«Ferrexpo продемонструвала справжню стійкість в умовах війни», — Юрій Химич

У 2024 році компанія активно впроваджуватиме програми підтримки на об’єктах соціальної інфраструктури та у галузях медицини, освіти та спорту

Генеральний директор Біланівського ГЗК (БГЗК) та лідер проєктів корпоративної соціальної відповідальності Ferrexpo в Україні Юрій Химич розповів про виклики, які стояли перед компанією у перші дні вторгнення, проєкти гуманітарної й бізнес-діяльності та про правила, які дають можливість залишатися ефективним навіть за умов високого стресу.

Наприкінці лютого виповниться два роки з моменту створення Гуманітарного фонду Ferrexpo. Як ви оцінюєте його роботу?

– У перші ж тижні повномасштабного вторгнення ми надали дуже багато допомоги по різних напрямках в 12 областях України. І це попри повну невизначеність, бо люди у перший місяць самі не розуміли, що буде, чи загарбники дійдуть на Полтавщину. Ми працювали як у фонді, так і виконували свої безпосередні професійні обов’язки. Було доволі важко, іноді доводилося буквально жити в офісі.

Щодо 2023 року, то можу сказати, що цей рік був важким для компанії – через проблеми в логістиці та з постачанням електроенергії знизилися обсяги виробництва й, відповідно, доходи, але Ferrexpo все одно знаходила можливість допомагати. Загалом, за підсумками двох років війни, ми надали гуманітарної допомоги на понад 946,5 мільйонів гривень.

Про проєкти фонду досить мало інформації. Розкажіть про них детальніше.

– Проєктів багато. Вони охоплюють різні сфери, кожна з яких  по-своєму важлива. Наприклад, облаштування укриття в Новогалещинському ліцеї – опорному закладі однойменної ОТГ на Полтавщині. Саме це укриття дозволило розпочати повноцінний навчальний рік у закладі офлайн, а, отже, – забезпечити дітям можливість здобувати освіту та мати соціалізацію, особливо в сільських місцевостях, де не завжди є доступ до інтернету та комп’ютерів. Тож зараз жителі 20 населених пунктів цієї громади можуть бути спокійними за дітей, наскільки це можливо.

Також фонд брав активну участь у ліквідації наслідків затоплення та руйнувань, які виникли через підрив дамби Каховської ГЕС на Херсонщині. Ми спрямували сотні тонн продуктових наборів у Харків, допомагали ліками постраждалим громадам.

Завершили будівництво першої черги водогону у Пришибській громаді на Полтавщині у грудні 2023. Розробка цього проєкту розпочалася ще 10 років тому. Також розпочаті проєктні роботи з облаштування водогону та каналізаційно-насосної станції й у Новогалещинській громаді. Забезпечити жителів громад якісною питною водою – надзвичайно важливо.

З початком атак на енергетичну інфраструктуру країни ми почали купувати генератори для наших громад. Це дало змогу забезпечити резервні потреби електроенергії для об’єктів соціальної критичної інфраструктури: медзакладів, комунальних підприємств тощо.

Для мобілізованих працівників ми закуповуємо військову форму, берці, термобілизну й тактичні аптечки. На стадії розробки проєкт «Рюкзак мобілізованого». Держава видає мобілізованим форму, взуття, шоломи й бронежилети, але є дуже багато речей, що залишаються поза увагою. Щоб сформувати один такий рюкзак з усім необхідним, потрібно мінімум 20 000 грн. Він складатиметься зі спального мішка, каримату, ложки, виделки, дощовика, аптечки з необхідними медикаментами.

Чи змінилися напрями надання допомоги за два роки війни?

– Запити змінилися. Спершу це була екстрена допомога речами першої необхідності – харчові продукти, гігієнічні товари. А в 2023 році вектор змістився в бік облаштування бомбосховищ, придбання резервних джерел живлення тощо. Наразі затверджена й реалізується програма реабілітації для ветеранів з-поміж співробітників компанії. Утім, маємо багато запитів на допомогу й облаштування реабілітаційного центру в нашій громаді, який буде приймати всіх ветеранів, які проживають на території Полтавщини. У реабілітаційному центрі буде надаватись фізична й психологічна реабілітація. Наразі ведемо перемовини про придбання обладнання.

Які плани на поточний рік? Як змінився бюджет на КСВ-ініціативи, зважаючи на значне зменшення обсягів виробництва?

На 2024 рік затверджено бюджет КСВ-програм на рівні 2023 року. Обсяги допомоги зменшувати не збираємося. Намагаємося знаходити кошти для допомоги громадам навіть в умовах воєнного стану.

Тепер розкажіть про справи робочі. На якому етапі розкривні роботи на Галещинському та Біланівському родовищах?

– До повномасштабного вторгнення ми планували, що у четвертому кварталі 2023 року дістанемося рудного тіла Біланівського родовища. Проте, 2021 року Рада національної безпеки й оборони відкликала один зі спецдозволів, а саме на розробку Галещинського родовища. Це було несподівано для нас, адже для такого рішення не було і немає жодних підстав. Напередодні ми пройшли комплексну перевірку, зокрема і за участі представників Держгеонадр, й жодних суттєвих зауважень на нашу адресу не було виявлено. Ми ініціювали судовий позов і наразі відстоюємо свою позицію в судах.

На Біланівському родовищі розкривні роботи ми наразі не проводимо через обмежене фінансування. Проте виконуємо майже всі роботи щодо підтримки умов ліцензійної угоди та з реалізації інфраструктурних проєктів.

Ми використовуємо унікальну техніку для гірничих робіт без підсипки скельної основи доріг, місць відвантаження та відвалів у рамках технології, впровадженої для розкриття Біланівського родовища. Обладнання розташоване на нашій території, і ми в постійному зв’язку з підрядною організацією, готовою відновити роботи за сприятливої ситуації.

Наразі ми не знаємо, коли знову з’явиться можливість проводити гірничодобувні роботи. Чекаємо на закінчення війни, на вирішення ситуації з блокуванням морських портів, що надасть можливість виконувати фінансування проєктів розвитку.

На чому наразі сфокусована діяльність Біланівського ГЗК?

– Проєкт розкриття Біланівського родовища імплементований у стратегію нарощування потужностей Ferrexpo – виробляти на рік до 24 мільйонів тонн залізорудних окатків замість існуючих 12 мільйонів тонн.

Для цього потрібно виконати суттєву модернізацію цеху виробництва окатків дробильно-збагачувальної фабрики на Полтавському ГЗК й проводити розкривні роботи Біланівського родовища.

Біланівське родовище – одне з найбільших родовищ залізної руди в Європі, яке містить запаси сировини в розмірі 1,7 мільярда тонн, але щоб доставляти видобуту тут руду з Біланівського на Полтавський ГЗК, потрібно виконати великий обсяг роботи, зокрема й будівництво технологічної автомобільної та залізничної доріг, реконструкцію низки ліній електропередач, оптоволоконних ліній зв’язку, магістрального газопроводу, який проходить між Біланівським та Єристівським ГЗК.

На більшість із вищеперерахованих робіт уже маємо необхідні погодження. Станом на початок лютого більше тисячі гектарів землі є орендованими або знаходяться у власності БГЗК, і приблизно інших 500 га ми вже викупили й вони знаходяться на різних стадіях оформлення.

Загалом землі в нас достатньо для виконання 10-річного плану ведення гірничих робіт та розміщення відвалів. Одним із найголовніших питань залишається перебудова залізничної інфраструктури УЗ, а саме –  виніс ділянки Потоки-Нова Галещина. Наразі ми знаходимось на стадії отримання чергових погоджень відповідних структур.

Як ви забезпечуєте безпеку праці на Біланівському ГЗК?

– Ми маємо хороші показники безпеки на Біланівському ГЗК. Однією з ініціатив торік було створення добровільної пожежної команди. Наші співробітники проходять регулярні навчання й уже досягли показника прибуття на місце події менше, ніж за 10 хв. У разі виникнення надзвичайних ситуацій на території громад, що межують з БГЗК, наша команда надає допомогу у ліквідації їхніх наслідків. Звісно, ми не в першій черзі на виклик та реагування, втім для громад це додатковий елемент впевненості, бо від нас їхати ближче, ніж з Горішніх Плавнів чи Кременчука.

Більша частина нашого колективу є членами добровільної пожежної команди, а взагалі на БГЗК кожен працівник щороку проходить тренінг з надання домедичної допомоги.

Група-засновник і власник Біланівського ГЗК Ferrexpo говорить про себе як про лідера, що рухає Україну в бік виробництва “зеленої” сталі. Чи продовжуються інвестиції у декарбонізацію під час війни?

Війна дещо скоригувала плани, але наша стратегія залишається незмінною. До слова, минулого року я очолив команду, що реалізовує проєкт електрифікації кар’єрного транспорту на трьох підприємствах Групи. Перший етап вже завершено та отримано результати досліджень австралійської консалтингової компанії, яка рекомендує послідовні заходи щодо електрифікації для всіх трьох кар’єрів.

Цей проєкт пов’язаний зі стратегією зменшення викидів CO2, яка передбачає зменшення викидів на 50% до 2030 року та досягнення нейтралізації викидів до 2050 року. Зокрема, ми розглядаємо можливість, вперше в Україні, використання самоскидів вантажністю 300 тонн та встановлення пантографів на автосамоскидах, що за розрахунками надасть нам можливість суттєво зменшити обсяги викидів.

Наразі ми проводимо аналіз звіту австралійців та вже визначили пілотну територію для реалізації проєкту електрифікації кар’єрного транспорту. Спеціалісти Ferrexpo виконують моделювання різних сценаріїв. Також, ведеться робота із компанією АВВ щодо розробки концептуального дизайну та специфікації обладнання для реалізації проєкту.

Загалом наші консультанти рекомендують виконати електрифікацію 14 км кар’єрних шляхів в кар’єрах Полтавського ГЗК, Єристівського ГЗК та Біланівського ГЗК і якщо повністю дотримуватись рекомендацій австралійських консультантів, то протягом наступних 10 років очікувана економія операційних витрат може сягнути суми понад $400 млн і зменшення обсягів викидів вуглецю на 526 тисяч тонн. До речі, ці цифри майже повністю співпадають із результатами моделювання Ferrexpo, що виконувались у 2021 році.

Ми вже зробили значний крок вперед і продовжуємо рухатись в цьому напрямку.