття Європейського зеленого курсу (European Green Deal). Він вимагатиме змін, як у законодавстві, так і в підходах внутрішньої економічної політики. Ми вже зараз бачимо, як зелену тематику постійно піднімають майже у всіх наших переговорах.

Можливість перегляду Угоди після п’яти років з моменту його підписання передбачена самим документом – статтею 29. Цей пункт дає нам змогу оновлювати додатки до Угоди без перегляду основного тексту й без необхідності ратифікації всіма сторонами.

Також не можна не відзначити прогрес України у виконанні Угоди і більш тісній інтеграції з ЄС. Україна вже виконала дуже багато положень цього документа. Крім того, ми хочемо приєднатися до нових ініціатив ЄС. Це і є нашою базою щодо перегляду Угоди.

Опитування українського бізнесу, проведений Ukrainian Business & Trade Association, показало, що 65% українських компаній зацікавлені в перегляді Угоди про асоціацію. Бізнес цікавиться переглядом як для покращення доступу на європейський ринок, так і для захисту від недобросовісної конкуренції.

Підготовчий етап

Ми зараз проводимо активні консультації з європейською стороною і українським бізнесом. Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина постійно їздить до регіонів, де зустрічається з компаніями-експортерами, які або орієнтовані на Європу, або хочуть постачати туди свої товари.

Ведеться величезна робота – анкетування, опитування, дискусії, круглі столи. Збирається необхідна інформація, щоб держава могла відстоювати інтереси українського бізнесу. І ми бачимо, наскільки бізнес зацікавлений у цих нових можливостях, а українська влада хоче ці можливості реалізувати.

Протягом двох місяців проводилося опитування, в якому взяли участь понад 50 бізнес-асоціацій і кілька тисяч українських компаній. Найбільше перегляду Угоди й покращення доступу на ринки ЄС хочуть агросектор, транспортна галузь, легка промисловість, фармацевтика, частина машинобудування. Окремі сектори економіки хочуть перегляду, навпаки, для більшого захисту власного ринку. Це машинобудування й металургія.

Наші міністерства отримали завдання опрацювати свої зони відповідальності та додатки до Угоди, що стосуються їх, які необхідно переглянути. У кожному міністерстві вже триває внутрішній діалог з бізнесом. Також ці діалоги ведуться на рівні парламентських комітетів, галузевих асоціацій, у рамках наших зв’язків з різними європейськими директоратами та структурами ЄС.

Зараз ми відкриваємо різні нові економічні можливості, які не були враховані раніше. До сфери дії договору увійдуть нові галузі, які раніше не були прописані, а отже, не мають торгових преференцій чи квот, або їх потрібно збільшувати.

Європейські тренди

Європейців цікавить більша участь України в програмі досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до 2050 року. Європа вже йде шляхом відмови від використання вугілля, газу й нафти в довгостроковій перспективі та заміни їх на відновлювану енергетику, розвиток водневої економіки, енергозбереження, електромобільності, органічної продукції, діджиталізації. Список можна довго продовжувати. Усе це інноваційні теми, які нам також дуже цікаві й дадуть змогу більш тісно інтегруватися в ЄС.

Також європейців, так само як і нас, цікавить залучення України до промислових альянсів, у яких може брати участь не лише країна, а й окремі компанії. І наші підприємства вже роблять перші кроки до участі в таких альянсах.

Європа дуже зацікавлена більшою мірою залучати Україну в питаннях екології та захисту довкілля, боротьби з викидами СО2 та іншими видами забруднень. А нас цікавить доступ до сучасних технологій і дешевих фінансових ресурсів, щоб перебудувати ресурсномістке виробництво; до досвіду справедливої трансформації вугільних регіонів; до інноваційних проектів з переробки сміття та інших зелених ініціатив.

Межі поступок

Усі домовленості будуть результатом складних переговорів. Говорити навіть про можливі результати зарано. Але у нас є позиції, де ми почуваємося дуже комфортно.

Є багато питань, пов’язаних з торговельними та екологічними аспектами й обмеженнями, де нам потрібно буде відстоювати національні інтереси. Є напрями, де ми намагатимемося розширити можливості присутності українського бізнесу.

Для мене стало відкриттям, що не лише український бізнес лобіює свої інтереси, щоб врахувати їх у процесі перегляду Угоди. Європейські компанії теж лобіюють наші інтереси в Європі. Вони хочуть збільшення квот на нашу продукцію. Наприклад, ми є другим за значущістю постачальником органічних кормів до Європи. Європейському бізнесу не вистачає деяких українських товарів, тому що є певні квоти. Усередині ЄС уже є сформоване лобі нашої якісної продукції. Хочеться, щоб такі приклади стали правилом, а не приємним винятком.

Часовий проміжок

Процес переговорів тільки-но починається. Зараз складно оцінити, наскільки він затягнеться. Але швидким він точно не буде.

Перегляд Угоди та, в окремих випадках, активізація співпраці через додаткові договори, буде здійснюватися за чотирма напрямами:

1. Вільний рух товарів – перегляд тарифної та нетарифної частин, квот, фітосанітарних норм та сертифікатів;

2. Вільний рух послуг – цифровий ринок, дозвільні системи, зняття обмежень;

3. Вільний рух робочої сили – тут нас цікавить їхня ситуація з коронавірусними обмеженнями;

4. Вільний рух капіталу – спрощений режим доступу до європейського капіталу.

Підготовчий процес з нашого боку на рівні держави, бізнесу та експертів уже запущено. На нас чекатимуть непрості переговори, але результат того вартий.

Ми вже достатньою мірою підготували свою базу аргументів, а також позицію для перегляду, і заявили про це під час засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговому складі 8 грудня. Україна вже достатньо розібралася в механізмах брюссельської бюрократичної машини. Ми знаємо переваги й недоліки української бюрократії. Але навіть в умовах пандемії та складних завдань, що стоять перед нами, ми продовжуємо працювати. Учасники переговорів з української сторони натхненні можливістю додати щось нове до стосунків України та ЄС і створити нові можливості для українського бізнесу.

Угода – це завжди компроміс двох сторін. Тому ми будемо враховувати і побажання європейських партнерів, і можливості національної економіки. Ми віримо, що в рамках наших партнерських угод будуть цікаві та водночас складні переговори, які обов’язково завершаться результативно для України.