Антон Макодзьоб: «Будівництво майбутнього передбачає дедалі більше використання сталі»

На даний момент компанія збільшує виробництво та займається переорієнтацією

Vitkovice Steel – це єдиний виробник гарячекатаного товстолистового прокату в Чехії. Завод розташований у місті Острава, яке називають сталевим серцем Чеської Республіки. На сьогодні основна спеціалізація підприємства включає в себе три напрямки – це виробництво шпунтових паль Ларсена, гарячекатаного товстого листа товщиною від 5 до 200 мм, а також складноформеного сталевого розкрою.

GMK Center у цьому інтерв’ю розмовляв з Антоном Макодзьобом – представником заводу Vitkovice Steel, відповідальним за розвиток на українському ринку.

Розкажіть трохи про саму компанію.

— Завод Vitkovice Steel був заснований у далекому 1828 році в на той час невеликому місті Острава, оточеному мальовничими гірськими масивами. Ще в далекому 16 столітті в цьому місці знайшли вугілля, відшукали різні руди, а першу шахту запустили 1776 року. А там, де є вугілля, буде і метал!

Vitkovice Steel, як і багато підприємств, спочатку – це підприємство повного циклу – свої шахта, коксохім, домни, чавунно-ливарне виробництво, виробництва сталі, прокат і машинобудування. Після того, як було ухвалено нові правила в Європейському Союзі, вугільні шахти закрили, коксохіми, домни і виробництва в межах міста закрили. Залишився всього один комбінат, який розташований далеко за межами міста.

Ось і у нас 30 серпня закінчили вивезення останньої тонни відходів, що залишилася від сталеливарного цеху. А на місці, де раніше було старе підприємство, розташувався один із найбільших у світі технопарків і музей Dolni Vitkovice. Завод повністю перетворили на музей! Доменну піч залишили в такому ж вигляді, як вона була після зупинки – її навіть не вичищали. Кожен може прийти і подивитися, яка вона була зсередини. Це великий музей, там проходять зараз різні виставки, конференції, екскурсії, дискотеки, виступи знаменитих артистів.

Цікава ідея…

— Так, підприємство неробоче, а там справжній музей. Там збираються велосипедисти, паркуристи, нагорі доменної печі зробили ресторан – можна піднятися і все місто, як на долоні. Що зробили зі старими шахтами – також музей. Сюди люди приїжджають машинами, ставлять намети, кемпінги, зробили велосипедні доріжки і рівень цих доріжок такий, що можна їздити на роликах — асфальт просто ідеальний. Люди задоволені, катаються, відпочивають.

Тому на сьогоднішній день наше підприємство займається виключно прокатним виробництвом: гарячекатаного товстого листа, шпунта Ларсена та складноформного розкрою листа за кресленнями будь-якої складності від наших клієнтів у будь-яких масштабах під найрізноманітніші проєкти.

Чому сьогодні сталь стає все більш затребуваною?

— Будівництво майбутнього в Україні передбачає дедалі більшого використання сталі. Ми від цього нікуди не підемо, тому що сталь – це швидкість зведення і точність будівельного процесу, надійність, висока міцність і гнучкість конструкцій, і при цьому можливість будувати в будь-який час року!

Я вважаю, що в майбутньому Україна буде використовувати передові технології, враховуючи як економічні параметри, так і естетичний вигляд сталевих конструкцій під час проєктування, який відіграватиме важливу роль. Якщо подивитися, то всі сталеві конструкції мають витонченіший і красивіший вигляд, що робить їх кращими в сучасному будівництві, і дослідження показують, що у 80% випадків архітектори віддають перевагу сталі перед бетоном. Важливо відзначити, що всі сталеві конструкції більш екологічно чисті як з погляду виробництва, так і можливості вторинної переробки. До 94% сталі може бути перероблено і використано повторно. Це сприяє зменшенню викидів шкідливого вуглецю та підтримує екологічно чистий підхід.

А що в Україні?

— У нас до війни були певні коефіцієнти застосування сталі як у будівельній галузі, так і в промисловості, і вони поступово зростали. Що ми маємо на сьогоднішній день? В Україні зруйновані два найбільші виробники (“Азовсталь” і Меткомбінат ім. Ілліча), і в країні утворюється сильний дефіцит виробничих потужностей плюс зростання споживання, яке гарантовано зросте щонайменше вчетверо після війни. Я так бачу з того, що в країні зруйновано тисячі мостів, десятки тисяч житлових будинків і будівель, і цілі міста в руїнах, додамо до цього збільшення споживання сталі завдяки тому, що змінюватиметься культура застосування сталі абсолютно у всіх видах будівництва.

З огляду на всі сукупні фактори, ми маємо намір збільшити виробництво на нашому підприємстві вдвічі до 1 млн тонн на рік.

Ваші плани на найближчий час розширювати виробництво. Що ще?

— Я говоритиму виключно про плани, які стосуються українського ринку. Моє головне завдання полягає в проведенні аналізу, дослідженні потенціалу та контролю ситуації на ринку в рамках короткострокової та довгострокової перспективи. Ця робота дає мені змогу готувати різноманітні програми участі нашого підприємства не тільки в комерційних проєктах, а й у масштабних інфраструктурних та гуманітарних проєктах в Україні в рамках міжурядового співробітництва між Україною та Чеською Республікою. Не секрет, що кожна компанія в Чехії має готові рішення у своїй сфері діяльності для відновлення об’єктів в Україні.

Наступний момент – я його називаю усунення ментальних бар’єрів ведення бізнесу. Один із прикладів: у Європі все дуже спрощено і зрозуміло, немає таких складнощів ні з документообігом, ні з оформленням документів для митних і податкових органів, як в Україні. Тому багато вимог, які надходять з українського боку, в Чехії викликають, м’яко кажучи, подив, і в таких дрібницях ми отримуємо збільшення термінів відвантаження.

При цьому ми вже підписали велику кількість контрактів, тривають пробні поставки, робота з банками, платежі, логістика, перевірки якості. Дуже тішить те, що ми отримуємо найвищу оцінку нашої продукції. Що хочу зазначити, на сьогодні будь-яка компанія, яка хоче купити наш прокат, чи то одна вантажівка, чи то тисячі тонн, приходить і купує – на цьому етапі ми готові працювати абсолютно з усіма! Ми шукаємо надійних передбачуваних партнерів, з якими будемо будувати довгострокові відносини!

Усе це робиться для того, щоб ми заклали базу, яка надалі дасть змогу досконально розуміти, як ми можемо гарантувати виробництво і точно в строк виконання масштабних поставок. Припустимо, будівництво навіть найменшого моста Є це 500 тонн сталі. А якщо ми говоримо про великий проєкт, припустимо, міст через річку Дніпро, то це тисячі тонн. Зміцнення або будівництво портової інфраструктури це мінімум 4-10 тисяч тонн шпунта Ларсена.

Як ви оцінюєте логістичні ризики?

— Ми пішли іншим шляхом. Практично всі постачання у нас йдуть вантажівками. Відповідно, ми припускаємо, що у нинішній ситуації ніхто не застрахований ні від атаки дронами, ні від атаки ракетами. Але ми розуміємо, що якщо щось має статися, воно станеться. І тому ми не повинні зупиняти ні нашу роботу, ні наші наміри працювати в Україні, розвивати тут наш бізнес. Ні в якому разі. Ми це не закладаємо в нашу ціну, а просто розуміємо, що це ті умови, в яких ми сьогодні живемо.

Які перспективи Ви бачите на українському ринку? Який запит на вашу продукцію?

— Нині щодня ми отримуємо заявки. Але всі вони за принципом «нам потрібно на вчора», важко сказати якусь конкретну цифру – приблизно близько 10 тисяч тонн листа і 5 тисяч тонн шпунту на місяць. Але ці заявки можуть розтягнутися на два місяці, так і скоротитися до двох тижнів. Правду кажучи, доти, доки ти не є постійним учасником українського ринку, то досконально ніколи не зрозумієш взаємопов’язані процеси виробництва, попиту, пропозиції, що відбуваються.

Ви плануєте будувати якісь склади на території України чи це будуть лише прямі постачання?

— Це важливий момент, однозначно плануємо. Перші склади будуть у Києві, Львові та Дніпрі. Тому що хочемо швидко відповідати на запити ринку. Але у разі постачання на великі інфраструктурні об’єкти, на склад продукцію ніхто не завозитиме — тільки безпосередньо на об’єкт прямо із заводу. Адже на цей процес впливатиме ціна/час.

Ви плануєте з питань відновлення працювати з державними замовленнями?

— Звичайно, це наші пріоритетні плани – Держава це завжди найголовніший і найвибагливіший замовник, а щоб уникнути спекуляції та збоїв у постачаннях у будь-яких проєктах, де замовником виступає держава, лише системне виробниче підприємство, як Vitkovice Steel, виграє за всіма параметрами – найкраща ціна, гарантія постачання, гарантія якості! У нас одна з найкращих сертифікованих та сучасних випробувальних лабораторій!

Можете докладніше розповісти про лабораторію та сертифікати якості – як процес сертифікації відбувається в ЄС?

— Якщо ми говоримо про якість, то на нашому підприємстві якість включена до самої сутності підприємства, якість – це пріоритет, і вона починається з роботи керівників і підтримується окремо кожним співробітником! Тому нам довіряють і на нас рівняються в еталонах якості.

VITKOVICE STEEL, a.s. має сертифікат системи менеджменту якості EN ISO 9001:2015 (TÜV NORD) та сертифікат системи екологічного менеджменту (EMS) EN ISO 14001:2015 та ISO 45001:2018. Ми маємо дуже складні продукти, які використовуються на залізниці, кораблебудуванні, електростанціях. Так ось для кожного окремого напрямку, кожного продукту, включаючи нашу випробувальну лабораторію, ми маємо десятки сертифікатів від різних спеціалізованих організацій контролю та сертифікацій, таких як TÜV NORD, Lloyd’s Register, DNVGL, TZÚS, Deutsche Bahn та багато інших.

Окрім мостів, на яких об’єктах ще використовується ваша продукція?

— Шпунтові палі Ларсена використовуються скрізь, де є можливість обвалу породи: у будівництві, пов’язаному із захистом та управлінням рухом водних та ґрунтових мас, запобіганням підмивання, обвалів, зсувів берегових ліній, причалів, набережних, мостів, тунелів, доріг, дамб тощо. буд.

Тяжкий сталевий лист та плити застосовуються у випадках, де потрібна висока міцність та надійність: при будівництві мостів, віадуків, гребель, дамб, висотних будівель, аеропортів, стадіонів, арен, підземних та наземних паркінгів, залізничних мостів, шляхів та переїздів, метро, ​​шахт, тунелів, суднобудування, доків, плавучих та підводних платформ, вітрогенераційних вишок, виробництві резервуарів та контейнерів для зберігання рідин та газів, у виробництві та ремонті спеціальної автомобільної, залізничної та промислової техніки та ін.

А ви можете розповісти про якісь цікаві проекти, в яких було використано вашу продукцію?

— Будівництво круїзних лайнерів. Люди подорожують цими лайнерами і вони розуміють, що це не тільки красиво, але й надійно.

Наша продукція використовувалася у будівництві найкрасивішого залізничного вокзалу у Франкфурті, Олімпійського стадіону у Берліні, виставкового павільйону BMW у Франкфурті, мосту Charles Bridge у Празі. Ці чудові споруди були зроблені з нашої сталі, нашого листа. Це красивий стадіон у Берліні, який також повністю зроблений з нашого листа.

Для нас дуже важливо, що наш лист використовувався під час масштабної реконструкції візитної картки Лісабона знаменитого мосту Bridge Tejo. Будівництво найкрасивіших мостів і залізничних переходів, які будувалися в Чехії, Угорщині, Польщі, Німеччині, Франції, – всюди використовувався наш аркуш.

Як війна вплинула споживання стали?

— Спочатку споживання сталевого листа відбувалося лише на критично важливих державних проєктах – це швидке відновлення мостів, доріг, будівель, будівництво укриттів. На таких об’єктах обов’язково використовується сталевий лист. Тільки там, де було потрібне швидке прийняття рішень для порятунку життів – там і була потреба така сама, як і довоєнна.

Як тільки люди побачили, що можна жити в цій реальності, можна боротися у цій реальності, то почали облаштовуватись, вибудовувати інфраструктуру. Відповідно, і відновилося споживання сталі. Тому що це – міцність, надійність та довговічність. Адже сталеві конструкції не складаються так, як бетонні, наприклад. Вони здатні витримувати удар і не валяться так, як цегляні будинки. Також сталеві конструкції можна ремонтувати, і це також потрібно враховувати.

Чи вплинули санкції проти Росії якимось чином на роботу вашого підприємства та ринки збуту?

— Ринки глобально змінилися. Тому, якщо ми говоримо про те, що відбувається в Чехії, то так – у Чехії та Європі відбулися великі зміни щодо структури споживання та заміщення. Ми це безпосередньо на собі відчули – і за логістикою відчули, і на замовлення, які нам приходять – ми це все аналізуємо і намагаємося заповнити ці ніші. Що ж до санкцій, після початку повномасштабної війни, ЄС прийняло дуже суворі правила, що обмежують будь-яку співпрацю з компаніями з Росії та Білорусі, тому ми з такими компаніями не співпрацюємо і дуже ретельно перевіряємо наших контрагентів.

Зараз у світі відбувається такий загальний тренд на декарбонізацію, на зелену трансформацію економіки – як до цього тренду долучається ваша компанія?

— Наша компанія вже давно бере участь у цих трендах. Будь-яка сировина, що закуповується нашим підприємством, має градацію. Ми вивчаємо виробника, який має надати акт, певні документи, які належать до законодавства країн, де ця вся продукція виробляється, як вони сприяють та працюють у напрямку декарбонізації.

Потрібно розділяти такі поняття, як декарбонізація та зелені ініціативи. Ми обов’язково виділяємо гроші на будівництво парків, очисних споруд, рекультивацію та озеленення території й!

Як на роботу вашого підприємства вплине CBAM, який вже незабаром остаточно введуть у дію в ЄС?

— СВАМ торкнеться всіх. Ніхто не зможе уникнути цього нововведення. Ми бачимо – кажуть, що ціна збільшиться на сталь. Хтось каже 20 євро, хтось – 50, хтось – 80, а хтось – і 150. Але як складається це збільшення? Якщо за ринкової ціни на сьогоднішній день 700-800 євро ми говоримо про збільшення на 150 – це 20%. Це катастрофа. Жодна економіка такого не витягне. Якщо ми говоримо про збільшення вартості за ціною продукції 2000 євро, то тоді про це ще більш-менш можна говорити.

Кажуть, що металургія – не жіноча професія. Чи багато жінок працює у вас у компанії?

— Звісно, ​​у нас заводі працює дуже багато жінок абсолютно у всіх відділах та цехах, від вищої керівної ланки до простих робітників і на найвідповідальніших позиціях та напрямках.

Світ швидко рухається у напрямі нових технологій. Як компанія слідкує за ними, щоб впроваджувати такі технології у своє виробництво?

— Як на будь-якому підприємстві, де розуміють, що майбутнє – за технологіями, ми маємо спеціальні відділи, які вивчають можливості впровадження нових технологій. Наші фахівці намагаються в першу чергу проаналізувати, а потім зробити висновок та пропозиції щодо того, як ту чи іншу технологію можна застосувати безпосередньо на нашому підприємстві. І все керівництво підприємства крім того, що займається безпосередньо своїми посадовими обов’язками, обов’язково читає періодичну та вивчає спеціалізовану літературу, відвідує різні виставки, конференції, дізнається, що може бути нам на підприємстві корисним.

Якщо ми не йтимемо в ногу з часом, то в майбутньому однозначно програємо, ми просто не будемо конкурентними. Так, ми зможемо виробляти продукцію, вона буде потрібна, але вартість цієї продукції однозначно буде вищою, ніж у наших конкурентів, які використовують нові технології. Ми працюємо активно у цьому напрямку.

Нині у Європі говорять про використання зеленого водню у виробництві. На вашу думку, чи стане водень паливом майбутнього?

— Стане. Щодо водню – це система безпеки номер один, тому що він вкрай небезпечний і система заправок відповідно має бути. Щойно до цього прийдемо, то за воднем велике майбутнє.

Ви знаєте, хочу обов’язково сказати знаменитий вислів – «Все, що колись було фантастикою, сьогодні є нашою дійсністю!» Майбутнє за технологіями!