Хорст Візінгер: «Професіоналізм стає дедалі важливішим»

Глава Horst Wiesinger Consulting – про майбутнє європейської металургії і місце України в ній

Австрійська консалтингова компанія Horst Wiesinger Consulting (HWC) готова поділитися з українським бізнесом своїми напрацюваннями та досвідом у модернізації виробництв і підвищення операційної ефективності. Щоб забезпечити успішний вихід на ринок, HWC домовилася про довгострокову співпрацю з GMK Center. Найближчим часом компанії мають намір сфокусуватися на спільних дослідженнях і проектах в сферах енергоефективності, операційної ефективності та зниженні викидів СО₂.

Засновник і багаторічний керівник HWC Хорст Візінгер в інтерв’ю для GMK Center розповів про те, які виклики зараз стоять перед європейською сталеливарної промисловістю, яке місце можуть зайняти на ринку ЄС українські металурги і що вони мають для цього зробити.

Розкажіть, будь ласка, як ви потрапили в металургійний бізнес?

– Після закінчення Вищої технічної школи я пропрацював приблизно півтора року конструктором у мостобудівельній компанії. За цей час у мене склалася, суб’єктивна, звісно, думка, що я аж ніяк не гірше за своїх колег, у яких за плечима було 25-30 років досвіду – помилявся, звичайно. Але мені завжди було цікаво займатися розробкою нових технологій. Тому в 1960 році я вирішив продовжити освіту і вступив до університету Леобен, щоб вивчати чорну металургію. Це й було початком моєї кар’єри в металургійному бізнесі.

Після випуску в 1966 році я прийшов на роботу в інженерний дивізіон Voestalpine. Першим проектом, у якому я брав участь, була розробка технології безперервного лиття слябів.

Вам було цікаво працювати над цією технологією?

– На той час впровадження технології безперервного лиття у виробничих масштабах було на початковій стадії. Наша технологія передбачала використання вертикального кристалізатора, згинання та вирівнювання рідкої серцевини і зменшення відстані між роликами. Це було прогресивне рішення, засноване на попиті на високоякісну продукцію. Машини вертикального типу на той момент були доступні й використовувалися лише в СРСР. Європейці виробляли машини з криволінійним кристалізатором.

Ми запустили нашу першу машину безперервного лиття слябів, засновану на розробленій нами концепції, в 1968 році в Лінці.

Коли в 1970 році ми випустили наш продукт на зовнішній ринок (за межами Австрії), я відчував себе свого роду місіонером (сміється. – Ред.). Наш продукт відрізнявся від конкурентських, але незабаром був повністю прийнятий ринком.

Зазначу, що криволінійні кристалізатори для лиття слябів на сьогоднішній день майже зникли.

Тобто ваша технологія добре зарекомендувала себе…

– Як показав час, ми вибрали правильний шлях. У наступні роки ми сконцентрувалися на розвитку нових технологій, зокрема технології Corex, відновній плавці, литті смуг і почали активно цікавитися питаннями автоматизації.

У Voestalpine Industry Group (VAI) я завершив свою кар’єру на посаді голови правління. А в 1998 році став заступником голови – технічним директором VATECH. Все-таки інженерія та технології завжди були моєю пристрастю.

Навіть увійшовши до топ-менеджменту, я продовжив займатися розробкою технологій. Згодом, коли я відкрив власну консалтингову компанію, мені цей досвід дуже допоміг.

Що спонукало вас зайнятися консалтингом?

– У 2001 році я закінчив роботу в VAI Tech і вийшов на пенсію. Я вирішив знайти нове застосування своєму великому досвіду в металургійній інженерії, тому зібрав групу фахівців і заснував власну компанію, яку назвав Horst Wiesinger Consulting. Я не став вигадувати якусь іншу назву, адже моє ім’я вже було відомим у сталевій індустрії, і ми зробили з нього бренд.

У 2001 році, коли ми запустилися, на ринку було дуже багато компаній, які інвестували в запуск нових проектів, маючи при цьому доволі обмежений досвід у плануванні та проджект-менеджменті, інжинірингу, технологіях. Були також компанії, які займалися модернізацією наявних потужностей, намагаючись удосконалити виробництво, скоротити витрати, підвищити якість. У нашій компанії були фахівці практично з усіх завдань і технологій.

Чи складно було зібрати команду консультантів?

– Знаєте, не складно. Тут, у Лінці, є сталеливарна компанія Voestalpine, інженерна компанія VAI (тепер Primetals), металургійний університет у Леобені. Там ми знайшли фахівців, яких нам не вистачало, а також вибудували мережу експертів по всій Європі.

Професіоналізм стає дедалі важливішим. Робоча сила має вимірюватися не кількістю, а якістю. Зараз на сталеливарних заводах наймають менше працівників, але з вищою кваліфікацією. З огляду на це можна припустити, що внутрішні тренінги/освіта для співробітників набуватимуть дедалі більшого значення. Я також рекомендую застосовувати найкращі існуючі практики.

Якою була ситуація в галузі, коли ви запускали Horst Wiesinger Consulting?

– Тоді металургійні заводи у всьому світі потребували реконструкції або модернізації. Потрібно було реконструювати наявні потужності та будувати нові проекти з нуля. Саме в той час починала набирати обертів китайська сталева промисловість. У сталеливарному бізнесі витрати почали скорочуватися, щоб підвищити якість і екологічність.

Скільки проектів реалізувала відтоді ваша компанія і в яких країнах?

– За 18 років з моменту свого заснування наша компанія реалізувала 132 проекти в 42 країнах на всіх континентах.

Ви керуєте всіма цими проектами з Лінца чи у вас є представництва в усьому світі?

– Представництв у нас немає. У деяких країнах ми налагодили зв’язок з експертами, особливо в Європі.

Чи складно було реалізувати стільки проектів у всьому світі з Австрії? Наскільки я розумію, ваша компанія одночасно займається кількома проектами…

– Так, іноді ми ведемо кілька проектів одночасно. У перші два роки, звісно, проектів було менше. Але в наших найкращих фахівців і в мене особисто була солідна репутація у світовій сталеливарній спільноті. Поки ми розширювали портфель замовлень, до нас приєдналися нові фахівці. Тепер у нас є здорова комбінація старших досвідчених колег і працівників середнього віку. З нашої нинішньої командою і міжнародною мережею ми можемо працювати над кількома проектами паралельно.

Які з ваших проектів ви вважаєте найцікавішими і чому?

– Для нас найважчими, але й найцікавішими є проекти з модернізації, де доводиться оцінювати діючі підприємства, впроваджувати нові технології, нові виробничі процеси. Це складніше завдання, ніж будівництво потужностей з нуля. Для таких завдань потрібен операційний досвід, укупі з розумінням різних нових технологій.

Розкажіть про найскладніший проект.

– Важко назвати якийсь конкретний проект. Як я вже сказав, найбільш складними є модернізаційні проекти. У такому випадку необхідно враховувати всі фактори, які стали причиною для інвестування: збільшення потужності, поліпшення якості, екологічні проблеми, впровадження нових технологій тощо. Усе це вимагає високої кваліфікації та надійності експертів.

Ми пишаємося, що серед наших клієнтів є не лише середні компанії, а й світові гіганти, такі як U.S. Steel, Thyssen, Voestalpine і Arcelor. Ми також працюємо з російськими, японськими, китайськими компаніями.

Сформулюйте секрет успіху вашої компанії?

– Знання технологій, проджект-менеджменту, наявність висококваліфікованих фахівців і повна незалежність від постачальників. Ми досконально знаємо всі технології, тому надаємо компетентні та здійсненні рекомендації. Ми знаємо постачальників обладнання, але ми жодним чином від них не залежимо. Для наших клієнтів це важливо.

Як змінилися ваші послуги за роки роботи Horst Wiesinger Consulting?

– Спочатку ми займалися технологіями виробництва сталі – від чавуну до кінцевої продукції. Потім почали консультувати з питань видобутку і збагачення корисних копалин, а також з логістики, екології, автоматизації та діджиталізації.

Надзвичайно важливо також проводити ринкові дослідження й оцінювати здійсненність тих чи інших рекомендацій. Саме здійсненність, врешті-решт, і є вирішальним фактором для прийняття рішення про інвестування.

Проблема захисту довкілля стає дедалі актуальнішою, особливо в останні роки. І найближчим часом ця тема активно розвиватиметься. Велика увага буде приділятися зниженню викидів CO₂. Ми вже виконали три проекти для авторитетних компаній, в яких розробили концепції зниження викидів CO₂ і рішення щодо переорієнтації виробництва з доменних печей на електричні або на гібридні технології.

Для цього ж потрібні великі інвестиції?

– Інвестиції, безумовно, важливий фактор, особливо коли йдеться про екологію. Порівняльний аналіз діючого виробництва з найкращими доступними технологіями (best available technology, ВАТ) дасть достовірну інформацію і підтвердить потенціал для негайного покращення енергоспоживання і скорочення викидів. Це може стати першим кроком у правильному напрямку.

Однак для досягнення мети щодо зниження рівня глобального потепління нижче 2°C до 2050 року необхідні величезні зусилля по відношенню до всіх джерел викидів парникових газів. Мета ЄС – знизити викиди CO₂ до 2050 року на 80%, що стосуватиметься й металургійної промисловості. Скорочення викидів СО₂ на 80% можливе лише за умови цілковитої відданості цій ідеї всіх галузей економіки, що викидають СО₂.

Наскільки реалістичними є плани європейських компаній і Європейської комісії з переходу на безвуглецеве виробництво? Чи готові до цього технології?

– Думаю, в короткостроковій перспективі домогтися безвуглецевого виробництва неможливо. Однак деякі компанії розробляють технологію, яка передбачає заміну вуглецю на водень як відновника. Я вважаю, що в майбутньому водень у сталевій промисловості відіграватиме важливу роль. Проблема лише в тому, що наразі для цього немає відповідної технологічної бази. Припускаю, що повноцінне впровадження цієї технології відбудеться протягом 15-20 років.

Абсолютно зрозуміло, що зміна клімату є головним викликом найближчих десятиліть. Я вірю в спільний підхід всіх залучених сторін (включно з політиками). Якщо ми сконцентруємося на фактах і утримаємося від популістських заяв, цю проблему можна буде вирішити.

Якими є останні тенденції в розвитку металургійного консалтингу і як вони пов’язані з викликами, які стоять перед європейськими металургами?

– Перед європейськими металургами сьогодні стоїть екологічне завдання і завдання щодо підвищення рівня утилізації брухту. У майбутньому лом відіграватиме домінуючу роль у всьому світі. Я вважаю, що в довгостроковій перспективі виробництво сталі буде ґрунтуватися на переробці металобрухту замкнутого циклу. Частка переробки в структурі виробництва сягне, можливо, 80%. Це означає, що одне з головних завдань металургів – навчитися виробляти високоякісну продукцію з брухту. Виходячи з цього, підготовка брухту для виробництва сталі стане одним із найскладніших викликів.

Європа буде конкурентоспроможною лише в тому випадку, якщо вона збереже свій нинішній рівень якості й навіть поліпшить його. Розробки нових матеріалів набуватимуть дедалі більшого значення. Це особливо важливо для таких країн, як Україна, яка робить ставку на європейський ринок. У таких країн є суттєва перевага – невисока ціна. Але я дуже раджу їм зосередитися на підвищенні якості. Вони мають позбутися репутації низькоякісних виробників.

Я розумію, що таке ставлення до цих виробників не на 100% правильне. І все ж потрібно вдосконалюватися. Вони зможуть підкорити європейський ринок, тільки якщо запропонують високоякісну продукцію і поліпшать післяпродажний сервіс.

Хто має перевагу в боротьбі за європейський ринок: Україна, Туреччина, Китай чи Росія?

– Той, хто продає найякіснішу продукцію.

Туреччина?

– Ні, сьогодні це не Туреччина. Вони ще не дотягують до європейського рівня. Думаю, в України і Росії є хороші шанси для експорту сталі до Європи. Це вертикальна інтеграція від видобутку руди до виробництва готових виробів, що дає змогу мати більш низьку ціну. Також Україна має дуже великий досвід виробництва сталі й багато високоосвічених професіоналів у цій справі. А професіоналізм стає дедалі важливішим фактором у конкуренції. Але зараз потрібно зосередитися насамперед на повсюдному поліпшенні якості. Економити у важкі часи в металургії можна на будь-чому, але не на якості.

У металургії сьогодні спостерігається тенденція поширення електронних ринків. Як ви вважаєте, вони витіснять металотрейдерів?

– Думаю, роль металотрейдерів дещо знизиться, але не лише через появу електронних ринків. Знов-таки, якщо розглядати Україну, виробники, що пропонують високоякісну продукцію, повинні підтримувати тісний зв’язок з клієнтом. Потрібно продавати сталь і металопродукцію, враховуючи побажання клієнта і надаючи йому якісний післяпродажний сервіс, і робити це слід не через посередника. Можливо також, корисним і практичним буде відкриття сервісних центрів поблизу основних ринків і клієнтів.

Які можливості ви бачите у співпраці з GMK Center, чим вас зацікавив цей проект?

– Передусім мені подобається ідея взаємовигідної співпраці з такими компаніями, як GMK Center, у нас багато партнерів. Мені подобається підхід вашої компанії до роботи – якісна і глибока аналітика, знання місцевих реалій. Упевнений, це партнерство є основою для нових успішних проектів в Україні та країнах Східної Європи, і не лише там. Я бачу в цьому нові можливості й готовий до нових проектів.