«ДашБент» намерен потеснить импортеров на украинском рынке бентонита

Проект комбінату на момент його заснування передбачав виробничу потужність у 600 тис. т на рік

Зовсім недавно після тривалого періоду нестабільної роботи й вимушеного простою відновило роботу ПАТ «Дашуківські бентоніти». Компанія розраховує на зростання попиту з боку вітчизняних гірничо-збагачувальних комбінатів. А вже у 2021 році «ДашБент» планує почати будівництво нового підприємства модульного типу.

Бентонітова глина активно використовується в гірничо-збагачувальному виробництві для виготовлення окатишів. Українські ГЗК застосовують магнітно-флотаційне збагачення, для якого й потрібен бентоніт. Щоб виплавити сталь, вміст заліза в руді має становити 58-65%. Чим вищий вміст заліза, тим якіснішою виходить залізорудна сировина для його виробництва. Дедалі більше споживачів у світі потребують ЗРС із вмістом заліза не менше 62%. Тому ГЗК намагаються підвищити ефективність магнітно-флотаційного збагачення. При цьому в собівартості окатишів бентоніт займає лише близько 3%.

Донедавна українські ГЗК споживали 85% імпортної глини і 15% вітчизняної. Наприклад, за даними митниці, у 2018 році в Україну було завезено 900 тис. т бентонітової глини з Греції та Індії. Нинішній рік додав свої корективи. У зв’язку з порушенням ланцюжків поставок основні споживачі модифікованої глини – Полтавський і Північний гірничо-збагачувальні комбінати – почали звертатися за нею до «Дашуківських бентонітів».

І це дуже розумно. Адже найбільші запаси бентонітової глини в Європі знаходяться саме в Україні – це Дашуківські родовище в Черкаській області. Тут зосереджено 90% всіх українських покладів глин, готових до промислового використання. До того ж «ДашБент» готовий постачати глину вітчизняним ГЗК за нижчою ціною, ніж Греція та Індія, і теоретично міг би забезпечувати значну частину споживання ГЗК. У проекті комбінату на момент його заснування закладалася виробнича потужність в 600 тис. т на рік.

Зазначу, в глиномодифікованому продукті для ГЗК головне – стабільні технологічні характеристики. Адже виробничий процес на гірничо-збагачувальних комбінатах має тривати безперервно, при цьому важливо забезпечити його продуктом постійної якості.

Грекам вдається цього досягти. Основне родовище бентоніту в цій країні знаходиться на острові Мілос. Глину видобувають із трьох кар’єрів, що відрізняються один від одного за своїми характеристиками. Ці види глини міксують шарами. Сушіння глини та її модифікація відбуваються на полях активації без застосування газу, вугілля та електроенергії, адже в Греції 272 сонячних днів у році. Українські ж виробники бентонітів змушені витрачати багато енергії на обробку глини. Тому одна з ключових вимог до майбутнього виробничого комплексу «ДашБенту» – стабільні характеристики якості всієї продуктової лінійки.

Утім, незважаючи на витрати на енергію під час сушіння, логістично вітчизняні компанії є зручнішими, а отже, вигіднішими. З урахуванням необхідності диверсифікації ризиків потенційний щорічний обсяг внутрішніх поставок бентонітових глин можна оцінити приблизно в 100-300 тис. т. І це не межа.

У 2013 році ємність світового ринку бентоніту становила 13,9 млн т. Обсяги споживання в Україні були близько 600 тис. т. Однак уже до 2018 року світовий ринок бентоніту зріс майже на 80%. Завжди вважалося, що обсяг ринку бентоніту прив’язаний до потреб металургії. Але в силу своїх масштабів металургія не може зростати надто швидкими темпами. Очевидно, що бентоніти освоїли нові ринкові сегменти. І цей факт змушує виробників продукції на основі бентоніту переглянути структуру продуктової лінійки. Цьому сприяють екологічність та інші корисні властивості бентоніту.