Дізнатись більше
Інтерв'ю АрселорМіттал Кривий Ріг 47 08 Червня 2026
«АрселорМіттал Кривий Ріг» поки що не зміг компенсувати втрати європейських експортних замовлень через протекціонізм
CBAM і нова система захисних квот ЄС б’ють по українській металургії одночасно з двох боків. «АрселорМіттал Кривий Ріг» — найбільший виробник сталі в країні — уже втратив 300 тис. т європейських замовлень лише в першому кварталі 2026 року. За найгіршого сценарію сукупні втрати українських експортерів можуть перевищити $1 млрд на рік. Про посилення протекціоністських заходів ЄС, їхній вплив на підприємство та можливості переорієнтації збуту розповідає менеджер з регуляторних питань «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юлія Проскурова.
Вплив CBAM на роботу підприємства
Євросоюз повноцінно запустив CBAM із 1 січня поточного року, і це одразу негативно вплинуло на всю галузь. Наскільки болісною для підприємства стала втрата європейських експортних замовлень обсягом 300 тис. т вже у I кварталі?
– Це дуже суттєвий обсяг для нашого підприємства. Європейські клієнти, які змушені з 2026 року додатково сплачувати CBAM-платежі у розмірі €50–75 за тонну української продукції, миттєво скасували замовлення на металопродукцію і чавун.
Цього року ми планували відвантажити на європейський ринок понад 1,25 млн т продукції — це майже половина нашого запланованого обсягу випуску. Втрата цих 300 тис. т у першому кварталі вже призвела до зупинки цеху блюмінгу, який виробляв сталеві заготовки з 1958 року.
Чи мало підприємство «план Б» у разі, якщо Україна не отримає звільнення або відстрочення від CBAM?
– Єврокомісія заздалегідь інформувала про те, що CBAM повністю запрацює з 2026 року. Наша компанія вела інтенсивні переговори з урядом України, який мав, зі свого боку, донести до Брюсселя консолідовану позицію індустрії: українські металургійні компанії неспроможні негайно перейти на екологічне виробництво, тож потребують відстрочення, щоби накопичити кошти для модернізації. Це необхідно з очевидних причин — через обстріли, блекаути, а також високі ціни на електроенергію.
З огляду на певну заспокійливу риторику уряду України, наша компанія все ж очікувала на отримання цього звільнення, якого не сталося. Наразі ми бачимо, що наші продажі абсолютно не відповідають запланованим раніше обсягам. Компенсувати ринок ЄС повністю об’єктивно дуже складно через його значний масштаб і географічну близькість, яка забезпечувала зручну логістику.
Як «АрселорМіттал Кривий Ріг» відреагував на падіння обсягів європейських замовлень? Як вдалося компенсувати втрату європейських замовлень?
– Наша компанія намагається інтенсифікувати продажі на внутрішньому ринку і на традиційних зовнішніх — це Близький Схід і Північна Африка. На жаль, компенсувати втрати не вдалося. Конкретний відсоток зараз назвати складно, але загальний підсумок негативний.
За вашими оцінками, наскільки внутрішній ринок здатний поглинути вивільнені обсяги?
– Внутрішній ринок є дуже обмеженим. Він не здатний повністю поглинути вивільнені обсяги, особливо в сегменті великих обсягів металопродукції. Крім того, український ринок нині перебуває під тиском демпінгового імпорту з Китаю та Туреччини. Саме через це ми звернулися до Міністерства економіки зі скаргами щодо необхідності ініціювати антидемпінгові розслідування. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вже ухвалила відповідні рішення, тож обидва ці розслідування нещодавно було офіційно розпочато.
На вашу думку, чи є підстави все ж таки очікувати певного послаблення режиму CBAM для України з боку Єврокомісії?
– Як нам відомо, переговори дійсно тривають і наразі вони активізувалися. Ми дуже раді, що це питання знову увійшло до порядку денного. Це само собою позитивний знак, що ситуація принаймні зрушила з мертвої точки.
Яка ситуація в «АрселорМіттал Кривий Ріг» із верифікацією викидів за 2025 рік у європейського верифікатора?
– Уряд працює над тим, щоб механізм верифікації українських викидів було визнано в ЄС. Цей механізм має запрацювати вже найближчими місяцями. Ми вважаємо це важливим кроком, який підвищить прозорість, однак він не вирішує ключову проблему, а саме — додаткову вартість CBAM для імпортерів.
Захисні заходи ЄС
З 1 липня ЄС запускає нову систему захисних заходів щодо імпорту сталі. Яким очікується вплив цієї системи на «АрселорМіттал Кривий Ріг»?
– За найгіршого сценарію, який передбачає застосування загальних тарифних квот ЄС (на сьогодні ми не знаємо, який вигляд матиме фінальний механізм), фактично відбудеться втрата доступу до європейського ринку для арматури, а продажі катанки суттєво скоротяться. Зокрема експорт арматури може скоротитися приблизно на 40–100%, залежно від сценарію застосування нової системи. Поставки катанки можуть зменшитися орієнтовно на 25–60%. Сукупні втрати українського металургійного експорту в такому разі можуть сягнути більш ніж $1 млрд, або близько 63% від загального обсягу.
Варто зазначити, що, за оцінками ОЕСР, виробничі потужності сталеливарної галузі скоротилися на 80%. Отже, Україна точно не є джерелом надлишку сталі на ринку, боротьба з яким залишається ключовою метою нового регулювання ЄС.
Чи маєте ви інформацію про перебіг і характер переговорів щодо квот для України в межах TRQ?
– Так, ситуація зовсім не райдужна. Ми не втрачаємо надій, оскільки фінальний раунд переговорів ще попереду. Проте станом на сьогодні те, що пропонує Єврокомісія, є катастрофою для України.
Як торговельні обмеження з боку ЄС вплинуть на розвиток української металургії?
– Єврокомісія дійшла висновку, що CBAM мінімально позначиться на економіці України — орієнтовно до 0,01% від ВВП, однак ці підрахунки є абсолютно помилковими.
Сукупний вплив CBAM і нових квот створює подвійний негативний ефект для української металургії. CBAM знижує спроможність експорту через додаткові витрати, тоді як квоти додатково обмежують фізичні обсяги постачань на ринок ЄС, а мито поза квотою становить 50%.
У короткостроковій перспективі це може призвести до зниження експорту та падіння ВВП України приблизно на 0,6–1%. До 2030 року кумулятивний негативний ефект може зрости до 2,5–3% ВВП.
Для нашої компанії безпосередні наслідки є критичними. Поєднання збитковості експорту через CBAM та обмеження квот означає різке скорочення поставок арматури й катанки вже у найближчі роки (2026–2027 рр.) та практично повну втрату ринку ЄС для довгого прокату в середньостроковій перспективі.
Тому обидва ці питання обов’язково мають розглядатися на найвищому рівні як окремими треками, так і враховуючи кумулятивний вплив на галузь, яка історично є наріжним каменем української економіки.
Як ви вважаєте, чи може негативний вплив нових захисних заходів ЄС призвести до додаткових рішень щодо скорочення потужностей та/або робочих місць?
– Ми робимо все можливе, щоби зберегти виробництво та робочі місця. Однак через вплив CBAM ми вже були змушені закрити цех блюмінгу та Ливарно-механічний завод.
Нещодавно депутатка Європарламенту від Швеції Карін Карлсбро відвідала «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інші українські металургійні підприємства. Які висновки можна зробити з цього візиту?
– Візит пані Карлсбро дозволив наочно продемонструвати реальні умови роботи української промисловості та важливість збереження доступу до європейського ринку. Ми щиро вдячні пані Карлсбро за візит і послідовну підтримку України. Після відвідин підприємств вона виступила на пленарній сесії під час дебатів щодо нового механізму ЄС: наголосила на тому, в яких надважких умовах російських атак працюють українські підприємства, і закликала ЄС виконати свою обіцянку щодо надання Україні спеціального статусу.
Ринкова кон’юнктура та безпекова ситуація
Європейські ціни продемонстрували зростання в квітні–травні. Чи розпочало підприємство експортувати до ЄС катанку й арматуру після цього?
– Наразі ми здійснюємо лише інерційні поставки — завершуємо виконання окремих, раніше укладених контрактів. Проте водночас дійсно намагаємося заново віднайти своє місце на європейському ринку в цих нових регуляторних реаліях.
Щодо ситуації у сегменті чавуну в ЄС. Чи дали змогу ціни відновити експорт чавуну?
– Ситуація залишається вкрай волатильною. Підвищення цін на європейському ринку створює певні тактичні можливості, але вони суттєво обмежені дією CBAM і загальною ринковою невизначеністю.
Чи є перспективи для експорту квадратної заготовки поточного року?
– Перспективи повністю залежать від балансу світових цін, внутрішнього попиту та жорсткості регуляторних обмежень. Наразі наші очікування залишаються досить стриманими. Усе залежатиме від ринкової кон’юнктури: такий експорт не виключений, проте покаже час.
За останній час суттєво зросла кількість ракетно-дронових обстрілів прифронтових регіонів. Яка зараз безпекова ситуація на підприємстві?
– Підприємство працює в умовах постійних ризиків та ударів; особливо вразливим елементом є локомотиви та транспортна інфраструктура. Ми впроваджуємо додаткові заходи безпеки, однак загальний рівень загроз залишається дуже високим, що безпосередньо впливає на операційну діяльність.
