Керівник UkraineInvest – про роботу із залучення інвестицій та супроводу інвестиційних проєктів в Україні

Представники української влади закликають інвесторів приходити в Україну практично на всіх міжнародних зустрічах, присвячених економічним питанням. Однак від цього обсяг інвестицій в Україну майже не збільшується. Уся справа в несприятливому інвестиційному кліматі. Інвестори вже впродовж двох десятків років указують на ті самі проблеми (корупція, неможливість домогтися справедливості в судах та ін.), які влада досі не може вирішити.

Саме тому важливо допомагати тим інвесторам, які попри все бачать в Україні потенціал і хочуть інвестувати свої кошти в нашу країну. Про те, з якими проблемами стикаються інвестори, в чому полягає супровід великих інвестицій і які галузі цікаві для бізнесу, – в інтерв’ю GMK Center розповів Сергій Цівкач, виконавчий директор державного Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.

Про UkraineInvest

У чому полягають основні функції UkraineInvest?

– Наше основне завдання – підтримка інвесторів і залучення інвестицій в країну. Такі агентства, як UkraineInvest, існують в багатьох країнах світу. У лютому цього року в нас з’явилася нова функція – супровід інвесторів відповідно до закону №1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні».

Для нас це додаткова функція, яка уповноважує займатися зверненнями інвесторів, тобто супроводжувати під час підготовки їхніх заявок до уряду на отримання такої держпідтримки. Закон вирівнює відносини між місцевим та іноземним інвестором, дає можливість усім працювати в Україні на однакових принципах та з однаковою підтримкою.

У нас є два переліки проєктів, що супроводжуємо: ті, що йдуть у межах вищезгаданого закону, і ті, які не підпадають під його дію (мова йде про інші сектори економіки та інші суми).

Також ми працюємо із законодавчою і виконавчою владою для покращення регуляторної політики. Ми щодня зустрічаємося з інвесторами, знаємо, з якими проблемами вони стикаються. Якщо ми бачимо, що проблема системна та впливає на успішне інвестування, то ми, звісно, розробляємо пропозиції, щоб удосконалити регуляторну політику та інвестиційне законодавство в цілому.

Крім того, у нас є функція промоції України як привабливої країни для інвестицій. Ми цим активно займаємося і вже провели серію заходів як в Україні, так і за кордоном. Наприклад, ми проводили UkraineInvest Talks у Києві, Дніпрі, Вінниці, а також у Литві. До кінця року ми маємо цілий графік – ми хочемо провести як мінімум 5 заходів в Україні та за кордоном.

Нещодавно лондонське агентство Emerging Europe провело оцінку всіх агентств з роботи з інвестиціями Центральної та Східної Європи. Цього року ми посіли третю позицію серед 23 країн. Це дуже вагомий результат. Це робота всієї нашої команди, яка демонструє, що Україна може утримувати перші позиції. Перше місце посіла Естонія, друге – Литва. Цікаво, що Литва в десятки разів менша за чисельністю населення, ніж Україна, але у них в агентстві працюють понад 100 співробітників. Це в рази перевищує розмір нашої команди.

Чи не перетинаються функції UkraineInvest із зонами відповідальності інших органів влади?

– Абсолютно ні в чому. У нас немає функцій центрального органу виконавчої влади. Ми виконуємо консультаційно-організаційні функції. По суті, ми є доповненням до державної системи, яка працює на залучення інвестицій.

При цьому ми тісно працюємо з усіма органами влади. Наприклад, з Фондом держмайна. Фонд виносить об’єкти на приватизацію, при цьому він не може супроводжувати кожного інвестора, щоб надавати тому підтримку в процесі подання заявок. Відповідно, тут UkraineInvest їх підтримує. Або, наприклад, Мінекономіки, яке займається розвитком інвестиційної політики, але не проводить щоденну роботу з інвестором. Також ми активно працюємо з Держгеонадр, МВС, ДАБІ, земельним кадастром та ін.

З якими основними проблемами інвестори звертаються до UkraineInvest?

– До нас часто звертаються з питаннями щодо дозвільної системи – за документами на землю, на виконання робіт з будівництва підприємств, щодо введення в експлуатацію. У більшості випадків ми бачимо, що це не проблема що хтось спеціально блокує роботу підприємств. Іноді самі інвестори не мають всіх необхідних документів або ті потребують доопрацювання.

Звісно, трапляються випадки бюрократії, коли чиновники чіпляються за «коми» або вторинні документи. Відповідно, ми виступаємо медіатором між держорганами й інвесторами: йдемо назустріч сторонам, вони йдуть назустріч нам. І зрештою ми приходимо до єдиного знаменника.

Таким чином за 2020 рік ми змогли розблокувати інвестицій на $638 млн. За поточний рік станом на сьогодні це вже $270 млн. Мова йде про інвестпроєкти, яким UkraineInvest вже надав ефективний супровід, щоб ці інвестиції залишилися в країні.

Чи напрацьовує UkraineInvest нормативні акти для залучення інвестицій в Україну?

– Ми, наприклад, розробляли удосконалення механізмів роботи з кредиторами в країні, щоб ця система була більш прозорою. UkraineInvest виходив з пропозицією щодо вдосконалення законодавства у сфері працевлаштування, щоб ми могли забезпечити приплив в Україну висококваліфікованих менеджерів.

Я особисто брав участь у розробленні антимонопольної реформи. Ми не є суб’єктами законодавчої ініціативи, тому передаємо наші пропозиції уряду, який вже й оцінює, наскільки і як це можна зараз імплементувати.

Про закон про великі інвестпроєкти

На який обсяг інвестицій UkraineInvest уже отримав заявки в межах закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями»?

– Я хотів би уточнити, що заявки формально повинні бути подані в Мінекономіки, а не в UkraineInvest. Ми отримуємо пропозиції щодо проєктів і оцінюємо, наскільки конкретна пропозиція готова до того, щоби бути поданою в Мінекономіки: пояснюємо претендентам, готові вони чи не готові, допомагаємо їм допрацювати свою документацію, розповідаємо про законодавство та підзаконні акти. Тільки після цього етапу ми кажемо, що тепер вам потрібно звертатися в Мінекономіки за формальною оцінкою й формальним підтвердженням відповідності вашого проєкту критеріям, що встановлені урядом. Потім Мінекономіки дає дозвіл або ж рекомендації для доопрацювання. Фінальне рішення про надання держпідтримки ухвалюватиме Кабмін. Це буде колегіальне рішення про підписання спеціальної інвестиційної угоди щодо конкретного проєкту.

Сукупно ми отримали понад 70 запитів. З них ми ідентифікували як такі, що можуть бути з великою ймовірністю реалізовані – наразі це 26 проєктів на загальну суму $1,9 млрд. Серед претендентів – компанії з Литви, Швейцарії, Мексики, Китаю, Туреччини, Кіпру, Польщі, Ірландії та, звісно ж, України. Приблизно половина таких проєктів з України. Це тішить, тому що український інвестор зможе отримати державну підтримку та буде прикладом для інших інвесторів, свідченням того, що наша країна відкрита для інвестицій і має сприятливий інвестклімат.

Проєкти в яких галузях переважають серед тих, що подані на отримання преференцій?

– Переважно це агропереробка. Ця галузь представлена 9 проєктами на $534 млн. Загалом переробна промисловість і виробництво – це ще 9 проєктів на $516 млн. Нам важливо показувати, що Україна рухається в напрямку від сировинної аграрної країни до країни, яка переробляє продукцію в себе та залишає тут додану вартість. Також 5 проєктів з логістики на $531 млн. До сфери транспорту й туризму належать проєкти на $138 млн.

Серед проєктів є такі, що відносяться до ГМК?

– Ми супроводжуємо проєкт компанії Black Iron, але він не включений до вищезазначеного переліку. Такі великі проєкти в нас ідуть окремо. Загальний розмір інвестицій на всіх етапах їхнього проєкту становить близько $1,2 млрд.

А який критерій віднесення до великих проєктів?

– Супровід великих інвестпроєктів розміром $500 млн і більше – це наш окремий напрям. Такі проєкти ми не включаємо в загальну статистику, щоб надавати їм ще більш істотну підтримку. Як правило, у ході реалізації великих проєктів  виникає набагато більше питань, ніж у проєктів середнього і малого бізнесу.

Чого ще не вистачає для початку дії закону?

– На початку серпня Кабмін зобов’язав Мінекономіки ведення Реєстру інвестпроєктів зі значними інвестиціями. Таким чином, уряд прийняв усі необхідні підзаконні акти для практичної реалізації закону, і потенційні інвестори вже можуть подавати заявки.

Загалом усі підзаконні акти розробляло Мінекономіки, крім одного, який розробляли ми – про взаємодію інвестора і UkraineInvest. Він був прийнятий одним з перших ще навесні 2021 року.

Коли можна очікувати початку отримання компаніями преференцій у межах закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями»?

– У Мінекономіки є до двох місяців, щоб здійснити свою оцінку заявки претендента. У Кабінету Міністрів є до 30 днів, щоб прийняти рішення про підписання спеціальної інвестиційної угоди. Але ми розуміємо, що певний час займе оцінка підзаконних актів у їх сукупності, подання документації. Думаю, що до кінця вересня ми можемо побачити подання перших інвестиційних заявок. У якій кількості – це залежатиме від готовності інвестора та показників їх відповідності підзаконним актам. Тобто реалістично, що до Нового року або одразу після нього ми можемо побачити підписання перших інвестиційних угод.

Серед компаній, які подали попередні заявки, більшість вже працюють в Україні чи це нові інвестори?

– Якщо ми говоримо про іноземні компанії, то приблизно 40% – це ті, які працюють вже зараз, а 60% – це нові. Усі українські претенденти вже присутні на ринку.

На вашу думку, чи правильно те, що в процесі ухвалення закону мінімальна планка інвестицій була знижена до €20 млн?

– Звісно. У законопроєкті спочатку була планка в €100 млн, потім – €30 млн, а потім – €20 млн. Зниження планки дає можливість залучити більше інвесторів. Наприклад, з тих проєктів, які зараз претендують на преференції, 11 проєктів з 26 у разі планки в €30 млн не дотрималися  б цієї вимоги.

Як ви оцінюєте, наскільки рішення компаній реалізовувати той або інший інвестиційний проєкт залежить саме від преференцій у межах закону?

– Я думаю, що 50% з них інвестували б у будь-якому разі, але, можливо, менші суми. А ще 50%, імовірно, інвестували б в інших юрисдикціях. Тобто наявність закону – дуже серйозний стимул, який залучає інвестиції в країну і дає змогу розширювати бізнес.

Загалом, на який обсяг залучених інвестицій ви розраховуєте в межах закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями»?

– Наш KPI – це кількість підписаних угод і на яку суму. Ми розраховуємо до кінця року забезпечити подачу інвестиційних заяв на суму понад $300 млн з постійним зростанням після цього періоду.

Ми розуміємо, що спочатку можуть мати місце певні проблеми в роботі всього механізму, але завдання уряду – швидко їх усувати. У цьому процесі UkraineInvest відведена дуже важлива роль – сигналізувати про проблеми, якщо вони виникнуть. Я думаю, що система буде відпрацьована в перші 6 місяців, а потім вона буде рухатися швидше. Іншими словами, якщо на першому етапі наша мета – понад $300 млн, то далі – $1,5-2 млрд на рік.

Про можливості релокації

Які можливості для релокації виробництв в Україні ви бачите?

– UkraineInvest активно займається напрямом індустріальної релокації. Ключове завдання – перетворити Україну на європейський виробничий хаб. Тут важливі як регуляторні зміни й правильний супровід інвесторів, так і ефективні комунікації та грамотна промоція іміджу України. Зараз в UkraineInvest ми розробили програму «Україна – виробничий хаб Європи» («Make in UA») і скоро будемо публічно її презентувати.

Одними з найважливіших конкурентних переваг України для релокації є: розвинена виробнича база, велика кількість brownfield та greenfield об’єктів, кваліфікована робоча сила, вартість комунальних послуг, вдале географічне розташування та близькість до ринків ЄС. Зазначу, що Україна має переваги у вигляді доступу до великої кількості регіональних і глобальних ринків, що є запорукою додаткової привабливості нашої країни для іноземних виробничих компаній.

Нам треба показати Україну як країну, де можна легко зробити бізнес, де є всі необхідні ресурси та можливості. Тому ми забезпечуємо додаткові стимули для цього. Надзвичайно важливим є компонент просування – пояснити інвесторам і показати, що бізнес в Україні – це комфортно, перспективно й несе в собі можливості отримання значного прибутку. Нам важливо прибрати забобони про бюрократію, кризу та ін. Не варто порівнювати Україну 2021 року й 2010-2012 рр., коли дійсно було небезпечно вести бізнес.

У яку суму ви оцінюєте потенціал релокації виробництв в Україні?

– Ми бачимо цей потенціал у діапазоні від $550 млн до $1 млрд на рік. Також є компанії з Азії, які можуть захотіти прийти до нас, щоб працювати на європейський ринок. Якщо ми до цього додамо американські компанії, то за найакуратнішими оцінками, це ще $300-500 млн на рік.

Про які факти релокації можна вже зараз говорити?

– У нас є, наприклад, один потенційний перспективний проєкт як мінімум на €200 млн. Це європейська компанія, яка хоче сюди перенести переробне виробництво. Я поки що не можу розкривати назву компанії.

Це у всіх сенсах правильний проєкт – він дасть змогу використовувати українську сировину, щоб тут створювати продукцію з високою доданою вартістю й експортувати до інших країн. Це якраз те, що нам потрібно. І я впевнений, що таких прикладів буде більше.